Рішення

від 15.10.2020 по справі 607/11536/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2020 Справа №607/11536/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді - Позняка В.М.,

за участю секретаря с/з - Свергун Т.В., представників позивача - Возьна І.В., Мелех О.Р., відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника третьої особи - Васильєвої Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом органу опіки і піклування - виконавчого комітету Тернопільської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Тернопільської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 звернувся в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, просить позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та стягнути із відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що відповідачі є батьками неповнолітніх дітей. На підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у зв`язку із ухиленням батьків від виховання та утримання, діти буди відібрані та поміщені в спеціальні заклади. Малолітні діти перебувають на обліку у службі у справах неповнолітніх та дітей з 04.04.2018 року, як діти із сім`ї, що опинились в складних життєвих обставинах. Батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків. Працівниками служби неодноразово проводились бесіди з батьками дітей, щодо зміни ставлення до виконання батьківських обов`язків, створення належних умов для проживання, виховання та розвитку дітей. Однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не реагували на зауваження та рекомендації працівників служби у справах неповнолітніх та дітей. При перевірці умов проживання дітей та батьків, працівниками служби встановлено, що в помешканні безлад, діти не забезпечені в належній кількості продуктами харчування, відсутність приготовленої їжі, відсутні санітарно-гігієнічні умови для проживання та розвитку дітей. Ставлення до обов`язків щодо виховання дітей після прийняття судом рішення про їх відібрання у відповідачів не змінилося, а тому виконавчий комітет звернувся з відповідним позовом.

Відповідачі не скористалися своїм правом надати відзив на позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 липня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 07 вересня 2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представники виконавчого комітету Тернопільської міської ради в судовому засіданні підтримали позов з підстав, викладених в ньому.

Відповідач ОСОБА_1 заперечила проти позову, пояснила, що вона хоче виховувати дітей. Зараз вона з чоловіком має житло в селі Озеряни Зборівського району.

Відповідач ОСОБА_2 заперечив проти позову, пояснив, що він хоче брати участь у вихованні дітей, на цей час він працює, має житло.

Представник третьої особи ОСОБА_8 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , батьками якого записано - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22 серпня 2018 року, виданим повторно Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис за №2884.

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження за №00020824522 від 21.08.2018 року встановлено, що відомості про батька ОСОБА_9 зазначено згідно ч.1 ст.135 СК України.

26 лютого 2011 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_10 , якій після укладення шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 22 серпня 2018 року, виданим повторно Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис за №212.

В шлюбі у відповідачів народились діти:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 від 22 серпня 2018 року, виданим повторно Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис за №661;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 22 серпня 2018 року, виданим повторно Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис за №567;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 22 серпня 2018 року, виданим повторно Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис за №1043.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були зареєстровані по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою за №511 від 17.04.2018 року, виданою ДП Фаворит-2 .

Згідно листів Тернопільського міськрайонного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 29.03.2018 року за №110, від 11.04.2018 року за №137, від 02.07.2018 року за №236, від 08.08.2018 року за №292 встановлено, що на соціальному обслуговуванні Тернопільського міськрайонного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді перебуває сім`я ОСОБА_12 , яка проживає в АДРЕСА_1 . В ході неодноразових візитів, з`ясовано, що в даній сім`ї низький виховний потенціал у батьків, умови проживання сім`ї не завжди відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Батько дітей ОСОБА_2 ігнорує рекомендації фахівця із соціальної роботи з питань вироблення паспорта, працевлаштування та належного догляду за дітьми. 28.03.2018 року ОСОБА_1 повідомила про те, що малолітніх дітей ОСОБА_5 , 2017 р.н. та ОСОБА_3 , 2008 р.н. вдома немає, місце перебування дітей невідоме. 28.03.2018 року сектором ювенальної превенції патрульної поліції ТВП ГУНП було знайдено малолітніх дітей ОСОБА_5 , 2017 р.н. та ОСОБА_3 , 2008 р.н., які перебували зі сторонніми людьми в чужому помешканні. Фахівцями із соціальної роботи Тернопільського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_5 госпіталізовано до інфекційного відділення Тернопільської міської дитячої лікарні, а ОСОБА_3 влаштовано до Тернопільського обласного навчально-реабілітаційного центру.

З актів обстеження умов проживання від 02.04.2018, 16.05.2018, 12.07.2018, 07.08.2018 року в АДРЕСА_1 встановлено, що для дітей не створено відповідних житлово-побутових умов для повноцінного та гармонійного розвитку, санітарно-гігієнічні умови складні. Діти не мають своїх ліжечок, місця для занять, для гри, в квартирі брудно, речі розкидані.

З матір`ю ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 працівниками служби неодноразово проводилися профілактичні бесіди про необхідність добросовісного виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей, створення сприятливих умов проживання для повноцінного та гармонійного розвитку дітей, створення санітарно-гігієнічних умов. Попереджено про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків, що підтверджується актами про проведення профілактичних бесід від 04.04.2018 року, 16.05.2018 року, 16.07.2018 року.

Як вбачається з листа КНП Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня за №434 від 10.04.2018 року, на обліку в педіатричному відділенні поліклініки КНП ТМДКЛ знаходяться діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Сім`я знаходиться в складних життєвих обставинах та немає можливості придбати медичні препарати для лікування дітей. Призначення лікарів щодо догляду та лікування дітей батьки виконують частково. Родина проживає в однокімнатній квартирі, сім`я складається з шести чоловік. Побутові умови для перебування дітей не задовільні.

Відповідно до листа ТВП ГУНП в Тернопільській області від 05.05.2018 року за №8194/24/10-18 встановлено, що 06.03.2018 року у ТВП ГУНП в Тернопільській області надійшла колективна заява від мешканців будинку по АДРЕСА_2 про те, що жителі з квартири за АДРЕСА_3 неналежно виховують свої дітей, постійно вчиняють конфлікти та шумлять. Внаслідок чого працівниками поліції було проведено профілактичну бесіду з батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , складено адміністративні протоколи за ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно листа КНП Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня за №679 від 03.07.2018 року встановлено, що 26.06.2018 року на прийом до дільничного педіатра звернулась мати з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Дитина оглянута, призначено лікування, дано направлення на стаціонарне лікування від якого мати категорично відмовилась та написала письмову відмову. Про важкість стану дитини ОСОБА_6 повідомлено адміністрацію КНП ТМДКЛ , службу у справах неповнолітніх та дітей, Тернопільський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Станом на 03.07.2018 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходяться на лікуванні в інфекційно-діагностичному відділенні лікарні, в яке вони були переведені з реанімаційного відділенні. В лікарні мати дітей поводила себе неадекватно, не надавали конкретних відповідей на запитання, погрожувала лікареві. Діти були брудні, недоглянуті та голодні. Відвідати дітей приходив тато, від якого було чути алкоголем та погрожував медичному персоналу закладу.

Як вбачається з листа КНП Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня за №875 від 22.08.2018 року, 07.08.2018 року було госпіталізовано ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , в яких на момент госпіталізації було виявлено педикульоз, діти були неохайні, одягнуті в брудний одяг, не доглянуті, не нагодовані. Стурбованість викликав стан дитини ОСОБА_14 , 2018 р.н.: при огляді стоншений підшкірно-жировий шар на всі ділянках тіла, знижений тургор тканини, м`язова гіпотонія. Маса тіла 3 кг.800гр,, дефіцит маси тіла становить 32%. Виставлено діагноз: білково-енергетична недостатність (гіпотрофія ІІІ ст.) пре- та постнатальна, змішаного ґенезу період прогресування. На даний час дитина перебуває на спеціальному режимі харчування, в тому числі медикаментозному. Маса тіла дитини на сьогоднішній день: 4кг.400гр.

Відповідно до актів візиту від 23.11.2018 року, 08.02.2019 року, 27.02.2019 року в сім`ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 встановлено, що в помешканні брудно, речі розкидані, ремонт не зроблено, умови проживання незадовільні.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради за №137 від 11 травня 2018 року, доручено службі у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради провести роз`яснювальну роботу з батьками гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 щодо влаштування малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 до Тернопільського обласного спеціалізованого будинку дитини та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 до центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації на літній період. Рекомендовано батькам гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 за час перебування дітей у закладах створити належні умови для виховання та розвитку.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Тернопільської міської ради за №227 від 03 серпня 2018 року, вирішено влаштувати дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в центр соціально - психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації на літній період та доручено службі у справах неповнолітніх та дітей ТМР провести профілактичну бесіду з батьками гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 щодо створення належних умов для виховання та розвитку дітей та неухильного дотримання рекомендації лікарів.

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 29 серпня 2018 року за №661 затверджено висновок про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 від матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 березня 2019 року у справі №607/17571/18 за позовом виконавчого комітету Тернопільської міської ради в інтересах малолітні дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Тернопільський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді суд вирішив відібрати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав та передати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 органу опіки і піклування Тернопільської міської ради для вирішення питання щодо їх влаштування.

При винесенні рішення суд виходив із того, що є доведеним той факт, що батьки належним чином не виконують батьківських обов`язків щодо належного виховання та розвиту дітей. З наявних у справі письмових доказів встановлено, що діти не доглянуті, брудні, голодні, у квартирі брудно, речі розкидані. На момент госпіталізації у дітей було виявлено педикульоз. Стурбованість викликав стан дитини ОСОБА_14 , дефіцит маси тіла якого становив 32%. Встановлено діагноз: білково-енергетична недостатність (гіпотрофія ІІІ ст.) пре- та постнатальна, змішаного ґенезу період прогресування. Тому, суд вважав, що, залишення дітей з відповідачами є небезпечним для їх здоров`я і морального виховання. Крім того, суд врахував, що перебування батьків на обліку у Службі у справах дітей, наявності у дітей численних інфекційних захворювань, які знаходяться у прямому причинному зв`язку з недостатнім доглядом батьків та неналежними умовами проживання, неодноразове реагувань державних органів за наслідком неналежного виконання батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей, що залишення малолітніх дітей у батьків є безумовно небезпечним для їх життя, здоров`я і морального виховання, а відібрання дітей сприятиме захисту їх інтересів з метою унеможливлення негативного розвитку, а також їх недогляду за дитиною, враховуючи вік дітей, що є неприпустимим.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 15.05.2019 року №459 дітям ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 надано статус дітей позбавлених батьківського піклування та малолітніх ОСОБА_16 та ОСОБА_14 влаштовано у КНП Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини ТОР, а ОСОБА_3 , ОСОБА_4 влаштовано у заклад освіти І-ІІІ ступенів Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр на повне державне забезпечення.

22.12.2019 року працівниками служби у справах неповнолітніх та дітей здійснено обстеження умов проживання. У помешканні ремонт не завершено, житлово-побутові та санітарно-гігієнічні умови незадовільні, відсутні продукти харчування, сім`я не має матеріального забезпечення (кошти відсутні) не створено відповідних умов для повноцінного та гармонійного розвитку дітей.

Суд констатує, що з часу прийняття судом рішення про відібрання малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зверталися до суду про повернення їм дітей на виховання. Причини, які були підставою відібрання, батьками не усунуто.

Відповідно до інформації з КНГІ ТОСБД ТОР від 03.03.2020 № 38 ОСОБА_5 та ОСОБА_14 батьки відвідували у наступні дати: 19.09.2018р., 20.09.2018р., 26.09.2018р., 09.10.2018р., 18.10.2018р., 24.10.2018р.. 25.10.2018р., 29.11.2018р., 10.12.2018р/ 14.01.2.019р., 22.01.2019р. 28.02.1019р/ 08.03.2019р„ 18.03.2019р„ 04.04.2019р., 21.06.2019р.. 01.08.2019р., 21.08.2019р„ 19.09.2019р., 30.11.2019р., 22.11.2019р., 27.11.2019р. Кожне відвідування тривало до 10 хв., за весь час перебування в закладі до дітей приносили тільки печиво, вихованням та станом здоров`я дітей не цікавилися.

Згідно інформації від 06.03.2020р. № 77 закладу освіти І-ІІІ ступенів Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьки відвідували часто. Зустрічі відбувалися декілька хвилин з метою передачі дітям вживаних предметів, іграшок та продуктів. Батьки не цікавляться розвитком та успішністю дітей, у заходах участі не беруть, на телефонні дзвінки не відповідають. У канікулярний період до школи не приходили, з днем народження дітей не вітали.

Відповідно до інформації Тернопільського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 16.03.2020 року № 173, 20.11.2019 року надійшло усне повідомлення, про те, що у ОСОБА_1 16.11,2019 року відбулися передчасні пологи вдома, які несли загрозу життю і здоров`ю породіллі та новонародженій дитині. 21.11.2019р. фахівцем із соціальної роботи було проведено консультативно-профілактичну бесіду з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та з`ясовано, що у них відсутні оригінали документів, які засвідчують особу та будь-які заощадження для утримання новонародженої дитини. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2020 року у справі №607/4016/20 суд вирішив відібрати малолітню дитину ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 від матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки і піклування Тернопільської міської ради для вирішення питання щодо їх влаштування.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 24.06.2020р. № 464 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_1 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Розглянувши справу суд доходить висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи із такого.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України Про охорону дитинства ).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до абзацу 8, п.8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008року №866, якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини від батьків, не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Підставою для позбавлення батьківських прав позивачем зазначено, що відповідачі не приймають участі у вихованні дітей, не цікавляться ними, не виявляють бажання піклуватись про дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Мамчур проти України (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Таким чином, суд констатує безумовне право батьків на виховання дітей, однак, вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дітей, які мають першочергове значення при вирішенні справи.

Суд вважає доведеним той факт, що батьки належним чином не виконують батьківських обов`язків щодо належного виховання та розвиту дітей. До суду було надано висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав.

Оцінивши докази в їх сукупності, а саме те, що після ухвалення судом рішення про відібрання неповнолітніх від відповідачів, вони не змінили своє ставлення до виховання дітей, не цікавляться розвитком та успішністю дітей, не надають їм матеріальну допомогу, зазначені факти, як кожен окремо так і в сукупності, свідчать про свідоме усунення та нехтування батьками своїх обов`язків, ухиляння від виконання батьківських обов`язків по догляду та утриманню малолітніх дітей.

Тому, суд доходить висновку, що слід позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд доходить висновку, що саме рішення про позбавлення батьківських прав відповідає якнайкращим інтересам дітей, не позбавляє можливості піклуватися про них їх батькам за їх бажанням, та за правилами статті 169 СК України позбавлені батьківських прав батьки вправі звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки, якщо це буде відповідати інтересам дитини.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не записаний батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому не може бути задоволена позовна вимога про позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього.

Відповідно до частини другої статті 166 Сімейного кодексу України, особа, що позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Частиною третьою статті 166 Сімейного кодексу України, встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суд).

Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати (частина друга статті 247 СК України).

Виконавчий комітет Тернопільської міської ради в позовній заяві просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини третьої статті 184 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи вказану позовну вимогу в межах позовних вимог, суд зауважує, що законом не передбачено стягнення аліментів солідарно, тому задоволенню підлягає позовна вимога в межах заявлених позовних вимог, виходячи із принципу дизпозитивності, про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі з кожного батьків в частці по 25 відсотків на прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, зважаючи на те, що ОСОБА_2 не є батьком ОСОБА_7 , тому з нього не підлягають стягненню аліменти на його утримання, а з ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на утримання ОСОБА_7 в розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що з ОСОБА_1 в користь законних представників неповнолітніх аліменти на утримання ОСОБА_7 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі по 0,25 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та стягнути з ОСОБА_2 в користь законних представників неповнолітніх аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі по 0,25 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи стягувати з 13 липня 2020 року і до досягнення повноліття. У разі, якщо законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від відповідачів, аліменти перераховувати на особистий рахунок дітей у відділенні Державного ощадного банку України.

Крім того, згідно статті 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 в користь держави слід стягнути 1681,80 грн. судового збору та із ОСОБА_2 в користь держави 1681,80 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 282, 284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, ст.8 Закону України Про охорону дитинства ст. 170Сімейного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 в користь законних представників неповнолітніх аліменти на утримання ОСОБА_7 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі по 0,25 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 17 липня 2020 року і до досягнення повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь законних представників неповнолітніх аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі по 0,25 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи стягувати з 17 липня 2020 року і до досягнення повноліття.

У разі якщо законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від відповідачів, аліменти перераховувати на особистий рахунок дітей у відділенні Державного ощадного банку України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави 1681,80 грн. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави 1681,80 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: виконавчий комітет Тернопільської міської ради, бул. Шевченка, 1 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ - 04058344.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_1 .

Третя особа: Тернопільський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, вул.Медова, 3 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ - 22607257.

Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2020 року.

Головуючий суддяВ. М. Позняк