Ухвала

від 12.10.2020 по справі 2-615/2010

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-615/2010

Провадження № 6/488/148/20

УХВАЛА

Іменем України

12.10.2020 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої - судді Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тузова Р.О.,

розглянувши у судовому засіданні подання старшого державного виконавця Корабельного відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про примусовий привід боржника ОСОБА_1 , -

встановив :

Старший державний виконавець ДВС у місті Миколаєві ПМУ МЮ (м.Одеса) звернувся до суду із відповідним поданням, в обґрунтування якого зазначив, що в їх провадженні перебуває виконавче провадження № 60421453 з примусового виконання виконавчого листа 2-615/2010 виданого 15.12.2010 Корабельним районним судом м. Миколаєва про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ "Кредобанк" заборгованість по кредитному договору №75М-07 від 28.09.2007 року у сумі 32485,82 грн., а також 324,86 грн. судового збору та 120,00 грн. витрати на ІТЗ, а всього 32930,68 грн.

Боржник ОСОБА_1 без поважних причин не з 'являється за викликом виконавця до Корабельного відділу державної виконавчої служби та вимоги виконавчого документа не виконує, в той час, як вона належним чином повідомлена про необхідність явки до відділу ДВС та попереджена про відповідальність за ухилення від явки. Відповідно до абз. 2 п. 14 ч. З ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу..

Таким чином, боржник без поважних причин не з`являється за викликом виконавця, чим змусив державного виконавця звернутися до суду щодо застосування до нього примусового приводу.

У відповідному поданні державний виконавець просив суд розглянути подання без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідним відмовити у задоволенні подання державного виконавця у зв`язку з наступним.

Закон України Про виконавче провадження передбачає право державного виконавця на звернення до суду із поданням про примусовий привід боржника. Таке подання державного виконавця погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби, в якому зазначаються прізвище, ім`я та по батькові боржника, його місце проживання або/та роботи, місцезнаходження органу державної виконавчої служби і час, на який необхідно здійснити привід боржника.

Відсутні докази того, що адреса, на яку державним виконавцем направлено виклик, є місцем проживання, перебування боржника, не витребувано відомостей про боржника з органів реєстрації місця проживання боржника.

Крім того, подання про примусовий привід повинно містити дату та час, на який необхідно здійснити привід боржника, що в даному поданні відсутнє.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно абз. 2 п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Згідно з ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Пунктом 26 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні.

Поліція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює привід у виконавчому провадженні у випадках, передбачених законом або рішенням суду (п. 27 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію ).

Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з`явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.

Державним виконавцем до подання не надано жодних доказів щодо вчиненням ним виконавчих дій щодо розшуку боржника, виявлення майна, доходів боржника, не доведений факт ухилення боржника від виконання рішення суд, не надано доказів, що боржник без поважних причин не з`являється за викликом державного виконавця.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця про примусовий привід боржника є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 438 ЦПК України, -

ухвалив:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Корабельного відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про примусовий привід боржника ОСОБА_1 - відмовити .

Ухвала може бути оскаржена учасниками справи в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її винесення.

Суддя Л.І. Селіщева