Рішення

від 20.10.2020 по справі 904/3911/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3911/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Головахи Г.Г., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж-Агро", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро фірма Курінний і Компанія", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 40 993,84 грн.

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж-Агро" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро фірма Курінний і Компанія" про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 40 993,84 грн.

Рішенням господарського суду від 05.10.2020 позовні вимоги задоволено у повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро фірма Курінний і Компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж-Агро" суму боргу у розмірі 40 993,84 грн. та 2 102,00 - витрат по сплаті судового збору.

21.09.2020 позивач надав до суду заяву про розподіл судових витрат у справі № 904/3911/2020, в якій просив вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.

Однак доказів направлення зазначеної заяви на адресу відповідача позивачем до суду не надано.

Ухвалою від 12.10.2020 призначено судове засідання на 20.10.2020 для розгляду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

20.10.2020 позивачем надано до суду докази направлення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу на адресу відповідача.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, заперечень щодо суми витрат на правничу допомогу не надав, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на підставі наступного.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2020 між Адвокатом Хандога Василем Васильовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж-Агро" (далі - клієнт, позивача) укладено договір про надання правової допомоги №3ю-20 (далі - договір).

Пунктом 1.1. якого встановлено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору адвокат приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги клієнту, обсяг якої, а також інші істотні обставини, зазначаються в додатках до цього договору.

10.07.2020 сторонами підписано додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 3/ю-20 від 10.07.2020, в якому погоджено розмір гонорару за надання правової допомоги у розмірі 6 000,00 грн.

Також сторонами підписано додаток № 2 до договору про надання правової допомоги № 3/ю-20 від 10.07.2020 "Попередній розрахунок суми гонорару адвоката за надану правову допомогу" в якому зазначено:

Вид правової допомоги Кількість витраченого часу Розрахунок вартості 1 години Вартість 1.Надання клієнту консультації правового характеру 1 година 1 000 грн. 1 000 грн. 2.Дослідженян чинного законоавства та судової практики щодо питань повязаних із підготовкою позову про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 1 година 1 000 грн. 1 000 грн. 3.Підготовка від імені клієнта позовної заяви до Господарського суду Дніпропетрвоскої області про стягнення з ТОВ Агро фірма Курінний і Компанія заборговансоті 3 години 1 000 грн. 3 000 грн. 4.Участь у судовому засіданні Господарського суду Дніпропетровскої області про стягнення з ТОВ Агро фірма Курінний і Компанія заборговансоті 1 година 1 000 грн. 1 000 грн. Загальна вартість 6 000 грн. Адвокатом виставлено клієнту рахунок № 5 від 14.07.2020 на суму 6 000 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 1702 від 15.09.2020 позивачем на рахунок адвоката перераховано 6 000 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту пункту 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зазначена позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 по справі № 905/1795/18, від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 по справі № 922/2685/19.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. є необґрунтованою та завищеною, на підставі наступного.

Як вбачається з розрахунку витрат на професійну допомогу, адвокатом нараховано 1 000,00 грн. за надання клієнту консультації правового характеру та 1 000,00 грн. за дослідження чинного законодавства та судової практики щодо питань, пов`язаних із підготовкою позову про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, що фактично є одним і тим самим.

На підставі викладеного суд вважає, що обґрунтованою та доведеною, є вартість за надання клієнту консультації правового характеру та за дослідження чинного законодавства та судової практики щодо питань, пов`язаних із підготовкою позову про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 1 000,00 грн.

Також адвокатом нараховано 1 000,00 грн. за участь у судових засіданнях Господарського суду Дніпропетровської області за позовом клієнта про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро фірма Курінний і Компанія".

Однак справа № 904/3911/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро фірма Курінний і Компанія" про стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 40 993,84 грн. розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Таким чином, оскільки представник позивача на представництво клієнта у засіданнях не витратив часу, то сума у розмірі 1 000,00 грн. за забезпечення представництва інтересів клієнта у судових засіданнях не підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами статі 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З викладеного вбачається що до стягнення підлягає 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Витратити на правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж-Агро" про витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро фірма Курінний і Компанія" (49082, м. Дніпро, вул. Східна, буд. 41А, код ЄДРПОУ 39733235) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж-Агро" (49081, м. Дніпро, вул. Бердянська, б. 3А, код ЄДРПОУ 36841800) 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, про що видати наказ, після набрання додатковим рішенням законної сили.

Витратити на правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн. покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення підписано - 26.10.2020.

Суддя Н.Г. Назаренко