Постанова

від 21.10.2020 по справі 925/1106/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р. Справа№ 925/1106/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Полякова Б.М.

за участю секретаря судового засідання Брунько А.І. та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 21.10.2020 розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк"

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.08.2020

у справі № 925/1106/20 (суддя Дорошенко М.В.)

за заявою приватного акціонерного товариства "Азот"

про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.08.2020 у справі №925/1106/20 задоволено заяву приватного акціонерного товариства "Азот" про забезпечення позову, накладено арешт на такі об`єкти нерухомого майна:

- земельну ділянку площею 11,8827 га, за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, кадастровий номер 7110136400:05:009:0164, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 278349271101;

- земельну ділянку площею 0,0435 га, за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, кадастровий номер 7110136400:05:021:0009, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 110342571101;

- земельну ділянку площею 16,442 га, за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, кадастровий номер 7110136400:05:021:0010, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 110320671101;

- будівлі та споруди цеху К-1 загальною площею 22716,7 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 10179971101;

- комплекс будівель i споруд цеху К-2 загальною площею 11187,2 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 10266071101;

- комплекс будівель i споруд цеху К-3 загальною площею 10269,00 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 10141571101;

- комплекс будівель i споруд цеху К-4 загальною площею 7547,6 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 10320471101;

- комплекс будівель i споруд цеху К-5 загальною площею 6586,0 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 10345771101;

- комплекс будівель i споруд цеху К-6 загальною площею 2958,6 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 43218171101;

- комплекс будівель i споруд цеху К-7 загальною площею 2529,9 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 43097871101;

- комплекс будівель i споруд цеху М-7 загальною площею 5089,0 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 38264171101;

- комплекс будівель i споруд цеху РУ, цеху ЦЕРЦ загальною площею 16156,2 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 37502371101;

- комплекс будівель та споруд цеху М-6, за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 43385971101;

- комплекс будівель та споруд цеху М-2, за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 42835571101.

Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації (в тому числі Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним/містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо таких об`єктів нерухомого майна:

- земельної ділянки площею 11,8827 га, за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, кадастровий номер 7110136400:05:009:0164, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 278349271101;

- земельної ділянки площею 0,0435 га, за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, кадастровий номер 7110136400:05:021:0009, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 110342571101;

- земельної ділянки площею 16,442 га, за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, кадастровий номер 7110136400:05:021:0010, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 110320671101;

- будівель та споруд цеху К-1 загальною площею 22716,7 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 10179971101;

- комплексу будівель i споруд цеху К-2 загальною площею 11187,2 кв.м., за адресою м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 10266071101;

- комплексу будівель i споруд цеху К-3 загальною площею 10269,00 кв.м., за адресою: м Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 10141571101;

- комплексу будівель i споруд цеху К-4 загальною площею 7547,6 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 10320471101;

- комплексу будівель i споруд цеху К-5 загальною площею 6586,0 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 10345771101;

- комплексу будівель i споруд цеху К-6 загальною площею 2958,6 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 43218171101;

- комплексу будівель i споруд цеху К-7 загальною площею 2529,9 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 43097871101;

- комплексу будівель i споруд цеху М-7 загальною площею 5089,0 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 38264171101;

- комплексу будівель i споруд цеху РУ, цеху ЦЕРЦ загальною площею 16156,2 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 37502371101;

- комплексу будівель та споруд цеху М-6, за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 43385971101;

- комплексу будівель та споруд цеху М-2, за адресою: м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 42835571101.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.08.2020 у справі № 925/1106/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ПрАТ "АЗОТ" про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обгрунтуваність заяви, а тому, з метою ухвалення обгрунтованого та законного рішення на підставі повного та об"єктивного вивчення всіх обставин, забезпечення рівності учасників справи, дотримання балансу та співмірності інтересів учасників справи - доцільним та необхідним було б викликати учасників справи, в тому числі АТ СБЕРБАНК та розглядати заяву в судовому засіданні.

19.10.2020 до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Азот" надійшов відзив, в якому заявник зазначає, що на його адресу, як правонаступника Відкритого акціонерного товариства "Азот", від АТ СБЕРБАНК надійшли вимоги в порядку ст.35 Закону України Про іпотеку від 30.07.2020 №9459/4/06-2, №9460/4/06-2, №9461/4/06-2 про усунення порушень основного зобов`язання за кредитним договором та умов відповідних договорів іпотеки. У вказаних документах банк зазначає, що є правонаступником ПАТ СБЕРБАНК та вимагає погашення заборгованості за відповідним кредитним договором, повідомляє про те, що у випадку не сплати всієї суми заборгованості (визначеної банком самостійно на власний розсуд), банк зверне стягнення на предмети іпотеки шляхом прийняття їх у власність. У вказаних вище вимогах банк ставить заявника перед тим фактом, що на підставі відповідних договорів іпотеки в односторонньому порядку позбавить заявника права власності на об`єкти нерухомого майна, які раніше передавались банку в іпотеку. Скаржник зазначає , що реалізація вказаних дій може суттєво утруднити виконання судового рішення по справі про визнання вказаних договорів іпотеки припиненими, оскільки у випадку протиправного переходу права власності на об`єкти нерухомого майна (що є предметом іпотеки) від заявника до банку, ця обставина спровокує необхідність ініціювання нових судових проваджень і фактично унеможливить відновлення і захист законних інтересів заявника в межах судового розгляду по справі про визнання відповідних договорів іпотеки припиненими.

