Рішення

від 15.10.2020 по справі 906/524/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/524/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім.Світлани Ковальської"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент"

про стягнення 4108,75 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2956,57 грн. основного боргу, 439,46 грн. пені, 62,13 грн. 3% річних, 59,46 грн. інфляційних, 591,13 грн. штрафу згідно договору поставки №1102 від 01.06.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач своєчасно не розрахувався за поставлений товар.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2018 між Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім.Світлани Ковальської" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" (покупець/відповідач) укладено договір №1102 поставки товару (а.с. 11-17), відповідно до якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю замовлений товар, (бетон, бетонні і залізобетонні вироби та конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа Постачальника далі - товар) на об`єкт: "БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВОГО КОМПЛЕКСУ НА ВУЛ. СТЕЦЕНКА У СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ М. КИЄВА" ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК №9", а покупець зобов`язується своєчасно прийняти замовлений товар, та здійснити його оплату на умовах даного договору (п.п. 1.1. договору).

Загальна сума цього договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних постачальника (п.п. 3.1. договору).

Згідно п.п. 6.1. договору товар постачається покупцю у строки, кількості та на умовах, визначених в заявках покупця, попередньо узгоджених з постачальником (в разі надання покупцю відстрочки на оплату), або з моменту надходженні коштів за товар на банківський рахунок постачальника (в разі попередньої оплати).

Також п.п. 7.11. договору сторони погодили, що в порядку виключення, постачальник має право надати покупцю відстрочку оплати за товар і термін до 5 банківських днів. Покупець зобов`язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки, згідно умов розділу 5 та п. 6.1. даного Договору.

Фактом безготівкової оплати за товар є фактичне надходження коштів на р/р постачальника. Сторони домовились, що грошові кошти, що надходять від Покупця в будь-який момент зараховують Постачальником у черговості, встановленій ст. 534 Цивільного Кодексу України (п.п. 7.9. - 7.10. договору).

Відповідно до п.п. 10.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору, жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 27988,26 грн., що підтверджується видатковою накладною №3/20550 від 16.08.2019 (а.с. 18).

Відповідач в свою чергу оплатив на розрахунковий рахунок позивача суму 30000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3315 від 01.07.2019 (а.с. 35).

Як зазначалося раніше, пунктом 7.9 договору, сторони погодили, що грошові кошти, що надходять від відповідача в будь-який момент зараховуються позивачем у черговості, встановленій ст. 534 Цивільного Кодексу України.

Враховуючи положення, статті 534 Цивільного кодексу України та пункту 7.9 Договору, грошові кошти, які надійшли відповідно до платіжного доручення № 3315 від 01.07.2019 зараховані в часткове погашення заборгованості за поставлений товар, а саме, у сумі 25031,69 грн., відповідно до накладної №3/20550 від 16.08.2018.

Враховуючи викладене, відповідач порушив взяті на себе, зобов`язання та не погасив в повному обсязі вартість поставленого товару, у зв`язку з чим, станом на 05.05.2020 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у загальній сумі 2956,57 грн.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем поставленого товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 6072,42 грн. пені, 461,64 грн. 3% річних, 1387,11 грн. інфляційних.

Разом з тим, після пред`явлення позову до суду відповідачем сплачено основну суму боргу в розмірі 2956,57грн., що також підтверджується копією платіжного доручення (а.с. 59).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи сплачена в повному обсязі.

Крім основної суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача 439,46 грн. пені, 62,13 грн. 3% річних, 59,46 грн. інфляційних, 591,13 грн. штрафу.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 2956,57 грн. основного боргу слід закрити.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Сторони в договорі узгодили, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікову ставку НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.п. 8.2. договору).

У разі порушення покупцем строку платежу, встановленого п.7.11. цього договору, більше ніж 5 банківських днів покупець зобов`язаний, сплатити крім пені, штраф у розмірі 20 відсотків від суми простроченого платежу (п.п. 8.4. договору).

Також згідно п.п. 8.5. договору сторони дійшли згоди, щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої частиною 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, встановлених розділом 8 цього договору припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинне було бути виконане.

Перевіривши подані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення 439,46 грн. пені та 591,13 грн. штрафу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних, суд вважає останні вірними, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 439,46 грн. пені, 62,13 грн. 3% річних, 59,46 грн. інфляційних, 591,13 грн. штрафу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. Також суд закриває провадження у справі в частині стягнення 2956,57 грн. основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки даний борг був сплачений відповідачем після звернення позивача до суду.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" (11641, Житомирська область, Малинський район, с. Пиріжки, вул. Соборна, 57, ід. код 40048603)

- на користь Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім.Світлани Ковальської" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, ід. код 05523398) 439,46 грн. пені, 62,13 грн. 3% річних, 59,46 грн. інфляційних, 591,13 грн. штрафу, а також 2102,00 грн. сплаченого судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 2956,57 грн. основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.10.20

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу на ел. пошту:ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - відповідачу на ел. пошту: dbkfundament@ukr.net