Рішення

від 12.10.2020 по справі 916/1887/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1887/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Пучкова Л.А.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРО» про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРО» про зобов`язання Товариства в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ «ЕКО ПРО» кредиторські вимоги АТ КБ «Приватбанк» по заборгованості, яка утворилася станом на 27.05.2020 р. в загальній сумі 108348,35 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 12470,77 грн., заборгованості за відсотками - 43068,50 грн., боргу по комісії - 3255,31 грн., боргу по пені - 49553,77 грн. та заборгованості за надані послуги поточного рахунку - 188,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

03.03.2011 р. відповідач за допомогою системи клієнт-банк/інтернет клієнт-банк Приват24 подав заявку на встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок й погодився Умовами та Правилами надання послуги «Кредитний ліміт» на поточний рахунок, котрі розміщені на загальнодоступному веб-сайті www.privatbank.ua. Вказані умови та Правила надання банківських послуг в частині послуги «Кредитний ліміт» були чинні на момент використання відповідачем кредитного ліміту, затверджені Наказом СП-2010-256 від 06.03.2010 р.

Наразі позивач вказує, що Банк взяв на себе зобов`язання при наявності вільних грошових ресурсів здійснювати обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого Банк повідомляє клієнту на свій розсуд або у письмовому вигляді, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які розміщені в сеті Інтернету на сайті www.privatbank.ua., які разом з анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Так, відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг« .

Наразі позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань як позичальником за договором банківського обслуговування від 03.03.2011 р., укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «ЕКО ПРО» . Так, у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач станом на 27.05.2020 р. має заборгованість 108348,35 грн. що складається з: 12470,77 грн. - заборгованості за кредитом; 43068,50 грн. - заборгованості за відсотками; 3255,31 грн. - заборгованості по комісії; 49553,77 грн. - пені. Також, як вказує позивач, у TOB «ЕКО ПРО» існує заборгованість в сумі 188,50 грн. по рахунку НОМЕР_2 за надані послуги поточного рахунку.

Наразі позивач зауважує, що як стало відомо АТ КБ «Приватбанк» з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, TOB «ЕКО ПРО» (ЄДРПОУ 37114199) перебуває в стані припинення в результаті ліквідації, строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи.

У зв`язку з цим Банком було направлено на адресу Товариства заяву з кредиторськими вимогами від 29.05.2020 р., що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа та фіскальним чеком. Однак, за ствердженнями позивача, ліквідаційна комісія ТОВ «ЕКО ПРО» ухиляється від розгляду вказаних кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк» та включення їх до ліквідаційного балансу.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

За ствердженнями позивача, відповідно даних із сайту ДППЗ «Укрпошта» позивач дізнався, що конверт з заявою кредиторських вимог від 29.05.2020 року повернуто за зворотною адресою 18.06.2020 р. та за даними сайту ДППЗ «Укрпошта» , доставка з направленою заявою з кредиторськими вимогами не отримана відповідачем та повернута на зворотну адресу позивача 18.06.2020 р., а відтак, місячний строк для звернення до суду має відраховуватися з 18.06.2020 р., тобто останній день для звернення до суду - 18.07.2020 р.

Зазначена обставина, на думку позивача, свідчить про протиправне ухилення комісії з припинення відповідача від виконання обов`язків, передбачених статтями 105, 107 ЦК України щодо визнання реально існуючої заборгованості перед банком та включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.

При цьому з посиланнями на ч. 1 ст. 104, ч.ч. 3, 4 ст. 105, ч. 8 ст. 111, ч. 3 ст. 112 ЦК України позивач додає, що ухилення ліквідаційної комісії TOB «ЕКО ПРО» від розгляду кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк» та включення їх до ліквідаційного балансу призводить до того, що Банк (кредитор) фактично перебуває у стані правової невизначеності щодо своїх прав.

Поряд з цим позивач, посилаючись на ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 5, п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, вказує, що за відсутності конкретно визначеного законом способу захисту права, ефективним способом захисту у даному юридичному спорі є зобов`язання ТОВ «ЕКО ПРО» в особі комісії з припинення включити до проміжного ліквідаційного балансу підприємства кредиторські вимоги АТ КБ «Приватбанк» .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2020 р. позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1887/20, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2020 р. у справі № 916/1887/20 підготовче засідання відкладено на 13 серпня 2020 р. з огляду на неявку сторін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.08.2020 р. у справі № 916/1887/20 підготовче засідання відкладено на 03 вересня 2020 р. з огляду на неявку сторін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2020 р. у справі № 916/1887/20 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, також підготовче засідання відкладено на 02.10.2020 р. з огляду на неявку сторін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2020 р. у справі № 916/1887/20 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 12 жовтня 2020 р.

Відповідач відзив на позов у встановлений строк не надав, також відповідач у судові засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії вказаних ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» .

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

В п. 99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка» , адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Так, надіслані на юридичну адресу відповідача копії ухвал суду повернулись на адресу господарського суду Одеської області з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» .

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі №915/1015/16.

Поряд з цим відповідно до частин 3, 6, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

Так, господарським судом відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Отже, з урахуванням положень ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Також з огляду на відсутність відзиву на позов відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

03.03.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРО» було подано до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки (а.с. 24), відповідно до якої позивач зобов`язався при наявності вільних грошових коштів здійснювати обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк сповіщає клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка з клієнтом. Порядок встановлення, зміну ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг (а.с. 14-22) та Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 зазначених Умов при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Так, судом встановлено, що відповідач, підписавши, вказану заяву, тим самим взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору банківського обслуговування.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З правового аналізу умов укладеного шляхом підписання відповідачем 03.03.2011 року заяви про відкриття поточного рахунку договору випливає, що за своєю правовою природою вказаний договір банківського обслуговування б/н від 03.03.2011 р. є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору, правовідносини сторін за яким регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг (надалі - Умови) та Тарифами банку, які розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua,

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. (ч. 1 ст. 1067 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, умови кредитування рахунку відповідача передбачені пунктом 3.2.1. Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., якими, зокрема, встановлено вид та мета надання кредиту (пп. 3.2.1.1.), порядок його видачі та погашення (п. 3.2.1.1.3.), умови щодо визначення кредитного ліміту (підпункти 3.2.1.1.5 - 3.2.1.1.7), строк користування кредитом, строк повернення кредиту (пп. 3.2.1.1.8.), порядок розрахунку та сплати процентів за користування кредитом (п. 3.2.1.4.), права та обов`язки сторін (п. 3.2.1.2) тощо.

Проаналізувавши наведені умови кредитування, суд вважає, що укладений між сторонами у справі договір банківського обслуговування містить всі істотні умови договору, передбачені вимогами чинного законодавства для кредитних договорів.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір б/н від 03.03.2011 р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов та правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «Кредит» ) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - «Ліміт» ). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлєння або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Відповідно до п. 3.2.1.1.3 вказаних Умов кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.

П. 3.2.1.1.8 Умов визначено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода» ).

Згідно п. 3.2.1.1.6 вказаних Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Як встановлено судом, відповідно до укладеного між сторонами 03.03.2011 р. договору банківського обслуговування позивач зобов`язався надавати клієнту кредитні кошти в межах суми встановленого кредитного ліміту, а відповідач як клієнт зобов`язався повертати ПриватБанку отримані кредитні кошти, сплачувати відсотки за користування кредитом та комісію (винагороду) в строки та в розмірі, визначеному в п.п. 3.2.1.4.1.1.-3.2.1.4.1.3., 3.2.1.4.4. Умов та Правил надання банківських послуг, а також виконувати інші зобов`язання, що передбачені Умовами.

Так, відповідно до договору від 03.03.2011 р. відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms- повідомлення або інших),що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг» .

Наявна в матеріалах справи виписка з поточного рахунку № НОМЕР_1 свідчить про те, що за класами вказаний рахунок класифікується як рахунок класу 2600.

Відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. N 280 визначено, що призначення рахунку класу 2600 є відображення наданих кредитів овердрафт. За дебетом цього рахунку проводяться надані кредити овердрафт, а за кредитом цього рахунку проводяться суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, а також відображаються залишки кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості.

