Рішення

від 20.10.2020 по справі 916/1681/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1681/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Тарасенко Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕЛЛІУМ про стягнення 38284,13грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕЛЛІУМ 38284,13грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватна організація Українська ліга авторських і суміжних прав посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю СТЕЛЛІУМ умов укладеного між сторонами договору №КБР-97/05/19-А від 01.05.2019р. щодо сплати винагороди (Роялті).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2020р. відкрито провадження у справі №916/1681/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.07.2020р. о 12:00.

В засідання суду від 09.07.2020р. представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2020р. відкладено судове засідання на 11.08.2020р. о 12:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 11.08.2020р., судове засідання 11.08.2020р. о 12:00 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 17.08.2020р. справу №916/1681/20 призначено до розгляду на 15.09.2020р. о 10:40 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 02.09.2020р., судове засідання 15.09.2020р. о 10:40 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2020р. справу №916/1681/20 призначено до розгляду на 20.10.2020р. о 12:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 20.10.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1681/20.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.05.2019р. між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі позивач, УЛАСП) та ТовариствОМ з обмеженою відповідальністю СТЕЛЛІУМ (далі відповідач, Користувач) був укладений договір №КБР-97/05/19-А (далі договір), відповідно до якого УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати право (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі договорів укладених з правовласниками, іншими організаціями колективного управління та Свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав №19/2011 від 24.01.2011р., виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Відповідно до п.3.1. договору Користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає Користувачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання Творів. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору та Закону.

Користувач не має права передавати отримане за цим договором право на використання Творів третім особам, крім тих, які здійснюють комерційну діяльність у приміщеннях закладів, що зазначені у відповідному додатку до Договору (п.3.2. договору).

Згідно п.3.3. договору Користувач зобов`язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП Винагороду (Роялті), узгоджену Сторонами у відповідних додатках до цього Договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною Винагороди (Роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється. Не зважаючи на дату укладення Договору, Користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено Договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього Договору. Розмір винагороди (Роялті) не залежить від кількості Творів, що використовуватимуться Користувачем під час дії договору та частоти їх використання.

Згідно з п.3.6. договору якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри місяці, то Користувач повинен сплатити УЛАСП штраф, який складає 100% розміру простроченого платежу. Крім цього в разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (Роялті) за строк в повному обсязі.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 30.04.2020р., а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п.6.1. дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Договору не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони Користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання творів, що має бути підписаний уповноваженими представниками Сторін. Повідомлення про припинення дії цього Договору має бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних в цьому Договорі поштових реквізитів Сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення (п. 6.2 договору).

Додатком № 1 до договору №КБР-97/05/19-А від 01.05.2019р. сторони погодили перелік закладів, в яких Користувач буде використовувати твори, а саме: кафе Vivace , м. Одеса, вул. Космонавтів, 17-а у парку Горького.

Відповідно до Додатку №2 до договору №КБР-97/05/19-А від 01.05.2019р. загальний розмір щомісячного платежу з дня набуття чинності договором становить 3900,00грн.

Як зазначає позивач враховуючи те, що жодна із сторін не повідомляла іншу сторону про припинення протягом місяця до завершення строку дії договору (п.6.2. договору), на поточний момент строк дії договору визначається періодом: з 01.05.2019 року по 30.04.2020 року.

Позивач вказує, що відповідачем мали бути здійсненні за п`ять періодів (по три місяці) - 3900,00грн. за кожен період (три місяці), починаючи з 26.04.2020р. - 4800,00грн., але відповідача оплатив лише частково 1 період (три місяці) за використання наданих йому невиключних прав, сплативши всього 2600,00грн.

Позивач наполягає на тому, що відповідно до п. 3.6. договору, якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 місяці, то Користувач повинен буде сплатити позивачу штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки позивач набуває право на дострокове отримання Винагороди (Роялті) за строк в повному обсязі. Позивач вирахував загальну заборгованість відповідача станом на 26.04.2020р., яка включає в себе основний борг з урахуванням інфляції, три проценти від простроченої суми, а також штрафні санкції у вигляді штрафу та розрахунок періодів за які відповідач зобов`язаний достроково сплатити Винагороду.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 14820,00грн. основного боргу, 119,55грн. втрат від інфляції, 204,58грн. 3% річних, 9100,00грн. штрафу, 14040,00грн. суму дострокової сплати винагороди (Роялті).

