Рішення

від 15.10.2020 по справі 910/4797/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2020Справа № 910/4797/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рілейд" до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 254 660,57 грн.,

за участі представників:

позивача: Устюгова А.Ю. за ордером від 30 березня 2020 року серії АІ № 1029718;

відповідача: Оніщук О.В. за ордером від 10 вересня 2020 року сірії АА № 1018094.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Рілейд" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договорів підряду від 19 листопада № ПЗ/ДН-6-1839 та № ПЗ/ДН-6-1840, укладених між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (у подальшому перейменоване на акціонерне товариство "Українська залізниця") (далі - Залізниця) та Товариством, останнє виконало роботи, передбачені цими угодами, на загальну суму 5 400 000,10 грн. та 40 608,31 грн. відповідно. Оскільки Залізниця взяте на себе за вказаними угодами зобов`язання з оплати вартості цих робіт виконала лише частково, заборгувавши таким чином позивачу 1 002 613,09 грн., останній на підставі статей 11, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 207 030,55 грн. пені та 45 016,93 грн. трьох процентів річних, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2020 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4797/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 7 травня 2020 року.

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 року № 211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16 березня 2020 року 9/рс-186/20, підготовче засідання у справі № 910/4797/20, призначене на 7 травня 2020 року, було знято з розгляду, про що учасників справи було завчасно повідомлено на офіційній вебсторінці Господарського суду міста Києва.

Враховуючи послаблення постановами Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 року № 343 та від 14 травня 2020 року № 377 протиепідеміологічних карантинних заходів, підготовче засідання у справі № 910/4797/20, з урахуванням положень частини 4 статті 120 ГПК України, було призначено на 9 липня 2020 року, про що її учасників було повідомлено відповідними ухвалами від 29 травня 2020 року.

8 липня 2020 року через відділ діловодства суду надійшов відзив від 30 червня 2020 року № ДН-6-6/393 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог Товариства, посилаючись на те, що сторонами не підписаний акт приймання-передачі закінчених робіт, у зв`язку з чим у Залізниці не виник обов`язок з проведення остаточних розрахунків з позивачем за спірними договорами.

У підготовчому засіданні 9 липня 2020 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 20 серпня 2020 року.

У підготовчому засіданні 20 серпня 2020 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою від 20 серпня 2020 року Господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/4797/20, призначив її до судового розгляду по суті на 10 вересня 2020 року.

У судовому засіданні 10 вересня 2020 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 8 жовтня 2020 року.

5 жовтня 2020 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення більш якісних копій доданих до позову доказів з метою усунення питань щодо часу прийняття відповідачем робіт за спірними договорами.

У судовому засіданні 8 жовтня 2020 року в зв`язку з необхідністю з`ясування всіх обставин справи, виходячи з отриманих пояснень представників сторін, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 15 жовтня 2020 року.

9 жовтня 2020 року через відділ діловодства суду надійшло клопотання Залізниці від 5 жовтня 2020 року про зменшення суми штрафу щонайменше на 50% або у розмірі, визначеному на розсуд суду. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилався, зокрема, на неспівмірність нарахованого позивачем штрафу наслідкам, спричиненим порушенням Залізницею своїх зобов`язань, а також на відсутність збитків у Товариства.

Крім того, 9 жовтня 2020 року в зв`язку з запереченнями відповідача, через загальний відділ канцелярії суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів на підтвердження реєстрації Товариством податкових накладних за господарськими операціями відповідно до спірних договорів.

У судовому засіданні 15 жовтня 2020 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2018 року між Залізницею та Товариством був укладений договір підряду № ПЗ/ДН-6-1839, за умовами якого останнє зобов`язалось в установлений строк власними та/або залученими силами і засобами, на свій власний ризик виконати роботи з благоустрою та озеленення території на об`єкті будівництва "Організація залізничного пасажирського сполучення місто Київ - Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (код за ДК 021:2015 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи) у межах ціни, визначеної в договірній ціні, у порядку та на умовах, передбачених цим договором, а відповідач - прийняти й оплатити виконані роботи.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печаткою Товариства.

Відповідно до пункту 2.1 даної угоди договірна ціна становить 5 460 000,00 грн. згідно з проектно-кошторисною документацією та відповідає пропозиції переможця торгів - підрядника.

Пунктом 3.3. цього правочину (з урахуванням додаткової угоди до нього від 27 грудня 2018 року № 1) передбачено строк виконання робіт - з дати підписання даного договору до 31 травня 2019 року.

За умовами пункту 3.5 зазначеного договору датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття замовником на підставі акта приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3.

Згідно з пунктом 4.2 цієї угоди на придбання і постачання необхідних для виконання робіт за даним договором матеріалів, конструкцій, виробів замовник має право перерахувати підряднику аванс у розмірі до 50% від договірної ціни у строк, визначений у пункті 3.3 договору. Розмір авансу становить 1 092 000,00 грн.

У пунктах 4.4, 4.5 та 4.7 вказаного правочину сторони погодили, що оплата за виконані роботи здійснюється поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт на підставі актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В, довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, підписаних уповноваженими представниками замовника та підрядника. Замовник сплачує вартість прийнятих від підрядника робіт на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2В, довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 протягом 10 банківських днів з дня підписання цих документів уповноваженими представниками замовника та підрядника, але не раніше реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, за вирахуванням відсотку авансу, вказаного у пункті 4.2 договору. Остаточні розрахунки здійснюються протягом 10 банківських днів з дати підписання акта передачі-приймання закінчених робіт.

Пунктом 16.2 цього договору (з урахуванням додаткової угоди до нього від 27 грудня 2018 року № 1) передбачено, що він діє до 31 травня 2019 року.

Судом встановлено, що згідно з умовами вищенаведеного правочину Товариство виконало передбачені цією угодою будівельні роботи на загальну суму 5 400 000,10 грн. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2019 року та травень 2019 року, а також копіями актів приймання виконаних будівельних робіт за відповідні періоди, підписаними повноважними представниками сторін.

Крім того, судом встановлено, що за результатами господарських операцій за вказаним договором позивач зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: від 30 жовтня 2018 року № 8 (дата реєстрації - 13 листопада 2018 року), від 31 жовтня 2018 року № 9 (дата реєстрації - 13 листопада 2018 року), від 26 листопада 2018 року № 33 (дата реєстрації - 11 грудня 2018 року), від 26 квітня 2019 року № 2 (дата реєстрації - 8 травня 2019 року), від 31 травня 2019 року № 1 (дата реєстрації - 15 червня 2019 року) та від 31 травня 2019 року № 2. Належним чином засвідчені копії вказаних податкових накладних наявні в матеріалах справи.

Однак з матеріалів справи вбачається, що Залізниця свій обов`язок з оплати вартості робіт, прийнятих на підставі вищезазначених актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, підписаних сторонами, у визначений договором строк виконала лише частково, заборгувавши Товариству 962 004,78 грн.

Судом також встановлено, що 19 листопада 2018 року між Товариством та Залізницею було укладено договір підряду № ПЗ/ДН-6-1840, за умовами якого останнє зобов`язалось в установлений строк власними та/або залученими силами і засобами, на свій власний ризик виконати роботи з влаштування дорожніх знаків та розмітки на об`єкті будівництва "Організація залізничного пасажирського сполучення місто Київ - Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (код за ДК 021:2015 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи) у межах ціни, визначеної в договірній ціні, у порядку та на умовах, передбачених цим договором, а відповідач - прийняти й оплатити виконані роботи.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печаткою Товариства.

Відповідно до пункту 2.1 даної угоди договірна ціна становить 46 800,00 грн. згідно з проектно-кошторисною документацією та відповідає пропозиції переможця торгів - підрядника.

Пунктом 3.3. цього правочину (з урахуванням додаткової угоди до нього від 27 грудня 2018 року № 1) встановлено строк виконання робіт - з дати підписання даного договору до 31 травня 2019 року.

За умовами пункту 3.5 зазначеного договору датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття замовником на підставі акта приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3.

У пунктах 4.3, 4.4 та 4.6 вказаного правочину сторони погодили, що оплата за виконані роботи здійснюється поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт на підставі актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В, довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, підписаних уповноваженими представниками замовника та підрядника. Замовник сплачує вартість прийнятих від підрядника робіт на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2В, довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 протягом 10 банківських днів з дня підписання цих документів уповноваженими представниками замовника та підрядника, але не раніше реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до статті 201 Податкового кодексу України. Остаточні розрахунки здійснюються протягом 10 банківських днів з дати підписання акта передачі-приймання закінчених робіт.

