Ухвала

від 26.10.2020 по справі 908/2679/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/172/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.10.2020 Справа № 908/2679/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши заяву Концерну Міські теплові мережі про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Підприємства Інвастар Запорізької обласної громадської організації Спілка екстремальних видів спорту коштів в загальній сумі 8626,62 грн.

ВСТАНОВИВ

Концерн Міські теплові мережі (далі заявник) звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою за вих. № 50/юр від 15.10.2020 про видачу судового наказу про стягнення з Підприємства Інвастар Запорізької обласної громадської організації Спілка екстремальних видів спорту основного боргу за відпущену теплову енергію в сумі 7451,28 грн., пені в сумі 1156,38 грн., трьох процентів річних в сумі 18,96 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501994 від 01.09.2006, що разом складає 8626,62 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020 вищевказану заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що 01.09.2006 між Концерном Міські теплові мережі (заявник, Теплопостачальна організація) та Підприємством Інвастар Запорізької обласної громадської організації Спілка екстремальних видів спорту (боржник, Споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501994, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору. Заявник зазначає, що теплова енергія постачалась на нежитлове приміщення площею 87,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 15а. Заявник вказує, що в період з листопада 2019 по квітень 2020 Концерн Міські теплові мережі відпустив боржнику теплову енергію на загальну суму 7451,28 грн., за вказаний період боржник не здійснив оплату за надану теплову енергію. Також вказує, що факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії. Разом з тим заявник зазначив, що відповідно до п. 6.3. договору споживач зобов`язаний до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Поряд з цим, заявник вказує, що надіслав на адресу боржника претензію № 357/04 від 19.05.2020 щодо погашення суми заборгованості.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

За змістом статей 148, 154 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовий наказ є судовим рішенням.

Таким чином, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Так, заявник в заяві про видачу судового наказу зазначив боржником - Підприємство Інвастар Запорізької обласної громадської організації Спілка екстремальних видів спорту (код ЄДРПОУ 24904344).

Втім, відповідно до наявної у відкритому доступі на сайті Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/ інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 24904344 зареєстрована юридична особа, повне найменування якої: Підприємство Інвастарт Запорізької обласної громадської організації Спілка екстремальних видів спорту .

Таким чином, заявник зазначив невірне повне найменування боржника в поданій заяві.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, в пункті 11.1. укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501994 від 01.09.2006 зазначено, що невід`ємними частинами цього Договору є: додатки до Договору № 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 6.

Втім, в порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України заявник додатки № 2, 4, 6 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501994 від 01.09.2006 суду не надав.

Так, в тексті поданої заявником заяви зазначено, що факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії. При цьому заявник вказує, що відповідно до п. п. 6.6., 6.6.1. договору № 501994 від 01.09.2006 споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Святого Миколая, 79-а документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії (Акт). Отриманий акт споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації протягом п`яти днів з дати отримання. Зазначає, що не дивлячись на те, що відповідно до умов укладеного договору у Теплопостачальної організації відсутній обов`язок надсилати споживачу рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, заявник надсилав на адресу боржника розрахункові документи (рахунки, акти приймання-передачі), що підтверджується реєстрами відправлення кореспонденції за спірний період.

Разом з тим, зі змісту п. 6.6.1., п. 6.6.2. договору № 501994 від 01.09.2006 вбачається, що отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.6.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначеннями про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для остаточних розрахунків за зазначений в ньому період.

Втім, додані заявником до поданої заяви акти приймання-передачі теплової енергії за період з листопада 2019 по квітень 2020 не містять підписів споживача (боржника), а також не містять позначень Теплопостачальної організації про відмову Споживача в їх підписанні.

Отже, заявником не додано до заяви акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, які є підставою для проведення остаточних розрахунків в розумінні п. 6.6.2. договору № 501994 від 01.09.2006, а відтак не надано до поданої заяви документи, які підтверджують факт постачання теплової енергії боржнику за вказаним договором на загальну суму 7451,28 грн.

З огляду на наведене вбачається, що заява Концерну Міські теплові мережі за вих. № 50/юр від 15.10.2020 про видачу судового наказу подана з порушенням вимог п. п. 2 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Враховуючи ненадання заявником до поданої заяви доказів, які підтверджують викладені обставини щодо постачання боржнику теплової енергії за договором (актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період, оформлених у відповідності із п. 6.6.2. договору), суд дійшов висновку про те, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги (саме в розмірі 7451,28 грн.), за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що заявник надав до поданої заяви договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2004 та додаткову угоду від 14.10.2011. Втім заявник не надав суду акту прийому-передачі в оренду нежитлового приміщення до договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2004.

Згідно із п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно із ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Концерну Міські теплові мережі за вих. № 50/юр від 15.10.2020 про стягнення з Підприємства Інвастарт Запорізької обласної громадської організації Спілка екстремальних видів спорту основного боргу за відпущену теплову енергію в сумі 7451,28 грн., пені в сумі 1156,38 грн., трьох процентів річних в сумі 18,96 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501994 від 01.09.2006 - на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Частиною 1 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 147, 150, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

1. У видачі судового наказу за заявою Концерну Міські теплові мережі за вих. № 50/юр від 15.10.2020 про стягнення з Підприємства Інвастарт Запорізької обласної громадської організації Спілка екстремальних видів спорту основного боргу за відпущену теплову енергію в сумі 7451,28 грн., пені в сумі 1156,38 грн., трьох процентів річних в сумі 18,96 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501994 від 01.09.2006 - відмовити.

2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 26.10.2020 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смірнов