Рішення

від 19.10.2020 по справі 911/1658/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 911/1658/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, с.Софіївська Борщагівка, в інтересах держави, в особі 1.Гостомельської селищної ради, смт.Гостомель та 2.Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства "Гостомель" Гостомельської селищної ради, смт.Гостомель до Приватного підприємствого "Інтерінвест Україна", м.Харків про стягнення 55545,18 грн. за участю представників:

прокурор Хряк О.О. (посвідчення №053701 від 03.09.2019);

позивача-1 - не з`явився;

позивача-2 - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Виконувача обов`язків керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Гостомельської селищної ради, Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства "Гостомель" Гостомельської селищної ради до Приватного підприємства "Інтерінвест Україна" про стягнення 55545,18 грн. збитків, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №7П1105 від 11.05.2017 року, а саме невідповідністю обсягів і вартості фактично виконаних будівельних робіт за спірним договором на вказану суму коштів, що встановлено за наслідками проведення судової будівельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження, відкритого за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2-3 ст.191 КК України.

В обґрунтування звернення із даним позовом саме до Господарського суду Київської області позивач посилається на ч.8 ст.29 ГПК України, відповідно до якої позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2020 року справу направлено за підсудністю до Господарського суду Харківської області.

18.08.2020 року справа надійшла до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1658/20 в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

08.09.2020 року прокурор надав до суду клопотання (вх.№20681) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також пояснення по суті спору з посиланням на постанову Верховного суду по справі №912/2385/18 від 26.05.2020.

Ухвалою суду від 08.09.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про розгляд справи №911/1658/20 в порядку загального позовного провадження, вирішено розгляд справи №911/1658/20 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, призначивши судове засідання з розгляду справи по суті на 06.10.2020 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 19.10.2020 року о 14:30.

У судовому засіданні 19.10.2020 року прокурор позов підтримував, а інші учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що ухвали направлялись на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в ЄДРЮО та ФОП, крім того, відповідач міг ознайомитись зі змістом ухвал на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Однак, відповідач ухвали суду не отримав, відзив на позов не надав.

За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

11.05.2017 року між Комунальним підприємством Управління житлового-комунального господарства Гостомель Гостомельської селищної ради (далі КП УЖКГ Гостомель ) в особі начальника Пустовалова В.В. (надалі Замовник ) та приватним підприємством Інтерінвест Україна (далі ПП Інтерінвест Україна ) в особі директора Тонкопія В.В. (надалі Підрядник ) укладено Договір підряду №7П1105, пунктом 1.1 якого передбачено, що Підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи з капітального ремонту даху будинку по вул.Рекунова, №7 у смт.Гостомель Київської області (код ДК 021-2015 - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), згідно з кошторисною документацією, затвердженою Замовником , дефектних актів наданих Замовником , а Замовник зобов`язується оплатити виконані роботи.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.5 Договору № 7П3105- кошторисна документація є невід`ємною частиною Договору і конкретно визначає детальний обсяг та вартість робіт.

Сума вказаного договору складає 224548,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 37424,80 гривень.

Розрахунки за Договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником коштів на поточні рахунки Підрядника , на підставі Актів виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3).

Замовник до початку виконання робіт перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% вартості робіт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117, а саме 67364,64 грн. (шістдесят сім тисяч триста шістдесят чотири грн. 64 коп.), в т.ч. ПДВ - 11 227,44 грн.

На виконання п.4.5. Договору підряду № 7П1105 від 11.05.2017 службовими особами КП УЖКГ Гостомель платіжним дорученням №9 від 30.05.2017 перераховано з рахунку № НОМЕР_1 в ГУ ДКСУ у Київській області бюджетні грошові кошти в сумі 67364,64 грн. на рахунок ПП Інтерінвест Україна № НОМЕР_2 .

19.07.2017 директор ПП Інтерінвест Україна склав акт №1 (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за червень-липень 2017 року.

20.07.2017 акт №1 (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за червень-липень 2017 року зареєстровано, взято на облік та оплачено вартість виконаних будівельних робіт на суму 224545,20 грн.

Києво-Святошинською місцевою прокуратурою Київської області з метою встановлення підстав для представництва опрацьовано матеріали кримінального провадження №12020110040000997 від 22.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.191 КК України, та виявлено факти невідповідності актів виконаних робіт фактично проведеним роботам з капітального ремонту даху будинку по вул.Рекунова, №7, у смт.Гостомель Київської області (код ДК 021-2015 - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація).