Пунктом 15.2 цього договору (з урахуванням додаткової угоди до нього від 27 грудня 2018 року № 1) передбачено, що він діє до 31 травня 2019 року.

Судом встановлено, що згідно з умовами вищенаведеного правочину Товариство виконало передбачені цією угодою будівельні роботи на загальну суму 40 608,31 грн. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2019 року та акта приймання виконаних будівельних робіт за цей період, підписаними повноважними представниками сторін. За результатами господарських операцій за вказаним договором позивач зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 травня 2019 року № 3 (дата реєстрації - 15 червня 2019 року), належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи.

Однак з матеріалів справи вбачається, що Залізниця свій обов`язок з оплати вартості робіт, прийнятих на підставі вищезазначених акта приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, підписаних сторонами, у визначений договором строк не виконала, заборгувавши Товариству 40 608,31 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зважаючи на те, що загальна сума боргу відповідача, яка становить 1 002 613,09 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Товариством, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Суд не бере до уваги посилання Залізниці на те, що у неї відсутній обов`язок оплатити вартість робіт за спірними договорами підряду, у зв`язку з тим, що сторони не підписали акти передачі-приймання закінчених робіт, оскільки, як встановлено судом, умовами вищенаведених договорів передбачено, що оплата за роботи здійснюється поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт та на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3. Водночас факт підписання сторонами відповідних актів та довідок відповідачем не заперечувався.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт за спірними договорами, Товариство у своїй позовній заяві також просило суд стягнути із Залізниці 207 030,55 грн. пені, з яких: 163 248,73 грн. - пеня, нарахована на суму боргу в розмірі 3 950 004,78 грн. за період з 18 червня 2019 року по 12 вересня 2019 року; 40 417,38 грн. - пеня, нарахована на суму боргу в розмірі 962 004,78 грн. за період з 13 вересня 2019 року по 18 грудня 2019 року, та 3 364,44 грн. - пеня, нарахована на суму боргу в розмірі 40 608,31 грн. за період з 18 червня 2019 року по 18 грудня 2019 року.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

За умовами частини 5 статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 11.10 спірних договорів підряду передбачено, що за порушення строків оплати зданих підрядником робіт відповідно до актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 замовник сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, у вищезазначених договорах підряду сторони погодили, що замовник сплачує вартість прийнятих від підрядника робіт протягом 10 банківських днів з дня підписання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, але не раніше реєстрації податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору від 19 листопада № ПЗ/ДН-6-1839 між позивачем та відповідачем 26 квітня 2019 року підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2019 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за цей період, відповідно до яких вартість прийнятих замовником робіт становила 2 409 002,98 грн. З урахуванням сплаченого відповідачем авансу у сумі 1 092 000,00 грн., часткової оплати вартості робіт у сумі 357 995,32 грн., Залізниця повинна була сплатити Товариству 959 007,66 грн. вартості робіт, прийнятих за вказаним договором у квітні 2019 року, до 15 травня 2019 року. При цьому судом враховано, що податкова накладна на зазначену суму була зареєстрована позивачем 8 травня 2019 року.

Судом також встановлено, що 31 травня 2019 року сторонами відповідно до умов цього договору було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2019 року, а також акт приймання виконаних будівельних робіт за вказаний період, відповідно до яких вартість прийнятих замовником робіт становила 2 990 997,12 грн. З матеріалів справи вбачається, що позивачем 15 червня 2019 року було зареєстровано податкову накладну № 1 (на суму 2 400 000,00 грн. з ПДВ). Щодо податкової накладної від 31 травня 2019 року № 2 (на суму 590 997,12 грн.) судом встановлено, що вона зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак з наданих Товариством доказів неможливо встановити точну дату її реєстрації. Таким чином, з урахуванням положень договору, а також норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що з 19 червня 2019 року у Залізниці перед Товариством виник борг у розмірі 2 400 000,00 грн., у зв`язку з простроченням оплати робіт, прийнятих за вказаним договором у квітні 2019 року. Водночас з наданих позивачем доказів суд позбавлений можливості визначити, з якого моменту виникло прострочення з оплати відповідачем боргу у сумі 590 997,12 грн.

Разом із тим, як зазначив позивач у своїй позовній заяві, 12 вересня 2019 року Залізниця частково погасила борг за договором від 19 листопада № ПЗ/ДН-6-1839 у сумі 2 988 000,00 грн. Дана обставина відповідачем не заперечувалася.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 31 травня 2019 року сторони на виконання умов договору від 19 листопада № ПЗ/ДН-6-1840 підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2019 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за вказаний період, відповідно до яких вартість прийнятих замовником робіт становила 40 608,31 грн. З огляду на те, що податкову накладну від 31 травня 2019 року на відповідну суму позивач зареєстрував 15 червня 2019 року, а також враховуючи умови договору та норми чинного законодавства, останнім днем для оплати відповідачем вартості робіт у сумі 40 608,31 грн. було 18 червня 2019 року.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням встановлених обставин та вищевказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою та арифметично вірною сумою пені, яка підлягає стягненню із Залізниці на користь позивача, є пеня в загальному розмірі 153 644,60 грн., з яких: 38 741,28 грн. - пеня, нарахована на 959 007,66 грн. боргу за період з 18 червня 2019 року по 11 вересня 2019 року (12 вересня 2019 року відповідач частково погасив заборгованість за договором від 19 листопада 2018 року № ПЗ/ДН-6-1839 у сумі 2 988 000,00 грн.); 95 802,74 грн. - пеня, нарахована на 2 400 000,00 грн. боргу за період з 19 червня 2019 року по 11 вересня 2019 року; 15 755,12 грн. - пеня, нарахована на 371 007,66 грн. боргу за період з 12 вересня 2019 року по 18 грудня 2019 року; 3 345,46 грн. - пеня, нарахована на суму боргу у розмірі 40 608,31 грн. за період з 19 червня 2019 року по 18 грудня 2019 року.

Разом із тим, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 53 385,95 грн. слід відмовити.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт за спірними договорами Товариство просило суд стягнути із Залізниці 45 016,93 грн., з яких: 28 245,24 грн. - три проценти річних, нараховані на 3 950 004,78 грн. боргу за період з 18 червня 2019 року по 12 вересня 2019 року; 15 813,78 грн. - три проценти річних, нараховані на 962 004,78 грн. боргу за період з 13 вересня 2019 року по 30 березня 2020 року, та 957,91 грн. - три проценти річних, нараховані на 40 608,31 грн. боргу за період з 18 червня 2019 року по 30 березня 2020 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач під час розрахунку трьох процентів річних неправильно визначив періоди їх нарахування, а також суми боргу за договором від 19 листопада 2018 року № ПЗ/ДН-6-1839, на які нараховуються відповідні компенсаційні виплати. З огляду на зазначене, за перерахунком суду, стягненню з відповідача підлягає 30 621,36 грн. трьох процентів річних, що включає: 6 778,74 грн. - три проценти річних, нараховані на 959 007,66 грн. боргу за період з 18 червня 2019 року по 12 вересня 2019 року; 16 767,12 грн. - три проценти річних, нараховані на 2 400 000,00 грн. боргу за період з 19 червня 2019 року по 11 вересня 2019 року, 6 121,75 грн. - три проценти річних, нараховані на 371 007,66 грн. боргу за період з 12 вересня 2019 року по 30 березня 2020 року, а також 953,75 грн. - три проценти річних, нараховані на 40 608,31 грн. боргу за період з 19 червня 2019 року по 30 березня 2020 року. Водночас у стягненні з відповідача 14 395,57 грн. даних компенсаційних виплат слід відмовити.

Щодо поданого Залізницею клопотання про зменшення розміру штрафу, варто зазначити наступне.

За приписами частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе його зменшення.

При цьому, вирішуючи таке питання суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов`язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оскільки відповідач не довів належними і допустимими доказами наявності передбачених законом виняткових обставин для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій, беручи до уваги інтереси обох сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищенаведеного клопотання Залізниці.

За таких обставин позов Товариства підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 6; ідентифікаційний код 40081221) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рілейд" (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4А, офіс 139; ідентифікаційний код 40999235) 1 002 613 (один мільйон дві тисячі шістсот тринадцять) грн. 09 коп. основного боргу, 30 621 (тридцять тисяч шістсот двадцять одну) грн. 36 коп. трьох процентів річних, 153 644 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот сорок чотири) грн. 60 коп. пені та 17 803 (сімнадцять тисяч вісімсот три) грн. 19 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 жовтня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко