Рішення

від 27.10.2020 по справі 909/515/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/515/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2020 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/515/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "ЕКМІ" про стягнення з приватного підприємства "Анд-Марк" заборгованості за договором поставки.

ТОВ "ВТФ "Екмі" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ПП "АНД-МАРК" заборгованості за договором поставки № 162 від 20 грудня 2016 р. 291 143 грн 10 коп. основного боргу, 35 734 грн 82 коп. 10 % річних за користування чужими грошовими коштами, 10 720 грн 45 коп. 3 % річних та 13 924 грн 55 коп. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення своїх договірних зобов`язань відповідач не оплатив поставлений йому позивачем товар.

19 червня 2020 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановив позивачу п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали для надіслання суду заяви із уточненим змістом розміру позовних вимог та відповідачу встановив строк на подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

30 червня 2020 р., до суду надійшла позовна заява ТОВ "ВТФ "Екмі" з уточненими позовними вимогами, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ПП "АНД-МАРК" 291 143 грн 10 коп. основного боргу, 38 526 грн 60 коп. 10 % річних за користування чужими грошовими коштами, 11 557 грн 98 коп. 3 % річних та 13 924 грн 55 коп. інфляційних втрат.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу на зазначену у позовній заяві адресу: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Новгородська, буд. 49А, і яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача.

Однак, поштове відправлення, яким суд надсилав відповідачу копію ухвали від 19 червня 2020 р. повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "повернення за терміном".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день розгляду даної справи ПП "АНД-МАРК" зареєстроване за зазначеною вище адресою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із змісту даних, зазначених на поштовому конверті, у якому суд надсилав відповідачу копію ухвали від 19 червня 2020 р., відмітку про повернення цього відправлення у поштовому відділенні проставили 24 липня 2020 р. Відтак, п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов розпочався 25 липня 2020 р. та закінчився 08 серпня 2020 р.

Відзиву на позов відповідач у встановлений судом строк не подав.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

ПП "АНД-МАРК" (покупець) та ТОВ "ВТФ "Екмі" (постачальник) уклали договір поставки від 20 грудня 2016 р. № 162 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором за письмовим замовленням покупця поставляти окремими партіями та передавати у власність покупцю товари, а покупець зобов`язався приймати товари та оплачувати їх на встановлених договором умовах.

Згідно з п. 4.2 Договору, датою поставки є дата прийняття покупцем товару за видатковою накладною. Накладна свідчить про те, що сторони досягли повної згоди щодо асортименту, кількості та ціни товару.

Відповідно п. 6.1 Договору, оплата партії товару здійснюється покупцем в гривнях, в безготівковій формі, перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 28 календарних днів від дати поставки товару.

За змістом пунктів 7.1 та 7.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по цьому договору винна сторона несе відповідальність згідно з договором та чинним законодавством. При порушенні строків оплати, передбачених п. 6.1 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки платежу, включаючи день оплати. Пеня нараховується за весь період прострочки оплати отриманої продукції, крім того покупець сплачує постачальнику проценти у розмірі 10 % річних на суму простроченої оплати відповідно до ст. 536 ЦК України.

За даними наявних у матеріалах справи видаткових накладних від 10 грудня 2018 р. № Э0000005044, від 12 листопада 2018 р. № Э0000004634 та від 26 листопада 2018 р. № Э0000004859, на виконання умов договору від 20 грудня 2016 р., постачальник передав покупцю товар на загальну суму 335 170 грн 26 коп., який покупець не оплатив.

Однак, як стверджує позивач, 07 лютого 2019 р., частина товару на загальну суму 44 027 грн 16 коп. була повернута відповідачем позивачу, внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 08 лютого 2019 р. становить 291 143 грн 10 коп.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено у ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що належним чином виконавши свої договірні зобов`язання позивач поставив відповідачу товар, який останній не оплатив, зокрема, у ПП "АНД-МАРК" наявна заборгованість за договором поставки № 162 від 20 грудня 2016 р. у розмірі 291 143 грн 10 коп.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши заявлені до стягнення інфляційні втрати, суд встановив, що наведений позивачем розрахунок є арифметично правильним.

Отже, позов ТОВ "ВТФ "Екмі" в частині заявлених вимог про стягнення з ПП "АНД-МАРК" 291 143 грн 10 коп. основного боргу та 13 924 грн 55 коп. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Натомість, суд самостійно розрахував 3 % річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду та встановив, що за період з 08 лютого 2019 р. по 04 червня 2020 р. з відповідача слід стягнути 11 547 грн 78 коп. 3 % річних.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 10 % річних за користування чужими грошовими коштами за порушення строків оплати отриманого товару слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Частина друга статті 536 цього Кодексу - розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з визначенням поняття неустойки, що передбачено статтею 549 ЦК України, грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення зобов`язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, є пеня.

Отже, проценти за користування чужими грошовими коштами, нараховані позивачем у відповідності до умов п. 7.2 укладеного між сторонами договору поставки, за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб їх обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за весь період прострочення, підпадають під визначення пені.

Наведена позиція узгоджується із висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 р. у справі № 922/3578/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, правильним є нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами за період шести місяців, зокрема, з 08 лютого 2019 р. по 08 серпня 2020, що відповідно до здійсненого судом розрахунку від суми основного боргу 291 143 грн 10 коп. становить 14 517 грн 27 коп.

Згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково;

з приватного підприємства "Анд-Марк" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Новгородська, буд. 49А; ідентифікаційний код 30983847) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "ЕКМІ" (08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, буд. 5; ідентифікаційний код 20007642) стягнути 291 143 (двісті дев`яносто одну тисячу сто сорок три) грн 10 коп. основного боргу, 14 517 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять) грн 27 коп. 10 % річних за користування чужими грошовими коштами, 11 547 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок сім) грн 78 коп. 3 % річних, 13 924 (тринадцять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 55 коп. інфляційних втрат та 4 966 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят шість) грн 99 коп. судового збору;

в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "ЕКМІ" про стягнення з приватного підприємства "Анд-Марк" 24 009 грн 33 коп. 10 % річних за користування чужими грошовими коштами та 10 грн 20 коп. 3 % річних - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору в частині 360 грн 29 коп. - залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко