Рішення

від 26.10.2020 по справі 925/1219/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року Справа № 925/1219/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Оіл",

автодорога Канів-Чигирин-Кременчук, 70км+520м, сільрада

Геронимівська, Черкаського району, Черкаської області

до фізичної особи - підприємця Костенка Олександра

Олександровича, с. Литвинець, Канівського району, Черкаської

області

про стягнення 41 998 грн. 77 коп.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Оіл" до фізичної особи - підприємця Костенка Олександра Олександровича про стягнення з відповідача 41 998 грн. 77 коп., а саме: 33 690 грн. 00 коп. боргу та 8 308 грн. 77 коп. інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору №47 від 02 липня 2017 року на постачання нафтопродуктів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 29 вересня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору постачання нафтопродуктів від 02 липня 2015 року №47 передав відповідачу товар на умовах визначених цим договором, проте зобов`язання щодо оплати придбаного товару відповідач не виконав, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 33 690 грн. 00 коп. боргу.

Крім того на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач також просив суд стягнути з відповідача 8 308 грн. 77 коп. інфляційних втрат.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 02 липня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Оіл" (постачальник) та фізичною особою - підприємцем Костенком Олександром Олександровичем (покупець) був укладений договір постачання нафтопродуктів за №47, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар партіями для подальшого комерційного господарського використання з метою виробничого використання та надання пов`язаних з цим послуг, в порядку, що передбачений цим договором, а покупець - прийняти та оплатити товар згідно рахунку: будівельні матеріали (п. 1.1. договору).

Найменування товару - світлі нафтопродукти (бензин та дизельне пальне (п. 1.3. договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Передача (приймання-передача) товару здійснюється на заправках постачальника у вигляді заправки автотранспорту покупця відповідно до видаткової відомості (п. 3.1. договору).

Згідно п. 6.6. договору покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар відповідно до цін, зазначених у накладній (актах прийому-передачі), рахунку-фактурі.

Позивач свій обов`язок згідно договору поставки виконав повністю та відпустив відповідачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму на 49 905 грн. 00 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

№3899 від 31 серпня 2017 року на суму 24 453 грн. 00 коп.;

№3902 від 11 вересня 2017 року на суму 5 852 грн. 00 коп.;

№5730 від 27 грудня 2017 року на суму 19 600 грн. 00 коп.

Однак відповідач обов`язок щодо сплати поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу 16 215 грн. 00 коп., що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів: №113 від 01 лютого 2018 року на суму 5 000 грн. 00 коп.; №114 від 02 лютого 2018 року на суму 1 000 грн. 00 коп.; №1 673 991 від 16 вересня 2017 року на суму 2 805 грн. 00 коп., №1 674 489 від 14 грудня 2017 року на суму 4 410 грн. 00 коп. та копією банківської виписки станом на 10 вересня 2020 року на суму 3 000 грн. 00 коп.

В зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення 33 690 грн. 88 коп. боргу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі видаткових накладних (актів прийому-передачі), рахунків-фактури шляхом оплати протягом 7 робочих днів на розрахунковий рахунок постачальника з моменту отримання товару (п. 4.1. договору).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача до суду строк оплати поставленого товару настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 33 690 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 8 308 грн. 77 коп. інфляційних втрат нарахованих за період: вересень 2017 року - серпень 2020 року.

Однак позивачем при нарахуванні інфляційних на борг за поставлений товар згідно видаткової накладної №3899 невірно визначено період нарахування інфляційних та суму боргу.

Так за період з 13 вересня 2017 року (12 вересня 2017 року строк оплати поставленого товару згідно видаткової накладної №3899) по 31 січня 2018 року (01 лютого 2018 року та 02 лютого 2018 року було сплачено 6 000 грн. 00 коп.) розмір інфляційних нарахованих на суму боргу 24 453 грн. 00 коп. складає 1 656 грн. 07 коп.

За період з 01 лютого 2018 року по 11 лютого 2018 року (12 лютого 2018 року сплачено 3 000 грн. 00 коп.) розмір інфляційних втрат нарахованих на борг 18 453 грн. 00 коп. складає 0 грн., тобто інфляційне збільшення боргу не відбулося.

Розмір інфляційних втрат за період з 12 лютого 2018 року по 31 серпня 2020 року нарахований на суму боргу 15 453 грн. 00 коп. складає 2 562 грн. 51 коп.

Розмір інфляційних втрат на суму боргу в розмірі 3 047 грн. 00 коп. (залишок боргу за товар поставлений згідно видаткової накладної №3902) за період прострочення з 21 вересня 2017 року по 31 серпня 2020 року складає 585 грн. 49 коп.

Інфляційні нараховані позивачем на суму боргу за поставлений товар згідно накладної №5730 за період з січня 2018 року по 31 серпня 2020 року на суму боргу 15 190 грн. 00 коп. здійснено вірно та складають 2 368 грн. 88 коп.

Таким чином з урахуванням перевіреного судом розрахунку з відповідача підлягають стягненню 7 172 грн. 95 коп., а в решті вимог про стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Костенка Олександра Олександровича, с. Литвинець, Канівського району, Черкаської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь "Черкаси-Оіл", автодорога Канів-Чигирин-Кременчук, 70км+520м, сільрада Геронимівська, Черкаського району, Черкаської області , ідентифікаційний код 32179953 - 33 690 грн. 00 коп. основного боргу, 7 172 грн. 95 коп. інфляційних втрат та 2 045 грн. 25 коп. судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 26 жовтня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович