Рішення

від 16.10.2020 по справі 336/307/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

336/307/2020

2/336/1228/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 16 жовтня 2020 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

за участю секретаря Когут С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом кредитної спілки Єднання до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезгаданим позовом.

В позові вказує, що відповідно до укладеного кредитного договору від 07.03.2018 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 останній отримав кредит у розмірі 11 100,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом, строк повернення кредитних коштів до 07.03.2019 року.

Кредит був виданий під поруку ОСОБА_2 , згідно якої боржник і поручителі зобов`язались нести солідарну відповідальність перед кредитною спілкою в повному обсязі за зобов`язаннями боржника.

Далі зазначає, що у зв`язку з невиконанням умов вищезазначеного кредитного договору у відповідачів утворилась заборгованість в загальному розмірі 210 552,25 грн.

На підставі зазначеного позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість та витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні представник позивача наполіг на позові за вищевказаними підставами, а ОСОБА_1 позов визнав частково, з підстав викладених у відзиві на позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не явилася, проте наданим відзивом на позов просила суд відмовити щодо неї в позові.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до укладеного договору соціального кредиту (надалі - кредитного договору) від 07.03.2018 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 останній на рік, тобто з 7 березня 2018 року по 7 березня 2019 року, отримав кредит у розмірі 11 100,00 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом, строк повернення кредитних коштів до 07.03.2019 року.

Натомість, боржник свої зобов`язання з повернення кредиту та процентів за його користування, що передбачалося графіком розрахунків належно не виконав та станом на 14.01.2020 року, як про це зазначає позивач , у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 210 552,25 гривень, яка складається з наступного: 11100,00 гривень - сума наданого кредиту, 21882,76 гривень - заборгованість по нарахованим відсоткам, 174457,88 грн. - пеня (1 % від загальної суми заборгованості за кредитом за кожний день), про що надано позивачем розрахунк.

За положенням ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Стаття 553 ЦК України не обмежує участь фізичних або юридичних осіб у відносинах поруки. Отже, відповідно до чинного законодавства поручителями можуть виступати фізичні та юридичні особи, незалежно від того, чи передбачено це право їхніми установчими документами.

Відповідно до укладеного договору поруки між позивачем та ОСОБА_2 від 07.03.2018 року остання виступила поручителем боржника ОСОБА_1 , зобов`язались нести відповідальність у повному обсязі за виконання позичальником своїх обов`язків за укладеним вищевказаним кредитним договором.

Натомість, вказівка у пункті 4.1. Договору поруки на те, що він діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором, не свідчить про те, що цим договором встановлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Така актуальна правова позиція викладена ВСУ у постанові від 14.06.2017 у справі №6-1009цс17.

При цьому згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Як вже зазначалося судом, відповідно до укладеного договору від 07.03.2018 року ОСОБА_1 отримав кредит на рік, тобто з 7 березня 2018 року по 7 березня 2019 року. З позовом у цій справі позивач звернувся лише в січні 2020 року.

Оскільки упродовж шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання, позивач не пред`явив вимоги до поручителя ОСОБА_2 , її порука за договором від 07.03.2018 року припинилася, через що у задоволенні позову щодо названого відповідача слід відмовити.

За положеннями ст. 1054 ЦК України позичальник ОСОБА_1 зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначалося вже судом, у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем утворилась заборгованість, яка складається, зокрема, з 11100,00 гривень - сума наданого кредиту.

Відповідач стверджував, що ним сплачено 300 гривень на погашення цього боргу, тому визнавав позов в названій частині на суму лише 10800 гривень.

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (ст. 534 ЦК України).

Тому, позивачем сплачені ОСОБА_1 300 гривень правильно віднесені на погашення процентів, через що вказана сума боргу зі стягнення тіла кредиту в сумі 11100 гривень підлягає задоволенню.

Зі змісту кредитного договору слідує, що плата за користування кредитом становить 0,1507 % від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.4.1 договору).

При затримці позичальником сплати кредиту та відсотків вказана плата вже становить 0,3014 % + 1 % пені за кожен день за весь період користування кредитом до погашення заборгованості по кредиту (п.4.3 договору).

Отже, сума процентів, яка підлягає до стягнення, становить:

11100 грн. х 0,1507 % х 31 день (з 7 березня по 3 квітня 2018 року) = 518,55 грн.

11100 грн. х 0,3014 % х 334 дня (з 8 квітня 2018 року по 7 березня 2019 року) = 11174,10 грн.

Загалом: 518,55 грн. + 11174,10 грн. - 300 грн. (сплачених ОСОБА_1 добровільно) = 11392,65 грн.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у даній справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, однак вимог за ст. 625 ЦК України позивач не заявляв, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення визначених кредитним договором процентів поза межами узгодженого за договором періоду користування кредитом є необґрунтованими.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України).

Із норм ст.547 ЦК України слідує, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як передбачено ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як узгоджено сторонами за кредитним договором, при затримці позичальником сплати кредиту та відсотків позичальник має сплатити 1 % пені за кожен день за весь період користування кредитом до погашення заборгованості по кредиту (п.4.3 договору).

При цьому ч.1 та 2 ст. 21 Закону України Про споживче кредитування встановлено, що споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Більш того, ОСОБА_1 заявив про застосування судом наслідків пропущення строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання, яке визначається ст. 610 ЦК України.

За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу України, період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов`язання, не обмежується.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

При цьому, аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Позивач з позовом звернувся до суду 15.01.2020 року.

Отже, розмір пені, яка підлягає до стягнення, має бути таким:

Сума заборгованості :Валюта:Початок строку:Закінчення строку: 11100грн. 16.01.2019 15.01.2020

Розраховується за формулою:

[Пеня] = [Сума боргу] ? не більше 2 ? [Ставка пені (%)])/ 100% / 365 днів ? [Кількість днів]

Дата початку:Дата закінчення:Кількість днів:Сума боргу:Облікова ставка НБУ:Розрахункова ставка (% у рік):Пеня: 16.01.2019 25.04.2019 100 11100 18 36 1094.79 26.04.2019 18.07.2019 84 11100 17.5 35 894.08 19.07.2019 05.09.2019 49 11100 17 34 506.65 06.09.2019 24.10.2019 49 11100 16.5 33 491.75 25.10.2019 12.12.2019 49 11100 15.5 31 461.94 13.12.2019 15.01.2020 34 11100 13.5 27 279.17 Кількість днів: 365Розмір пені: 3728.38

Суд також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Кредитної спілки Єднання (місце знаходження: вул. Майдан Профспілок, 5, оф. 116, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ-26405243) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про стягнення суми заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )на користь Кредитної спілки Єднання (місце знаходження: вул. Майдан Профспілок, 5, оф. 116, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ-26405243) заборгованість за кредитним договором № 108н від 07.03.2018 року на загальну суму - 26 221,03 гривень, з яких 11100,00 гривень - сума наданого кредиту, 11392,65 гривень - заборгованість по нарахованим відсоткам, 3728,38 гривень - пеня від суми заборгованості за кредитом

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )на користь Кредитної спілки Єднання (місце знаходження: вул. Майдан Профспілок, 5, оф. 116, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ-26405243) судовий збір в сумі - 387,50 гривень.

В іншій частині позові - відмовити.

Визначена дата складання повного рішення - 26.10.2020 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін