Рішення

від 21.10.2020 по справі 743/981/20

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/981/20

Провадження № 2/743/368/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року смт. Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

при секретарі Марченко А.В.

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ріпкинського районного спортивно-технічного клубу ТСОУ, зазначивши, що в період з 28.07.2017 року по 31.12.2018 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді охоронця.

У день звільнення ОСОБА_1 відповідач, в порушення 116 КЗпП України, не провів з ним повний розрахунок, а остаточний розрахунок було здійснено 03.02.2020 року, тобто через 271 робочий день.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, в розмірі 45861 грн. 33 коп., виходячи з середньоденного заробітку, який становив 169 грн. 23 коп.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, пояснивши, що остаточний розрахунок відповідач здійснив з ним 03.02.2020 року, виплативши заборгованість по заробітній платі. Відповідач відмовляв позивачеві та його адвокату в наданні інформації про середню заробітну плату, а також про кількість відпрацьованих днів, у зв`язку з чим ОСОБА_1 самостійно здійснив необхідні розрахунки та звернувся до суду в порядку позовного провадження, оскільки в 2019 році судовий наказ про стягнення заборгованості на його користь було скасовано за заявою боржника, а в 2020 році судом було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіславши письмові пояснення на позов, в яких вказав на не обґрунтованість вимог ОСОБА_1 з тих підстав, що Ріпкинський РСТК ТСОУ взагалі не має заборгованості перед позивачем, так як 31.12.2018 року ОСОБА_1 не працював у зв`язку з вихідним днем. Крім того, за твердженнями відповідача, ОСОБА_1 не звертався до роботодавця з вимогою про проведення з ним розрахунку та пропустив строк звернення до суду.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.13, ч.1 ст.81 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що з 28.07.2017 року по 31.12.2018 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Ріпкинським РСТК ТСОУ, працюючи охоронцем.

Записом № 31 у трудовій книжці позивача підтверджується, що 31.12.2018 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за угодою сторін.

Таким чином, суд вважає безпідставними твердження відповідача в тій частині, що ОСОБА_1 не виконував трудових обов`язків 31.12.2018 року у зв`язку з вихідним днем, про те що він не звертався до відповідача з вимогою про виплату заборгованості та пропустив строк звернення до суду з вимогою про стягнення неустойки.

Як слідує з пояснень позивача, робота охоронця передбачала виконання ним трудових обов`язків у неробочий час та вихідні дні.

Статтями 47, 116 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення провести з працівником повний розрахунок.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану суму.

В судовому засіданні встановлено, що у день звільнення ОСОБА_1 відповідач не провів з ним повний розрахунок.

З копії довідки Ріпкинського РСТК ТСОУ від 28.12.2019 року вбачається, що за даними звітності (форма № 1 ДФ), заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 відсутня. В табелі обліку робочого часу працівник відсутній, що не дає змоги встановити явку чи неявку його на роботу.

Разом з цим, у вказаній вище довідці зазначено, що за даними книги обліку зарплати, заборгованість перед ОСОБА_1 складала 19990,12 грн.

Скріншотом виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 підтверджується, що заборгованість по заробітній платі відповідач виплатив позивачеві 03.02.2020 року сімома платежами, шість з яких по 2997 грн. 02 коп., а один - 2008 грн., що сукупно становить 19990,12 грн.

Таким чином, позивач належними і допустимими засобами доказування довів той факт, що відповідач провів з ним остаточний розрахунок 03.02.2020 року.

Частиною 1 ст.117 КЗпП України передбачено, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд вважає безвідносними до спору твердження представника відповідача про те, що позивач жодного разу не звертався із вимогою про проведення розрахунку, оскільки 28.05.2019 року ОСОБА_1 звертався до Ріпкинського районного суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Ріпкинського РСТОУ нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Судовим наказом по справі № 743/960/19 від 30.05.2019 року з відповідача на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по заробітній платі, в розмірі 28950 грн. 12 коп., яка була підтверджена довідкою № 2, виданою 25.03.2019 року.

Ухвалою судді Ріпкинського районного суду від 12.11.2019 року судовий наказ про стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі було скасовано.

02.07.2020 року ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Ріпкинського РСТК ТСОУ середнього заробітку за час затримки розрахунку, однак ухвалою від 10.07.2020 року у видачі судового наказу було відмовлено через відсутність доказів нарахування боржником належних до сплати стягувачеві сум.

Правовою позицією ВСУ по справі № 6-144 цс13 від 29.01.2014 року, визначено, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені ст.116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 Кодексу, тобто виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно правової позиції по справі № 6-76 цс14 від 02.07.2014 року, передбачений ч.1 ст.117 КЗпП обов`язок роботодавця з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає при невиплаті з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при цьому визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Частиною 2 ст.233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З урахуванням викладеного, суд вважає хибними доводи відповідача про пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду.

Середній заробіток працівника визначається, відповідно до ст.27 Закону України "Про оплату праці", за правилами, передбаченими Порядком, затвердженим Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року. Згідно п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Дослідженими в судовому засіданні матеріали підтверджується, що відповідач неодноразово, під різними приводами, відмовляв позивачеві в наданні інформації про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату за останні два місяці, а також про кількість відпрацьованих днів за вказаний період, в тому числі на адвокатські запити.

Розрахунок середнього заробітку позивача здійснено за наявними матеріалами.

З довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 вбачається, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за два місяці складала по 3723 грн.

Таким чином, середньоденний розмір заробітної плати позивача становив 169 грн. 23 коп.

За період з 01.01.2019 року по 31.01.2020 року, тобто з наступного дня після звільнення ОСОБА_1 і по день проведення повного розрахунку, кількість робочих днів згідно зі щорічним розрахунком норм тривалості робочого часу становить 271 день. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню середня заробітна плата в розмірі 45861 грн. 33 коп. (169,23 * 271). Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 року по справі № 607/14495/16-ц, зазначив, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, з точки зору належності, допустимості, достовірності і достатності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 76, 141, 263-265, 277-279ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Ріпкинського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України (ідентифікаційний код юридичної особи 02730990, 15000, смт.Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, вул.Святомиколаївська, 160)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 01.01.2019 року по 31.01.2020 року, в розмірі 45861 (сорок п`ять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 33 коп., без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Ріпкинського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України (ідентифікаційний код юридичної особи 02730990, 15000, смт.Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, вул.Святомиколаївська, 160)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., в якості відшкодування судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляція на рішення може бути подана до Чернігівського апеляційного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне рішення складено 26.10.2020 року.

Суддя Є.А. Жовток