Рішення

від 20.10.2020 по справі 496/2284/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2284/20

Провадження № 2/496/1428/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря - Ткаченко В.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , до

відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,

вимоги позивача: про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 12 червня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) в якому просить: змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з фіксованої суми згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 листопада 2015 року у справі № 496/4608/15-ц, на 1/4 частину від усіх видів заробітку (доходу) відповідача і до досягнення донькою повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; стягнути з відповідача на її користь фактично понесені додаткові витрати на дитину ОСОБА_4 у розмірі 15710 грн.

2. Позов обґрунтувала тим, що заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16 березня 2015 року по справі № 496/675/15-ц шлюб між нею та відповідачем було розірвано. У період шлюб у них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 19 жовтня 2017 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_5 , внаслідок чого її прізвище було змінено з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 12 листопада 2015 року по справі № 496/4608/15-ц з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання дочки в розмірі 1000 грн. з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 листопада 2015 року та до повноліття дитини. На даний час такий розмір аліментів є незначним для утримання дитини, а тому позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, які присуджені вищевказаним рішенням суду на утримання дочки, на стягнення у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дочкою повноліття. На думку позивача стягнення аліментів у частці від доходу відповідача буде більше відповідати інтересам дитини на гідний рівень утримання. Крім того, позивач просить стягнути додаткові витрати на дитину. Відповідно до Довідки, наданої ФОП ОСОБА_8 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 зверталася за медичною допомогою та їй було надано наступне лікування: консультація ортодонта, панорамний знімок, фіксація металевих брекет-систем, заміна еластичних лігатур, зняття брекет-систем, лікування карієсу, профілактична гігієна порожнини роту та інші медичні заходи. Загальні витрати на лікування склали 31420 грн. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача 50 % фактично понесених витрат на лікування дочки та відповідач має можливість відшкодувати понесені додаткові витрати на лікування дочки. Оскільки, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач є засновником ТОВ ЕВРО ФЛАГМАН (ЄДРПОУ 40077807) та рахується керівником з 21 жовтня 2015 року. Тобто, відповідач керує власним бізнесом, отримує доходи та може забезпечити відшкодування понесених додаткових витрат. На підставі зазначеного, позивач звернулась до суду з позовом.

3. Відповідач надав відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву вказує, що позовні вимоги позивача визнає частково, а саме щодо позовної вимог про зміну способу стягнення з 1000 грн. на 1/4 частку від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 - не заперечує. Що стосується стягнення додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 15 710 грн. - заперечує. Позивачка в позовній заяві зазначає, що вона в повному обсязі сама несла усі витрати на лікування дитини ОСОБА_3 , але вона намагається суд ввести в оману. В вересні 2018 року позивачка у нього просила 7000 грн. на зняття капів в стоматологічній лікарні ФОП ОСОБА_8 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), але у нього були фінансові труднощі, тому він особисто надав доньці на зняття капів 5000 грн. та він неодноразово давав грошові кошті на лікування. Також позивачка вимагала у нього щоб він дав 4000 грн. на аналізи, але він сам з донькою їздив до лабораторії Сінево , щоб донька ОСОБА_3 здала аналізи, і вартість цих аналізів була 2510 грн., а ні 4000 грн., яку у нього вимагала позивачка. Відповідач допомагає доньці матеріально і завжди готовий допомагати і ніколи ні відмовляє дочці в матеріальній допомозі, завжди сплачує аліменти. Відповідач вважає, що позивачка вводить суд в оману, та намагається знайти таким чином як додатковій засіб заробітку. У відповідача теж є сім`я, яка знаходиться на його утриманні, двоє дітей, але при всьому цьому він не відмовляється від утримання ще й своєї доньки ОСОБА_3 , завжди, коли донька потребує матеріальну допомогу він надає та постійно сплачує аліменти. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Щодо доказів, які надає до позову позивачка в обґрунтуванні суми витрат на лікування доньки у розмірі 31 420 грн., відповідач вважає, що цей документ не є належним доказом якими підтверджуються, що позивачка дійсно понесла витрати на лікування у сумі 31 420 грн. Позивачка не надає докази про сплату суми у розмірі 31420 грн. Підтвердженням сплати є первинні бухгалтерські документи, а саме: квитанція про сплату послуг, платіжне доручення, якім підтверджується про нарахування сумі 31 420 грн. Таким чином документ, який наданий позивачкою в обґрунтуванні суми 31420 грн. більш на все схожий на загальний перелік та вартість послуг (прайс-лист), які надає ФОП ОСОБА_8 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ). Але в свою чергу, позивачка не надає первинні документи для підтвердження сплати сумі 31420 грн. на медичні послуги.

4. На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив зазначає, що відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження, того що ним надавалися кошти на лікування доньки (зняття капів), зокрема 5000 гривень, а й відтак є лише припущеннями останнього. Також, відповідач зазначає, що особисто їздив із донькою до лабораторії Сінево для здачі аналізів, вартість яких склала 2 510 гривень. Проте, нею заявлено в позовній заяві вимогу, про стягнення лише 1/2 фактично понесених додаткових витрат на дитину у розмірі 15 710,00 гривень. Дані витрати стосуються лікування доньки в стоматологічній клініці Granddant , та відповідно із довідкою від 22 травня 2020 року, наданої ФОП ОСОБА_8 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), будь-які аналізи не включались у перелік наданих послуг зі стоматологічного лікування. Таким чином, відповідні твердження ОСОБА_2 не стосуються предмету позову та не заслуговують на увагу суду. Відповідач зазначає у відзиві про відсутність у неї належного доказу про сплату витрат на лікування доньки у розмірі 31 420,00 гривень, зокрема квитанцій або платіжних доручень. Проте, відповідач не зазначає, на підставі яких норм чинного законодавства вона повинна була оформлювати сплату послуг лікування доньки саме такими платіжними документами. Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент надання послуг ФОП ОСОБА_8 , отримання довідки-розрахунку послуг та відповідно їх сплати позивачем, а саме до 22 травня 2020 року), реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: - першої групи; - другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов`язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку. ФОП ОСОБА_8 на момент надання послуг та отримання розрахунку за наданні послуги лікування доньки був платником єдиного податку 2 групи, а тому, відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України не зобов`язаний використовувати реєстратор розрахункових операцій, а й відтак, оформлювати платіжні документи (квитанції, фіскальні чеки, доручення, ордери, тощо) для клієнтів. Враховуючи викладене, позивач вважає, що вона надала належний та допустимий доказ суду на підтвердження сплати понесених витрат за лікування доньки в стоматологічній клініці Granddant у розмірі 31420 гривень, а саме довідку, надану ФОП ОСОБА_8 , про те, що ОСОБА_3 зверталася за медичною допомогою та їй було надано наступне лікування: консультація ортодонта, панорамний знімок, фіксація металевих брекет-систем, заміна еластичних лігатур, зняття брекет-систем, лікування карієсу, профілактична гігієна порожнини роту та інші медичні заходи. Загальні витрати на лікування склали - 31420 гривень. В довідці також зазначено, що кошти на лікування були витраченні, а й відтак вважається, що вони сплачені позивачем.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2020 року справа була передана судді Галич О.П.

6. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 18 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

7. Судом встановлено, що заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16 березня 2015 року шлюб між позивачем та відповідачем - розірвано. (а.с. 5)

8. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 12 листопада 2015 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі по 1000 гривень з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 листопада 2015 року та до повноліття дитини. (а.с. 11)

9. Позивач уклавши шлюб з ОСОБА_5 змінила своє попереднє прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . (а.с. 9)

10. Відповідно до Довідки, наданої ФОП ОСОБА_8 - дочці ОСОБА_3 було надано медичну допомогу, а саме: консультація ортодонта, панорамний знімок, фіксація металевих брекет-систем, заміна еластичних лігатур, зняття брекет-систем, лікування карієсу, профілактична гігієна порожнини роту та інші медичні заходи. Загальні витрати на лікування склали 31420 грн. (а.с. 12). Але жодних відомостей, що за вказані роботи були сплачені кошти не було надано суду.

11. Відповідно роздруківки з Інтернет-мережі, а саме сайту Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач є засновником ТОВ ЕВРО ФЛАГМАН (ЄДРПОУ 40077807) та рахується керівником з 21 жовтня 2015 року. (а.с. 13-14)

12. З довідки наданої лабораторією Сінево від 31 січня 2020 року вбачається, що дочка сторін - ОСОБА_3 здавала аналізи. Вказана медична послуга була сплачена у розмірі 2510 гривень, що підтверджується квитанцією № 264 від 31 січня 2020 року. (а.с. 25-26). сторони у судовому засіданні підтвердили цей факт.

13. Згідно довідки виданої ТОВ Евро Флагман за вих. № 26 від 31 серпня 2020 року, відповідач працює в ТОВ Евро Флагман на посаді директора по теперішній час. Загальна сума нарахованого доходу з 1 січня 2020 року по 31 серпня 2020 року включно станом на 31 серпня 2020 року становить - 11869,35 гривень (а.с. 27).

14. Відповідно до свідоцтва шлюб серії НОМЕР_3 , відповідач одружився з ОСОБА_9 . Від вказаного шлюбу у відповідача народилась донька - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 . (а.с. 28-29)

15. З довідки Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області за вих. № 4395 від 07 вересня 2020 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 разом з відповідачем проживають: дружина - ОСОБА_11 , 1991 року народження, донька дружини - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та донька - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . (а.с. 30)

ІV. Оцінка Суду.

16. Відповідно до ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

17. Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

18. У відповідності до статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

19. Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

20. Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

21. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

22. Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

23. Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

24. Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів , доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

25. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

26. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

27. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

28. Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів , ст. 183 Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини , ст. 184 Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ).

29. Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

30. Як встановлено судом, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дитини на користь позивача визначено судом у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн., тобто з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у меншому за мінімальний розмір, встановлений статтею 182 СК України, що призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.

31. З врахуванням встановлених обставин, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, і визначення вказаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

32. Таким чином суд приходить до висновку про необхідність змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача у розмірі 1000 гривень на дитину та враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину і до досягнення дитиною повноліття.

33. Встановивши вказані обставини та врахувавши характер спірних правовідносин, надавши оцінку доказам у їх сукупності та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині зміни способу стягнення аліментів підлягають задоволенню.

34. Вирішуючи вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, суд виходить з наступних норм матеріального права та відповідно встановлених обставин.

35. При вирішенні спору суд керується ст. 185 СК України, відповідно до якої той з батьків, з якого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо).

36. До особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою.

37.Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

38.Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

39.Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

40. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначаються за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (ч.2 ст.185 СК України).

41. Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.

42. У п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснено, що участь у додаткових витратах на утримання дитини, можна притягати лише батьків, у цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

43. Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

44. Як підставу для стягнення додаткових витрат на дитину, позивач наводить наступні докази, а саме - перелік медичних послуг наданих ФОП ОСОБА_8 . Але жодних призначень лікаря на зазначене лікування не надає та не надає підтверджень про фактичну сплату коштів зазначених у довідці.

45. Згідно з вимогами ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

46. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

47. Таким чином наданий позивачем доказ, як на підтвердження своїх позовних вимог на стягнення додаткових витрат, а саме довідки про перелік медичних послуг суд у відповідності до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України вважає ці доводи припущеннями, оскільки позивачем не надано належних документів з яких би прослідковувалась фактична сплата у розмірі 31420 гривень, а тому суд відхиляє їх як підставу для стягнення додаткових витрат на дитину.

48. З урахуванням вказаних обставин, суд дійшов до висновку, що у позовній вимозі в частині стягнення додаткових витрат на дитину слід - відмовити.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

49. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

50. Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 150, 180- 182 , 184, 185, 19 2 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 206, 259, 263-273, 353, 354, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат- задовольнити частково.

2. Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12.11.2015 року по справі № 496/4608/15-ц на користь ОСОБА_1 (раніше ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1000 грн. з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду, а саме 12 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

3. В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

4. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

5. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст рішення складено 26 жовтня 2020 року.

Суддя О.П. Галич