Рішення

від 21.10.2020 по справі 914/2143/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2020 справа № 914/2143/20

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт , м.Миколаїв, Львівська область

про стягнення 125 837,98 грн неустойки.

За участю представників:

від позивача: Савко Н.В. - головний спеціаліст відділу правового забезпечення Юридичного управління (довіреність від 27.12.2019 р. №18-11-05009);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт про стягнення 125 837,98 грн неустойки.

Ухвалою від 25.08.2020 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 23.09.2020 р.

Ухвала суду про відкриття провадження від 25.08.2020 р. та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 23.09.2020 р. надсилалась відповідачу на адресу вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 81600, Львівська область, Миколаївський район, м.Миколаїв, проспект Грушевського, 1 корпус А.

З матеріалів справи судом встановлено, що у відповідача крім юридичної адреси є ще поштова адреса, а саме: 79066, м.Львів, вул.Монастриського, 2/33.

Враховуючи той факт, що юридична особа не завжди проводить свою діяльність і знаходиться за юридичною адресою, суд вважав за необхідне повідомити відповідача про розгляд справи також і за поштовою адресою.

Ухвалою суду від 23.09.2020 р. відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.10.2020 р. Вказаною ухвалою явка уповноважених представників учасників справи не визнавалась обов`язковою.

Представник позивача в судове засідання 21.10.2020 р. для розгляду справи по суті з`явився, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 21.10.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечив.

Ухвала суду 23.09.2020 р. про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 21.10.2020 р. надсилалась відповідачу на дві адреси:

- юридичну, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 81600, Львівська область, Миколаївський район, м.Миколаїв, проспект Грушевського, 1 корпус А.

- поштову, вказану в договорі оренди №187 від 25.12.2012 р., а саме: 79066, м.Львів, вул.Монастриського, 2/33.

05.10.2020 р. на адресу суду повернувся поштовий конверт з відправленням відповідачу ухвали суду від 25.08.2020 р. про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 23.09.2020 р., що надсилався відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме (юридична адреса): 81600, Львівська область, Миколаївський район, м.Миколаїв, проспект Грушевського, 1 корпус А, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: за закінченням терміну зберігання .

Заяви, клопотання від відповідача на адресу суду не надходили.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено. Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух розгляду справи, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку на дві адреси: юридичну, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 81600, Львівська область, Миколаївський район, м.Миколаїв, проспект Грушевського, 1 корпус А; та поштову, вказану в договорі оренди №187 від 25.12.2012 р., а саме: 79066, м.Львів, вул.Монастриського, 2/33.

Крім того, Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Слід зазначити, що відповідач повинен демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань у даній справі з боку відповідача, з урахуванням направлення судом на адреси відповідача копій ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у її своєчасному розгляді.

Суд також звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 р. у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії від 07.07.1989 р.).

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомляв, відзиву не подав.

Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 21.10.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.12.2012 р. між сторонами було укладено договір оренди нерухомого державного майна №187, відповідно до умов якого відповідачу було передано в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові приміщення загальною площею 1074,21 м 2 , а саме: приміщення, які розташовані в двохповерховій побутовій будівлі (літ.3-2) на першому поверсі площею 64,01 м 2 , на другому поверсі площею 311,4 м 2 та приміщення оздоблювального цеху (літ.В-1) площею 698,8 м 2 , за адресою: м.Львів, вул.Луганська, 3 та перебуває на балансі ДП Львівський військовий лісокомбінат (балансоутримувач).

Позивач стверджує, що договір оренди нерухомого державного майна №187 від 25.12.2015 р. припинив свою дію 23.12.2015 р.

У зв`язку з порушенням строків повернення майна (предмета оренди) позивач в порядку ст.785 ЦК України нарахував відповідачу 125 837,98 грн неустойки за період з 01.12.2019 р. по 30.06.2020 р.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

25.12.2012 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (згідно з договором - орендодавець) (правонаступником якого являється позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Злата-продукт (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - орендар, ідентифікаційний код 37983796) було укладено договір оренди нерухомого державного майна №187 (надалі - договір).

Відповідно до п. п. 1.1.-1.2. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нерухоме державне майно - нежитлові приміщення загальною площею 1074,21 м 2 , а саме: приміщення, які розташовані в двохповерховій побутовій будівлі (літ.3-2) на першому поверсі площею 64,01 м 2 , на другому поверсі площею 311,4 м 2 та приміщення оздоблювального цеху (літ.В-1) площею 698,8 м 2 , за адресою: м.Львів, вул.Луганська, 3 (майно) та перебуває на балансі ДП Львівський військовий лісокомбінат (балансоутримувач).

Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, станом на 31.08.2012 р. і становить за незалежною оцінкою 1 951 000,00 грн (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок) без ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення:

- розміщення фірмового магазину вітчизняного підприємства виробника, крім тих, що виробляють товари підакцизної групи - 470,50 м 2 ;

- провадження виробничої діяльності юридичною особою, що є суб`єктом малого підприємництва безпосередньо на орендованих площах (виробництво, фільтрація соняшникової олії, виробництво майонезу) - 603,71 м 2 .

Відповідно до п. п. 2.1.-2.4. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за участю балансоутримувача, за вартістю, визначеною в звіті про незалежну оцінку, складеному за методикою оцінки. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.

Згідно п. 5.9. договору орендар зобов`язувався у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

За умовами п. 7.1. договору орендодавець зобов`язувався передати за участю балансоутримувача орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 10.1. та п. 10.4. договору сторони погодили, що цей договір укладено строком на 2 (два) роки 364 дні, що діє з 25 грудня 2012 р. по 23 грудня 2015 р. включно. Договір оренди продовжується за наявності письмової заяви орендаря за один місяць до закінчення терміну дії договору оренди. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, за умови відсутності заяви органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, до закінчення терміну договору оренди, щодо наміру використовувати дане державне майно для власних потреб (ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна ), договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору.

За умовами п. 10.7. договору чинність цього договору припиняється зокрема внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. п. 10.9.-10.11. договору сторони погодили, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря. Якщо орендар не виконує обов`язок щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування майном за час прострочення.

Рішеннями Господарського суду Львівської області від 30.03.2018 р. у справі №914/2721/17, від 01.04.2019 р. у справі №914/2397/18, від 12.09.2019 р. у справі №914/1376/19 встановлено, що договір діяв до 23.12.2015 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.03.2020 р. у справі №914/2487/19 ухвалено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Злата-Продукт з орендованих приміщень загальною площею 1 074,21 м 2 , а саме: приміщень, розташованих в двоповерховій побутовій будівлі (літ. 3-2) на першому поверсі площею 64,01 м 2 , на другому поверсі площею 311,4 м 2 та приміщення оздоблювального цеху (літ. В-1) площею 698,8 м 2 за адресою: місто Львів, вулиця Луганська, 3.

Проте, як і станом на дату подання позову, так і станом на дату прийняття рішення орендарем (відповідачем) доказів повернення об`єкта оренди (майна) суду не надано.

Позивач, в порядку ст.785 ЦК України, нарахував відповідачу неустойку за період з 01.12.2019 р. по 30.06.2020 р. в сумі 125 837,98 грн, яку просить стягнути.

Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди нерухомого державного майна №187 від 25.12.2012 р.

Згідно з пунктом 1 наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 р. № 232 Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України утворено Регіональне відділення Фонду державного майна по Львівській, Закарпатській та Волинській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Львові, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області.

Пунктом 2 наказу Фонду державного майна України від 06.03.2019 р. № 232 Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України встановлено, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіонального відділення Фонду державного майна по Закарпатській області, Регіонального відділення Фонду державного майна по Волинській області.

Пунктом 1 наказу Фонду державного майна України від 15.05.2019 р. № 459 Про визначення дня початку роботи Регіонального Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 15.05.2019 р.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є правонаступником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Факт передачі об`єкта оренди в оренду (нерухомого державного майна - нежитлові приміщення загальною площею 1074,21 м 2 , а саме: приміщення, які розташовані а двохповерховій побутовій будівлі (літ.3-2) на першому поверсі площею 64,01 м 2 , на другому поверсі площею 311,4 м 2 та приміщення оздоблювального цеху (літ.В-1) площею 698,8 м 2 , за адресою: м.Львів, вул.Луганська, 3 (майно) та перебуває на балансі ДП Львівський військовий лісокомбінат (балансоутримувач), підтверджується актом прийому-передачі нерухомого майна що належить до державної власності згідно договору №187 від 25.12.2012 р., який підписаний та скріплений печатками уповноважених осіб, зі сторони орендодавця - ОСОБА_1 (здав об`єкт), зі сторони балансоутримувача - ОСОБА_2 (здав об`єкт), зі сторони відповідача (орендаря - ОСОБА_3 (прийняв об`єкт). Крім того, у вищенаведеному акті приймання-передавання нерухомого державного майна зазначено, що претензій щодо стану та вартості орендованого майна зі сторони орендаря немає.

Згідно ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.

В порядку статті 785 ЦК України рішеннями Господарського суду Львівської області:

- від 30.03.2018 у справі № 914/2721/17 з Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-Продукт на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області стягнуто 314 595,50 грн. неустойки за період з 29.12.2015 до 31.10.2017;

- від 01.04.2019 у справі № 914/2397/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-Продукт на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області стягнуто 211 187,34 грн. неустойки за період з 01.11.2017 до 30.11.2018;

- від 12.09.2019 у справі № 914/1376/19 з Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-Продукт на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області стягнуто 104 906,75 грн. неустойки за період з 01.12.2018 до 31.05.2019.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.03.2020 р. у справі №914/2487/19 ухвалено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Злата-Продукт з орендованих приміщень загальною площею 1 074,21 м 2 , а саме: приміщень, розташованих в двоповерховій побутовій будівлі (літ. 3-2) на першому поверсі площею 64,01 м 2 , на другому поверсі площею 311,4 м 2 та приміщення оздоблювального цеху (літ. В-1) площею 698,8 м 2 за адресою: місто Львів, вулиця Луганська, 3.

Згідно з ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вбачається із долученого позивачем розрахунку заборгованості по неустойці по договору оренди від 25.12.2012 №187 заборгованість ТзОВ Злата-продукт (відповідач) виникла за період з 01.12.2019 р. по 30.06.2020 р.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав, доказів повернення об`єкта оренди (майна) у встановлений спосіб суду не надав.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами не спростовані відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані позивачем докази, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Судовий збір в сумі 2 102,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, ст. ст. 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт (юридична адреса: 81600, Львівська область, м.Миколаїв, проспект Грушевського, 1 корпус А; поштова адреса: 79066, м.Львів, вул.Монастриського, 2/33; ідентифікаційний код 37983796) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (одержувач коштів: ГУК у Львівській області, м.Львів/22080300; код ЄДРПОУ 38008294, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, рахунок №UA208999980000031117094013002) 125 837,98 грн неустойки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт (юридична адреса: 81600, Львівська область, Миколаївський район, м.Миколаїв, проспект Грушевського, 1 корпус А; поштова адреса: 79066, м.Львів, вул.Монастриського, 2/33; ідентифікаційний код 37983796) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (рахунок: №UA728201720343160002000157855, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 42899921) 2 102,00 грн судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки визначені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення складено 26.10.2020 р.

Суддя Ю.О. Сухович