Постанова від 21.10.2020 по справі 914/2340/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р. Справа №914/2340/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.П. Дубник,

О.В. Зварич,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Лев» №45 від 02.04.2020

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2020, повний текст рішення складено 19.03.2020,

у справі № 914/2340/19 (суддя Стороженко О.Ф.),

за позовом : Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» , м. Львів

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Лев» , м.Львів

про стягнення 37 224,26грн боргу

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року ЛКП Транспортна фірма Львівспецкомунтранс звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ЛКП Лев про стягнення 37 224,26грн заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору №741006 від 04.01.2016 про надання послуг з вивезення побутових відходів позивач (виконавець) надав відповідачу (споживачу) послуги з вивезення твердих побутових відходів (далі-ТПВ) в період з лютого2017року по листопад 2018року на загальну суму 37 224,26грн, з яких: з лютого по грудень 2017року - на суму 11 127,43грн, з січня по листопад 2018року - на суму 26 096,83грн. Відповідач не підписав надіслані йому повторно 29.10.2019 акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), при цьому не надав мотивованої відмови від підписання актів, наданих послуг не оплатив.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.03.2020 у справі № 914/2340/19 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 34 846,70грн боргу та 1921,00грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване ст.ст. 509,526, 530, 610, 629,901,903 ЦК України.

При частковому задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що договором передбачено надання послуг з вивезення ТПВ один раз в тиждень за контейнерною схемою з використанням 3-х контейнерів місткістю 1,1 куб.м., маса ТПВ в одному контейнері - 181,66кг, відповідно, максимальний обсяг ТПВ за один місяць міг становити 2 180,00т(місткість 12-ти контейнерів). Дослідивши подані позивачем акти виконаних робіт, враховуючи відсутність доказів наповнення ТПВ більше 3-х контейнерів, суд встановив, що вказаний в актах за травень, серпень та листопад 2018 року обсяг ТПВ перевищує максимально можливий обсяг- 2 180,00т(місткість 12-ти контейнерів). Крім того, суд врахував проведення відповідачем з 1 по 15 січня 2018року карантинних заходів на підприємстві згідно з наказом №31 від 18.12.2017, що унеможливлювало надання позивачем в цей період послуг з вивезення ТПВ, та встановив, що максимальний обсяг ТПВ, вивезених у січні 2018року, становив 1,090т (місткість 6 контейнерів).

З огляду на ці обставини суд дійшов висновку, що загальна вартість наданих послуг складає 34 846,70грн (11 127,43грн за лютий-грудень 2017року та 23 719,27грн за січень - листопад 2018року), яка визначена відповідно до рішення виконкому Львівської міської ради №455 від 21.06.2016. Суд відхилив доводи відповідача про припинення дії договору з 01.01.2017 та ненадання відповідачем послуг у 2017-2018роках, виходячи з того, що строк дії договору №741006 від 04.01.2016 встановлено до 31.12.2016 і жодна сторона не заявляла про відмову від договору чи зміну його умов( пункти 28,30 договору); 08.02.2017 відповідач оплатив надані у січні 2017року послуги; відсутність доказів звернення відповідача до позивача протягом спірного періоду з претензіями щодо неналежного виконання умов договору. Суд також вказав, що факт несвоєчасного подання позивачем щомісячних актів-приймання послуг не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку оплатити вартість наданих послуг.

Посилаючись на ч. 9 ст. 129 ГПК України, суд вказав про наявність підстав для покладення на відповідача усіх судових витрат, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Відповідач (ЛКП «Лев» ) не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Скаржник вказує на те, що позивач не надсилав йому акти приймання-здачі наданих послуг у встановлений договором 3-х денний строк, а сформував такі акти лише у жовтні 2019року, які відповідач отримав 30.10.2019. Листом від 08.11.2019 №129 відповідач повідомив позивача про ненадання послуг за цими актами, однак суд не надав оцінки такому листу. Також вказує, що суд не надав оцінку претензіям позивача №456-вих. від 14.12.2018 та №481-вих від 17.12.2018, в яких вказаний розмір заборгованості ЛКП Лев станом на 04.12.2018 в сумі 26 096,83грн, що відповідає зазначеній в позовній заяві сумі боргу за 2018рік, у зв`язку з чим відповідач стверджує про відсутність у позивача до нього претензій щодо оплати послуг, наданих у 2017році. Зазначає, що рішення виконкому Львівської міської ради №455 від 21.06.2016, на яке послався суд, не встановлює тарифів на послуги з вивезення ТПВ та їх захоронення.

Крім того, зазначає, що задоволивши позов частково, суд в порушення вимог ст. 129 ГПК України не здійснив розподілу судових витрат пропорційно до суми задоволених вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та ухвалено здійснити розгляд справи № 914/23/40/19 на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне .

04.01.2016 ЛКП Транспортна фірма Львівспецкомунтранс (виконавець) та ЛКП Лев (споживач) уклали договір №741006 про надання послуг з вивезення побутових відходів (том 1,а.с. 8-10).

Відповідно до п.1 договору виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Виконавець надає споживачеві послуги з вивезення твердих, великогабаритних і ремонтних відходів. Послуги з вивезення твердих відходів надаються за контейнерною схемою (пункти 2, 3 договору).

Згідно з п. 4 для вивезення твердих відходів за контейнерною схемою використовуються технічно справні 3 контейнери місткістю 1,1куб м., що належать споживачу.

Завантаження твердих відходів здійснюється виконавцем, великогабаритних і ремонтних-споживачем (п. 5 договору).

Відповідно до п.8 договору обсяг та вартість надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм та тарифів, затверджених органом місцевого самоврядування.

За умовами пунктів 9,10 договору розрахунок обсягу та вартості послуг здійснюється згідно з додатком №3 до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою КМУ від 10.12.2008 №1070. При зміні норм та тарифів вартість послуг автоматично змінюється, при цьому розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення побутових відходів виконавцем вносяться відповідні зміни, про що споживач може ознайомитись на офіційному сайті виконавця або отримати розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення побутових відходів за адресою: м. Львів, вул. Жовкіська,18.

Відповідно до п.10 договору оплата послуг здійснюється не пізніше 10 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надавалися послуги.

За умовами п.15 договору протягом 3 робочих днів після надання послуг виконавець складає акт здачі-приймання робіт (надання послуг) у 2 примірниках, підписує його, скріплює печаткою та або передає, або надсилає рекомендованим листом з описом вкладеного споживачу 2 примірники актів.

Споживач зобов`язаний підписати та повернути виконавцю один примірник акту здачі-приймання робіт (надання послуг) протягом 10 робочих днів з моменту його одержання або в той самий строк надати письмові обгрунтовані зауваження щодо ненадання послуг або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості та викликати представника виконавця для складання акту -претензії в порядку, визначеному п.п. 24-26 договору. В іншому випадку акт здачі-приймання робіт (надання послуг) вважається таким, що повністю погоджений та затверджений споживачем без претензій, а вказані в ньому послуги підлягають оплаті в повному розмірі і в сумі, визначеній договором (п. 16 договору).

За умовами п.24 договору у разі ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості споживач викликає представника виконавця для складання акту-претензії, в якому зазначаються строки, види порушення кількісних та якісних показників.

Згідно з п.28 договір діє з 04.01.2016 по 31.12.2016.

Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна зі сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд (п. 30 договору).

Сторони уклали Додаток №1 до договору - розрахунок обсягу та вартості послуг з вивезення побутових відходів ЛКП Лев ( т.1, а.с. 11), в якому вказано, що об`єкт обслуговування знаходиться за адресою: вул. Промислова,56; обсяг вивезення - по факту; тариф за вивезення 1т твердих відходів згідно з рішенням органу місцевого самоврядування №656 від 05.09.2014 становить 348,75грн з ПДВ та 75,06грн з ПДВ за їх захоронення, разом 423,81 грн з ПДВ за 1 тонну.