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 01.05.2019р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №КБР-97/05/19-А відповідно до якого позивач є організацією, що має повноваження надавати право (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі договорів укладених з правовласниками, іншими організаціями колективного управління та Свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав №19/2011 від 24.01.2011р., виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) це - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Згідно з ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 449 Цивільного кодексу України об`єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об`єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є: а) виконання; б) фонограми; в) відеограми; г) програми (передачі) організацій мовлення.

Статтею 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо). Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників: а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника; б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір; в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель). Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Статтею 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами особисто, через свого повіреного або через організацію колективного управління.

Згідно з частиною четвертою статті 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов`язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних (усіх) творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі; організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.

За змістом пункту "в" частини сьомої статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є можливість певного управління організацією колективного управління майновими правами й осіб, які не передали організації повноважень відповідно до частини третьої цієї статті.

Так, частинами п`ятою і шостою статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що:

- на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав;

- організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об`єкти авторського права і суміжних прав, надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об`єктів, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до функцій організацій колективного управління належать збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб`єктам прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до приписів частини другої цієї статті суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об`єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об`єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об`єкти.

Згідно п.3.3. договору Користувач зобов`язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП Винагороду (Роялті), узгоджену Сторонами у відповідних додатках до цього Договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною Винагороди (Роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється. Не зважаючи на дату укладення Договору, Користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено Договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього Договору. Розмір винагороди (Роялті) не залежить від кількості Творів, що використовуватимуться Користувачем під час дії договору та частоти їх використання.

Як встановлено судом, відповідачем мали бути здійсненні за п`ять періодів (по три місяці) - 3900,00грн. за кожен період (три місяці), починаючи з 26.04.2020р. - 4800,00грн., але відповідача оплатив лише частково 1 період (три місяці) за використання наданих йому невиключних прав, сплативши всього 2600,00грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі14820,00грн. не сплатив, доказів спростовуючи позовні вимоги не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 14820,00грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 9100,00грн. штрафу та 14040,00грн. суми дострокової сплати винагороди (Роялті) слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п.3.6. договору якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри місяці, то Користувач повинен сплатити УЛАСП штраф, який складає 100% розміру простроченого платежу. Крім цього в разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (Роялті) за строк в повному обсязі.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати щомісячної нагороди, у зв`язку з чим у позивача виникло право на дострокове отримання винагороди (Роялті) за строк в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 9100,00грн. та 14040,00грн. суми дострокового отримання позивачем винагороди (Роялті) обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 119,55грн. втрат від інфляції, 204,58грн. 3% річних слід зазначити наступне.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції у сумі 119,55грн. за період з 04.05.2019р. по 26.04.2020р., з 27.07.2019р. по 26.04.2020р., з 27.10.2019р. по 26.04.2020р., з 26.04.2020р. по 26.04.2020р., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають втрати від інфляції у сумі 119,55грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 204,58грн. за період з з 04.05.2019р. по 26.04.2020р., з 27.07.2019р. по 26.04.2020р., з 27.10.2019р. по 26.04.2020р., з 26.04.2020р. по 26.04.2020р., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 204,58грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕЛЛІУМ про стягнення 38284,13грн. у тому числі 14820,00грн. основного боргу, 119,55грн. втрат від інфляції, 204,58грн. 3% річних, 9100,00грн. штрафу, 14040,00грн. суму дострокової сплати винагороди (Роялті), обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір у сумі 2102,00грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження наданих послуг адвокатом надані копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги №8.235-А від 15.04.2020р., наказ Адвокатського об`єднання ІНТЕДКРАФТС №8.235 від 15.04.2020р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КВ №000083 від 11.12.2017р. адвоката Хлебнікова С.Г., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3228 від 28.02.2008р. адвоката Сербуль О.Ю., акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 08.07.2020р. на суму 6000,00грн.

Як встановлено ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зокрема із ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи надання адвокатом доказів понесення витрат на правничу допомогу на суму 6000,00грн., суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу 6000,00грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 123, 126, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕЛЛІУМ про стягнення 38284,13грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕЛЛІУМ (65065, м. Одеса, вул. Космонавтів, 17-А, код ЄДРПОУ 22472917) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул.. Євгена Серстюка, 23, офіс 1016, код ЄДРПОУ 37396233) 14820,00грн. основного боргу, 119,55грн. втрат від інфляції, 204,58грн. 3% річних, 9100,00грн. штрафу, 14040,00грн. суму дострокової сплати винагороди (Роялті), 2102,00грн. судового збору, 6000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 26 жовтня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова