Рішення

від 20.10.2020 по справі 913/281/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Харків Справа № 913/281/20

Провадження №1/913/281/20

За позовом заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах:

Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, м. Харків,

до 1-го відповідача - Новоайдарської обласної санаторної школи, смт. Новоайдар Луганської області,

2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР СВ» , м. Рівне

про визнання недійсним договору позики товару (безвідсоткової)

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Медуниця Р.І.

За участю: прокурора відділу прокуратури Харківської області Хольченкова А.О.

представника 1-го відповідача (в режимі відеоконференції в межах суду) - директора Бірюкової Г.О., директора;

представника 2-го відповідача адвоката Коротенка О.І., свідоцтво № 21/1272 від 28.11.2017, довіреність б/н від 05.06.2020;

Суть спору: про визнання недійсним договору позики товару (безвідсоткової) № 4, укладеного 28.02.2020 між ТОВ «ПАРТНЕР СВ» (код ЄДРПОУ 40214288) та Новоайдарською обласною санаторною школою (код ЄДРПОУ 20151675) на суму 361660,72 грн.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, вислухавши прокурора та представників відповідачів, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору.

Так, ухвалою від 15.05.2020 суд підтвердив підстави представництва заступником керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України за позовною заявою у цій справі.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 за позовом також керівника місцевої прокуратури невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Як свідчать матеріали справи, перед зверненням прокурора до суду 08.05.2020 між прокуратурою (листи № 33/2-790вих20 від 24.04.2020, № 33/2-897вих-20 від 05.05.2020) та Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області у квітні 2020 року відбувалось листування щодо спірних правовідносин, за змістом якого позивач зазначав, що до плану проведення заходів державного фінансового контрою Північно-східного офісу Держаудитслужби не включено проведення останніх у Новоайдарській обласній санаторній школі, тому підтвердити чи спростувати факт порушення законодавства відповідачами немає можливості. У той же час повідомлено, що викладена інформація взята до відома та буде врахована під час проведення чергових заходів державного фінансового контролю (лист від 30.04.2020 № 20-12-03-24-15/174-2020).

Після відкриття провадження у справі та підтвердження судом підстав представництва інтересів держави в особі позивача суд зупиняв провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18, про яку вказано вище.

У ході розгляду справи позивач у листі від 02.06.2020 № 20-12-25-25-09/2607-2020 зазначив, що перевірка у позивача проводилась у 1 кварталі 2019 року за 2015-2018 роки, тому наступна може бути не раніше ніж через рік. Також знову підкреслено, що перевірка у Новоайдарській обласній санаторній школі не запланована.

Так, у відповідності до п.п. «б» п. 7 Порядку планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю, затв. постановою КМ України від 08.08.2001 № 955, однією з підстав для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту та інспектування до відповідних планів їх проведення є у т.ч. звернення правоохоронних органів, які згідно п. 9 цього Порядку, якщо надійшли після затвердження плану можуть бути враховані під час складання плану заходів на наступні періоди.

Таким чином, факт відсутності інформації від Північно-східного офісу Держаудитслужби, що спірні правовідносини у справі внесені до плану заходів на 2 півріччя 2020 року, дав підстави суду для висновку про бездіяльність позивача, як компетентного органу, та відповідно клопотання відповідачів про залишення позову без розгляду не може бути задоволено, тому спір розглядається по суті.

При розгляді справи судом встановлено, що 28.02.2020 між Новоайдарською обласною санаторною школою (позичальником) та ТОВ «ПАРТНЕР СВ» (позикодавцем) підписано договір позики товару (безвідсоткової) № 4, за умовами якого позикодавець мав передати позичальникові безпроцентну позику у вигляді продукції (теплова енергія) в кількості 186,87 Гкал по ціні 1935,36 грн. за одиницю, на суму 361660,72 грн., а позичальник зобов`язався повернути зазначену суму позики в обумовлений строк (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору позикодавець зобов`язаний перерахувати позичальникові на його банківський рахунок зазначену суму позики в строк після проведення відкритих торгів по придбанню теплової енергії та оголошення результатів.

Повернення зазначеної в договорі суми позики може відбуватися за бажанням позичальника протягом 3 місяців по частинам (в розстрочку). Зазначена сума безпроцентної позики може бути повернута позичальником достроково (п. 2.2. договору).

Як зазначає прокурор, зі змісту оспорюваного договору вбачається, що вказаний правочин є удаваним і насправді є договором купівлі-продажу товару з розстроченням платежу і не відповідає вимогам ст. 1046 ЦК України, оскільки фактичним предметом позики є товар (теплова енергія), а повертається позичальникові не товар зі схожими родовими ознаками, а грошові кошти. Намір ТОВ «ПАРТНЕР СВ» здійснювати саме продаж теплової енергії підтверджується тим, що за відомостями з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ТОВ «Партнер СВ» належить, поміж іншим, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (код КВЕД 35.30).

На думку прокурора, метою підприємницької діяльності ТОВ «ПАРТНЕР СВ» є отримання прибутку, зокрема, за продаж продукції - теплової енергії, що виробляється на орендованому майні та обладнанні Новоайдарської обласної санаторної школи. Таким чином, воля 2-го відповідача спрямована на вироблення та передачу теплової енергію споживачу та очікування оплати за її продаж.

Нормативно-правовими підставами позову визначені ст. ст. 203, 215 ЦК України та ч. 3 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» , яка передбачає заборону на укладання договору про закупівлю, який передбачає оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель.

Відповідач - Новоайдарська обласна санаторна школа у листі від 09.06.2020 за підписом директора Бірюкової Г.О. повідомила суд про факти неможливості вчасного проведення тендерних процедур із закупівлі теплової енергії для установи, складної ситуації з опаленням, яка несла загрозу закриття навчального закладу та визнання боргу перед співвідповідачем.

ТОВ «ПАРТНЕР СВ» у відзиві від 12.06.2020 проти позову заперечує з посиланням на те, що через тривале оскарження тендерних процедур по придбанню твердого палива (вугілля) на 2019 рік для опалення школи та для забезпечення навчального процесу було укладено оспорюваний договір. Як зазначає співвідповідач, Новоайдарська обласна санаторна школа фактично є споживачем послуг з централізованого опалення у будинку за адресою: вул. В. П`ятьоркіна, б. 3, смт. Новоайдар, Луганська область, а ТОВ «ПАРТНЕР СВ» - виконавцем послуг з теплопостачання в цьому будинку, оплата яких здійснюється згідно з площею, температурою за встановленими тарифами.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його повне задоволення з огляду на наступне.

Так, правове регулювання загальних вимог до правочинів здійснюється Цивільним кодексом України, зокрема, згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним /оспорюваний правочин/.

За приписами ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У той же час, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом оспорюваного договору позики товару (безвідсоткової) № 4 позикодавець має передати позичальникові безпроцентну позику у вигляді продукції (теплова енергія) в кількості 186,87 Гкал по ціні 1935,36 грн. за одиницю, на суму 361660,72 грн., а позичальник зобов`язується повернути зазначену суму позики в обумовлений строк (п. 1.1 договору).

Таким чином, вочевидь, що цей договір не відповідає вимогам ст. 1046 ЦК України, оскільки фактичним предметом позики є товар (теплова енергія), а повертається позичальникові не товар зі схожими родовими ознаками, а грошові кошти. З урахуванням викладеного, вказаний договір фактично є договором купівлі-продажу товару з розстроченням платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Аналіз вказаних норм законодавства вказує та те, що якщо предметом позики є товар (товарна позика), то позикодавець за договором передає товар, визначений родовими ознаками, а у позичальника виникає обов`язок повернути товар, визначений родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що був переданий йому позикодавцем.

Відповідно до приписів ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За змістом ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України головним елементом правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків.

Верховний Суд у постанові від 28.03.2018 у справі № 923/474/17 висловився щодо правової конструкції ст. 235 ЦК України, а саме зазначив, що сторона, звертаючись до суду із відповідним позовом, має довести, для приховання якого саме правочину вчинено спірний правочин; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

Пленум ВГС України у постанові від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» вказує: встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що договір позики товару (безвідсоткової) № 4 від 28.02.2020 є удаваним правочином, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу товару з розстроченням платежу.

Намір ТОВ «ПАРТНЕР СВ» здійснювати саме продаж теплової енергії підтверджується тим, що за відомостями з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ТОВ «ПАРТНЕР СВ» належить, поміж іншим, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (Код КВЕД 35.30).

За роз`ясненнями Державної служби статистики України, наявними на

офіційному сайті (htth:/kved.ukrstat.,gov.uа/КVЕD2010/35/КVЕD10_35_З0.html), цей клас включає: виробництво, збирання та розподілення пари, гарячої води для центрального опалення, виробництва енергії та інших цілей, виробництво та розподілення охолодженого повітря, виробництво та розподілення охолодженої води з метою охолодження, виробництво льоду як для харчових, так і для нехарчових цілей (для охолодження).

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено терміни:

- виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору;

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі- продажу;

- теплогенеруюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію.

У свою чергу, за приписами ст. 19 вказаного Закону теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Таким чином, метою підприємницької діяльності ТОВ «ПАРТНЕР СВ» є отримання прибутку, зокрема, за продаж продукції, такої як теплова енергія, яку він виробляє за результатом використанням орендованого майна та обладнання Новоайдарської обласної санаторної школи.

Доказом того, що сторони оспорюваного правочину мали намір укласти саме договір купівлі-продажу, є рішення виконавчого комітету Новоайдарської селищної ради від 13.12.2019 № 133 «Про погодження ТОВ «ПАРТНЕР СВ» встановлення загального тарифу з виробництва та постачання теплової енергії (з постачанням гарячої води) для КЗ «Новоайдарська обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» , яке набрало чинності з 01.01.2020 (арк. справи 36, т. 1).

Слід зауважити, що саме тариф 1935,36 грн. за 1 Гкал застосовується у п. 1.1 оспорюваного договору, за яким визначається загальна сума договору 361660,72 грн. за 186,87 Гкал.

Намір ТОВ «ПАРТНЕР СВ» здійснити продаж теплової енергії, а Новоайдарської обласної санаторної школи здійснити купівлю теплової енергії доведене матеріалами справи, зокрема, договором № 1 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області від 01.01.2020, укладеним між відповідачами та листом школи-інтернату до Департаменту освіти і науки Луганської ОДА від 02.09.2019 № 334 з проханням розглянути альтернативне рішення питання щодо закупівлі теплової енергії (арк. справи 29, т. 1).

Правове регулювання договору купівлі-продажу здійснюється главою 54 ЦК України та, зокрема, за змістом ст. 655 цього Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Враховуючи, що ТОВ «ПАРТНЕР СВ» за договором фактично передає у власність Новоайдарської обласної санаторної школи товар, яким є теплова енергія, а Новоайдарська обласна санаторна школа зобов`язується оплатити суму, якою визначено вартість товару, суд робить висновок, що воля відповідачів була спрямована саме на укладення договору купівлі-продажу товару.

Крім того, удаваним правочином (оспорюваним договором) передбачено зобов`язання позичальника повернути позикодавцю саме суму позики, а не товар зі схожими родовими ознаками, що не відповідає ст. 1046 ЦК України. Разом з цим, обов`язок сторони здійснити оплату за отриманий товар відповідає обов`язку, передбаченому саме договором купівлі-продажу та ст. 655 ЦК України.

Факт передачі теплової енергії за оспорюваним договором відповідачами не заперечується, на що оформлений рахунок № 3 від 31.03.2020 на суму 361660,72 грн.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» саме споживачі та постачальники теплової енергії є суб`єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.

Враховуючи відсутність затвердженого типового договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії, такий договір укладається його сторонами з урахуванням норм, зокрема, Закону України «Про теплопостачання» , Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, з урахуванням дотриманням процедури укладення договорів, визначеної нормами ГК України та главою 53 ЦК України.

Разом з тим, Законом України «Про публічні закупівлі» в редакції від 01.12.2019, що діяла на час підписання договору, встановлені правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти.

Відповідно до Статуту Новоайдарської обласної санаторної школи вона є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області (п. 1.4 Статуту), є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки, печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом та іншими реквізитами (п. 1.6 Статуту); має цивільну правоздатність та дієздатність, від свого імені набуває майнових та особистих немайнових прав, несе обов`язки, виступає позивачем і відповідачем в судах (п. 1.7 Статуту); несе відповідальність за своїми зобов`язаннями (п. 1.8 Статуту); організаційно-правова форма санаторної школи - комунальна організація (установа, заклад) - п. 1.10 Статуту; є бюджетною установою (п. 1.11 Статуту); фінансування санаторної школи здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету.

Враховуючи викладене, в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону «Про публічні закупівлі» Новоайдарська обласна санаторна школа є замовником, який здійснює закупівлі відповідно до цього Закону, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Заборона укладання договору про закупівлю, що передбачає оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, встановлена приписами ч. 3 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі» .

Слід зазначити, що враховуючи зміст домовленостей, закріплених у п. 2.1 договору, відповідач 1 на час вчинення оспорюваного правочину був обізнаний про законодавчо закріплений обов`язок проведення процедури закупівлі, а отже усвідомлював протиправність укладання договору товарної позики з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» , ст. 1 якого передбачає, що договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

За приписами ст. 4 Закону «Про публічні закупівлі» закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

Проте, аналіз веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель ( https://ргоzогго.gov.ua) свідчить про відсутність розпочатих Новоайдарською обласною санаторною школою процедур закупівлі теплової енергії та відсутність річного плану закупівель теплової енергії.

Відсутність річного плану закупівель теплової енергії підтверджується й листом Новоайдарської обласної санаторної школи від 21.04.2020 № 104, згідно з яким в річному плані закупівель на 2020 рік відсутня теплова енергія як предмет закупівлі, на даний час вирішується питання розірвання договору оренди між Новоайдарською обласною санаторною школою та ТОВ «Партнер СВ» та безоплатної передачі теплової енергії навчальному закладу (арк. справи 33, т. 1).

Крім того, п. 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України встановлено принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відсутність коштів на оплату за теплову енергію, які мають бути передбачені бюджетними призначеннями, асигнуваннями, та, відповідно, передбачатись у річному плані закупівель товару, при укладанні спірного договору порушують принципи, встановлені ст. 3 Закону «Про публічні закупівлі» та створюють загрозу нецільового використання бюджетних коштів.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що при укладенні договору позики товару (безвідсоткової) № 4 від 28.02.2020 відповідачами не дотримано принципів ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції, максимальної ефективності та економії, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, чим порушено вимоги ст. ст. 2, 4, 36 Закону України «Про публічні закупівлі» , ст. 7 Бюджетного кодексу, ст.ст. 202, 203 ЦК України, а тому цей договір підлягає визнанню недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч. 1 ст. 216 названого Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Доводи відповідачів за відзивами судом не приймаються, оскільки зведені фактично до посилань на складну ситуацію з опаленням та неможливість вчасного проведення тендерних процедур. Суд звертає увагу сторін, що чинне цивільне законодавство не містить норм, які б передбачали дійсність правочинів за певних умов, за винятком ст. 219 ЦК України щодо недодержання вимоги про нотаріальне посвідчення правочину через перешкоди, які не залежали від волі сторін.

За таких обставин, позов задовольняється повністю з віднесенням на відповідачів судового збору порівну відповідно до ст. 129 ГПК України, оскільки протиправність допустили обидві сторони правочину, який судом визнається недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 53, 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, м. Харків, ідент. код 40478572 до Новоайдарської обласної санаторної школи, смт. Новоайдар Луганської області, ідент. код 20151675 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР СВ» , м. Рівне, ідент. код 40214288 про визнання недійсним договору № 4 позики товару (безвідсоткової) від 28.02.2020 задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 4 позики товару (безвідсоткової) від 28.02.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР СВ» , м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 18 Ж, ідент. код 40214288 та Новоайдарською обласною санаторною школою, смт. Новоайдар Луганської області, вул. В. П`ятьоркіна, буд. 3, ідент. номер 20151675 на суму 361660,72 грн.

3 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР СВ» , м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 18 Ж, ідент. код 40214288 на користь прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Богдана Ліщини, 27, ідент. код 02909921 судовий збір у сумі 1051 грн. 00 коп., видати на виконання наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Новоайдарської обласної санаторної школи, смт. Новоайдар Луганської області, вул. В. П`ятьоркіна, буд. 3, ідент. код 20151675 на користь прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Богдана Ліщини, 27, ідент. код 02909921 судовий збір у сумі 1051 грн. 00 коп., видати на виконання наказ після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення - 26.10.2020.

Суддя Н.М.Зюбанова