Рішення

від 22.10.2020 по справі 315/1222/20

ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 315/1222/20

Номер провадження № 2/315/388/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді Романько О.О.

за участю секретаря Браціло І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: відділ Держгеокадастру у Гуляйпільському районі ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М., про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: відділ Держгеокадастру у Гуляйпільському районі ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М., про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 5,9764 га, розташованої на території Успенівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області.

31.08.2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовче засідання на 23.09.2020 року.

23.09.2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті на 22.10.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, до складу якого входить земельна ділянка площею 5,9764 га, розташована на території Успенівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 10.04.2002 року №121, згідно Державного Акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №001549 від 05.06.2002 року, кадастровий номер: 2321887500:13:002:0008.

Далі зазначила, що вона, її сестра - ОСОБА_3 та її батько - ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом. 19.06.2020 року вона як спадкоємець першої черги звернулася до приватного ОСОБА_5 для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, нотаріус видав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, отже, для оформлення свідоцтва потрібен документ, підтверджуючий право власності на земельну ділянку, а тому свідоцтво про право на спадщину за законом без документу, який підтверджує право власності померлої ОСОБА_4 на земельну ділянку видане бути не може.

Оскільки, отримати правовстановлюючі документи на померлих громадян не має можливості, вона позбавлена можливості оформити спадщину в позасудовому порядку, а тому змушена звертатися до суду за захистом, обираючи передбачений п.1 ч.2 ст.16 ЦК України спосіб захисту права - визнання права.

Крім того, у районній газеті Голос Гуляйпілля випуск №27 від 02.07.2020 року нею розміщено оголошення про те, що втрачений Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗП №001549, виданий Гуляйпільською РДА від 05.06.2002 року, загальною площею 5,9764 га, на ім`я померлої ОСОБА_4 , необхідно вважати недійсним.

Прохає визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 5,9764 га, розташованої на території Успенівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 10.04.2002 року №121, Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №001549, виданий Гуляйпільською РДА від 05.06.2002 року, кадастровий номер земельної ділянки: 2321887500:13:002:0008.

В судове засідання позивач не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмову заяву від 22.10.2020 року про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі (а.с.70).

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву від 22.10.2020 року про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги визнав в повному обсязі (а.с.68).

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмову заяву від 22.10.2020 року про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги визнала в повному обсязі (а.с.69).

В судове засідання представник третьої особи - відділу Держгеокадастру у Гуляйпільському районі ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав.

В судове засідання третя особа - приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М. не з`явилася, про час і місце його проведення була повідомлена належним чином, 07.09.2020 року через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, а також копію спадкової справи № 6/2020 спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.41-60).

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.2 п.1 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів зокрема може бути: визнання права.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_6 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Гуляйполе Запорізької області, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 04.08.2003 року Гуляйпільським РВ УМВС України в Запорізькій області, в якому міститься відмітка про зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-6).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого райЗАГС м. Гуляйполе Запорізької області від 12.07.1971 року, батьками позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.7).

22.07.2000 року позивач ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області від 22.07.2000 року (а.с.8).

Відповідач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , він є батьком позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 28.10.1999 року Гуляйпільським РВ УМВС України в Запорізькій області та копіями свідоцтв про народження останніх (а.с.7, 10, 12,).

Відповідач ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого Гуляйпільським відділом ЗАГС Запорізької області від 25.07.1984 року (а.с.10).

08.05.2004 року відповідач ОСОБА_11 уклала шлюб з ОСОБА_12 , після реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області від 08.05.2004 року (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гуляйполе Запорізької області у віці 64 років померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 виданого Гуляйпільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 24.02.2017 року (а.с.13).

19.06.2020 року приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М. за результатами розгляду документів, наданих позивачем ОСОБА_1 для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом, винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, оскільки не надано жодного правовстановлюючого документу, який свідчив би про право власності померлої ОСОБА_4 на земельну ділянку (а.с.14).

В газеті Голос Гуляйпілля випуск №27 від 02.07.2020 року позивачем розміщено оголошення про те, що втрачений Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №001549, виданий Гуляйпільською РДА від 05.06.2002 року, загальною площею 5,9764 га, на ім`я померлої ОСОБА_4 , вважати недійсним (а.с.15).

Згідно звіту з незалежної оцінки майна від 06.08.2020 року ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 2321887500:12:002:0008 загальною площею 5,9764 га, розташованої на території Успенівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник ОСОБА_4 , станом на 06.08.2020 року складає 74705 грн. (а.с.16-18).

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ЗП № 001549 від 05.06.2002 року, виданого на підставі розпорядження Гуляйпільської районної державної адміністрації від 10.04.2002 року №121, про що в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю зроблено відповідний запис №266, ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Успенівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області (а.с.19).

Державна реєстрація вказаної земельної ділянки проведена 05.06.2002 року, що підтверджується копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005356312020 від 30.07.2020 року, наданого на запит ОСОБА_1 (а.с.20-23).

Відповідно до наданої копії спадкової справи № 6/2020, спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено наступне.

20.01.2020 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_4 (а.с.42).

21.01.2020 року відповідач ОСОБА_2 надав письмову згоду на включення в коло спадкоємців як таку, що прийняла спадщину ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що вона пропустила строк для прийняття спадщини (а.с.43).

20.01.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М. з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 (а.с.52).

24.02.2020 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 (а.с.56).

24.02.2020 року відповідач ОСОБА_3 надала письмову згоду на включення в коло спадкоємців як таку, що прийняла спадщину ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що вона пропустила строк для прийняття спадщини (а.с.57).

Відповідно до довідки управління Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області від 22.10.2019 року ОСОБА_4 на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , де разом з нею на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.51).

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21.01.2020 року зареєстровано спадкову справу №65375765 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.46).

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В п.3.1 Інформаційного листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, зокрема у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК).

Відповідно до ст.67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України та ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення).

Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ч.1 ст.131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкоємство здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути, зокрема, фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч.1 ст.1261 ЦК України).

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини ст.1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Стаття 1296 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. (ч.1 ст.1297 ЦК України).

За загальним правилом, яке визначене в ч.1 ст.1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на час смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживала разом з нею, заяву про прийняття спадщини у встановлений ст.1270 ЦК України строк не подала, однак за згодою інших спадкоємців - відповідачів у справі, які прийняли спадщину, так як на час смерті ОСОБА_4 постійно проживали разом з нею, прийняла спадщину після матері.

Однак позивач позбавлена можливості нотаріально оформити своє право власності як спадкоємиці за законом після матері та отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом через об`єктивні перешкоди щодо оформлення її права у встановленому порядку у зв`язку з втратою оригіналу правовстановлюючого документа на землю, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Судом встановлено, що оригінал правовстановлюючого документа на землю втрачений, про що свідчить оголошення в газеті Голос Гуляйпілля випуск №27 від 02.07.2020 року.

Суд доходить висновку, що позивач виконала всі вимоги, які визначені в законодавстві для прийняття спадщини після смерті матері, але через об`єктивні обставини вона не має змоги оформити спадщину належним чином, так як її право на спадщину не визнається нотаріусом.

Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

А тому враховуючи те, що позивач прийняла спадщину після матері, в належному порядку звернулася до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа на землю не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після матері, а також приймаючи до уваги визнання позову відповідачами та те, що визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на вказане майно не буде порушувати прав та інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

А тому позов підлягає задоволенню, як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: відділ Держгеокадастру у Гуляйпільському районі ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М., про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою м. Гуляйполе Запорізької області, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 04.08.2003 року Гуляйпільським РВ УМВС України в Запорізькій області, право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 5,9764 га, кадастровий номер: 2321887500:13:002:0008, яка розташована на території Успенівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 10.04.2002 року №121, державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №001549, виданий Гуляйпільською районною державною адміністрацією від 05.06.2002 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 266.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення повністю складене 23.10.2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. О. Романько