Рішення

від 20.10.2020 по справі 910/7952/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2020Справа № 910/7952/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В. , за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/7952/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілмат-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто"

про стягнення 238882,93 грн

Представники учасників справи:

від позивача : Осадько О.О.

від відповідача : не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілмат-Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (далі - відповідач) про стягнення 238882,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором №2016-12-12 про виконання робіт з технічного обслуговування обладнання від 20.12.2016 та договором №2018-07-30 про виконання робіт з технічного обслуговування обладнання від 02.07.2018 не розрахувався за отримані послуги у зв`язку з чим станом на 31.12.2019 виникла заборгованість у розмірі 195605,86 грн, на яку нараховано пеню у розмірі 15147,24 грн та інфляційні втрати у розмірі 28129,83 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 відкрито провадження у справі №910/7952/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 04.08.2020.

В судовому засіданні 04.08.2020 суд, у відповідності до ч. 4,5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладання підготовчого засідання на 08.09.2020, у зв`язку з неявкою сторін.

Судове засідання, призначене на 08.09.2020 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 продовжено строк підготовчого засідання у справі №910/7952/20 на 30 днів та призначено підготовче засідання у справі на 29.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 підготовче засідання у справі №910/7952/20 призначено на 05.10.2020 у зв`язку з тимчасовою відсутністю судді 29.09.2020.

В судовому засіданні 05.10.2020, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до ч. 4,5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 20.10.2020.

В судовому засіданні 20.10.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити.

В свою чергу, відповідач в судові засідання не з`являвся, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 45-А/4, офісне приміщення 34.

Станом на дату розгляду справи конверти з ухвалами суду було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат не значиться .

За приписами пункту 99 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку №270 від 05.03.2009, рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка , адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

За приписами абзацу 3 пункту 116 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку №270 від 05.03.2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 991, 992, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

За змістом частини 1 та 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи і не повідомив суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 20.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

20.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілмат-Україна" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (замовник) було укладено договір №2016-12-12 про виконання робіт з технічного обслуговування обладнання (далі - договір №2016-12-12) за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов`язується виконувати роботи зтехнічного обслуговування системи диспетчеризації інженерного обладнання та внутрішньо будинкових інженерних мереж (надалі - "Обладнання"), яке знаходиться в експлуатації у Замовника згідно переліку у додатку №1 до даного договору. Технічне обслуговування Обладнання включає здійснення комплексів заходів щодо контролю та підтримання працездатного стану Обладнання, який полягає, як правило, в огляді, догляді та періодичному ремонті Обладнання (далі - послуги).

За умовами п.2.1, 2.2 договору №2016-12-12 технічне обслуговування Обладнання здійснюється виконавцем особисто. Технічне обслуговування Обладнання здійснюється виконавцем щомісячно.

Підтвердженням факту виконання робіт по технічному обслуговуванню Обладнання є Акт здачі-прийняття робіт, складений виконавцем і підписаний обома сторонами (п. 2.7 договору №2016-12-12).

Згідно з п. 3.1 договору №2016-12-12 ціна за місяць обслуговування обладнання, що експлуатується за адресами: м. Київ, вул. Невська, 2Л, м. Київ, вул. Невська, 4Г складає 6261,60 грн, в т. ч. ПДВ 1043,60 грн.

Оплата за виконані роботи здійснюється замовником щомісяця до 15-го числа місяця наступного за місяцем, в якому виконувались роботи, на підставі акта здачі-прийняття робіт (п. 3.2 договору №2016-12-12).

За умовами п. 5.1.1 договору №2016-12-12 виконавець зобов`язаний виконувати роботи по технічному обслуговуванню Обладнання відповідно до умов даного договору.

Замовник, в свою чергу, зобов`язаний вносити оплату за виконання робіт по технічному обслуговуванню Обладнання в строки передбачені п. 3.2. Договору (п. 5.2.1 договору №2016-12-12).

Сторонами у пункті 9.1 не встановлено строк дії договору, але узгоджено, що договір набирає чинності і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

При цьому, умовами п. 9.2, 9.3 договору №2016-12-12 врегульовано, що розірвання цього договору може бути здійснене з ініціативи будь-якої сторони шляхом письмового повідомлення іншої сторони за один місяць до передбачуваної дати розірвання. При розірванні договору сторони зобов`язуються провести взаєморозрахунки на момент припинення зобов`язань за цим договором протягом 7 робочих днів з дати прийняття рішення про розірвання договору.

Враховуючи, що згідно з частиною 2 статті 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення, то договір №2016-12-12 є укладеним з дати його підписання сторонами, тобто з 20.12.2016. Докази на підтвердження розірвання договору сторонами не надані.

У додатку №1 до договору №2016-12-12 сторони визначили перелік Обладнання, яке підлягає обслуговуванню за адресами розташування: м. Київ, вул. Невська, 2Л, м. Київ, вул. Невська, 4Г.

02.10.2017 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №2016-12-12 від 20.12.2016, у якій дійшли згоди викласти п. 3.1 в наступній редакції: "3.1. Ціна за місяць обслуговування обладнання, що експлуатується за адресами м Київ, вул. Невська, 2Л, м. Київ, вул. Невська, 4Г, вул. Олександрівська, 1д. вул. Олександрівська, 1е, вул. Олександрівська, 1ж, вул. Олександрівська, 1и складає 12253,26 грн, в т. ч. ПДВ 2042,21 грн", у зв`язку з чим додаток викладено також в новій редакції.

02.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілмат-Україна" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (замовник) було укладено договір №2018-07-30 про виконання робіт з технічного обслуговування обладнання (далі - договір №2018-07-30), за умовами п. 1.1, 1.2 якого замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов`язується виконувати роботи зтехнічного обслуговування системи диспетчеризації інженерного обладнання та внутрішньо будинкових інженерних мереж (надалі - "Обладнання"), яке знаходиться в експлуатації у Замовника згідно переліку у додатку №1 до даного договору. Технічне обслуговування Обладнання включає здійснення комплексів заходів щодо контролю та підтримання працездатного стану Обладнання, який полягає, як правило, в огляді, догляді та періодичному ремонті Обладнання (далі - послуги).

Згідно умов п.2.1, 2.2 договору №2018-07-30 технічне обслуговування Обладнання здійснюється виконавцем особисто. Технічне обслуговування Обладнання здійснюється виконавцем щомісячно.

Підтвердженням факту виконання робіт по технічному обслуговуванню Обладнання є Акт здачі-прийняття робіт, складений виконавцем і підписаний обома сторонами (п. 2.7 договору №2018-07-30).

Згідно з п. 3.1 договору №2018-07-30 ціна за місяць обслуговування обладнання, що експлуатується за адресою: м. Київ, вул. Кудрі, 26, складає 2988,00 грн, в т. ч. ПДВ 498,00 грн.

Оплата за виконані роботи здійснюється замовником щомісяця до 15-го числа місяця наступного за місяцем, в якому виконувались роботи, на підставі акта здачі-прийняття робіт (п. 3.2 договору №2018-07-30).

За умовами п. 5.1.1, 5.2.1 договору №2018-07-30 виконавець зобов`язаний виконувати роботи по технічному обслуговуванню Обладнання відповідно до умов даного договору, а замовник зобов`язаний вносити оплату за виконання робіт по технічному обслуговуванню Обладнання в строки передбачені п. 3.2 договору.

Пунктом 9.1 встановлено, що договір набирає чинності з 02.07.2018 і діє до 30.06.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. При відсутності письмового повідомлення замовника договір залишається пролонгованим на наступний період на тих самих умовах.

За умовами п. 9.2, 9.3 договору №2018-07-30 розірвання цього договору може бути здійснене з ініціативи будь-якої сторони шляхом письмового повідомлення іншої сторони за один місяць до передбачуваної дати розірвання. При розірванні договору сторони зобов`язуються провести взаєморозрахунки на момент припинення зобов`язань за цим договором протягом 7 робочих днів з дати прийняття рішення про розірвання договору.

Докази на підтвердження повідомлення замовника про припинення дії договору у відповідності до п. 9.1, а також докази на підтвердження розірвання договору відповідно до п. 9.2 матеріали справи не містять, а відтак договір є пролонгований на наступний період та обов`язковий до виконання сторонами відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України.

У додатку № 1 до договору №2018-07-30 сторони визначили перелік Обладнання, яке підлягає обслуговуванню за адресою розташування: м. Київ, вул. Кудрі, 26.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, на виконання взятих на себе зобов`язань, позивач надав обумовлені договорами №2016-12-12 та №2018-07-30 послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №12-04 від 28.04.2017 на суму 6261,60 грн, №12-05 від 31.05.2017 на суму 6261,60 грн, №12-06 від 30.06.2017 на суму 6261,60 грн, №12-07 від 31.07.2017 на суму 6261,60 грн, №12-08 від 31.08.2018 на суму 12253,26 грн, №12-09 від 29.09.2017 на суму 6261,60 грн, №12-10 від 31.10.2017 на суму 12253,26 грн, №12-11 від 30.11.2017 на суму 12253,26 грн, №12-12 від 29.12.2017 на суму 12253,26 грн, №12-01 від 31.01.2018 на суму 12253,26 грн, №12-02 від 28.02.2018 на суму 12253,26 грн, №12-03 від 30.03.2018 на суму 12253,26 грн, №12-04 від 30.04.2018 на суму 12253,26 грн, №12-05 від 31.05.2018 на суму 12253,26 грн, №12-06 від 30.06.2018 на суму 12253,26 грн, №12-07 від 31.07.2018 на суму 12253,26 грн, №12-08 від 31.08.2018 на суму 12253,26 грн, №12-09 від 28.09.2018 на суму 15241,26 грн, №30-09 від 28.09.2018 на суму 5976,00 грн, №12-10 від 31.10.2018 на суму 15241,26 грн, №12-11 від 30.11.2018 на суму 15241,26 грн, №12-12 від 31.10.2018 на суму 15241,26 грн, №12-01 від 31.01.2019 на суму 15241,26 грн, №12-02 від 28.02.2019 на суму 15241,26 грн та №12-03 від 29.03.2019 на суму 15241,26 грн, які підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність зі сторони відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо порядку надання послуг.

Сторонами складено та підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2019 - 31.12.2019, за яким визнано, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 195605,86 грн.

02.03.2020 та 25.04.2020 позивач надіслав на адресу відповідача Претензію № 1 щодо погашення заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування обладнання, однак відповідач відповіді на претензії не надав, свого обов`язку з оплати наданих послуг належним чином не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами надання послуг, а відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто, а замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 3.2 договору №2016-12-12, який є аналогічним за змістом і у договорі №2018-07-30, оплата за виконані роботи здійснюється замовником щомісяця до 15-го числа місяця наступного за місяцем, в якому виконувались роботи, на підставі акта здачі-прийняття робіт (п. 3.2 договору).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пункту 3.2 договорів, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг за договорами на момент розгляду справи настав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг за договорами не було виконано належним чином, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 195605,86 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, ст. 3 вказаного Закону закріплює, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, за приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки і відповідно, якщо розмір пені, встановлений договором, є меншим від подвійної облікової ставки НБУ застосовується розмір пені встановлений договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВС від 15.05.2018 у справі №917/889/17 та від 30.01.2019 у справі №904/631/18.

Відповідно до п. 6.1 договору №2016-12-12 та договору №2018-07-30 у разі затримки оплати у строк обумовлений у п. 3.2 даного договору, замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, розрахованої від суми оплати, що підлягає сплаті, але не більше 5% простроченої суми.

Позивач, враховуючи, що відповідач допустив прострочення оплати отриманих послуг, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 6.1 договорів, нарахував пеню в загальному розмірі 15147,24 грн. При цьому розрахунок проведений з урахуванням шестимісячного строку, встановленого статтею 232 Господарського кодексу України, в розмірі облікової ставки НБУ від вартості послуг, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення та не більше 5 % простроченої суми по кожному акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 28129,83 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього заборгованості з оплати отриманих послуг.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 3583,24 грн.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 178, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілмат-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" про стягнення 238882,93 грн задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (04114, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 45-А/4, офісне приміщення 34; код ЄДРПОУ 35429115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілмат-Україна" (03035, місто Київ, вулиця Кудряшова, будинок 7, квартира 135; код ЄДРПОУ 34913532) основний борг у розмірі 195605 (сто дев`яносто п`ять тисяч шістсот п`ять) грн 86 коп., пеню у розмірі 15147 (п`ятнадцять тисяч сто сорок сім) грн 24 коп., інфляційні втрати у розмірі 28129 (двадцять вісім тисяч сто двадцять дев`ять) грн 83 коп. та судовий збір у розмірі 3583 (три тисячі п`ятсот вісімдесят три) грн 24 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 26.10.2020 .

Суддя Т.В. Васильченко