Постанова

від 06.10.2020 по справі 910/3581/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/3581/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 06.10.2020 року у справі №910/3581/18 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Альфа-Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020, повний текст якого складено 13.07.2020

у справі №910/3581/18 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)

до Акціонерного товариства "Альфа-Банк"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Сетам"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3

про стягнення 273109,55 грн.

В С Т А Н О В И В :

Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (правонаступник Акціонерного товариства "Укрсоцбанк") коштів у сумі 273 109,55 грн на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/3581/18 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на користь Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 273 105,55 грн безпідставно набутих коштів, 4 096,64 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що кошти у сумі 273 105,55 грн є безпідставно набутими коштами, оскільки підстава для набуття цих коштів згодом відпала.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, скаржник звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/3581/18 і ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі. Судові витрати, в тому числі витрати Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на професійну правничу допомогу покласти на Ковпаківський відділ державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми). Крім того, представник Акціонерного товариства "Альфа-Банк" просить надати доступ до електронної справи №910/3581/18 в підсистемі "Електронний суд".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник зазначає про відсутність у позивача права на позов, оскільки факт проведення електронних торгів та їх виконання в натурі, на його думку, не порушує прав та законних інтересів органу державної виконавчої служби.

Також скаржник зазначає про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки учасниками правовідносин щодо реалізації майна були в тому числі і фізичні особи, а тому, на його думку, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Теж скаржник зазначає, що положення ст.1212 Цивільного кодексу України щодо повернення безпідставно набутого майна не підлягають застосуванню у спорі між ним та позивачем.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2020, справу №910/3581/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Поляк О.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/3581/18 залишено без руху, а також повідомлено Акціонерне товариство "Альфа-Банк" про право на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

27.08.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 6 144,96 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/3581/18, а також розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/3581/18 призначено на 06.10.20 на 11:55 год.

25.09.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

02.10.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких стверджує, що доводи позивача про порушення його прав носять абстрактний характер та не знаходять жодного підтвердження доказами та наведеними аргументами у відзиві на апеляційну скаргу, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити у повному обсязі.

Крім того, скаржник стверджує, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не досліджено результатів проведеної перевірки Міністерства юстиції України за його скаргою на дії, рішення або бездіяльність начальника Ковпаківського ВДВС у м.Суми С.Л.Горлач.

05.10.2020 на електрону адресу суду надійшло від представника (адвоката) скаржника Мартиненко В.В. клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з перебуванням судді Поляк О.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 06.10.2020, розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3637/20 від 06.10.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3581/18.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/3581/18, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 06.10.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/3581/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю., а також розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/3581/18 ухвалено здійснювати у раніше призначеному судовому засіданні 06.10.2020 об 11:55 год.

Розглянувши в судовому засіданні, яке відбулося 06.10.2020, вищевказане клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила залишити його без розгляду, оскільки відсутність електронного цифрового підпису (ЕЦП) на електронному документі свідчить, що такий документ не підписаний у визначений законом спосіб.

Учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання не з`явились, своїх представників не направили. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні їх про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників справи про дату, час та місце судового засідання, явка представників учасників справи не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення їх не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності останніх.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та відповіді на відзив, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 24.12.2007 між ОСОБА_2 , як позичальником (третя особа -3), та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", як кредитором (правонаступником прав та зобов`язань якого стало Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого стало Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа- Банк"), був укладений Договір кредиту №752/5-206, за умовами якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 33 000,00 дол. США, зі сплатою 12,5 процентів річних щомісячно, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 10.12.2024 року. Кредит надано на придбання нерухомого майна - двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-17 т.1).

Цього ж дня між ОСОБА_2 , як іпотекодавцем (третя особа - 2), та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", як іпотекодержателем, був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалка К.Д. за №7231, за умовами якого іпотекодавець передала в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов`язань за Договором кредиту №752/5-206 від 24.12.2007 двокімнатну квартиру, загальною площею 43,65 кв.м., житловою площею 27,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 196 950,00 грн, що за курсом НБУ на дату укладення кредиту у валюті кредиту становить 39 000 дол. США (а.с.18-19 т.1).

13.08.2012 Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2604/967012 (справа №2604/9670/12 провадження №6/2604/1926/12) (далі - виконавчий лист №2604/967012) про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 297 104,82 грн заборгованості та 3 371,05 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом (а.с.21 т.1).

25.06.2013 старшим державним виконавцем ВДВС Сумського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №38603716 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованості у розмірі 297 104,82 грн та 3 371,05 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом.

В ході примусового виконання виконавчого документа державним виконавцем було встановлено, що за боржником ( ОСОБА_2 ) зареєстроване нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира, розташована на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку, загальною площею 43,65 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

25.06.2013 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

14.12.2017 державним виконавцем подано заявку на реалізацію арештованого майна до ДП "СЕТАМ", а саме: двокімнатної квартири, розташованої на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку, загальною площею 43,65 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 в межах ВП №38603716.

19.01.2018 року відбулися електронні торги по продажу предмета іпотеки двокімнатної квартири, розташованої на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку, загальною площею 43,65 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , організатором яких виступило Державне підприємство "СЕТАМ", переможцем торгів визначено ОСОБА_1 (покупець). Результат торгів оформлено протоколом №312195 проведення електронних торгів (а.с.23-24 т.1).

26.01.2018 від покупця на депозитний рахунок Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області надійшли кошти за придбане майно.

За розпорядженням державного виконавця № 38603716 від 29.01.2018 (а.с.29 т.1) грошові кошти, що надійшли 26.01.2018 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №2604/967012, були перераховані в сумі 273 109,55 грн на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (платіжне доручення №1048 від 30.01.2018 (а.с.30 т.1)).

28.02.2018 начальником Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області, в порядку ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" за власною ініціативою при перевірці виконавчого провадження ВП №38603716 з примусового виконання виконавчого листа №2604/967012, було встановлено, що державним виконавцем звернуто стягнення на арештоване нерухоме майно боржника шляхом надіслання заявки про реалізацію майна з порушеннями, а саме: державним виконавцем при передачі нерухомого майна (предмет іпотеки) на реалізацію не враховано та не застосовано положення п.1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", за якими протягом дії даного Закону не може бути примусово стягнуте нерухоме майно, яке вважається предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами в іноземній валюті та за умови, що таке майно є постійне місце проживання позичальника (боржника) та за умови, що у боржника у власності не знаходиться інше нерухоме майно, також враховуються технічні характеристики майна (площа), яка для квартири не повинна перевищувати 140 кв.м.

Начальником Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження від 28.02.2018 (а.с.26-28 т.1), якою скасовано заявку державного виконавця від 14.12.2017 на реалізацію нерухомого майна (двокімнатної квартири, розташованої на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку, загальною площею 43,65 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ), скасовано розпорядження державного виконавця № 38603716 від 29.01.2018 про перерахування коштів боргу, виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій, постановлено вирішити питання повернення вказаних грошових коштів, що були перераховані від реалізації забороненого майна.

06.03.2018 позивачем направлено на адреси Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" вимогу №10346 про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 273 109,55 грн на депозитний рахунок відділу виконавчої служби. В обґрунтування даної вимоги позивач зазначив, що начальником відділу скасовано заявку державного виконавця про передачу нерухомого майна на реалізацію від 14.12.2017, скасовано розпорядження про перерахування коштів від 29.01.2018, за яким Публічному акціонерного товариства "Укрсоцбанк" перераховано кошти у розмірі 273 109,55 грн, та вирішується питання щодо повернення грошових коштів на депозитний рахунок відділу для їх перерахування покупцю, у зв`язку з чим правові підстави на одержання коштів у розмірі 273 109,55 грн у Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відсутні.

Проте, вказану вимогу позивача Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" залишило без задоволення.

З огляду на що, позивач у березні 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною вимогою до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про стягнення помилково сплачених грошових коштів у розмірі 273 109,55 грн.

В подальшому, рішенням Ковпаківського районного суду від 27.09.2019 у справі №592/2213/18 за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_1 , Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання недійсними прилюдних електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів від 19.01.2018 року, що набрало законної сили 11.11.2019, позов ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсними прилюдні електронні торги від 19.01.2018 року по реалізації квартири за адресою АДРЕСА_1 (належної ОСОБА_2 ) та протокол проведення електронних торгів від 19.01.2018 року (а.с.119-122 т.2).

Враховуючи постанову начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області про результати перевірки законності виконавчого провадження від 28.02.2018 та рішенням Ковпаківського районного суду від 27.09.2019 у справі №592/2213/18 позивач, визначаючи спосіб захисту права, зазначив, що підстава для отримання відповідачем грошових коштів в сумі 273 109,55 грн відпала, оскільки була скасована у встановленому законом порядку, що є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача грошових коштів, які він зобов`язаний повернути покупцеві за торгами, які визнані недійсними.

Таким чином, предметом спору у даній справі є правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем щодо неповернення останнім грошових коштів на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодекс України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 04.05.2018 по справі №927/468/17.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 23.01.2020 по справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

Як встановлено вище, у спірному випадку підставою для отримання відповідачем (стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 38603716) коштів у сумі 273 109,55 грн була наявність на депозитному рахунку позивача (відділу виконавчої служби) коштів у відповідній сумі, одержаних від примусової реалізації майна боржника ( ОСОБА_2 ) при примусовому виконанні виконавчого листа №2604/967012, виданого Дніпровським районним судом м. Києва.

В той же час, постановою начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області про результати перевірки законності виконавчого провадження від 28.02.2018 скасовано заявку державного виконавця від 14.12.2017 на реалізацію нерухомого майна (квартири, належної ОСОБА_2 - боржнику у виконавчому провадженні ВП № 38603716, у межах якого стягувачу (відповідачу) були перераховані грошові кошти в сумі 273 109,55 грн), скасовано розпорядження державного виконавця № 38603716 від 29.01.2018 про перерахування коштів, зокрема боргу, у виконавчому провадженні ВП №38603716.

Наведена постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження від 28.02.2018 обґрунтована тим, що державним виконавцем при передачі нерухомого майна (предмет іпотеки) на реалізацію не враховано та не застосовано положення п. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", за якими протягом дії даного Закону не може бути примусово стягнуте нерухоме майно, яке вважається предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами в іноземній валюті та за умови, що таке майно є постійне місце проживання позичальника (боржника) та за умови, що у боржника у власності не знаходиться інше нерухоме майно, також враховуються технічні характеристики майна (площа), яка для квартири не повинна перевищувати 140 кв.м.

Наведена постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження від 28.02.2018 є чинною, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

В подальшому, прилюдні електронні торги, проведені 19.01.2018 щодо реалізації квартири за адресою АДРЕСА_1 (належної ОСОБА_2 ), та протокол проведення електронних торгів від 19.01.2018 визнано недійсними рішенням Ковпаківського районного суду від 27.09.2019 у справі №592/2213/18.

Приймаючи вказане судове рішення у справі №592/2213/18 суд виходив із того, що проведені 19.01.2018 року прилюдні електронні торги по реалізації квартири за адресою АДРЕСА_1 (належної ОСОБА_2 ), яка є предметом іпотеки та виступає як забезпечення виконання зобов`язань за споживчим кредитом, наданим в іноземні валюті у період дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті № 1304-VII від 03.06.2014 р., відбулися без згоди власника предмета іпотеки, що не відповідає вимогам статті 203 ЦК України, - є недійсними. Також суд зазначив, що вказаний Закон є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Тобто, постанова начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області про результати перевірки законності виконавчого провадження від 28.02.2018 та рішення Ковпаківського районного суду від 27.09.2019 у справі №592/2213/18 фактично вмотивовані однаковими підставами для їх прийняття.

При цьому, спірні кошти фактично перераховано відповідачу (стягувачу) не на виконання виконавчого листа №2604/967012, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, та не за рахунок боржника ( ОСОБА_2 ) у виконавчому провадженні ВП №38603716, а набуто від покупця нерухомого майна на прилюдних торгах ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять доказів виконання виконавчого листа №2604/967012 саме за рахунок боржника ( ОСОБА_2 ) у виконавчому провадженні ВП № 38603716.

Таким чином, після визнання недійсними прилюдних торгів, жодної правової підстави для сплати ОСОБА_1 та подальшого перерахування позивачем спірних коштів на рахунок відповідача не має.

Враховуючи те, що правова підстава набуття відповідачем грошових коштів у сумі 273 109,55 грн відпала, то в силу приписів ст.1212 Цивільного кодексу України, останній зобов`язаний повернути кошти позивачу.

При цьому, повернення коштів відповідачем жодним чином не впливає на чинність рішення суду, на виконання якого видано виконавчий лист №2604/967012, та не позбавляє відповідача права вимагати від позивача вчинення дій, направлених на примусове виконання даного виконавчого документа.

Відтак, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не досліджено результатів проведеної перевірки Міністерства юстиції України за його скаргою на дії, рішення або бездіяльність начальника Ковпаківського ВДВС у м.Суми С.Л.Горлач, колегією суддів відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки, по-перше, вказане жодним чином не призвело до неправильного вирішення судом першої інстанції даної справи; по-друге, в матеріалах справи відсутні та учасникам справи не надано жодних належних та допустимих доказів прийняття Міністерством юстиції України до розгляду вказаної скарги, а також прийняття з цього приводу будь-якого рішення.

Посилання скаржник про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки учасниками правовідносин щодо реалізації майна були в тому числі і фізичні особи, а тому, на його думку, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, колегією суддів також відхиляються, оскільки враховуючи предмет спору та суб`єктних склад сторін, які є юридичними особами, даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Колегією суддів також відхиляються твердження скаржник про відсутність у позивача порушеного, невизнаного або оспорюваного відповідачем його суб`єктивного права або інтересу, оскільки з моменту визнання торгів недійсними у позивача виник обов`язок щодо повернення коштів покупцеві, проте відповідач відмовляється їх повертати. При цьому, судом у справі №592/2213/18 не вирішувалось питання щодо наслідків недійсності електронних торгів. З огляду що, обраний позивач спосіб захисту є ефективним та дієвим, який забезпечить збереження баланс інтересів сторін спірних правовідносин та унеможливить порушення інтересів інших осіб.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі та у відповіді на відзив, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/3581/18 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/3581/18 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4.Матеріали справи №910/3581/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 26.10.2020, у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. з 07.10.2020 по 24.10.2020 у відпустці.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Куксов