Постанова

від 30.08.2007 по справі 14/1823

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/1823

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" серпня 2007 р.                                                     Справа № 14/1823

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Костриці О.О.

при секретарі Ткач М.М.

за участю представників сторін

від позивача П'ясківська Л.М. дор. №06-980/1178 від 26.10.2006р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Житомир)  

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" (с.Кириївка Любарського району)

про стягнення 5216,30 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на його користь з відповідача 5216,30грн. штрафних санкцій за недотримання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, в тому числі 58,90 грн. пені, розрахованої  в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення станом на 23.05.2007р.

Представник позивача в засіданні суду надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу 5157,40 грн. та відмовляється від стягнення з відповідача 58,90 грн. пені.

В судовому засіданні 03.07.2007р. відповідач надав відзив на позовну заяву (а.с. 16), в якому повідомив про те, що в 2006 році в господарстві працювало 2 інваліди, згідно розрахунку потрібно було 4 інваліди, оскільки в господарстві не було потрібної кількості інвалідів, то ним (господарством) надавались звіти до Любарського районного центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, в підтвердження чого було надано копії звітів (а.с. 17-22).

Відповідач в засідання суду 30.08.2007р. свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідмлений своєчасно та належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-  

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (із змінами і доповненнями) (далі - Закон), підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 19 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів,  фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів встановлюється у розмірі середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25, - у  кількості одного робочого місця (ч. 1 ст. 19  Закону).

Отже, згідно змін, внесених в Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів" від 06.10.2005р., Законом України "Про внесення змін до  деяких  законів  України  щодо  реалізації інвалідами права на трудову зайнятість" від 23.02.2006р., підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів  робочих  місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону. При цьому державна служба зайнятості відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" лише сприяє працевлаштуванню інвалідів, які знаходяться на обліку та зареєстровані як безробітні. А  тому обов'язок  по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається виключно на підприємства, установи, організації, у  тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю.

Відповідно до ч. 9  ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідв за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік (а.с.5), поданого відповідачем Житомирському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 108 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 4 особи, фонд оплати праці штатних працівників становить 278500,00 грн., розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника становить 2578,70 грн. Тобто, згідно встановленого нормативу в 2006 році мало бути працевлаштовано 4 інваліда, проте на підприємстві було працевлаштовано тільки 2 інваліди.

У зв'язку з цим, відповідачем свого обов'язку по працевлаштуванню двох інвалідів за 2006 рік не виконано.

Частиною 1 ст. 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до обгрунтованого розрахунку позивача, розмір адміністративно - господарських санкцій за робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, становить 5157,40 грн.

Як зазначено у статті 20 Закону порядок сплати адміністративно-господарських санкцій  і  пені до  відділень Фонду соціального захисту інвалідів тощо затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 затверджено Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі-Порядок), який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки згідно статті 20 Закону обов'язок самостійної сплати адміністративно-господарських санкцій для підприємств встановлено до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, в даному випадку, до - 15.04.2007 року.

Згідно статті 20 Закону, адміністративно-господарські санкції і пеню підприємства сплачують за рахунок прибутку, який залишився в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Разом з тим,  як зазначено у п. 3. Порядку у разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.

Зокрема, у статті 20 Закону зазначено, що у разі несплати адміністративно-господарських  санкцій  або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду  їх стягнення  в  примусовому  порядку  може  бути  звернено  на майно підприємства в порядку, передбаченому законом.

Контроль за своєчасним перерахуванням сум адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємств за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів здійснюють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів,  відповідно до повноважень, визначених у статті 8 Закону та п.п. 3 і 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року № 1434 та з дотриманням Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007  року №70.

У разі, якщо виникають спори із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, в тому числі щодо порядку сплати адміністративно-господарських санкцій, їх розміру чи обгрунтованості тощо,  вони вирішуються  Фондом  соціального  захисту інвалідів або в судовому порядку. Згідно статті 20  Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Фонд соціального захисту  інвалідів,  його  відділення  мають право  захищати  свої  права  та законні інтереси,  у тому числі в суді.

Як свідчать матеріали справи, відповідач самостійно до 15 квітня 2007 року не сплатив адміністративно - господарські санкції у розмірі 5157,40 грн  за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, обгрунтованість застосування яких господарським судом встановлена. Відповідно, позовні вимоги  Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України в частині  їх стягнення у розмірі 5157,40 грн. є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Господарський суд, перевіривши повноваження представника позивача, приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 58,90 грн. пені, оскільки ці дії не суперечать вимогам чинного законодавства та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов (а.с. 16), відхиляються судом як необгрунтовані з підстав, що були викладені вище.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 5157,40 грн. штрафних санкцій за недотримання нормативу по працевлаштуванню інвалідів. В частині стягнення 58,90 грн. пені провадження у справі необхідно закрити, в зв'язку з відмовою позивача.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", керуючись ст.ст. 94, 157-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарськоготовариства з обмеженою відповідальністю "Авангард", с.Кириївка Любарського району Житомирської області, ідентифікаційний код 03744830 на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Житомир, вул. Домбровського, 38, ідентифікаційний код 20401066 - 5157,40грн. адміністративно - господарських санкцій за недотримання нормативу по працевлаштуванню інвалідів в 2006 році.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 58,90 грн. пені.

Згідно ст.ст. 185, 186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржувати постанову в апеляційному порядку повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ, постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 

Суддя                                                                       Костриця О.О.