Наданий відповідачу кредит за договором від 03.03.2011 р за своєю правовою природою є позикою овердрафт.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика» ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Так, згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30-5/7021 від 09.12.2003 року кредитове сальдо поточного рахунку, що утворюється за позикою овердрафт відображається на підставі виписки з банку кредитного рахунку.

Отже, надана позивачем до суду виписка з поточного рахунку № НОМЕР_1 є належним доказом перерахування банком кредитних коштів відповідачу в силу вимог ст. 76 ГПК України.

Як свідчать матеріали справи, АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши ТОВ «ЕКО ПРО» кредитні кошти з встановленням відповідного ліміту.

Як з`ясовано судом та не спростовано відповідачем, останній прийняті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом не виконав, в обумовлені строки кредитні кошти за вказаним договором не повернув та не сплатив відсотки за користування наданим кредитом, а також належні до сплати банку інші платежі, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем. Виникнення дебетового сальдо документально підтверджується випискою з поточного рахунку клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 розділу 3.2.1.4. Умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Так, пунктом 3.2.1.4.1.1. Умов встановлено, що за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа поточного місяця, розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п. 3.2.2.4.1.2. Умов).

При цьому у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов`язань (п. 3.2.2.4.1.3. Умов).

Згідно п. 3.2.1.4.1.4. Умов під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.3.2.1.4.1.5. При встановленні банком у порядку, передбаченому п. 3.2.1.2.3.14, зменшеної процентної ставки, умови даного пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеною процентної ставки.

Умовами п. 3.2.1.4.4. Умов визначено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може бути на розсуд банку зменшений. У разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті договору, банк за своїм вибором телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: система дистанційного обслуговування "Приват24", СМС-повідомлення, термінали самообслуговування та ін. При цьому, додаткові узгодження сторін не потрібні.

Між тим, за ствердженнями позивача, станом на теперішній час відповідач не повернув позивачу суму отриманого кредиту, у зв`язку з чим позивачем нараховувались відсотки за користування кредитними коштами, комісія за користування кредитом, пеня та заборгованість за надані послуги поточного рахунку.

Як вбачається з наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості за договором б/н від 03.03.2011 року (а.с. 42-45), станом на 27.05.2020 р. у відповідача наявна наступна заборгованість: 12470,77 грн. - заборгованість за кредитом; 43068,50 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 49553,77 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань з договором; 3255,31 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 188,50 грн. - заборгованість по рахунку за надані послуги поточного рахунку, всього 108348,35 грн.

При цьому з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «ЕКО ПРО» з 05.02.2013 р. перебуває в процесі припинення.

Згідно ч.1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Статтею 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у сумі від імені юридичної особи, яка припиняється.

Частиною 6 ст. 105 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Так, 29.05.2020 р. АТ КБ «Приватбанк» звернувся до ліквідаційної комісії відповідача із заявою з кредиторськими вимогами до ТОВ «ЕКО ПРО» , відповідно до якої банк, посилаючись на укладений 03.03.2011 р. договір банківського обслуговування та приписи чинного законодавства, просив ліквідаційну комісію ТОВ «ЕКО ПРО» визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу/передавального акту відповідача вимоги АТ КБ «Приватбанк» у загальному розмірі 108536,85 грн. та оплатити зазначену суму заборгованості на поточний рахунок АТ КБ «Приватбанк» . Про прийняте рішення позивач просив ліквідаційну комісію ТОВ «ЕКО ПРО» повідомити АТ КБ «Приватбанк» письмово. Вказана заява із кредиторським вимогами до ліквідаційної комісії ТОВ «ЕКО ПРО» була відправлена позивачем рекомендованим листом з описом вкладення.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно інформації про відстеження поштових відправлень з офіційного сайту Укрпошти направлена АТ КБ «Приватбанк» вимога не була вручена під час доставки та повернуто за зворотною адресою 18.06.2020 р.

Так, ухилення комісії з припинення ТОВ «ЕКО ПРО» від розгляду кредиторських вимог позивача у загальному розмірі 108536,85 грн. стало підставою для звернення останнього до господарського суду із заявленими позовними вимогами.

Частиною 5 ст. 105 Цивільного Кодексу України встановлено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно приписів ч.ч. 3, 4 ст. 112 Цивільного Кодексу України визначено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії . За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Також частиною 5 ст.112 ЦК України встановлено, що вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

В свою чергу відповідно до ч.6 ст.105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду.

Наразі господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів та документів відповідного реагування з боку відповідача щодо розгляду заяви позивача про визнання та включення грошових вимог до проміжного ліквідаційного балансу/передавального акту.

Крім того, відповідно до ч.8 ст.111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Отже, кредиторські вимоги позивача, які виникли після прийняття рішення про ліквідацію відповідача та здійснення відповідної публікації, є зобов`язаннями ліквідаційної маси та можуть бути заявлені до відповідача протягом усієї ліквідаційної процедури.

Відтак, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» щодо зобов`язання ТОВ «ЕКО ПРО» в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ «ЕКО ПРО» кредиторські вимоги АТ КБ «Приватбанк» , а саме заборгованості, яка утворилася станом на 27.05.2020 р. в загальному розмірі 108348,35 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 12470,77 грн., заборгованості за відсотками - 43068,50 грн., боргу по комісії 3255,31 грн. та заборгованості по пені - 49553,77 грн. та заборгованості за надані послуги поточного рахунку в сумі 188,50 грн., нарахування яких здійснювалось позивачем у відповідності до Умов та правила надання банківських послуг та тарифів банку. При вирішення спору по суті господарський суд враховує відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження включення вимог банку до ліквідаційного балансу ТОВ «ЕКО ПРО» .

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом зобов`язання ТОВ «ЕКО ПРО» в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги АТ КБ «Приватбанк» , то господарський суд зазначає, що чинним законодавством України не встановлено обов`язок ліквідаційної комісії юридичної особи, що ліквідується, в будь-якому випадку визнавати вимоги кредиторів. Натомість є обов`язок ліквідаційної комісії (ліквідатора) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами скласти проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду . Наведене свідчить про те, що визнання кредиторських вимог залежить виключно від результатів їх розгляду ліквідаційною комісією. Відтак, наведене свідчить про відсутність у позивача права вимагати від ліквідаційної комісії відповідача вчинити дії, які не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відтак, з огляду на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушених прав, не підлягає судом задоволенню частина позовних вимог про зобов`язання ТОВ «ЕКО ПРО» в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги АТ КБ «Приватбанк» , а саме заборгованості, яка утворилася станом на 27.05.2020 р. в загальному розмірі 108348,35 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 12470,77 грн., заборгованості за відсотками - 43068,50 грн., боргу по комісії 3255,31 грн., заборгованості по пені - 49553,77 грн. та заборгованості за надані послуги поточного рахунку в сумі 188,50 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРО» обґрунтовані частково у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню. Так, з огляду на невірно обраний позивачем спосіб захисту порушених прав, не підлягає судом задоволенню частина позовних вимог про зобов`язання ТОВ «ЕКО ПРО» в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги АТ КБ «Приватбанк» , а саме заборгованості, яка утворилася станом на 27.05.2020 р. в загальному розмірі 108348,35 грн.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн., понесені позивачем при подачі даного позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРО» про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРО» (65098, м. Одеса, вул. Новікова, буд. 3; код ЄДРПОУ 37114199) в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРО» кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість, яка утворилася станом на 27.05.2020 р. в розмірі 108348/сто вісім тисяч триста сорок вісім/грн. 35 коп., що складається із заборгованості за кредитом - 12470/дванадцять тисяч чотириста сімдесят/грн. 77 коп., заборгованості за відсотками - 43068/сорок три тисячі шістдесят вісім/грн. 50 коп., заборгованості по комісії 3255/три тисячі двісті п`ятдесят п`ять/грн. 31 грн., заборгованості по пені - 49553/сорок дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят три/грн. 77 коп. та заборгованості за надані послуги поточного рахунку в сумі 188/сто вісімдесят вісім/грн. 50 коп.

3. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРО» (65098, м. Одеса, вул. Новікова, буд. 3; код ЄДРПОУ 37114199) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 2102/дві тисячі сто дві/грн. 00 коп.

4. В задоволенні решти частини позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРО» відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22 жовтня 2020 р.

Суддя В.С. Петров