Вартість вивезення 1 контейнера для ЛКП Лев становить 76,92грн.

Сторони підписали Дислокацію контейнерів в кількості 3шт. об`ємом 1.1куб.м на вул. Промисловій,56 та графік вивезення ТПВ -щочетверга (т.1, а.с.12).

У письмових поясненнях, наданих суду 26.02.2020, позивач вказав що місткість 1 контейнера становить 0, 181666666т (том 1, а.с. 155).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру ЮОФОПГФ місцезнаходженням відповідача (ЛКП Лев ) є: м. Львів, вул. Промислова,56( т.1, а.с.59-66).

Позивач склав акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (том 1,а.с. 13-27):

- за лютий 2017 року - акт №34639 від 28.10.2019 на суму 394,40грн за вивіз та захоронення ТПВ в кількості 0,545т;

- за квітень 2017 року - акт №34640 від 28.10.2019 на суму 446,18грн за вивіз та захоронення ТПВ в кількості 0,545т;

- за травень 2017 - акт №34641 від 28.10.2019 на суму 493,45грн за вивіз та захоронення ТПВ в кількості 0,545т;

- за червень 2017 року - акт №34642 від 28.10.2019 на суму 518,25грн за вивіз та захоронення ТПВ в кількості 0,545т;

- за липень 2017 року - акт №34643 від 28.10.2019 на суму 1 132,19грн за вивіз та захоронення ТПВ в кількості 1,09т;

- за серпень 2017 року - акт №34644 від 28.10.2019 на суму 534,76грн за вивіз та захоронення ТПВ в кількості 0,545т;

- за вересень 2017року - акт №34645 від 28.10.2019 на суму 1 583,18грн за вивіз та захоронення ТПВ в кількості 1,09т;

- за жовтень 2017 року - акт №34646 від 28.10.2019 на суму 798,18грн за вивіз та захоронення ТПВ в кількості 0,545т;

- за листопад 2017 року - акт №24647 від 28.10.2019 на суму 2 337,89грн за вивіз та захоронення ТПВ в кількості 1,635т;

- за грудень 2017 року - акт №34648 від 28.10.2019 на суму 2 888,95грн за вивіз та захоронення ТПВ в кількості 1,998т;

- за січень і лютий 2018року - акт №21624 від 31.10.2018 на суму 3 676,97грн за вивіз та захоронення ТПВ у січні в кількості 1,453т, у лютому - 1,09т;

- за квітень, травень і червень 2018року - акт №21625 від 31.10.2018 на суму 8 596,02грн за вивіз та захоронення ТПВ у квітні в кількості 1,272т, у травні 2018року - 2,542т, у червні - 2,18т;

- за липень, серпень і вересень 2018року - акт №21626 від 31.10.2018 на суму 8 389,16грн за вивіз та захоронення ТПВ у липні в кількості 1,816т, у серпні - 2,543т, у вересні - 1,453т;

- за жовтень 2018року - акт №21622 від 31.10.2018 на суму 1 358,30грн за вивіз та захоронення ТПВ у кількості 0,908т ;

- за листопад 2018 року -акт №23598 від 30.11.2018 на суму 4 076,38грн за вивіз та захоронення ТПВ у кількості 2,725т.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензіями від 04.12.2018 №456-вих, від 17.12.2018 №481-вих, від 31.07.2019 №370-вих про сплату заборгованості за надані послуги з вивезення ТПВ на підставі договору №741006 від 04.01.2016 в сумі 26 096,83грн та надав акти звірки розрахунків. При цьому позивач зазначав про наявність у відповідача всіх документів, необхідних для розгляду претензій (том 1,а.с. 98-102).

Відповідач у листі №89 від 31.07.2019 вказав про відсутність у ЛКП Лев заборгованості перед позивачем (том 1, а.с. 103).

У зв`язку з неоплатою відповідачем наданих йому послуг в період з лютого 2017року по листопад 2018року позивач звертався до Департаменту з питань поводження з відходами Львівської міської ради та заступників міського голови з питань безпеки міста та з питань ЖКГ листом від 06.09.2019 № 492 про проведення перевірки ЛКП Лев та надання інформації( т.1, а.с. 105).

24.10.2019 була проведена нарада за участю представників міської ради, позивача та відповідача. Згідно з протоколом наради вирішено витребувати у позивача акти виконаних робіт , а у відповідача - відповідні пояснення, після чого провести повторну нараду( т.1, а.с. 106).

За результати наради позивач надіслав відповідачу 29.10.2019 цінним листом з описом вкладення названі вище акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які відповідач отримав 30.10.2019 згідно з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення 30.10.2019 (том 1.а.с. 29-30).

Відповідач надав пояснення від 08.11.2019 за №129, в яких вказав про несвоєчасне складання актів, тому акти не можуть братися до уваги, що послуги за цими актами не надавалися. Крім того, вказав, що послуги не надаються з 2017року, оскільки угода № 741006 від 04.01.2016 втратила свою чинність 31.12.2016 (том 1,а.с. 109).

Суду надана виписка з банківського рахунку відповідача, згідно з якою 08.02.2017 відповідач сплатив 444,15грн на рахунок позивача з призначенням платежу - за вивіз та захоронення ТПВ за січень 2017року згідно з рахунком №645 від 06.02.2017 (а.с. 193).

До позовної заяви позивач долучив копії витягів відстеження з GPS-навігатора за 2017 та 2018 роки (01.09.2017, 13.10.2017, 20.11.2017, 01.12.2017, 14.12.2017, 21.12.2017, 02.08.2018, 09.08.2018, 16.08.2018, 28.08.2018, 13.09.2018, 04.10.2018, 26.10.2018), відповідно до яких автомобілі позивача МАЗ моделі 5337 А2, реєст.номер НОМЕР_1 , МАЗ моделі 533702, реєстр.номер НОМЕР_2 здійснювали перевезення з вул. Промислова,56 (т.1, а.с. 31- 45).

Згідно наказом відповідача №31 від 18.12.2018 про проведення у 2018році щорічного карантину з 01.01.2018 по 15.01.2018 на ЛКП Лев запроваджено карантин (том 1.а.с. 185).

Дослідивши обставини справи, доводи сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про відходи (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 35-1 вказаного Закону власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають

договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів.

Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженими постановою КМУ від 10.12.2008 № 1070 ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що послуги надаються на підставі договору, який укладається між фізичною або юридичною особою (далі - споживач) та виконавцем послуг. Договір про надання послуг укладається відповідно до типового договору, наведеного у додатку 1.

Отже, в силу названих норм вивезення побутових відходів здійснюється на підставі договору з виконавцем послуг, укладення якого є обов`язковим.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.01.2016 сторони уклали договір №741006 про надання послуг з вивезення побутових відходів, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання надавати відповідачу послуги з вивезення ТПВ один раз в тиждень (щочетверга) за контейнерною системою, а саме: з 3-х контейнерів об`ємом 1, 1куб.м, розташованих за місцезнаходженням відповідача на вул. Промисловій, 56, а відповідач - оплачувати послуги не пізніше 10 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надавалися послуги.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором №741006 від 04.01.2016 за надані послуги за період з лютого 2017 року по листопад 2018 року в сумі

37 224,26грн.

Відповідач стверджує, посилаючись на свій лист №129 від 09.11.2019, що договір №741006 від 04.01.2016 припинив свою 31.12.2016 і з 2017 року позивач не надавав йому послуг.

Договором ( пункти 28, 30) встановлено, що він діє з 04.01.2016 по 31.12.2016 та вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна зі сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

Суду не надано доказів відмови будь-якою стороною за місяць до закінчення строку дії договору №741006 чи упродовж спірного періоду від договору у зв`язку із закінченням строку його дії або про перегляд його умов. Також не надано доказів укладення відповідачем з іншим виконавцем послуг договору про надання послуг з вивезення побутових відходів у 2017та 2018 роках та надання відповідачу таких послуг іншим виконавцем послуг у спірний період.

Матеріалами справи підтверджено, що у лютому 2017року (08.02.2017) відповідач оплатив послуги , які були надані позивачем у січні 2017року.

Крім того, суду надані витяги з відстеження з GPS-навігатора, згідно з якими автомобілі позивача здійснювали вивезення ТПВ з об`єкта відповідача по вул. Промисловій,56 упродовж спірного періоду.

Названі обставини спростовують доводи відповідача та підтверджують правомірність висновків суду першої інстанції про те, що договір №741006 від 04.01.2016 не припинив свою 31.12.2016 , а продовжив свою дію, і позивач здійснював вивезення ТПВ з об`єкта відповідача по вул. Промисловій,56 у м. Львові упродовж спірного періоду.

Згідно з щомісячними актами приймання-передачі наданих послуг, доданими до позовної заяви, за період з лютого2017року по листопад 2018року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 37 224,26грн, з яких: з лютого по грудень 2017року - на суму 11 127,43грн, з січня по листопад 2018року - на суму 26 096,83грн.

За умовами договору (пункти 9,10) розрахунок обсягу та вартості послуг здійснюється згідно з додатком №3 до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 №1070. При зміні норм та тарифів вартість послуг автоматично змінюється, при цьому розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення побутових відходів виконавцем вносяться відповідні зміни, про що споживач може ознайомитись на офіційному сайті виконавця або отримати розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення побутових відходів.

Додатком № 3 до вказаних Правил передбачено, що обсяг вивезення відходів та тариф на їх вивезення визначається рішенням органу місцевого самоврядування.

У додатку №1 до договору №741006 Розрахунок обсягу та вартості послуг з вивезення побутових відходів ЛКП Лев сторонами не встановлено конкретного обсягу вивезення ТПВ, а встановлено - по факту. Тариф ( за 1т - 348,75грн з ПДВ за вивезення та 75,06грн з ПДВ за їх захоронення, разом 423,81 грн з ПДВ; вартість вивезення 1 контейнера для ЛКП Лев становить 76,92грн) встановлений сторонами згідно з рішенням органу місцевого самоврядування №656 від 05.09.2014, яким визначені тарифи з урахуванням вивезення відходів на полігон Львівського комунального підприємства «Збиранка« .

У зв`язку з надзвичайною ситуацією регіонального рівня, що трапилась 30.05.2016 на полігоні побутових відходів Львівського комунального підприємства «Збиранка« , що призвела до припинення захоронення побутових відходів на цьому полігоні та зумовила необхідність вивезення відходів з м. Львова на територію інших, більш віддалених полігонів для захоронення побутових відходів, виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення №455 від 21.06.2016 , згідно з яким всі категорії споживачів послуг з вивезення побутових відходів з червня 2016року відшкодовують перевізникам побутових відходів вартість послуг з захоронення у розмірі, передбаченому договорами, укладеними між перевізниками побутових відходів та суб`єктами господарювання, які здійснюють їх захоронення. Вартість послуг з захоронення побутових відходів розраховується через ділення загальної місячної вартості цих послуг на загальні місячні обсяги захоронення побутових відходів.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №675 від 04.08.2017 встановлено тарифи на послуги вивезення побутових відходів для бюджетних установ та інших споживачів (додаток №2), відповідно до якого за надані ЛКП ТФ Львівспецкомунтранс послуги з вивезення, збирання, зберігання твердих ТПВ тариф для інших споживачів - 855,92грн/1 т. Вказане рішення набрало чинності з 01.09.2017 (том 1,а.с. 119-123).

Як вбачається з актів надання послуг, при визначенні вартості послуг позивач застосував тарифи відповідно до умов договору та вказаних вище рішень органу місцевого самоврядування.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, з урахуванням визначеної договором кількості встановлених контейнерів на об`єкті відповідача (3 контейнери), їх об`єму ( 1,1 куб.м, що вміщає181,66кг ТПВ) та графіка вивезення (щочетверга), максимальний обсяг вивезених ТПВ за один місяць міг становити 2, 180,00т(місткість 12-ти контейнерів), в той час як в актах за травень, серпень, листопад 2018року позивач вказав обсяг вивезених ТПВ у більшому, ніж максимальному, обсязі ( у травні - 2,542т, у серпні - 2,543т, у листопаді - 2,725т).

Крім того, суд першої інстанції правомірно врахував проведені з 01.01.2018 по 15.01.2018 на території об`єкта відповідача карантинні заходи, що унеможливлювало надання позивачем послуг з вивезення ТПВ в цей період, та дійшов обгрунтованого висновку, що максимальний обсяг вивезених ТПВ у січні 2018 року міг становити місткість 6 контейнерів - 1, 090т, в той час як в акті вказано 1, 453т.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вартість наданих позивачем послуг становить 34 846,70грн , з яких: на суму 11 127,43грн -за період з лютого по грудень 2017року та на суму 23 719,27грн - за період з січня по листопад 2018року.

Посилання скаржника на несвоєчасне складання та надання позивачем актів наданих послуг, на претензії позивача №456-вих. від 14.12.2018 та №481-вих від 17.12.2018, в яких вказаний розмір заборгованості ЛКП Лев станом на 04.12.2018 в сумі 26 096,83грн, та його доводи про відсутність заборгованості за 2017рік, відхиляються апеляційним судом з огляду на наступне.

Згідно з п.10 договору оплата послуг здійснюється не пізніше 10 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надавалися послуги.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 24 договору встановлено, що у разі ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості споживач викликає представника виконавця для складання акту-претензії, в якому зазначаються строки, види порушення кількісних та якісних показників.

Відповідач не надав суду доказів звернення до позивача у зв`язку з ненаданням або наданням не в повному обсязі послуг з вивезення ТПВ в період з лютого 2017року по листопад 2018року.

Як вказано вище, відповідач не подав доказів укладення договору з іншим виконавцем-надавачем послуг з вивезення ТПВ, укладення якого є обов`язковим в силу імперативних вимог закону, та надання таких послуг іншим виконавцем в цей період.

Крім того, відповідач не подав жодних доказів оплати послуг з вивезення ТПВ, наданих йому в період з лютого 2017року по листопад 2018року.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що несвоєчасне подання позивачем актів наданих послуг не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати наданих йому послуг.

Відтак апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача та вважає, що суд першої інстанції правомірно задоволив позов частково та стягнув з відповідача на користь позивача 34 846,70грн боргу, а у задоволенні решти вимог відмовив.

Доводи скаржника про нездійснення судом першої інстанції розподілу судових витрат пропорційно до суми задоволених позовних вимог та порушення вимог ст. 129 ГПК України також відхиляються апеляційним судом з таких підстав.

За загальним правилом частин 1,2,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з тим, частиною 9 статті 129 ГПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2020 у справі № 912/2171/18 вказав, що зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною, між тим процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони.

Зміст вказаної норми свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов`язок здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб, при цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Застосування приписів частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України можливе за наявності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: - зловживання стороною чи її представником процесуальними правами; - спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Оскільки спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати наданих йому послуг з вивезення ТПВ, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 1921,00грн, тобто стягнення мінімального розміру судового збору, встановленого законом, який був сплачений позивачем при поданні позову, виходячи із ціни позову.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом також не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129,236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2020 у справі № 914/2340/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України не підлягає оскарженню у касаційному порядку, крім випадків, встановлених даною нормою.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.П. Дубник

Суддя О.В. Зварич