Проведеною Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України в рамках вказаного вище кримінального провадження, судовою будівельно-технічною експертизою №24/45 від 16.04.2020 встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт з капітального ремонту даху житлового будинку по вулиці Рекунова, 7, в смт.Гостомель Київської області за договором №7П1105 від 11.05.2017, укладеному між КП УЖКГ Гостомель Гостомельської селищної ради та ПП Інтерінвест Україна не відповідають обсягам та вартості, визначеним первинною звітною документацією (акт №1 від 19.07.2017 за договором №7П1105 від 11.05.2017), загальна вартість невиконаних робіт становить 55545,18 коп.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 ст.837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Відповідно ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ст.877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ч.2 ст.883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Судом встановлено, що 28.02.2020 судовим експертом Київського НДКЦ МВС було проведено натурне обстеження об`єкту дослідження, за результатами якого, в подальшому проводились порівняння відповідності звітної документації до фактично виконаних обсягів виконаних робіт на об`єктів дослідження.

Експертом було встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт з капітального ремонту даху житлового будинку по вул.Рекунова, 7 в с.Гостомель Київської області за договором № №7П1105 від 11.05.2017, укладеним між КП "УЖКГ "Гостомель" та ПП "Інтерінвест Україна" не відповідають обсягам та вартості, визначеним первинною звітною документацією, на загальну вартість 55545,18 грн., що підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи № 24/45 від 16.04.2020 (а.с.84).

Так, у акті № 1 (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за червень-липень 2017 року, вказано загальну вартість фактично невиконаних робіт із урахуванням інших витрат, прибутків, податків, які нараховуються на прямі витрати в сумі 55 тис. 545 грн. 18 коп.

Ч.1 ст.322 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Тобто, виходячи з системного аналізу змісту ч.2 ст.833 ЦК України та статті 322 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов`язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

Розділ 7 Договору підряду №7П1105 від 11.05.2017 визначає умови відповідальності сторін за цим договором.

Так, пунктом 7.1 Договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань по цьому договору Виконавець і Замовник несуть майнову відповідальність у відповідності з чинним законодавством.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що Виконавець несе відповідальність за якісне, повне та своєчасне виконання робіт передбачених цим Договором.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, з значених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її з вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

За приписами ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За змістом ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Тобто протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Згідно з положеннями ст.614 ЦК України на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення відсутності своєї вини, а розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доводиться кредитором у відповідності до ст.623 ЦК України.

Відповідно до ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За приписами ч.1 ст.884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Вказані положення узгоджуються з практикою Верховного Суду, правові висновки у частині відшкодування збитків завданих вчиненням цивільного правопорушення викладено у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №916/332/17, де також зроблено висновок про те, що критерієм порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні поговору.

При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

В свою чергу, як вже зазначалося вище, відповідачем роботи з капітального ремонту даху будинку по вул.Рекунова, 7 у смт.Гостомель Київської області - не виконано, що свідчить про ухилення останнього від виконання покладених на нього обов`язків та вину у вчиненні цивільного правопорушення, що призвело до збитків у сумі 55545,18 грн.

Такі неправомірні дії відповідача щодо внесення достовірних відомостей до акту приймання виконаних будівельних робіт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень-липень 2017 за договором №7П1105 від 11.05.2017, що підтверджено висновком експерта, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Гостомельська селищна рада позбавлена права в повному обсязі отримати результат виконання спірного договору, що перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із наведеними неправомірними діями відповідача, а сукупність наведених елементів є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Ч.1 ст.142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Правом розпоряджатись комунальною власністю від імені громади володіє місцева рада.

Ч.1 ст.6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Частинами 1, 4, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, і також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відповідно до статті 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

З урахуванням вищевикладеного, Гостомельська селищна рада як орган місцевого самоврядування, наділена повноваженнями розпоряджатися комунальною власністю від імені громади, однак виключно в межах закону та в інтересах такої територіальної громади.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради, підприємство є комунальним підприємством, створеним відповідно до рішення Гостомельської селищної ради від 27.03.2008 №712-28-V, власником якого є територіальна громада селища Гостомель в особі Гостомельської селищної ради.

Майно комунального підприємства «УЖКГ« Гостомель» Гостомельської селищної ради згідно з п.4.1-4.3 Статуту - знаходиться у комунальній власності і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства придбане ним у процесі здійснення господарської діяльності належить на праві комунальної власності територіальній громаді селища Гостомель в особі Гостомельської селищної ради.

Тобто, КП «УЖКГ «Гостомель» є комунальним унітарним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальної громади селища Гостомель і в силу вимог ст.136 Господарського кодексу України Гостомельська селищна рада як власник майна, закріпленого за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Одне із найважливіших завдань будь-якого органу місцевого самоврядування полягає в забезпеченні комфортного проживання мешканців міста, раціональному використанні рухомого й нерухомого майна, земельних ділянок та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Згідно з ст.136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в особі Гостомельської селищної ради у зв`язку із неналежним контролем останньої за використанням фінансових і матеріальних ресурсів підпорядкованого комунального підприємства, а також КП УЖКГ Гостомель Гостомельської селищної ради, оскільки підприємство знаходиться у комунальній власності територіальної громади селища Гостомель, і як наслідок заподіяння шкоди остатньому тягне за собою наслідки у виді заподіяння шкоди територіальній громаді в цілому та інтересам держави.

Перерахування грошових коштів платіжним дорученням на рахунок приватного підприємства Інтерінвест Україна за Договором №7П1105 від 11.05.2017 призвело до заподіяння збитків як комунальному підприємству так і територіальній громаді селища Гостомель в особі Гостомельської селищної ради, оскільки обсяги фактично виконаних робіт з капітального ремонту даху будинку по вул.Рекунова, 7 у смт.Гостомель - не відповідають обсягу робіт, який передбачався умовами вказаного договору, проектній і кошторисній документації до нього.

На даний час, виконання умов Договору №7П1105 від 11.05.2017 призвело до неправомірного використання коштів бюджету, що потягло наявність збитків, у зв`язку з чим керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури звернувся до суду з даною позовною заявою в інтересах Гостомельської селищної ради та КП УЖКГ Гостомель Гостомельської селищної ради.

Враховуючи викладене та наявність очевидних порушень при виконанні договору №7П1105 від 11.05.2017, територіальна громада в особі Гостомельської селищної ради ніяких заходів до цього часу не вжила та самоусунулось від виконання покладених державою функцій щодо відшкодування встановлених збитків.

Правовий висновок щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у такому випадку надав Верховний Суд у постанові від 13.11.2019 у справі №911/2870/17, вказавши, що сам факт незвернення до суду Гостомельської селищної ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади смт.Гостомель свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо вирішення питання про стягнення шкоди заподіяної внаслідок невиконання умов Договору №7П2404 від 24.04.2017 - у зв`язку із чим, у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 15.01.2009 у справі Менчинська проти Росії , заява №42454/02, п. 35). При цьому Судом також вказано на те, що такий висновок не суперечить правовому висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та правовому висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

Відповідно до ч.3 ст.322 ГК України позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить: три роки- щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - десять років.

Оскільки Гостомельській селищній раді, КП УЖКГ Гостомель Гостомельської селищної ради, а так само і прокурору про факт невиконання робіт за Договором підряду №7П1105 від 11.05.2017 стало відомо за наслідками проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства Гостомель Гостомельської селищної ради за період з 01.01.2017 по 30.06.2019, акт про проведення якої №09-30/77 складено 24.12.2019 - строк позовної давності для зверненням з даним позовом не пропущено.

Києво-Святошинською місцевою прокуратурою Київської області з метою встановлення підстав для представництва опрацьовано матеріали кримінального провадження №12020110040000997 від 22.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.191 КК України, та виявлено факти невідповідності актів виконаних робіт фактично проведеним роботам з капітального ремонту даху будинку по вул. Рекунова,7 у смт.Гостомель Київської області (код ДК 021-2015 - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація).

Вищевказані порушення знайшли своє підтвердження в ході проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства Гостомель Гостомельської селищної ради за період з 01.01.2017 по 30.06.2019, яка проводилась з 26.09.2019 по 18.12.2019 року (із зупиненням з 30.09.2019 по 08.11.2019 року) відповідно до п.1.3.4.4 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на III квартал 2019 року та на підставі направлень від 25.09.2019 №1339, від 25.09.2019 №1340, від 20.11.2019 №1619, від 15.11.2019 №1600, виданих начальником Північного офісу Держаудитслужби та оформлена актом №09-30/77 від 24.12.2019.

Таким чином, прокурором доведено належними та допустимими доказами наявність повноважень для представництва в суді, порушення інтересів держави, встановлено відповідальний орган.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст.73-74, 76-80, 129, 232-233, 236-238, 240-241, 247, 251, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Інтерінвест Україна" (адреса: 61002, м.Харків, вул.Сумська,10, оф.2; код ЄДРПОУ 33699304) на користь Гостомельської селищної ради в особі Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства "Гостомель" Гостомельської селищної ради (адреса: 08290, Київська обл., смт.Гостомель, вул.Свято-Покровська,125; код ЄДРПОУ 35413136; рахунок UA858201720344300001000038381, ДКСУ у м.Ірпінь Київської обл.) збитки в розмірі 55545,18 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Інтерінвест Україна" (адреса: 61002, м.Харків, вул.Сумська,10, оф.2; код ЄДРПОУ 33699304) на користь прокуратури Київської області (адреса: 01601, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2; р/р UA028201720343190001000015641 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172; код ЄДРПОУ 02909996) 2102,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "23" жовтня 2020 р.

Суддя К.В. Аріт