Рішення

від 15.10.2020 по справі 910/2559/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2020Справа № 910/2559/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада-Дніпро" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майкрокосмік Груп" (м. Київ)

про стягнення 8.400,00 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився

Від позивача: Жигіль К.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріада-Дніпро" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майкрокосмік Груп" про стягнення 8.400,00 грн попередньої оплати за Договором модернізації інтернет-сайту № М06122019 від 06.12.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.20. відкрито провадження у справі № 910/2559/20, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

18.03.20. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.20. постановлено розгляд справи № 910/2559/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.06.20.

09.06.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 30.06.20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.20. призначено підготовче засідання на 14.07.20.

01.07.20. позивачем подано письмові пояснення.

14.07.20. відповідачем подано письмові пояснення.

14.07.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 04.08.20.

04.08.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.09.20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.20. судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 29.09.20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.20. судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 15.10.20.

Позивач в судове засідання 15.10.20. явку свого повноважного представника не забезпечив, однак 15.10.20. подав клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Відповідач в судовому засіданні 15.10.20. проти позову заперечував.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.10.20. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що між позивачем (Замовник) та відповідачем (Виконавець) було укладено Договір № М06122019 Модернізація інтернет-сайту від 06.12.19. (далі - Договір), за умовами якого (п. 2.1) Виконавець взяв на себе зобов`язання модернізувати інтернет-сайт відповідно до вимог і умов Замовника, визначених в додатку № 1 Технічне завдання на модернізацію інтернет-сайту , додатку № 2 Календарний план до Договору, а Замовник зобов`язується (п. 2.2 Договору) прийняти і оплатити в порядку і строки, передбачені додатком № 3 до Договору Вартість та порядок оплати робіт .

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору ним було здійснено передплату в сумі 17.850,00грн, однак, у строки, встановлені Договором, відповідач не направив позивачу технічне завдання.

Далі, 13.12.19. від направив відповідачу лист з проханням призупинити роботи, розірвати Договір та повернути 17.850,00 грн передплати, на що отримав відповідь про можливість повернути лише 9.450,00 грн, оскільки 8.400,00 грн, вже витрачені відповідачем на виконання умов Договору.

Позивач вказує, що відповідач не надав йому обґрунтованого підтвердження витрат в сумі 8.400,00 грн, з огляду на що в порядку ч. 3 ст. 612 ЦК України, за приписами якої якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, позивач має право на повернення йому попередньої оплати в сумі 8.400,00 грн.

Додатково в обґрунтування своїх вимог вже в письмових поясненнях позивач послався на приписи ч. ч. 2, 4 ст. 849 ЦК України (Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору) та вказує, що 13.12.19. Договір було розірвано з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 653 ЦК України (у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються).

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Договір № М06122019 Модернізація інтернет-сайту від 06.12.19. та додатки №№ 1, 2, 3 не було підписано між сторонами у вигляді єдиного документу, про що наголошено відповідачем та не спростовано позивачем, отже, посилання на вказаний Договір та додатки до нього є безпідставним.

Сторонами не заперечується, що вся переписка між ними вчинялась шляхом електронного документообігу.

З огляду на вказане судом приймається надана сторонами електронна переписка.

Надавши правову оцінку електронному документообігу сторін, долученому до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного кодексу України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Позивачем не заперечено, що 15.10.19. відповідач направив йому електронного листа з пропозицією створення інтернет-сайту.

Електронним листом від 06.12.19. відповідач оголосив позивачу вартість та виставив рахунок на передоплату, направив Договір та додатки до нього (який, як встановлено судом вище не був підписаний між сторонами у вигляді єдиного документа), нагадав про необхідність надання позивачем контенту (текстів і фото) для наповнення сайту.

Позивач стверджує і означене не заперечено відповідачем, що 09.12.19. позивач сплатив відповідачу передплату в сумі 17.850,00 грн, однак, доказів вказаного (в тому числі з яких би вбачалось призначення платежу) сторонами до матеріалів справи не подано.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про надання послуг у спрощений спосіб.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Електронним листом від 13.12.19. позивач виклав відповідачу короткий зміст тексту для розміщення на інтернет сайті та вказав про відсутність фото.

Листом № 13/12/19-01 від 13.11.19. (в листі допущено помилку в місяці, яким його датовано, та замість грудня вказано листопад ) позивач звернувся до відповідача з проханням тимчасово призупинити проект по розробці сайту, розірвати Договір № М06122019 від 06.12.19. з підстав необхідності закриття проекту та повернути передоплату в сумі 17.850,00 грн.

Відповідач електронним листом від 13.12.19. вказав позивачу на виконання його прохання та призупинення створення сайту та на неможливість повернути сплачену передоплату.

Позивач електронним листом від 16.12.19. висловив прохання надати документи на підтвердження видатків.

Відповідач електронним листом 18.12.19. направив позивачу калькуляцію видатків та електронним листом від 20.12.19. на підтвердження того, що роботи по інтернет-сайту виконувались (встановлено налаштування CMS і плагінів, розпочато створення структури, розпочато створення дизайну головної сторінки, придбано теми та плагін) надіслав технічне завдання сайту, дизайн головної сторінки та вказав, що за необхідності може направити сайт (у вигляді файлу) на початковому етапі розробки з встановленими темами та плагінами).

Відповідач листом від 20.12.20. вказав позивачу на можливість повернути 9.450,00 грн передоплати за виключенням витрат на виконання робіт та послуг в сумі 8.400,00 грн, з яких: послуги бухгалтера, робота програміста (встановлення налаштування CMS і плагінів, початок створення структури), робота дизайнера (створення дизайну головної сторінки), купівля теми Astra pro та плагінів Elementor pro.

Також матеріали справи містять докази придбання 10.12.19. саме для сайту позивача теми Astra pro вартістю 59 доларів США, плагіну Elementor pro вартістю 199 доларів США.

Позивач електронним листом від 29.12.19. наполягав на тому, що договір між сторонами було розірвано ще 13.12.19., відповідачем не надано підтвердження використання 8.400,00 грн передоплати.

Докази на аркушах справи 76-79 дублюють вже досліджену судом переписку сторін, яка ними не заперечується.

Крім вказаного позивачем не заперечено, що перемовини стосовно створення інтернет-сайту, передоплата за яким є предметом спору в даній справі, були розпочаті сторонами ще в червні 2019 року згідно роздрукованої відповідачем переписки за допомогою месенджеру Viber.

З наданої відповідачем електронної переписки (арк. справи 71,72, 73, 74, 75) не вбачається за можливе дійти висновку яких правовідносин сторін така переписка стосується, з огляду на що перелічені докази не приймаються судом.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що сторонами не було обумовлено строків надання послуг з модернізації інтернет сайту, з огляду на що безпідставними є посилання позивача на прострочення відповідачем вчинення дій з надання таких послуг.

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (ст. 907 ЦК України).

Сторонами порядок і наслідки розірвання договору, в тому числі і шляхом односторонньої відмови від нього, не погоджено.

Згідно з ч. 1 ст. 621 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

Такої домовленості між сторонами не досягнуто, в судовому порядку договір на надання послуг, укладений у спрощений спосіб, не розривався.

При цьому суд виходить з наступного.

Як відзначалось судом, 13.12.19. позивач звернувся до відповідача з проханням тимчасово призупинити проект по розробці сайту, розірвати Договір № М06122019 від 06.12.19. (який як встановлено судом не підписано між сторонами, з огляду на що посилання на нього (його умови) є безпідставним) з підстав необхідності закриття проекту та повернути передоплату в сумі 17.850,00 грн.

Відповідач надав згоду на призупинення створення сайту та повернення не використаної суми передоплати.

Отже, договірні правовідносини між сторонами даного спору не трансформувалися, позивач в установленому законом порядку від договору не відмовився.

За викладеного в сукупності (за відсутності обставин несвоєчасного виконання відповідачем послуг з модернізації інтернет-сайту, не досягнення між сторонами згоди щодо розірвання договору про надання послуг модернізації інтернет-сайту у спрощений спосіб, недоведення позивачем наявності підстав для повернення суми попередньої оплати в розмірі 8.400,00 грн) суд не вбачає підстав для повернення позивачу сплаченої попередньої оплати в розмірі 8.400,00 грн, з огляду на що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та відмову в задоволенні позову, судовий збір та заявлені витрати но професійну правничу допомогу в сумі 4.000,00 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 26.10.20.

Суддя Т.М. Ващенко