Рішення

від 15.10.2020 по справі 916/555/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/555/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Тарасенко Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПУМА СЕ (PUMA SE) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської митниці Держмитслужби про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг

ВСТАНОВИВ:

ПУМА СЕ (PUMA SE) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт" в якому просить:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю ЛІМО СОФТ здійснювати використання позначення незалежно від його кольорового виконання, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 925647, 1138941, 1250838, 599703 права на які належать компанії PUMA SE для товару взуття , зокрема

нанесення такого позначення на продукцію (товар), зберігання продукції із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення), реекспорт, застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет;

- вилучити з цивільного обороту та знищити товар: Взуття жіноче, типу "кросівки" (не для занять спортом), розм. 37-40, арт.602 - 640пар. Виробник невідомий. Країна виробництва Китай, CN., за митною декларацією від 27.12.2019р. №UA500020/2019/202457, Одержувач/імпортер Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМО СОФТ (65007, Одеська обл., місто Одеса, вул. Водопровідна, 10Б, код ЄДРПОУ 43096377), відправник - компанія WENZHOU JIANGAO IMPORT AND EXPORT COMPANY LIMITED.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п. 5 ст. 16, ст.ст.20, 21, 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст.ст. 432, 492, 495 ЦК України, ст. 17 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та зазначає про порушення "Лімо Софт" права інтелектуальної власності ПУМА СЕ (PUMA SE).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2020р. було відкрито провадження у справі №916/555/20, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.03.2020р. о 11:00.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211, Розпорядженням голови Одеської міської ради №218 від 15.03.2020р., рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 16.03.2020р., оформленим протоколом №916-3/2020, яким для забезпечення належної роботи в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19 було рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області у період дії карантину з 17.03.2020р. по 03.04.2020р. включно перенести судові засідання за межі вказаного строку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2020р. призначено підготовче засідання на 14.04.2020р. о 11:20. 08.04.2020р. за вх.суду№8991/20 третя особа надала до суду письмові пояснення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020р. №239 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 зокрема продовжено дії карантину до 24.04.2020р.

14.04.2020р. за вх.суду№9468/20 позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

В засідання суду від 14.04.2020р. представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2020р. відкладено підготовче засідання на 07.05.2020р. о 12:00 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

У подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020р. №291 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 зокрема продовжено дію карантину до 11.05.2020р.

04.05.20202р. за вх.суду№11065/20 позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи 07.05.2020р. без участі представника позивача.

В засідання суду від 07.05.2020р. представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2020р. відкладено підготовче засідання на 26.05.2020р. о 12:20 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 26.05.2020р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 23.06.2020р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 23.06.2020р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 09.07.2020р. о 12:50, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні від 09.07.2020р. було оголошено про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2020р. закрито підготовче провадження у справі №916/555/20 та справу призначено до розгляду по суті на 28.07.2020р. о 12:50 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 11.08.2020р., судове засідання 11.08.2020р. о 10:00 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 17.08.2020р. призначено судове засідання на 10.09.2020р. о 12:40 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 02.09.2020р., судове засідання 10.09.2020р. о 12:40 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2020р. призначено судове засідання на 15.10.2020р. о 12:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 15.10.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/555/20.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Як вказує позивач, ПУМА СЕ (PUMA SE) є відомим виробником спортивного одягу, інвентарю та спортивних аксесуарів, які мають характерний вигляд, що відрізняє його з-поміж інших виробників спортивного одягу та аксесуарів. Під час виробництва та продажу продукції ПУМА СЕ (PUMA SE) маркує свою продукцію товарними знаками, які отримали широку відомість серед споживачів та асоціюються виключно із продукцією, виробленою позивачем.

ПУМА СЕ (PUMA SE) володіє правами інтелектуальної власності на цілий ряд торговельних марок, зареєстрованих відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, дія яких поширена на Україну, зокрема за номерами міжнародної реєстрації №№426712, 439162, 1250838, 1138941, 925647, 599703.

При цьому, як вказує позивач, саме власнику торговельної марки належать виключні права на виготовлення, імпорт в Україну та реалізацію товарів з використанням торговельної марки.

Позивач зазначає, що з листа Одеської митниці Держмитслужби №7.10-18- 03/1-11/48 від 02.01.2020р. Пума СЕ стало відомо про ввезення ТОВ "Лімо Софт" на митну територію України за митною декларацією №UA500020/2019/202457 від 27.12.2019р. - Взуття жіноче, типу "кросівки" (не для занять спортом), розм. 37-40, арт.602 - 640пар.