Всі учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адресу їх місцезнаходження копії ухвали суду від 28.09.2020 у данній справі.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з огляду на наступне.

Заяву мотивовано тим, що 10.11.2010 між Відкритим акціонерним товариством АЗОТ (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Азот ) та Публічним акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії (правонаступником якого є Акціонерне товариство СБЕРБАНК ) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №25-В/10/35/ЮО/КЛ, в забезпечення виконання якого між банком та заявником було укладено ряд договорів іпотеки, а саме:

договір іпотеки від 06.08.2012 №3, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. і зареєстрований у реєстрі за №2505;

договір іпотеки від 10.11.2010, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. і зареєстрований у реєстрі за №5856;

договір іпотеки від 11.01.2011 №2, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. і зареєстрований у реєстрі за №29;

На думку заявника, вказані вище договори іпотеки є припиненими, а тому він має намір звернутись до суду за захистом своїх прав шляхом визнання їх такими у судовому порядку.

Зокрема, заявник посилається на те, що на даний час існує об`єктивна необхідність у застосуванні судом заходів забезпечення позову, оскільки на його адресу від банку надійшли повідомлення-вимоги від 30.07.2020 №9459/4/06-2, №9460/4/06-2, №9461/4/06-2 про усунення порушення основного зобов`язання та умов відповідних договорів іпотеки в порядку ст.35 Закону України Про іпотеку . У вказаних документах банк вимагає погашення заборгованості за кредитним договором від 10.11.2010 №25-В/10/35/ЮО/КЛ, та повідомляє про те, що у випадку не сплати всієї суми заборгованості (визначеної банком самостійно на власний розсуд), банк зверне стягнення на предмети іпотеки шляхом прийняття предмету іпотеки у власність чи шляхом продажу предмету іпотеки за договорами від 06.08.2012 (зареєстрований нотаріусом в реєстрі за №2505), від 10.11.2010 (зареєстрований нотаріусом в реєстрі за №5856), від 11.01.2010 (зареєстрований нотаріусом в реєстрі за №29).

Вищевказане і стало подставою для звернення до суду Приватного акціонерного товариства "Азот" із заявою від 26.08.2020 №501-06/14 про забезпечення позову до його подання.

Задовольняючи вищевказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття на даному етапі заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на відповідне майно та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо цього майна, може унеможливити захист і відновлення законних прав, інтересів заявника, за захистом яких він мав намір звернутись до суду із відповідним позовом.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступе.

Відповідно до статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано правову позицію, викладену у рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151 , 152 , 153 Цивільного процесуального кодексу України : "З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення ).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Обраний спосіб забезпечення позову повинен співвідноситься з предметом позову, а, отже, мати зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому захід до забезпечення позову спроможний забезпечити ефективний захист порушених прав, у разі задоволення позову.

При цьому задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову повинно забезпечувати збалансованість інтересів сторін.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що Акціонерне товариство "СБЕРБАНК" на підставі іпотечних договорів від 10.11.2010, від 11.01.2011 №2 та від 06.08.2012 №3, в односторонньому порядку може позбавити заявника права власності на об`єкти нерухомого майна, що є предметом відповідних іпотечних договорів, та може зробити неефективним захист прав позивача у відповідній справі про визнання цих договорів припиненими, оскільки у випадку переходу права власності від заявника до банку на вказані об`єкти нерухомого майна, ці обставини спровокують необхідність ініціювання нових судових проваджень і фактично унеможливить відновлення і захист законних інтересів заявника в межах судового розгляду по справі про визнання договорів іпотеки припиненими.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту, неможливістю ефективного захисту прав позивача.

Заявником у заяві про забезпечення позову наведено достатньо обґрунтувань та доведено належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ПАТ АЗОТ , за захистом яких він мав намір звернутися до суду.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів скаржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заява про вжиття визначених ним заходів забезпечення позову, містить обґрунтовані мотиви та докази, на підставі яких, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що, виходячи з вимог процесуального закону, які регулюють підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення поданої ПАТ Азот заяви про забезпечення позову.

Інших доводів скаржника по суті заявлених вимог заявника, які б спростували висновки суду першої інстанції, що покладені в основу оскаржуваної ухвали та впливали б на їх правильність, в апеляційній скарзі не наведено.

Доводи скаржника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції у даній справі - без змін.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 136, 137, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.08.2020 у справі № 925/1106/20 залишити без змін.

Справу №925/1106/20 направити до господарського суду Черкаської області .

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст виготовлено 26.10.2020.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

Б.М. Поляков