Рішення

від 15.10.2020 по справі 910/4135/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2020Справа № 910/4135/20

За позовом Державного публічного акціонерного товариства

Будівельна компанія Укрбуд

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю Українська гірничо-

промислова компанія

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Деметра інтернешнл

компані

про стягнення 115 828, 40 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне публічне акціонерне товариство Будівельна компанія Украбуд (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська гірничо-промислова компанія (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Деметра інтернешнл компані (далі - відповідач-2) про стягнення 115 828, 40 грн заборгованості за оренду нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2020 р. відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 27.07.2020 р. постановлено здійснювати розгляд справи № 910/4135/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання суду на 26.08.2020 р.

Протокольною ухвалою від 26.08.2020 р. відкладено підготовче засідання на 22.09.2020 р.

Протокольною ухвалою від 22.09.2020 р. закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020 р.

У судове засідання 15.10.2020 р. представники відповідачів не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.12.2017 між Державним публічним акціонерним товариством Будівельна компанія Укрбуд (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українська гірничо-промислова компанія (далі - орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № КС/18-0124 за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, площею в розмірі та за цільовим призначенням згідно з актом приймання-передачі майна (додаток 1), яке розташоване у адміністративному будинку за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23 (Є. Сверстюка), що належить орендодавцю на підставі постанови КМУ від 13.07.2004 № 897.

Відповідно до п. 3.1. договору сторони погодили, що орендні платежі за місяць оренди майна є договірними і визначаються згідно узгодженого з орендарем розміру щомісячного платежу за оренду майна (додаток 2) та складається із плати за користування майном та відшкодування витрат орендодавця на утримання (експлуатація та обслуговування) адмінбудинку, пропорційно площі майна, переданого в оренду.

За умовами п.1.4. договору плата за користування майном здійснюється орендарем щомісячно.

Згідно п. 3.2. договору орендар протягом п`яти календарних днів після укладення цього договору сплачує орендний платіж згідно наданого орендодавцем рахунку-фактури, який включає плату за відповідну кількість днів першого місяця оренди із розрахунку розміру щомісячного платежу за оренду майна.

У відповідності до п. 3.3. договору у подальшому орендар зобов`язаний сплачувати орендні платежі за поточний місяць не пізніше десятого числа поточного місяця відповідно до узгодженого розміру щомісячного платежу та рахунку-фактури, який орендар не пізніше п`ятого числа поточного міясця повинен отримати у орендодавця. Несвоєчасне отримання орендарем рахунку-фаткури у орендодавця не звільняє орендаря від зобов`язання вчасно сплачувати орендні платежі.

Орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендодавцю орендні платежі (п. 4.2. договору).

Пунктом 10.1. передбачено, що цей договір діє з 01.12.2017 р. до 30.11.2018 р. включно.

Відповідно до додатку 2 до договору від 01.12.2017 р., розмір суми щомісячного платежу за оренду нерухомого майна, що належить Державному публічному акціонерному товариству Будівельна компанія Укрбуд з 1 грудня 2017 року по 31 травня 2018 року становить 13 641, 23 грн. з ПДВ.

Згідно з додатком 2 до договору від 01.06.2018 р., розмір суми щомісячного платежу за оренду нерухомого майна позивача з 1 червня 2018 року по 8 серпня 2018 року становить 15 687, 54 грн. з ПДВ.

Як вбачається з додатку 2 до договору від 09.08.2017 р., розмір суми щомісячного платежу за оренду нерухомого майна, що належить Державному публічному акціонерному товариству Будівельна компанія Укрбуд з щомісячного платежу за оренду нерухомого майна, що належить Державному публічному акціонерному товариству Будівельна компанія Укрбуд з 9 серпня 2018 року по 30 листопада 2019 року становить 5 197, 49 грн.

Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що всупереч зазначеним вище положенням договору, відповідач-1 не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті орендних платежів, чим спричинив виникнення заборгованості за оренду майна в сумі 82 239, 57 грн. Також на суму основного боргу позивачем було здійснено нарахування пені в розмірі 5 689, 34 грн, штрафу в розмірі 20 307, 43 грн та інфляційних збитків в розмірі 7 592, 06 грн.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було передано відповідачу-1 згідно акта приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 09 серпня 2018 року, нежитлове приміщення № 709, що розташоване на 7 поверсі в адміністративному будинку за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової (Є. Сверстюка), 23.

Суд вказує, що даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками, що також підтверджує факт приймання-передачі майна за договором.

Відповідно до п. 3.1. договору сторони погодили, що орендні платежі за місяць оренди майна є договірними і визначаються згідно узгодженого з орендарем розміру щомісячного платежу за оренду майна (додаток 2 до цього договору) та складається із плати за користування майном (орендна плата) та відшкодування витрат орендодавця на утримання (забезпечення комунальними послугами, експлуатація та обслуговування) об`єкту, пропорційно площі майна, переданого в оренду.

Так, відповідно до додатку 2 до договору від 01.12.2017 р., розмір суми щомісячного платежу за оренду нерухомого майна, що належить Державному публічному акціонерному товариству Будівельна компанія Укрбуд з 1 грудня 2017 року по 31 травня 2018 року становить 13 641, 23 грн. з ПДВ; згідно з додатком 2 до договору від 01.06.2018 р., розмір суми щомісячного платежу за оренду нерухомого майна позивача з 1 червня 2018 року по 8 серпня 2018 року становить 15 687, 54 грн. з ПДВ. та, як вбачається з додатку 2 до договору від 09.08.2017 р., розмір суми щомісячного платежу за оренду нерухомого майна, що належить Державному публічному акціонерному товариству Будівельна компанія Укрбуд з щомісячного платежу за оренду нерухомого майна, що належить Державному публічному акціонерному товариству Будівельна компанія Укрбуд з 9 серпня 2018 року по 30 листопада 2019 року становить 5 197, 49 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату оренди на загальну суму 82 239, 57 грн.

Згідно п. 3.2. договору орендар протягом п`яти календарних днів після укладення цього договору сплачує орендний платіж згідно наданого орендодавцем рахунку-фактури, який включає плату за відповідну кількість днів першого місяця оренди із розрахунку розміру щомісячного платежу за оренду майна.

У подальшому орендар зобов`язаний сплачувати орендні платежі за поточний місяць не пізніше десятого числа поточного місяця відповідно до узгодженого розміру щомісячного платежу та рахунку-фактури, який орендар не пізніше п`ятого числа поточного міясця повинен отримати у орендодавця. Несвоєчасне отримання орендарем рахунку-фаткури у орендодавця не звільняє орендаря від зобов`язання вчасно сплачувати орендні платежі (п. 3.3 договору).

Водночас, суд вказує, що доказів щоб свідчили про виконання відповідачем-1 зобов`язань обумовлених умовами договору щодо оплати виставлених позивачем рахунків-фактури в матеріалах справи не міститься.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Таким чином, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором оренди нерухомого майна № КС/18-0124 від 01.12.2017 р. належним чином, передав у строкове платне користування нежитлові приміщення, а саме: №725, №726 та №727, що розташовані на 7 поверсі в адміністративному будинку за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової (Є. Сверстюка), 23, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаним обома сторонами актом приймання-передачі майна, проте, відповідач-1 в порушення зобов`язань передбачених договором оренди плату орендарю орендної плати не здійснив, у зв`язку з чим в останнього й утворилася заборгованість в розмірі 82 239, 57 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Деметра Інтернешнл Компані (далі - поручитель), Державним публічним акціонерним товариством Будівельна компанія Укрбуд (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українська гірничо-промислова компанія (далі - боржник) був укладений договір поруки № 25/11/19 у порядку та на умовах якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником обов`язків по сплаті заборгованості по орендних платежах за договором, зокрема, № КС/18-0124 від 01.12.2017 нерухомого майна Державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд , що був укладений між кредитором та боржником.

Відповідно п. 1.3. договору за порушення боржником умов основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Строк (термін) сплати боржником заборгованості по орендних платежах за основним договором - 31.12.2019 (п. 1.4. договору).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем-1 та 2 не надано суду жодних доказів належного виконання своїх зобов`язання та не спростовано заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачами було порушено умови договору оренди нерухомого майна № КС/18-0124 від 01.12.2017 та договору поруки № 25/11/19 від 25.11.2019, а також та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості з орендної плати в розмірі 82 239, 57 грн підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів пені в розмірі 5 689, 34 грн, штрафу в розмірі 20 307, 43 грн та інфляційних збитків в розмірі 7 592, 06 грн, то суд вказує наступне.

Пунктом 9.2. договору оренди сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендних платежів (після 15 числа поточного місяця) орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до 28 числа поточного місяця включно, а у разі несплати орендних платежів до 28 числа поточного місяця, орендар, крім зазначеної пені, сплачує на користь орендодавця штраф в розмірі 25% від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі за виконання зобов`язань по основному договору, що і боржник, включаючи сплату суми основного боргу за орендними платежами, а також сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків тощо.

Так, за умовами пп. 2.2.1. п. 2.2. договору поруки сторонами визначено, що на момент укладення цього договору сума основного боргу боржника перед кредитором за договором оренди нерухомого майна Державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд № КС/18-0124 від 01.12.2017 становить 82 239, 57 грн.

Згідно пп. 2.2.2. п. 2.2. договору поруки сума штрафу, пені та інфляційних донарахувань (збитків від інфляції) визначається кредитором самостійно, виходячи із положень законодавства України, умов договору оренди № КС/18-0124 від 01.12.2017 нерухомого майна Державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд та фактичної суми основного боргу по сплаті орендних платежів на момент пред`явлення вимоги.

За умовами п. 3.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежне виконання) боржником свого обов`язку щодо суми заборгованості за договором оренди № КС/18-0124 від 01.12.2017 кредитор може пред`являти вимогу до поручителя, який несе солідарну з боржником відповідальність за основним договором.

Як про це вказує позивач, з метою досудового врегулювання спору ним було пред`явлено відповідачам вимогу від 21.01.2020 № 07/01-54 про сплату заборгованості до 31.01.2020. Відповіді на дану вимогу відповідачі не надали і погашення заборгованості за договором оренди № КС/18-0124 від 01.12.2017 нерухомого майна не здійснили.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, штрафу та збитків від інфляції, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, та дійшов висновку про задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача пені в розмірі 5 689, 34 грн, штрафу в розмірі 20 307, 43 грн та збитків від інфляції на суму 7 592, 06 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Українська гірничо-промислова компанія (0200, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, оф. 725; код ЄДРПОУ 33500148) та Товариства з обмеженою відповідальністю Деметра інтернешнл компані (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, оф. 707; код ЄДРПОУ 41481895) на користь Державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд (02002, м. Київ, вул. Раскової, буд. 23; код ЄДРПОУ 33298371) 82 239 (вісімдесят дві тисячі двісті тридцять дев`ять) грн 57 коп. Основного боргу, 5 689 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 34 коп. пені, 20 307 (двадцять тисяч триста сім) грн 43 коп. штрафу, 7 592 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн 06 коп. збитків від інфляції та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду в строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.10.2020 р.

Суддя Н.І. Зеленіна