Рішення

від 26.10.2020 по справі 910/10646/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2020Справа № 910/10646/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Транс Альянс Логістик" ( 07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Філатова, буд. 112)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, 1)

про стягнення 5 000,00 грн

Представники: без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Транс Альянс Логістик" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" про стягнення 5 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті наданих позивачем транспортно - експедиторських послуг у встановлений строк, що підтверджується товарно-транспортними накладними №Р40 від 13.01.2019, №Р39 від 13.01.2019, у останнього виникла заборгованість у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/10646/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка станом на 27.07.2020 значилась в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на 03.08.2020 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "неправильно зазначена адреса одержувача".

Судом встановлено, що після відкриття провадження у справі, а саме 30.07.2020, адреса відповідача була змінена на: 49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, 1.

Внаслідок встановлених обставин щодо зміни місцезнаходження відповідача, суд направив на нову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" ухвалу про відкриття провадження у справі. Проте, станом на момент розгляду справи по суті, доказів отримання ухвали суду чи доказів повернення конверту від адресата, в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою " неправильно зазначена адреса одержувача " є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

11 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженерал Транс Альянс Логістик" (надалі- позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" (надалі - відповідач, замовник) було погоджено замовлення щодо перевезення вантажу за маршрутом м. Синельникове (Дніпропетровська обл..) - м. Бориспіль (Київська обл.), що підтверджується товарно-транспортними накладними №Р40 від 13.01.2019 та №Р39 від 13.01.2019.

За наслідками виконання вищевказаного замовлення між сторонами було підписано Акт здачі-прийому робіт (надання послуг) №ОУ-00001107 від 14.01.2019 на загальну суму 5 000,00 грн та виставлено позивачем рахунок на оплату №1107 від 14.01.2019.

02 липня 2020 року внаслідок відсутності оплати за наданні послуги позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою вих. №01/07/2020/1, у якій просив останнього невідкладно розглянути дану претензію та здійснити розрахунок за надані транспортно-експедиційні послуги на суму 5 000,00 грн.

Дана претензія була надіслана на адресу відповідача 03.07.2020, про що свідчить опис вкладення у цінний лист №0209911703331 та накладна №0209911703331 від 03.07.2020, проте, залишена останнім без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" 5 000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 вказаної статті ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних №Р40 від 13.01.2019, №Р39 від 13.01.2019 та Акту здачі-прийому робіт (надання послуг) №ОУ-00001107 від 14.01.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Транс Альянс Логістик" було виконавцем, а Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" замовником транспортно-експедиційних послуг за маршрутом м. Синельникове (Дніпропетровська обл..) - м. Бориспіль (Київська обл.). Тобто, між сторонами виник спір за двостороннім договором транспортного експедирування, укладеним у спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Судом встановлено, що факт надання позивачем транспортно-експедиційних послуг за визначеним сторонами маршрутом підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними №Р40 від 13.01.2019, №Р39 від 13.01.2019, а також Актом здачі-прийому робіт (надання послуг) №ОУ-00001107 від 14.01.2019, який без жодних зауважень та заперечень був підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" та скріплений печаткою товариства.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що всупереч виставленому позивачем рахунку на оплату №1107 від 14.01.2019, відповідач не здійснив розрахунку за надані послуги, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою вих. №01/07/2020/1 від 02.07.2020 про сплату заборгованості у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідач всупереч надісланій претензії та положенням ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг, у останнього станом на момент розгляду спор існує непогашена перед позивачем заборгованість у розмірі 5000,00 грн.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Отже, приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо повної оплати наданих позивач транспортно-експедиційних послуг, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги щодо стягнення 5000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Транс Альянс Логістик" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ ЮЕЙ" (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 1, ідентифікаційний код 41445616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Транс Альянс Логістик" (07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Філатова, буд. 112, ідентифікаційний код 39174532) заборгованість у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.10.2020

Суддя Л. Г. Пукшин