Рішення

від 13.10.2020 по справі 304/722/20

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/722/20 Провадження № 2/304/288/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/722/20 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Штефаняка Івана Івановича до Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

представник позивача звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - її мама ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будовами та спорудами АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 ще за життя склала заповіт, яким все своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, а також те, на що вона за законом буде мати право, заповіла своїй дочці ОСОБА_1 . Оскільки вона фактом спільного проживання із спадкодавцем прийняла спадщину, однак нотаріусом в оформленні такої їй було відмовлено за відсутності правовстановлюючого документа на будинок, тому просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання ОСОБА_1 та її представник - адвокат Штефаняк І.І. не з`явилися, однак останній подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без їх участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та не вирішувати питання розподілу понесених позивачем судових витрат.

Представник Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області як відповідача в підготовче судове засідання також не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та не заперечив щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Раково Перечинського району Закарпатської області померла мама позивача ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області 23 серпня 2005 року (а. с. 6, 7, 9, 10).

Також встановлено, що згідно довідки виконкому Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 417 від 18 травня 2020 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , являлася головою домогосподарства АДРЕСА_1 , де була зареєстрована та проживала разом з донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 17).

Крім цього встановлено, що ОСОБА_3 на випадок смерті все своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, а також те, на що вона за законом матиме право, заповіла своїй доньці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить заповіт від 15 серпня 2005 року, посвідчений секретарем Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області та зареєстрований в реєстрі за № 472 (а. с. 11, 40, 43).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60882806 від 10 липня 2020 року та повідомлення Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 306/02-26 від 13 липня 2020 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня (а. с. 39, 42, 44).

Разом з цим, відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу за вих. № 13/01-16 від 16 червня 2020 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки документ, що посвідчує право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , відсутній (а. с. 16). Згідно повідомлення Перечинської районної ради Закарпатської області № Л-66/07-06 від 15 червня 2020 року та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 210856253 від 01 червня 2020 року щодо будинку АДРЕСА_1 відомості про реєстрацію права власності на останній в архіві БТІ та вказаних реєстрах також відсутні (а. с. 18, 19).

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 Про судову практику в справах про спадкування від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не відмовилася від неї, а інших спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку та прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , не встановлено (а. с. 17, 39, 42, 44), тому позивач прийняла таку одноосібно. Оскільки у неї існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № 2980320021 від 03 червня 2020 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 1 750 грн. судового збору (а. с. 5).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з поданої адвокатом Штефаняком І.І. заяви, останній, з врахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених позивачем судових витрат, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке його волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 328, 331, 1216-1218, 1241, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-83, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - адвоката Штефаняка Івана Івановича ( АДРЕСА_3 ) до Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області (89223, Закарпатська область, Перечинський район, с. Тур`я-Пасіка, вул. Турянська, № 33; код в ЄДРПОУ 04351593) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.