Рішення

від 13.10.2020 по справі 905/964/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

---

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.10.2020 Справа № 905/964/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Лисих О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» (87529, Донецька область, місто Маріуполь, провулок Добровольців, будинок11-Б, код ЄДРПОУ 24664781).

до відповідача: Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 70, код ЄДРПОУ 33852448)

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ВВІК звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно ухиляється від підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 про його поновлення на тих самих умовах та на той самий строк.

Представник позивача в судове засідання з`явився, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 13.10.2020 було оголошено перерву до 15.00 год. Після перерви належним чином повідомлені представники сторін в судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим суд розглядає справу без їх участі.

Позивач під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог. У відповіді на відзив позивач наголошував на тому, що звертався до відповідача з листом-повідомленням вих. №08 від 21.11.2019, яким повідомив про свій намір поновити договір оренди земельної ділянки від 04.12.2017. Листом від 06.12.2019 Маріупольська міська рада відмовила у поновленні даного договору з посиланням на рішення від 26.04.2019, яке було визнано незаконним та скасовано рішенням Господарського суду Донецької області від 16.12.2019 по справі № 905/1354/19. Після набрання чинності вказаним рішенням позивачем через Центр надання адміністративних послуг було направлено для підписання додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017, якою запропоновано продовжити строк його дії на один рік (до 24.01.2021) року. Разом із тим, на офіційному сайті Маріупольської міської ради за період 21.11.2019 (дати подання позивачем заяви про поновлення договору оренди) по 05.05.2020 (дату складання позовної заяви) відсутнє оприлюднене рішення Маріупольської міської ради про відмову ТОВ ФІРМА ВВІК у поновленні договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017.

Відповідач під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що скористався своїм правом, передбаченим ст. 33 Закону України Про оренду землі , шляхом направлення листа № 26.6.3-7091-26.1 від 04.02.2020, у якому повідомив про відсутність наміру поновлювати дію вказаного договору оренди земельної ділянки. Цими діями орендодавець висловив свою волю на закінчення договірних правовідносин з орендарем та заперечив проти їх продовження, що виключає існування мовчазної згоди з боку відповідача.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

04.12.2017 між Маріупольською міською радою (далі - орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець, згідно до рішення Маріупольської міської ради від 27 вересня 2017 року № 7/21-1971, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на перехресті вул. Азовстальської та вул. Волгоградської у Лівобережному районі міста Маріуполя (кадастровий номер 1412300000:01:009:0031).

В оренду передається земельна ділянка площею 0,0872 га (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна: контейнери для торгівлі промисловими товарами.

Згідно п. 3.1. договору його укладено на 1 (один) рік з моменту державної реєстрації права оренди.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п. 3.2. договору).

Відповідно до п.4.1. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 1 572 352,08 грн.

Орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок: № 33214812700054 код 18010600, отримувач - Маріуп. УК/Лівобережний район, код ЄДРПОУ 37989721, банк Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016 (п. 4.3. договору).

Згідно п. 4.4. договору податкове зобов`язання з плати за землю, сплачується рівними частками орендарем за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 5.1. договору земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі(розміщення контейнерів для торгівлі промисловими товарами.

Згідно п.14.2 договору останній набуває чинності відповідно до ст.ст. 3,4,5 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Відповідно до наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 140287876 від 04.10.2018 вищезазначений договір зареєстрований Юридичним департаментом Маріупольської міської ради 24.01.2018, номер запису про інше речове право 24588913.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про адміністративні послуги» , 04.10.2018 ТОВ «Фірма ВВІК» подало заяву про подовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

26.04.2019 Маріупольською міською радою було прийнято рішення № 7/41-3963 «Про поновлення строку оренди земельної ділянки на перехресті вул. Азовстальської та вул. Волгоградської в Лівобережному районі міста товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» , яким відмовлено у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412300000:01:009:0031) площею 0,0872 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення контейнерів для торгівлі промисловими товарами) на перехресті вул. Азовстальської та вул. Волгоградської в Лівобережному районі міста товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» (код ЄДРПОУ 24654781).

У мотивувальній частині даного рішення зазначено, що частини земельної ділянки, запроектованої до відведення, необхідні: площею 0,0287 га для обслуговування мереж енергопостачання публічному акціонерному товариству «ДТЕК «Донецькі електромережі» , площею 0,0519 га для обслуговування мереж водопостачання та каналізації комунальному підприємству «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» . Також зазначено, що згідно листа Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради від 18.03.2019 № 44.4/10481 на виконання картки доручення №2019-02-028-46-КД, вищевказана земельна ділянка є проїзною частиною вул. Волгоградської.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.12.2019 по справі №905/1354/19 визнано незаконним та скасовано рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/41-3963 від 26.04.2019 «Про поновлення строку оренди земельної ділянки на перехресті вул. Азовстальської та вул. Волгоградської в Лівобережному районі міста товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» , яким відмовлено ТОВ «Фірма ВВІК» у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412300000:01:009:0031) площею 0,0872 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення контейнерів для торгівлі промисловими товарами) на перехресті вул. Азовстальської та вул. Волгоградської в Лівобережному районі міста.

Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, укладеного 04.12.2017 між Маріупольською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» про надання в оренду ТОВ «Фірма ВВІК» земельної ділянки площею 0,0872 га (кадастровий номер 1412300000:01:009:0031) на перехресті вул. Азовстальської та вул. Волгоградської у Лівобережному районі місті Маріуполя, державна реєстрація договору оренди проведена 24.01.2018, на тих самих умовах і на той самий строк, в редакції, запропонованій позивачем, тобто до 24.01.2020 року.

Стягнуто з Маріупольської міської ради Донецької області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» судовий збір в сумі 3842,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача листом № 08 від 21.11.2019 з проханням поновити договір оренди земельної ділянки від 04.12.2017 на умовах листа-повідомлення від 04.10.2018 (а.с. 51). До вказаного листа був доданий проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.02.2017.

У відповідь на вищевказаний лист відповідач листом № 26-33260-09 від 06.12.2019 повідомив позивача про те, що за результатами розгляду заяви від 04.10.2018 Маріупольською міською радою 26.04.2019 було прийнято рішення № 7/41-3963 про відмову у поновленні строку оренди земельної ділянки. Крім того, Маріупольською міською радою заявнику було направлено листа від 24.06.2019 № 26.3-35713-09 щодо звільнення земельної ділянки та приведення її у придатний до використання стан. У зв`язку з викладеним, Маріупольська міська рада відмовилась від підписання додаткової угоди, направленої позивачем листом № 08 від 21.11.2019 (а.с. 52).

В подальшому, Маріупольська міська рада листом № 26.6.3-7091-26.1 від 04.02.2020 повідомила позивача про те, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 сплинув 24.01.2020, а також про відсутність наміру поновлювати його дію на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором.

16.03.2020 позивач звернувся до Маріупольської міської ради з листом-повідомленням від 16.03.2020, яким запропоновано продовжити договір оренди на один рік до 24 січня 2021 року. До вказаного листа додано проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017.

У відповідь на вищевказану заяву Маріупольська міська рада листом №26.6.3-17435-26.1 від 24.03.2020 повідомила про те, що строк дії договору оренди земельної ділянки сплинув 24.01.2019, а також про відсутність наміру поновлювати його на той самий строк та на тих самих умовах, що були передбачені цим договором (а.с. 57).

Посилаючись на положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» , належне виконання орендарем обов`язків за умовами договору та відсутність заборгованості з орендної плати, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з даним позовом про визнання укладеною додаткової угоди від 11.03.2020 до договору оренди земельної ділянки, укладеного 04.12.2017 між Маріупольською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» про надання в оренду ТОВ «Фірма ВВІК» земельної ділянки площею 0,0872 га (кадастровий номер 1412300000:01:009:0031) на перехресті вул. Азовстальської та вул. Волгоградської у Лівобережному районі місті Маріуполя, державна реєстрація договору оренди проведена 24.01.2018, на тих самих умовах і на той самий строк, в наступній редакції:

«Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 року

місто Маріуполь,

---

2020 року

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада, (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70, іменована далі «Орендодавець» , в особі

---

, який мешкає за адресою:

---

, діючий на підставі

---

, з одного боку, та товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» (код ЄДРПОУ 24654781), місцезнаходження юридичної особи: Донецька область, м. Маріуполь, пров. Добровольців, буд. 11-б, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.02.1997 року зі змінами 29.06.2005 № 1 274 120 0000 002536, іменоване далі «Орендар» , від імені якого на підставі статуту діє директор ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з другого боку уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 року, про нижченаведене:

1. Пункт 3.1. викласти у наступній редакції:

« 3.1. Договір укладено на 1 (один) рік (до 24 січня 2021 року)» .

2. Цю угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря» .

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. ст. 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ст.116 вказаного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.12 Земельного Кодексу України, до виключних повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі» ).

Як свідчать матеріали справи, 04.12.2017 між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої на перехресті вул. Азовстальської та вул. Волгоградської в Лівобережному районі міста Маріуполя, терміном на 1 рік з моменту державної реєстрації права оренди.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.12.2019 по справі №905/1354/19 визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, укладеного 04.12.2017 між Маріупольською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» про надання в оренду ТОВ «Фірма ВВІК» земельної ділянки площею 0,0872 га (кадастровий номер 1412300000:01:009:0031) на перехресті вул. Азовстальської та вул. Волгоградської у Лівобережному районі місті Маріуполя, державна реєстрація договору оренди проведена 24.01.2018, на тих самих умовах і на той самий строк, в редакції, запропонованій позивачем, тобто до 24.01.2020 року.

В п.3.2. укладеного між сторонами договору оренди були передбачені умови щодо переважного права орендаря на поновлення терміну дії договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, шляхом письмового повідомлення орендодавця про намір поновлення терміну дії договору, не пізніше, ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент звернення позивача про продовження строку дії договору оренди від 04.12.2017) регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент звернення позивача про продовження строку дії договору оренди від 04.12.2017) та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент звернення позивача про продовження строку дії договору оренди від 04.12.2017) визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: 1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; 2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; 3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); 4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому, необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Аналогічної правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 року у справі № 908/2315/17.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону (в редакції, чинній на момент звернення позивача про продовження строку дії договору оренди від 04.12.2017) врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення (листа-повідомлення) орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент звернення позивача про продовження строку дії договору оренди від 04.12.2017), не вимагалося. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у «мовчазній згоді» .

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент звернення позивача про продовження строку дії договору оренди від 04.12.2017), необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статі 33 Закону України «Про оренду землі» , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі» . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент звернення позивача про продовження строку дії договору оренди від 04.12.2017), не пов`язані одна з іншою.

Приписи ст.33 Закону України «Про оренду землі» дозволяли продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

При цьому, з врахуванням ч.ч.6, 7, 8 ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент звернення позивача про продовження строку дії договору оренди від 04.12.2017), у другому випадку укладання додаткової угоди виступає оформленням факту його поновлення у відповідності до приписів ст.640 Цивільного кодексу України та ст.125 Земельного кодексу України, без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Як слідує з обставин справи, позивачем реалізована друга конструкція поновлення договору оренди земельної ділянки, в чому не вбачається суперечностей приписам наведеного закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент звернення позивача про продовження строку дії договору оренди від 04.12.2017).

Фактичні обставини справи, вказують, що позивач протягом строку дії договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 (з урахуванням затвердженої рішенням Господарського суду Донецької області від 16.12.2019 по справі № 905/1354/19 додаткової угоди до нього, якою було продовжено строк дії договору до 24.01.2020), а також, після закінчення строку його дії, продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї. Відповідачем факт продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано. Доказів використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням суду не представлено.

Суд зауважує, що позивачем було 21.11.2019 було направлено відповідачу лист-вимогу про поновлення договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017, у задоволенні якої відповідач листом від 06.12.2019 № 26-33260-09 відмовив з посиланням на рішення Маріупольської міської ради № 7/41-3963 від 26.04.2019.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (розділ II). Тому ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (частина перша статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

За приписами п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, зокрема, відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

В силу положень ст.12 Земельного кодексу України, ст.140 Конституції України Маріупольська міська рада Донецької області як орган місцевого самоврядування розпоряджається земельними ділянками комунальної власності. В той же час, таке розпорядження землями комунальної власності не є безумовним та повинно здійснюватися із дотриманням вимог діючого законодавства.

Як встановлено судом, відповідачем за результатами розгляду листа-вимоги позивача від 21.11.2019 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 відповідне рішення не приймалось .

Водночас обставини, які відповідач наводить у листі-відповіді № 26-33260-09 від 06.12.2019 на вищезазначений лист-вимогу позивача, а саме наявність рішення Маріупольської міської ради № 7/41-3963 від 26.04.2019, стосуються правовідносин, які існували між позивачем та відповідачем до 24.01.2019, тобто до затвердження рішенням Господарським судом Донецької області від 16.12.2019 по справі №905/1354/19 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 про його поновлення на тих самих умовах та на той самий строк до 24.01.2020.

Таким чином, за висновками суду, відповідачем не було розглянуто по суті у встановлений чинним законодавством строк лист-вимогу позивача від 21.11.2019 про підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.12.2019 по справі №905/1354/19 було скасовано рішення Маріупольської міської ради № 7/41-3963 від 26.04.2019 та встановлено, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 продовжено на тих самих умовах та на той самий строк, тобто до 24.01.2020.

Як стверджує відповідач, він протягом місяця після спливу строку договору оренди, листом №26.6.3-7091-26.1 від 04.02.2020 висловив заперечення у поновленні договору оренди землі, а відтак оскільки у даному випадку мали місце заперечення орендодавця, то підстави для задоволення позову відповідно до приписів ст.33 Закону України «Про оренду землі» відсутні.

Однак, виходячи з ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» , змісту права, що вона містить, лише наявність заперечення, яке не містить у собі належного обґрунтування, не може мати такі правові наслідки як унеможливлення визнання договору оренди поновленим автоматично та припинення права користування земельною ділянкою.

Суд зазначає, що жодна норма не містить як імперативного припису щодо необхідності подання орендарем саме під час первісного звернення з повідомленням про намір продовжити договір оренди, так і права орендодавця відмовити у законних вимогах орендаря з огляду на не надання тих чи інших доказів разом з першим зверненням.

Положеннями Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017) навпаки врегульовано порядок узгодження розбіжностей, що виникли між сторонами чинного договору оренди стосовно майбутнього продовження відповідних правовідносин, та надає їм можливість до моменту закінчення строку дії договору врахувати та врегулювати всі зауваження, шляхом надсилання відповідних пропозицій один одному.

Обставини, за яких відповідач заперечує у поновленні договору у листі №26.6.3-7091-26.1 від 04.02.2020, мають відношення до механізму реалізації переважного права та волевиявлення орендодавця у світлі приписів ч.ч.1-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» , які у свою чергу не можуть виступати такими, як підставні, при відмові у поновленні договору за наслідками продовження використання земельної ділянки у розумінні ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» .

Матеріали справи свідчать, що позивач повторно звернувся до відповідача через Центр надання адміністративних послуг із листом-повідомленням 16.03.2020 про підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 з огляду на його поновлення на підставі п. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , а також з посиланням на рішення Господарського суду Донецької області від 16.12.2019 по справі № 905/1354/19, на тих самих умовах на той самий строк. До вказаної заяви було додано проект відповідної додаткової угоди.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» : 1) адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону; 3) суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про адміністративні послуги» граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб`єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.

Статтею 12 Закону України «Про адміністративні послуги» передбачено, що Центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, що зазначений у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб`єктами надання адміністративних послуг.

Постановою Кабінету міністрів України від 30 січня 2013 року № 44 «Про затвердження вимог до підготовки технологічної картки адміністративної послуги» відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про адміністративні послуги» затверджено вимоги до підготовки технологічної картки адміністративної послуги згідно з додатком.

Згідно п. 1 цієї постанови Технологічна картка адміністративної послуги (далі - технологічна картка), що містить інформацію про порядок надання адміністративної послуги суб`єктом надання такої послуги, затверджується зазначеним суб`єктом для кожної адміністративної послуги, яку він надає. Пункт 4 цієї ж постанови передбачає, що інформація, що міститься в технологічній картці, повинна відповідати нормативно - правовим актам, які встановлюють порядок, строк та умови надання відповідної адміністративної послуги.

З метою виконання Закону України «Про адміністративні послуги» , згідно з рішенням Маріупольської міської ради № 6/48-5405 від 05.06.2015 затверджений перелік послуг, які надаються.

Зокрема, пунктом 27 додатку до рішення Ради передбачено надання адміністративної послуги «Рішення міської ради про продовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку» .

Згідно типового бланку Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради, для отримання адміністративної послуги «Рішення міської ради про продовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку» , суб`єкт звернення має надати:

1. копії документів (для юридичних осіб): свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; статут; довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

2. копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна згідно діючого законодавства (за наявності);

3. копії документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою:

- рішення Маріупольської міської ради щодо передачі земельної ділянки в оренду;

- договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у встановленому законом порядку;

- витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом, відповідачем за результатами розгляду листа-повідомлення позивача від 16.03.2020 про підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017, з огляду на його поновлення на підставі п. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , відповідне рішення також не приймалось .

Крім того, обставини, які відповідач наводить у листі-відповіді № 26.6.3-17435-26.1 від 24.03.2020 на лист-повідомлення позивача від 16.03.2020, зокрема, сплив строку дії даного договору 24.01.2019, стосуються правовідносин, які існували між позивачем та відповідачем до 24.01.2019, тобто до затвердження рішенням Господарським судом Донецької області від 16.12.2019 по справі №905/1354/19 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 про його поновлення на тих самих умовах та на той самий строк до 24.01.2020. Таким чином, за висновками суду, відповідачем не було розглянуто по суті у встановлений чинним законодавством строк лист-повідомлення позивача від 16.03.2020 про підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017.

Суд зазначає, що для позивача, який продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і не повернув її відповідачу, договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 04.12.2017.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Аналогічна правова позиція щодо належного способу захисту права орендаря на поновлення договору оренди за статтею 33 Закону України "Про оренду землі" викладена в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №908/2484/17, від 06.03.2019 у справі №916/600/18, від 13.02.2019 у справі № 911/3225/17, від 16.01.2019 у справі №908/127/17, 15.01.2019 у справі № 922/1464/18, від 10.01.2019 у справі № 918/850/17, від 06.12.2018 у справі № 915/456/17.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідач доказів протиправної поведінки позивача під час дії договору оренди землі суду не надав, позицію позивача щодо належного виконання зобов`язань за договором не спростував.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку.

Суд дійшов висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, продовження користування нею після закінчення дії договору, сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та неспростування цих фактів відповідачем.

Відповідно до ч. 9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017) спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

Згідно частини 11 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017) відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Оскільки зміст та умови додаткової угоди відповідають приписам Закону України «Про оренду землі» та Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 у запропонованій позивачем редакції.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати укладеною додаткової угоди від 11.03.2020 до договору оренди земельної ділянки, укладеного 04.12.2017 між Маріупольською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» про надання в оренду ТОВ «Фірма ВВІК» земельної ділянки площею 0,0872 га (кадастровий номер 1412300000:01:009:0031) на перехресті вул. Азовстальської та вул. Волгоградської у Лівобережному районі місті Маріуполя, державна реєстрація договору оренди проведена 24.01.2018, на тих самих умовах і на той самий строк, в наступній редакції:

«Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 року

місто Маріуполь,

---

2020 року

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада, (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70, іменована далі «Орендодавець» , в особі

---

, який мешкає за адресою:

---

, діючий на підставі

---

, з одного боку, та товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» (код ЄДРПОУ 24654781), місцезнаходження юридичної особи: Донецька область, м. Маріуполь, пров. Добровольців, буд. 11-б, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.02.1997 року зі змінами 29.06.2005 № 1 274 120 0000 002536, іменоване далі «Орендар» , від імені якого на підставі статуту діє директор ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з другого боку уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2017 року, про нижченаведене:

1. Пункт 3.1. викласти у наступній редакції:

« 3.1. Договір укладено на 1 (один) рік (до 24 січня 2021 року)» .

2. Цю угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря» .

Стягнути з Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Мира, будинок 70; код ЄДРПОУ 33852448) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ВВІК» (87529, Донецька область, місто Маріуполь, провулок Добровольців, будинок11-Б, код ЄДРПОУ 24664781) судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 13.10.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2020.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова