Рішення

від 26.10.2020 по справі 908/1275/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/70/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 Справа № 908/1275/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 908/1275/20

за позовною заявою: Дошкільного навчального закладу № 7 м. Новояворівська, 81053, Львівська обл., Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Юрія Липи, буд. 10

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «БК «ЗАПОРІЖСЕРВІСБУД» , 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 160, офіс 5

про стягнення 24 000,00 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області від Дошкільного навчального закладу № 7 м. Новояворівська надійшла позовна заява від 18.05.20 № 18/05-2020/1 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «БК «ЗАПОРІЖСЕРВІСБУД» 24 000,00 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 950, 951 ЦК України, ст.ст. 20, 174, 193, 220 ГК України, а також тим, що відповідачем порушено зобов`язання перед позивачем за договором зберігання від 18.12.17 щодо схоронності майна позивача переданого на зберігання за актом прийому-передачі майна від 18.12.17 вартістю 24 000 грн., а саме шафи пекарської ШПЕ-3. З огляду на неможливість повернення відповідачем вказаного майна позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача його вартість.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.20 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Судом позовну заяву від 18.05.20 № 18/05-2020/1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/1275/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві від 18.05.20 № 18/05-2020/1 посилаючись на неналежне виконанням відповідачем умов договору на закупівлю товару за державні кошти від 18.12.17 № 81 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «БК «ЗАПОРІЖСЕРВІСБУД» 24 000,00 грн. основного боргу.

Відзив на позов або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/1275/20, станом на 27.05.20 місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «БК «ЗАПОРІЖСЕРВІСБУД» є: 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 160, офіс 5.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/1275/20 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247-252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 01.06.20 про відкриття провадження у справі.

Однак, ухвала, яка надсилалась господарським судом на вказану адресу відповідача від 01.06.20 повернулись у зворотньому порядку на адресу суду із відміткою відповідного відділення «Укрпошта» - «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження , місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку , якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/1275/20.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/1275/20 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Крім того, при прийнятті рішення по суті спору, судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.20 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 20.05.20 №392 та від 22.07.20 № 641 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.20 по 24.04.20 на всій території України було встановлено карантин.

Із 20.04.20 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30.03.20, яким внесено зміни до … ГПК України.

Зокрема, п. 3 ч. 11 розділу I вказаного Закону внесені наступні зміни до ГПК України: 3) розділ X Прикінцеві положення доповнено п. 4 наступного змісту: - визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також ін. процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

У зв`язку із вказаним, суд виходив з того, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.20 за №540-ІХ процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а продовжуються автоматично.

Судом після відкриття провадження у цій справі було враховано, що на засіданнях Кабінету Міністрів України строки загальнонаціонального карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) продовжувались до … 22.05.20, 22.06.20, 31.07.20, 31.08.20, 31.10.20.

Так, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.20 №343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.20 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та відповідно до п.п. 8 п. 2 постанови була дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.20 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у т.ч. у м. Києві та в м. Запоріжжі та області). Зокрема, дозволено: з 22.05.20 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.20 перевезення пасажирів метрополітенами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.20 № 641 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з (в редакції останніх змін ) на всій території України продовжено карантин до 31.08.20.

Залежно від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону встановлюється «зелений» , «жовтий» , «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі рівень епідемічної небезпеки) (п. 2). Рівень епідемічної небезпеки встановлюється за результатом оцінки епідемічних показників та визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua ) (п. 3). «Жовтий» , «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки встановлюється на території регіону, в якому наявне значне поширення COVID-19. Рівень епідемічної небезпеки може змінюватися для всієї території регіону або території окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону. В регіоні, щодо якого відсутнє рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій про встановлення рівня епідемічної небезпеки, застосовуються протиепідемічні заходи, передбачені для «зеленого» рівня епідемічної небезпеки (п. 4). Регіоном із значним поширенням COVID-19 вважається регіон, в якому наявна хоча б одна з таких ознак: завантаженість ліжок у закладах охорони здоров`я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить більш як 50 %; середня кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу становить менше ніж 24 тестування на 100 тис. населення протягом останніх 7 днів; коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить більш як 11%, який обраховується за формулою … (п. 5). Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій переглядає рішення про зміну рівня епідемічної небезпеки на території регіону або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону із «жовтим» , «помаранчевим» або «червоним» рівнем епідемічної небезпеки не частіше ніж один раз на п`ять днів (п. 6).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.20 № 731-ІХ (набув чинності із 17.07.20) п. 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України викладено в такій редакції: І . … 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі , якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд, за заявою особи, продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

II . Прикінцеві та перехідні положення. … 2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України, … в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.20, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 26.10.20.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.17 між Дошкільним навчальним закладом № 7 м. Новояворівська (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «ЗАПОРІЖСЕРВІСБУД» (Постачальник) укладено договір на закупівлю товару за державні кошти № 81, за умовами якого, Постачальник зобов`язується постачати товари зазначені в Специфікації (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1. договору).

Згідно із п. 1.2. договору, найменування та кількість (номенклатура, асортимент) Товару зазначені в специфікації договору (Додаток № 1).

Відповідно до п. 3.1. договору, ціна цього договору становить 24 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 4 000,00 грн. Ціна товару визначена за результатами електронного аукціону.

Пунктом 3.3. договору, ціна на товар встановлюється в національній грошовій одиниці України - гривні.

У відповідності до п. 3.4. договору, платіжні зобов`язання Замовника за цим договором виникають відповідно до ст. ст. 48, 49 Бюджетного кодексу України, тільки при наявності відповідного бюджетного призначення на 2017 рік та обсягів реального фінансування, передбаченого в кошторисі.

Розрахунки проводяться шляхом оплати після пред`явлення Постачальником накладної на оплату Товару (п. 4.1. договору).

Згідно із п. 4.2. договору, вид розрахунків - безготівковий, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 5.1. договору, поставка Товару здійснюється вчасно згідно замовлення до 31.12.17.

Місце поставки (передачі) товару: Україна, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Ю. Липи, 10 (п. 5.2. договору).

У відповідності до п. 5.3. договору, приймання-передача товару здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством України.

Пунктом 6.1.1. договору, Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі (при наявності бюджетного фінансування) сплачувати за поставлений (переданий) товар.

Згідно із п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.17, а у частині грошових зобов`язань - до повного виконання.

Відповідно до специфікації до договору на закупівлю товару за державні кошти від 18.12.17 № 81 сторонами визначено, що Постачальник має передати Замовнику товар - шафу пекарську ШПЕ-3, виробник - АРМ-ЕКО, Україна, у кількості 1 штука за ціною з ПДВ - 24 000,00 грн.

18.12.17 ТОВ «БК «ЗАПОРІЖСЕРВІСБУД» виставило Дошкільному навчальному закладу № 7 м. Новояворівська рахунок-фактуру № СФ-0000165 на суму 24 000,00 грн. на шафу пекарську ШПЕ-3 (ТОВ Арм-Еко, Україна) у кількості 1 штуки.

18.12.17 між сторонами по справі оформлено видаткову накладну № РН-0000165 на шафу пекарську ШПЕ-3 (ТОВ Арм-Еко, Україна) у кількості 1 штуки за ціною 24 000,00 грн.

У відповідності до платіжного доручення від 20.12.17 № 14, Дошкільний навчальний заклад № 7 м. Новояворівська перерахував ТОВ «БК «ЗАПОРІЖСЕРВІСБУД» грошові кошти у розмірі 24 000,00 грн. з призначенням платежу: за шафу пекарську; дог. № 81 від 18.12.2017 та накладної № РН-0000165 від 18.12.2017; ПДВ - 4 000,00 грн. .

18.12.17 між Дошкільним навчальним закладом № 7 м. Новояворівська (Поклажодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «ЗАПОРІЖСЕРВІСБУД» (Зберігач) укладено договір зберігання, за умовами якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку цього Договору Майно, згідно Акту прийому-передачі майна, загальною вартістю 24000,00 грн.

Згідно із п. 1.2. договору зберігання, зберігання за цим Договором є безоплатним.

Відповідно до п. 2.1. договору зберігання, Зберігач зобов`язаний:

- вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання (п. 2.1.1.);

- зберігати майно окремо від інших речей, з дотриманням усіх необхідних умов, які

забезпечують збереження майна Поклажодавця (п. 2.1.2.);

- нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Поклажодавця, переданого на зберігання Зберігачеві, у відповідності із цим Договором та чинним законодавством України з моменту одержання майна від Поклажодавця та до моменту його повернення Поклажодавцеві (п. 2.1.3.);

- повернути майно Поклажодавцеві за першою вимогою останнього (п. 2.1.4.).

Зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення Поклажодавцеві. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке передане на зберігання, або його частини, Зберігач повинен відшкодувати Поклажодавцеві всі пов`язані з цим збитки (п. 4.2. договору зберігання).

Пунктом 6.1. договору зберігання визначено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами скріплення печатками Сторін.

У відповідності до акту прийому-передачі майна від 18.12.17, Дошкільний навчальний заклад № 7 м. Новояворівська передав, а ТОВ «БК «ЗАПОРІЖСЕРВІСБУД» прийняв на зберігання майно, а саме: шафу пекарську ШПЕ-3 (ТОВ Арм-Еко, Україна) у кількості 1 штуки за ціною 24 000,00 грн.

12.06.19 між Дошкільним навчальним закладом № 7 м. Новояворівська (Поклажодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «ЗАПОРІЖСЕРВІСБУД» (Зберігач) укладено додаткову угоду № 1 до договору зберігання від 18.12.17, згідно якої Сторони дійшли взаємної згоди розірвати з 12.06.19 Договір зберігання від 18.12.17, відповідно до якого Зберігач прийняв на зберігання майно Поклажодавця, а саме шафу пекарську ШПЕ-3, виробник ТОВ АРМ-ЕКО, Україна, загальною вартістю 24 000,00 грн. (п. 1).

Згідно із п. 2 додаткової угоди № 1 від 12.06.19, у зв`язку з неможливістю Зберігача передати Поклажодацю після зберігання належної якості та цілісності шафу пекарську ШПЕ-3, виробник ТОВ АРМ-ЕКО, Україна, Зберігач зобов`язаний відшкодувати Поклажодавцю її вартість шляхом перерахування останньому грошових коштів у сумі 24 000,00 грн. за такими реквізитами: Отримувач: Дошкільний навчальний заклад №7 м.Новояворівська; Рахунок: 35422118089803; Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО банку: 825014.

У відповідності до п. 3 додаткової угоди № 1 від 12.06.19, Зберігач зобов`язаний перерахувати Поклажодавцю суму згідно п. 2 цієї Додаткової угоди на протязі 2 банківських днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди.

Пунктом 4 додаткової угоди № 1 від 12.06.19, дана Додаткова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши додані до справи докази суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та ін. обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ін. засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір зберігання від 18.12.17 з урахуванням додаткової угоди від 12.06.19 № 1.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 936 ЦК України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 938 ЦК України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч. 1 ст. 942 ЦК України).

Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (ст. 944 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 950 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Статтею 951 ЦК України передбачено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість (ч.1). Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості (ч.2).

Приписами ст. 953 ЦК України закріплено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було вище зазначено, згідно із п. 2 додаткової угоди № 1 від 12.06.19, у зв`язку з неможливістю Зберігача передати Поклажодацю після зберігання належної якості та цілісності шафу пекарську ШПЕ-3, виробник ТОВ АРМ-ЕКО, Україна, Зберігач зобов`язаний відшкодувати Поклажодавцю її вартість шляхом перерахування останньому грошових коштів у сумі 24 000,00 грн.

У відповідності до п. 3 додаткової угоди № 1 від 12.06.19, Зберігач зобов`язаний перерахувати Поклажодавцю суму згідно п. 2 цієї Додаткової угоди на протязі 2 банківських днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку про те, що строк дії договору зберігання від 18.12.17 закінчився 12.06.19 у зв`язку із його розірванням сторонами відповідно до додаткової угоди від 12.06.19 № 1, а згідно п. 3 цієї Додаткової угоди Зберігач зобов`язаний перерахувати Поклажодавцю суму згідно п. 2 цієї Додаткової угоди на протязі 2 банківських днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вирішуючи вказану справу по суті спору судом враховано, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України та інших підзаконних нормативно-правових актів, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БК «ЗАПОРІЖСЕРВІСБУД» (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 160, офіс 5, код ЄДРПОУ 36141038) на користь Дошкільного навчального закладу № 7 м. Новояворівська (81053, Львівська обл., Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Юрія Липи, буд. 10, код ЄДРПОУ 22399037) - 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.10.2020

Суддя В.Л. Корсун