Постанова

від 21.10.2020 по справі 911/73/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р. Справа№ 911/73/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Попікової О.В.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.,

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 21.10.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 від 09.10.2020 про ухвалення додаткового рішення,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН"

на рішення Господарського суду Київської області від 02.03.2020 (повний текст якого складено 06.04.2020)

у справі №911/73/20 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН"

про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Хід розгляду справи.

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" (надалі - відповідач) про зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.03.2020 у справі №911/73/20 позов задоволено повністю. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" про зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" надати учаснику Товариства ОСОБА_1 , шляхом надіслання на адресу: АДРЕСА_2, копії наступних документів:

1). Протоколу зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН";

2). Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" та змін до статуту;

3). Протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" за весь період діяльності з 10.03.2009 року;

4). Документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН", що регулюють діяльність органів Товариства, та зміни до них;

5). Наказів і розпоряджень виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" за весь період діяльності Товариства з 10.03.2009 року;

6). Аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг;

7). Річної фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" (за останні 3 роки);

8). Документів звітності, що подаються відповідним державним органам (за останні 3 роки);

9). Документів, пов`язаних з випуском емісійних цінних паперів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО- ПРОДАКШН";

10). Документів, що підтверджують права Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" на майно;

11). Документів бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" за останні 3 роки.

Стягнуто з ТОВ "ІТО-ПРОДАКШН" на користь ОСОБА_1 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 апеляційну скаргу ТОВ "ІТО-ПРОДАКШН" задоволено частково. Рішення Господарського суду Київської області від 02.03.2020 у справі №911/73/20 змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

" 1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" про зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Зобов`язати ТОВ "ІТО-ПРОДАКШН" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23, ідентифікаційний код 36360190) надати учаснику Товариства ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), шляхом надіслання на адресу: АДРЕСА_2, копії наступних документів:

1). Протокол зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН";

2). Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" та змін до статуту;

3). Протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" за весь період діяльності з 10.03.2009 року по 11.11.2019 року;

4). Документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН", що регулюють діяльність органів Товариства та зміни до них з 10.03.2009 по 11.11.2019 року;

5). Наказів і розпоряджень виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" за весь період діяльності Товариства з 10.03.2009 року по 11.11.2019 року;

6). Аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг з 10.03.2009 по 11.11.2019 року;

7). Річної фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" з 11.11.2016 по 11.11.2019 року;

8). Документів звітності, що подаються відповідним державним органам з 11.11.2016 по 11.11.2019 року;

9). Документів, пов`язаних з випуском емісійних цінних паперів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН"

з 10.03.2009 по 11.11.2019 року;

10). Документів, що підтверджують права Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" на майно станом на 11.11.2019 року;

11). Документів бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" з 11.11.2016 по 11.11.2019 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "ІТО-ПРОДАКШН" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23, ідентифікаційний код 36360190) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви.".

Короткий зміст вимог заяви.

13.10.2020 до Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про прийняття додаткової постанови про розподіл судових витрат, у якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Вказана заява надіслана засобами поштового зв`язку - 09.10.2020, що вбачається з відомостей поштової накладної на конверті, у якому надіслано заяву.

Заява обґрунтована наявністю витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, понесених на стадії апеляційного провадження та наявністю правових підстав для їх відшкодування у заявленій сумі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 повідомлено учасників справи про призначення до розгляду заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови у справі №911/73/20 на 21.10.2020 о 14 год. 20 хв. Запропоновано відповідачу в строк до 21.10.2020 надати до суду свої заперечення або міркування щодо поданої заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/73/20. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 21.10.2020 з`явилися представники позивача та відповідача.

Щодо суті поданої заяви про правничу допомогу.

Розглянувши таку заяву колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями частини 1 статті 1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно з приписами статті 30 наведеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. (Аналогічна правова позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18).

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України".

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії " зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно орієнтовного розрахунку позивача, що міститься у відзиві на апеляційну скаргу, сума витрат на правничу допомогу, які останній очікував понести у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції складала 25 000,00 грн.

Відповідно до положень частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розділом 4 договору про надання про надання юридичних послуг від 19.12.2019 №19.12.06, зокрема п. 4.4, а також 3.2.3 сторонами узгоджено, що надання послуг оформляється актом здачі-приймання, підписаним обома сторонами.