Зазначений товар, як вказує позивач, містить ознаки використання об`єкту права інтелектуальної власності - знаків для товарів та послуг на підставі міжнародної реєстрації №599703, що внесений до митного реєстру за №002500 право інтелектуальної власності на які належить ПУМА СЕ.

Позивач вказує, що на замовлення позивача судовим експертом Соповою К.А. було проведено експертизу об`єктів інтелектуальної власності. Згідно висновку експерта №47-02/20 від 06.02.2020р. зображувальні позначення, використані на бокових частинах зраків взуття за митною декларацією №UA500020/2019/202457 від 27.12.2019р. є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками за міжнародними реєстраціями №№426712, 439162, 1250838, 1138941, 925647, 599703, права на які належать ПУМА СЕ (PUMA SE).

При цьому, заявник зауважує, що він не надавав ТОВ "Лімо Софт" права на використання своїх торговельних марок за міжнародними реєстраціями знаків для товарів і послуг та позначень, схожих із згаданими торговельними марками настільки, що їх можна сплутати, у будь-який спосіб, в т.ч. нанесення її на будь-який товар, для якого торговельні марки зареєстровані, упаковку, в якій міститься такий товар, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).

Як вказує позивач, між ним та відповідачем не має жодних комерційних зв`язків, а використання наявних на товарі позначок може ввести в оману споживачів.

Позивач стверджує, що відповідач, незважаючи на встановлену законодавством заборону використання в своїй діяльності об`єктів права інтелектуальної власності без дозволу правовласника, здійснюючи ввезення товарів на митну територію України, не дотримався встановлених законодавством вимог щодо отримання такого дозволу від позивача, чим порушив вимоги ст. 495 ЦК України, а також ст. 16 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

З огляду на вищевикладене, компанія ПУМА СЕ просить суд відновити її порушені права у спосіб припинення порушення ТОВ "Лімо Софт" прав інтелектуальної власності та вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених з порушенням права інтелектуальної власності.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як встановлено судом, позовні вимоги ПУМА СЕ направлені на встановлення заборони ТОВ "Лімо Софт" здійснювати використання позначення, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 599703, права на які належать компанії ПУМА СЕ для товару "взуття", а також на вилучення з цивільного обороту та знищення відповідного контрафактного товару.

Підставою позову слугувало порушення ТОВ "Лімо Софт" прав інтелектуальної власності ПУМА СЕ на об`єкт інтелектуальної власності - знаки товарів і послуг за міжнародними реєстраціями №№426712, 439162, 599703, спричинене ввезенням на територію України партії взуття, на якому без дозволу ПУМА СЕ зображено комбіноване позначення, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із знаками за міжнародними реєстраціями №№426712, 439162, 599703, права на які належать компанії ПУМА СЕ.

Статтею 420 Цивільного кодексу України встановлено, що до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні значення.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Згідно з п. 4 ст. 5 вказаного Закону обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

При цьому за приписами ст. 494 Цивільного кодексу України, яка визначає засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

У підтвердження належності компанії ПУМА СЕ права інтелектуальної власності на торгівельну марку - знаки для товарів і послугз міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 599703, позивачем надано до суду лист ДП "Український інститут інтелектуальної власності" з копіями міжнародних реєстрацій №№426712, 439162, 599703.

Згідно вказаного листа міжнародна реєстрація за №599703 діє на території України у повному обсязі з 10.03.1993р., міжнародна реєстрація №426712 діє на території України у повному обсязі з 19.11.1976р., міжнародна реєстрація №439162 діє на території України у повному обсязі з 10.07.1978р.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Надані позивачем документи в повній мірі підтверджують наявність у позивача права інтелектуальної власності на вищевказані торгівельні знаки, що свідчить про наявність у компанії ПУМА СЕ права захищати свої права, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Щодо факту використання вищевказаного позначення відповідачем та додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", суд зазначає наступне.

Використанням знака відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Відповідно до ст.ст. 424, 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності в тому числі на торговельну марку є: виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності.

Частинами 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" забороняється експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 17 ст. 4 Митного кодексу України контрафактними товарами визнаються товари, що є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку в Україні, на яких без дозволу міститься позначення, тотожне із охоронюваною в Україні торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарів, або яке є схожим настільки, що його можна сплутати з такою торговельною маркою

Так, призначенням та основним завданням митних органів, відповідно до положень ст.544 Митного кодексу України є, зокрема, сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.

