Ухвала

від 26.10.2020 по справі 766/16831/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/16831/20

н/п 2-з/766/374/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

26 жовтня 2020 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали заяви адвоката Останкової Валентини Олександрівни, яка діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства "Укрсиббанк" про забезпечення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про застосування наслідків нікчемності правочину,-

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2020 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укрсиббанк", у якій банк просить скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи щодо житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1445326165101, номер в РПВН 17703828) та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1445228065101, кадастровий номер 6510136600:10:002:0061):

- про погашення іпотеки (реєстраційний номер обтяження 6152348);

- про погашення запису про заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження щодо будинку №6151104 та щодо земельної ділянки №6151124);

- про припинення права власності на будинок за ОСОБА_1 в зв`язку з відчуженням долі (номер запису про право власності 24077770), що внесений 29.12.2017 року приватним нотаріусом Іваніщенко С.І., індексний номер рішення 39056795;

- про припинення права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 в зв`язку з відчуженням долі (номер запису про право власності 24076537), що внесений 29.12.2017 року приватним нотаріусом Іваніщенко С.І., індексний номер рішення 39056306;

- про право власності на будинок за ОСОБА_2 (номер запису про право власності №24248262) на підставі договору дарування ;3482 від 29.12.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко С.І., індексний номер рішення 39056795 від 29.12.2017;

- про право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 (номер запису про право власності №24248412) на підставі договору дарування №3482 від 29.12.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко С.І., індексний номер 39056306 від 29.12.2017 р.

Провадження у справі не відкрито.

Разом з позовною заявою, адвокатом Останковою А.В. подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що до суду подано позовну заяву про скасування записів щодо житлового будинку та земельної ділянки. Спірне нерухоме майно знаходиться в іпотеці банку відповідно до умов іпотечного договору від 03.12.2007 р. Нерухоме майно знаходилось у власності ОСОБА_1 , яка передала нерухомість в іпотеку АТ "Укрсиббанк" в якості забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором №11262099000 від 03.12.2007 р. Позичальник ОСОБА_1 не виконувала взяті на себе кредитні зобов`язання по своєчасному та повному поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за їх користування, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість. Тому, банк звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості. 06.09.2017 року ухвалено рішення Новокаховського міського суду Херсонської області стягнуто на користь банку з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору №11262099000 від 03.12.2007 р. в розмірі 51021,48 доларів США та судовий збір в розмірі 21727 грн. Після набрання рішенням законної сили було отримано виконавчий лист та направлено в органи ДВС для виконання, однак, рішення суду залишається не виконаним. З інформаційної довідки №224419227 від 17.09.2020 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна стало відомо, що записи про іпотеку та заборону відчуження були погашені, а будинок та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та перебувають в іпотеці банку відчужені ОСОБА_1 на користь свого батька ОСОБА_2 . ОСОБА_1 здійснила відчуження спірного майна з метою уникнення звернення стягнення на неї, будучи обізнаною щодо набрання рішенням про стягнення заборгованості законної сили. Зазначені дії з нерухомим майном здійснювалися без відома та дозволу АТ "Укрсиббанк", як іпотекодержателя, з використанням підробленого листа банку. Внаслідок незаконних дій щодо внесення записів до відповідних Державних реєстрів про припинення іпотеки за заборони та заборони відчуження, та відчуження вказаної нерухомості та реєстрацію права власності за ОСОБА_3 , порушуються права АТ "Укрсиббанк", як іпотекодержателя, так як не можливо в процесі виконавчого провадження виконати рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 06.09.2017 року про стягнення боргу з ОСОБА_4 за рахунок майна, що було незаконно відчужено та зареєстровано за іншою особою.

З огляду на викладене вище просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1445326165101, номер в РПВН 17703828) та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1445228065101, кадастровий номер 6510136600:10:002:0061).

Відповідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір зокрема, що стосується права власності на спірний житловий будинок та земельну ділянку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову належить розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Так, ч.1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України).

Згідно з ч.2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.3ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Порушуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно заявник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання майбутнього судового рішення, оскільки відповідач може вчинити дії спрямовані на відчуження майна.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову є достатньо обгрунтованим.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки предметом спору є скасування записів про право власності, то даний вид забезпечення позову - накладення арешту на спірне майно є співмірним із заявленими позовними вимогами, внаслідок чого заява про забезпечення позову підлягає задоволенню. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав для обґрунтованого припущення вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За приписами ч. 1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Роз`яснити, що за приписами ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала в повному обсязі виготовлена та підписана суддею 26 жовтня 2020 року.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258, 259, 260, 261, 352, 354, 355, п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Останкової Валентини Олександрівни, яка діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства "Укрсиббанк" про забезпечення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про застосування наслідків нікчемності правочину - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1445326165101, номер в РПВН 17703828) та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1445228065101, кадастровий номер 6510136600:10:002:0061), що належить на праві власності ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.

Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

СуддяО. В. Ус