Крім того, пунктами 4.2 та 4.3 договору визначено, що протягом 3 (трьох) днів з дня підписання договору замовник перераховує виконавцю 15 000, 00 грн, та протягом 3 (трьох) днів з дня прийняття судового рішення у справі - 15 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач до прийняття постанови у справі, 04.09.2020 у відзиві на апеляційну скаргу зробив заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій послався на договір про надання юридичних послуг від 19.12.2019 №19.12.06 і додаткову угоду від 25.06.2020 №2 до цього договору, у п. 2 якої сторони узгодили вартість юридичних послуг у розмірі 25 000,00 грн.

Крім того, позивач додав платіжне доручення №55678115 від 30.06.2020 на суму 13 000,00 грн та рахунок №37 від 26.06.2020 на суму 13 000,00 грн. Також у справі є ордер серія АІ №1019706 від 30.06.2020, наданий адвокатом Тарасенко О.В. та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Надалі, після прийняття постанови у справі до заяви від 09.10.2020 позивачем додано платіжне доручення №64579370 від 09.10.2020 на суму 12 000,00 грн та рахунок №61 від 08.10.2020 на суму 12 000,00 грн.

Також позивачем долучено копію акту №40 від 09.10.2020 здачі-приймання виконаних робіт за додатковою угодою №2 від 25.06.2020 до договору від 19.12.2019 №19.12.06 на суму 25 000,00 грн.

Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналіз поданих позивачем договору та додаткової угоди свідчить про те, що сторонами цих угод узгоджено фіксований розмір винагороди адвоката у сумі 25 000,00 грн, за конкретно визначений обсяг послуг, який надає адвокат, передбачений у додатковій угоді та, які надалі узгодженні у акті приймання - здачі виконаних робіт.

Зокрема, додатковою угодою визначено надання наступних послуг:

- моніторинг подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області 02.03.2020 по справі № 911/73/20, відкриття провадження та призначення засідання по справі;

- аналіз апеляційної скарги, підготовка відзиву на апеляційну скаргу ТОВ ІТО-ПРОДАКШН на рішення Господарського суду Київської області 02.03.2020 по справі № 911/73/20, відправка відзиву з додатками відповідачу та до суду;

- представництво інтересів Замовника у суді у 2 (двох) судових засіданнях по 2 (дві) години кожне;

- підготовка заяви про розподіл судових витрат, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, підготовка доказів понесення судових витрат та відправка заяви із додатками до суду. (пп. 1.1. - 1.4. цієї Додаткової угоди) Вартість цих послуг складає 25 000,00 грн.

У поданому Акті №40 здачі - приймання робіт, визначено наступний детальний перелік виконаних робіт:

- підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, подання до суду.

- ознайомлення з матеріалами справи № 911/73/20 у Північному апеляційному господарському суді.

- аналіз апеляційної скарги ТОВ ІТО- ПРОДАКШН на рішення Господарського суду Київської області 02.03.2020 у справі № 911/73/20 та підготовка відзиву на апеляційну скаргу.

- підготовка письмових пояснень у справі щодо періоду надання копій запитуваних документів,

- представництво інтересів Замовника у Північному апеляційному господарському суді у 5 (п`яти) судових засіданнях.

- підготовка заяви про розподіл судових витрат, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, із доказами їх донесення.

Вартість цих послуг складає 25 000,00 грн.

У свою чергу, відповідач у запереченнях на заяву про розподіл судових витрат просив відмовити у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі з огляду на непідтвердження понесених витрат заявником урахувавши критерії співмірності та розумності їх розміру.

Зокрема, відповідач вказав на те, що відповідно до постанови суду апеляційної інстанції у даній справі змінено рішення суду першої інстанції та позовні вимоги задоволено частково, а отже має бути дотримана вимога щодо пропорційності покладення інших судових витрат, передбачена ч. 4 ст. 129 ГПК України. Натомість, позивачем ставиться питання про покладення на відповідача витрат на надання правничої правової допомоги у повному обсязі - 25 000 грн;

Крім того, відповідач зазначив, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем було надано Додаткову угоду від 25.06.2020 до договору №19.12.06 про надання юридичних послуг (правової допомоги) (далі - договір), що містила конкретний перелік юридичних послуг (правової допомоги), що мала б бути надана позивачем, як замовником за договором. Наголошуючи на необґрунтованості розміру витрат на правничу допомогу та з огляду на перелік робіт визначений п. 2 Додаткової угоди від 25.06.2020 до Договору та перелік робіт, передбачений у акті № 40 здачі-приймання виконаних робіт за Додатковою угодою № 2 від 25.06.2020 (далі - Акт виконаних робіт) до Договору відповідач відзначив наступне:

1) у переліку робіт відповідно до Додаткової угоди передбачено такий вид робіт як моніторинг подання апеляційної скарги на рішення суду, відкриття провадження та призначення по справі. Проте, апеляційна скарга у справі була подана ще 28.05.2020 (що відображається на сайті Судова влада ), тобто до укладення Додаткової угоди від 25.06.2020 до Договору. Тобто, моніторинг подання апеляційної скарги вже втратив свою актуальність з огляду на оприлюднення даної інформації;

2) переліком робіт передбачено представництво інтересів Замовника у суді у двох судових засіданнях по дві години кожне. Проте, жодне судове засідання у суді, зокрема, у суді апеляційної інстанції у даній справі не тривало дві години;

3) види робіт, які передбачені Актом виконаних робіт, а саме - підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення із матеріалами справи у суді, підготовка письмових пояснень у справі щодо періоду надання копій документів, представництво інтересів Замовника у Північного апеляційному господарському суді у 5 судових засіданнях, не були передбачені у Додатковій угоді, а отже такі роботи виходять за рамки тих робіт, які повинні бути сплачені за умовами відповідного договору про надання правової допомоги.

Крім того, відповідач вказав, що ані Додаткова угода, ані Акт виконаних робіт не містять часу, що необхідно було витратити адвокату на виконання відповідних робіт (надання послуг). Необхідно також відмітити, що складений відзив на апеляційну скаргу фактично є повторенням тих доводів, які викладені позивачем у позовній заяві у даній справі та висновків, які містяться в оскаржуваному рішенні суду.

Колегія суддів, дослідивши подані докази позивачем та заперечення відповідача, зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати. (Наведена правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №916/1830/19)

Як було зазначено вище, за результатом апеляційного перегляду даної справи апеляційну скаргу ТОВ "ІТО-ПРОДАКШН" задоволено частково, а рішення суду змінено та позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "ІТО-ПРОДАКШН" про зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог в результаті апеляційного перегляду справи, за наявності заперечень іншої сторони щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням встановлених обставин, на думку колегії суддів, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн стосовно яких подано заяву про розподіл не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням витраченого часу адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо обсягу послуг і реальним (дійсним) часом, затраченим адвокатом на надання відповідних послуг, зважаючи на зміст пункту 4 частини другої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Диспозицією вказаної норми визначено, що адвокатський гонорар може існувати і у фіксованій формі. Оскільки договором про надання правової допомоги від 19.12.2016 та додатковою угодою від 25.06.2020 визначено суму гонорару саме в такий спосіб, тому у даному випадку те, що позивач не посилався на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) не є порушенням.

Однак, в такому випадку, обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката судом визначається на підставі наявних доказів з урахуванням критерію співмірності, обґрунтованості та адекватності.

В той же час, слушними є посилання відповідача про те, що у переліку робіт відповідно до Додаткової угоди передбачено такий вид робіт, як моніторинг подання апеляційної скарги на рішення суду, відкриття провадження та призначення по справі. Проте, апеляційна скарга у справі була подана ще 28.05.2020, тобто до укладення Додаткової угоди від 25.06.2020 до Договору. Тому, моніторинг подання апеляційної скарги вже втратив свою актуальність з огляду на оприлюднення даної інформації.

При цьому, звертає на себе увагу такий вид послуги, як підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, щодо вартості якої представник позивача у судовому засіданні зазначив - 1500,00 грн, що виходячи із стажу та компетенції адвоката, не є розумним та адекватним з урахуванням складності та тривалості такої послуги в цілому.

Також у детальний опис виконаних послуг включено послугу, як підготовка письмових пояснень у справі щодо періоду надання копій запитуваних документів. Відповідні пояснення позивача судом апеляційної інстанції було оцінено критично, та за мотивами постанови ці аргументи позивача судом було відхилено через необґрунтованість.

При цьому, колегія суддів враховує, що врешті представник позивача дійсно подав відзив на апеляційну скаргу, ознайомлювався з матеріалами справи та здійснював представництво інтересів позивача у 4 (чотирьох) судових засіданнях, а не 5 (п`яти) як стверджує заявник (в судове засідання від 10.08.2020 представник позивача не з`явився), що зафіксовано протоколом.

Ураховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги заперечення відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, ураховуючи те, що в результаті апеляційного перегляду рішення суду було змінено, а позов задоволено частково суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача та відповідно з покладанням на відповідача обов`язку по відшкодуванню 12 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 від 09.10.2020 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/73/20 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТО-ПРОДАКШН" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23, ідентифікаційний код 36360190) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) 12 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №911/73/20 в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти заяви представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №911/73/20 в суді апеляційної інстанції - відмовити.

3. Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано - 22.10.2020.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.В. Попікова

О.О. Євсіков