Згідно з ст. 399 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган на підставі даних митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє товари, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу.

Як встановлено судом з пояснень представника позивача, з метою захисту прав інтелектуальної власності позивачем в порядку ст. 398 Митного кодексу України було подано заяву про сприяння захисту майнових прав на об`єкт права інтелектуальної власності - знаки для товарів та послуг, що охороняються відповідно до чинної міжнародної реєстрації на знаки для товарів і послуг №426712 та №599703, та, відповідно, щодо включення їх до митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності.

Судом встановлено, що при здійсненні митного огляду товару, заявленого за митною декларацією від №UA500020/2019/202457 від 27.12.2019р., було виявлено, що товар Взуття жіноче, типу "кросівки" (не для занять спортом), розм. 37-40, арт.602 - 640пар марковано позначенням, схожим до зображувального знаку для товарів і послуг, зареєстрованого з 05.03.2015р. в митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності за №002500, майнові права на які належать компанії ПУМА СЕ, за свідоцтвом про міжнародну реєстрацію №599703.

Листом за вих.№7.10-18- 03/1-11/48 від 02.01.2020р. Одеська митниця Державної митної служби України повідомила представника ПУМА СЕ про призупинення митного оформлення заявленого в зоні діяльності митниці в митний режим імпорту за митною декларацією №UA500020/2019/202457 від 27.12.2019р. товару, що підозрюється у порушенні прав інтелектуальної власності на зображувальний знак для товарів і послуг, майнові права на які належать компанії ПУМА СЕ за свідоцтвом про міжнародну реєстрацію №599703.

В якості додатків до вказаного листа митницею було додано повідомлення про призупинення митного оформлення товарів, що містять об`єкт права інтелектуальної власності, в якому зазначено номер об`єкта права інтелектуальної власності у митному реєстрі - №002500, назву товару, відправника, експортера та одержувача - ТОВ "Лімо Софт"; зображення товарів, задекларованих за митною декларацією №UA500020/2019/202457 від 27.12.2019р.

Як встановлено з пояснень третьої особи, митницею 15.01.2020р. було отримано клопотання представника ПУМА СЕ про продовження строку призупинення митного оформлення товарів на наступні 10 робочих днів та надання та відбору зразків вказаного товару з метою проведення експертного дослідження.

На виконання вимог ч.8 ст. 399 Митного кодексу України , дію рішення №2019/125 було продовжено з 16.01.2020р. на наступні 10 робочих днів.

Одеською митницею ДМС було відібрано зразки товарів та передано останні представнику компанії ПУМА СЕ.

Як встановлено судом, відібрані зразки представником позивача було направлено на експертне дослідження судовому експерту Соповій К.А.

За результатами такого дослідження вищевказаним судовим експертом було складено висновок №47-02/20 від 06.02.2020р., яким встановлено, що зображувальні позначення, використані на бокових частинах зраків взуття за митною декларацією №UA500020/2019/202457 від 27.12.2019р. є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками за міжнародними реєстраціями №№426712, 439162, 1250838, 1138941, 925647, 599703, права на які належать ПУМА СЕ (PUMA SE).

Приймаючи до уваги, що висновок експерта складено судовим експертом Соповою К.А., враховуючи, що судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 КК України, суд, оцінивши висновок за правилами ст.86 Господарського процесуального кодексу України, не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи.

Зважаючи на викладене, суд приймає вищевказаний висновок експерта у якості належного та допустимого доказу у даній справі.

При цьому суд зазначає, що факт імпорту (ввезення) товару підтверджується, зокрема, митною декларацією №UA500020/2019/202457 від 27.12.2019р.

Викладене свідчить про те, що відповідач без дозволу позивача намагався ввезти в Україну в режимі „імпорт» товар, який містить позначення, яке є схожим настільки, що їх можна сплутати зі знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 599703, права на які належить ПУМА СЕ.

Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Відповідно до норм статті 432 Цивільного кодексу України, статей 20, 21 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та беручи до уваги передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України способи захисту порушених цивільних прав, захист порушених відповідачем прав інтелектуальної власності позивача може бути здійснений судом, зокрема, у такі способи: заборони відповідачу у будь-який спосіб здійснювати використання торговельних марок або схожих з торговельними марками позивача позначень; вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів.

Оскільки позначення містяться на товарі Взуття жіноче, типу "кросівки" (не для занять спортом), розм. 37-40, арт.602 - 640пар. Виробник невідомий. Країна виробництва Китай, CN., який надійшов на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт» , відправник компанія WENZHOU JIANGAO IMPORT AND EXPORT COMPANY LIMITED та заявлений відповідачем до митного контролю та оформлення у режимі "імпорт" за митною декларацією №UA500020/2019/202457 від 27.12.2019р. та знаходиться на митному оформленні у Одеській митниці Держмитслужби, є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 599703, права на які належить ПУМА СЕ, позовні вимоги останнього щодо заборони здійснення використання таких позначень та відповідного вилучення спірного товару з цивільного обороту з подальшим його знищенням є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги ПУМА СЕ (PUMA SE) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт" про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю ЛІМО СОФТ здійснювати використання позначення незалежно від його кольорового виконання, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 925647, 1138941, 1250838, 599703 права на які належать компанії PUMA SE для товару взуття , зокрема нанесення такого позначення на продукцію (товар), зберігання продукції із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення), реекспорт, застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет, вилучення з цивільного обороту та знищення товару: Взуття жіноче, типу "кросівки" (не для занять спортом), розм. 37-40, арт.602 - 640пар. Виробник невідомий. Країна виробництва Китай, CN., за митною декларацією від 27.12.2019р. №UA500020/2019/202457, Одержувач/імпортер Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМО СОФТ (65007, Одеська обл., місто Одеса, вул. Водопровідна, 10Б, код ЄДРПОУ 43096377), відправник - компанія WENZHOU JIANGAO IMPORT AND EXPORT COMPANY LIMITED, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4204,00грн, витрати, пов`язані з направленням сторонам копії позовної заяви разом із додатками, у розмірі 70,00грн, витрати за проведення судової експертизи №47-02/20 від 03.02.2020р. у сумі 20000,00грн., що підтверджені матеріалами справи, покладаються на відповідача.

Ухвалою Господарького суду Одеської області від 24.02.2020р. №916/426/20 заяву ПУМА СЕ (PUMA SE) про забезпечення позову за вх.№4-8/20 від 18.02.2020р. задоволено, заборонено Одеській митниці ДЕРЖМИТСЛУЖБИ здійснювати митне оформлення товару: Взуття жіноче, типу "кросівки" (не для занять спортом), розм. 37-40, арт.602 640 пар, за митною декларацією №UА500020/2019/202457 від 27.12.2019 року, одержувач/імпортер Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМО СОФТ" та накладено арешт на товар: взуття на підошві з полімерних матеріалів, та з верхом з текстильних матеріалів; Взуття жіноче, типу "кросівки" (не для занять спортом), розм. 37-40, арт.602 640 пар, за митною декларацією №UА500020/2019/202457 від 27.12.2019 року, одержувач/імпортер Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМО СОФТ".

Враховуючи задоволення заяви ПУМА СЕ про забезпечення позову №916/426/20, витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в сумі 1051,00грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ПУМА СЕ (PUMA SE) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської митниці Держмитслужби про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг - задовольнити у повному обсязі.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт" (65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 10 Б, код ЄДРПОУ 43333459) здійснювати використання позначення незалежно від його кольорового виконання, яке є схожим настільки, що його можна сплутати із знаками за міжнародними реєстраціями №№ 426712, 439162, 925647, 1138941, 1250838, 599703 права на які належать компанії PUMA SE для товару «взуття» , зокрема нанесення такого позначення на продукцію (товар), зберігання продукції із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення), реекспорт, застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет.

3. Вилучити з цивільного обороту та знищити товар: Взуття жіноче, типу "кросівки" (не для занять спортом), розм. 37-40, арт.602 - 640пар. Виробник невідомий. Країна виробництва Китай, CN., за митною декларацією від 27.12.2019р. №UA500020/2019/202457, Одержувач/імпортер Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМО СОФТ» (65007, Одеська обл., місто Одеса, вул. Водопровідна, 10Б, код ЄДРПОУ 43096377), відправник - компанія WENZHOU JIANGAO IMPORT AND EXPORT COMPANY LIMITED.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімо Софт" (65007, Одеська область, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 10 Б, код ЄДРПОУ 43333459) на користь ПУМА СЕ (PUMA SE) (Пума Вей 1, 91074 Герцогенаурах, Німеччина) 4204,00грн. судового збору за подання позовної заяви, 70,00грн. витрат, пов`язаних з направленням сторонам копії позовної заяви разом із додатками, 20000,00грн. витрат за проведення судової експертизи №47-02/20 від 03.02.2020р., 1051,00грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Накази видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 26 жовтня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова