Рішення

від 19.10.2020 по справі 910/12290/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020Справа № 910/12290/20 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ, будинок 40) до проДочірнього підприємства Виробничо - комерційне підприємство Маяк - Сервіс (04073, місто Київ, МОСКОВСЬКИЙ ПРОСПЕКТ, будинок 13) стягнення заборгованості у розмірі 72 275 грн. 76 коп. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ (надалі також - Позивач ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Виробничо - комерційне підприємство Маяк - Сервіс (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 72 275 грн. 76 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення переплати за Договором на компенсацію витрат за користування енергетичними ресурсами №4/19-Е від 02.01.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2020 року відкрито провадження у справі № 910/12290/20, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.08.2020 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 31.08.2020 року уповноваженій особі Позивача та поверненням на адресу суду поштового конверту у зв`язку з відсутністю адресату, надісланого на адрес Відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Дочірнього підприємства Виробничо - комерційне підприємство Маяк - Сервіс є 04073, місто Київ, МОСКОВСЬКИЙ ПРОСПЕКТ, будинок 13.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/12290/20 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Дочірнього підприємства Виробничо - комерційне підприємство Маяк - Сервіс , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

02.01.2019 року між Дочірнім підприємством Виробничо - комерційне підприємство Маяк - Сервіс (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ (Субспоживач) було укладено Договір на компенсацію витрат за користування енергетичними ресурсами №4/19-Е, відповідно до умов якого Споживач надає право Субспоживачеві тимчасово використовувати енергетичну енергію в межах 80 кВт потужністю споживання для потреб ВРП Торгівельно-офісного центру, власника нежитлової будівлі - павільйон №64 з усіма його приладдями, в тому числі інженерними комунікаціями, за адресою проспект Степана Бандери, 8, в межах виділених Споживачу лімітів та дозволених до використання потужностей, а Субспоживач зобов`язаний компенсувати Споживачеві вартість понесених витрат на придбання та постачання енергетичних ресурсів, в тому числі витрат на обслуговування систем постачання та виробництва, згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід`ємною частиною. (а.с. 6-11)

Субспоживач сплачує Споживачеві компенсацію за користування такими ресурсами: електроенергією по III категорії надійності електропостачання. (п.1.2 Договору)

У п.1.3 Договору зазначено, що компенсація за використані енергетичні ресурси здійснюється на підставі показань лічильника типу NIK 2303 A.RT.1000.М. 11 № 880029.8, трансформатор струму 150/5, встановленого в щитовій трансформатора №3 РП-382, початкові показники: 6106,3.

Сума даного Договору за місяць залежить від використаних Субспоживачем енергетичних ресурсів. (п.3.1Договору)

Відповідно до п.3.2 Договору враховуючи необхідність авансування енергетичних ресурсів організаціям - постачальникам, Субспоживач здійснює передплату енергетичних ресурсів в обсязі використання попереднього місяця до 5 числа поточного місяця. В перший місяць договору (у разі відсутності інформації щодо фактичного використання енергетичних ресурсів) сума передплати розраховується із врахування 100% запланованого обсягу використання енергетичних ресурсів Субспоживачем. У разі. перевищення використання передплачених ресурсів протягом 2-х робочих днів з моменту перевищення Субспоживач зобов`язаний збільшити суму передплати на розрахункову суму перевикористання ресурсів до кінця поточного місяця.

Згідно з п.3.3 Договору оплата компенсації за використані енергетичні ресурси по даному Договору здійснюється щомісячно, незалежно від результатів господарської діяльності, Субспоживачем протягом 5 (п`яти) банківських днів від дня виставлення рахунків та не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно виставленим рахункам на оплату, на розрахунковий рахунок Споживача.

Термін дії даного Договору встановлюється з 02.0.2019 р. по 31.12.2019 р. (п.5.1 Договору)

Додатковою угодою від 01.10.2019 року до Договору на компенсацію витрат за користування енергетичними ресурсами №4/19-Е від 02.01.2019 року Сторони вирішили припинити дію Договору з 01.10.2019 року. (а.с.12)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на компенсацію витрат за користування енергетичними ресурсами №4/19-Е від 02.01.2019 року ним було перераховано Відповідачу суму грошових коштів у загальному розмірі 682 052 грн. 47 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №809552 від 08.04.2019 року на суму 22 807 грн. 00 коп., №600391 від 14.03.2019 року на суму 105 414 грн. 52 коп., №600390 від 14.03.2019 року на суму 22 402 грн. 77 коп., №413523 від 19.02.2019 року на суму 83 011 грн. 75 коп., №413522 від 19.02.2019 року на суму 83 011 грн. 75 коп., №198788 від 16.05.2019 року на суму 19 544 грн. 76 коп., №446077 від 13.06.2019 року на суму 85 138 грн. 56 коп., №671551 від 10.07.2019 року на суму 93 674 грн. 88 коп., №100998 від 12.08.2019 року на суму 82 415 грн. 52 коп., №361124 від 10.09.2019 року на суму 84 630 грн. 96 коп. (а.с. 13-22)

В той же час, на виконання умов Договору на компенсацію витрат за користування енергетичними ресурсами №4/19-Е від 02.01.2019 року Позивачем було використано енергетичну енергію на загальну суму в розмірі 609 776 грн. 71 коп., що підтверджується Актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000420 від 19.02.2019 року на суму 83 011 грн. 75 коп., №ОУ-000363 від 11.03.2019 року на суму 110 685 грн. 24 коп., №ОУ-01401 від 02.09.2019 року на суму 82 481 грн. 76 коп., №ОУ-01122 від 01.08.2019 року на суму 80 332 грн. 56 коп., №ОУ-00907 від 01.07.2019 року на суму 78 249 грн. 60 коп., №ОУ-00480 від 03.06.2019 року на суму 62 824 грн. 32 коп., №ОУ-00210 від 02.05.2019 року на суму 40 510 грн. 08 коп., №ОУ-000607 від 03.04.2019 року на суму 61 475 грн. 40 коп., №ОУ-01636 від 01.10.2019 року на суму 10 206 грн. 00 коп. (а.с.23-31)

18.11.2019 року Позивачем направлено на адресу Відповідача лист №14-2019-5396, який отриманий відповідачем 26.11.2019 року, що підтверджується відповідним записом на листі, з вимогою повернути Позивачу залишок коштів в розмірі 72 275 грн. 76 коп.(а.с. 32-33)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не повернув суму передоплати за користування енергетичними ресурсами за Договором на компенсацію витрат за користування енергетичними ресурсами №4/19-Е від 02.01.2019 року у розмірі 72 275 грн. 76 коп. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ становить 72 275 грн. 76 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору на компенсацію витрат за користування енергетичними ресурсами №4/19-Е від 02.01.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За змістом ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на компенсацію витрат за користування енергетичними ресурсами №4/19-Е від 02.01.2019 року ним було перераховано Відповідачу суму грошових коштів у загальному розмірі 682 052 грн. 47 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №809552 від 08.04.2019 року на суму 22 807 грн. 00 коп., №600391 від 14.03.2019 року на суму 105 414 грн. 52 коп., №600390 від 14.03.2019 року на суму 22 402 грн. 77 коп., №413523 від 19.02.2019 року на суму 83 011 грн. 75 коп., №413522 від 19.02.2019 року на суму 83 011 грн. 75 коп., №198788 від 16.05.2019 року на суму 19 544 грн. 76 коп., №446077 від 13.06.2019 року на суму 85 138 грн. 56 коп., №671551 від 10.07.2019 року на суму 93 674 грн. 88 коп., №100998 від 12.08.2019 року на суму 82 415 грн. 52 коп., №361124 від 10.09.2019 року на суму 84 630 грн. 96 коп. (а.с. 13-22)

В той же час, на виконання умов Договору на компенсацію витрат за користування енергетичними ресурсами №4/19-Е від 02.01.2019 року Позивачем було використано енергетичну енергію на загальну суму в розмірі 609 776 грн. 71 коп., що підтверджується Актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000420 від 19.02.2019 року на суму 83 011 грн. 75 коп., №ОУ-000363 від 11.03.2019 року на суму 110 685 грн. 24 коп., №ОУ-01401 від 02.09.2019 року на суму 82 481 грн. 76 коп., №ОУ-01122 від 01.08.2019 року на суму 80 332 грн. 56 коп., №ОУ-00907 від 01.07.2019 року на суму 78 249 грн. 60 коп., №ОУ-00480 від 03.06.2019 року на суму 62 824 грн. 32 коп., №ОУ-00210 від 02.05.2019 року на суму 40 510 грн. 08 коп., №ОУ-000607 від 03.04.2019 року на суму 61 475 грн. 40 коп., №ОУ-01636 від 01.10.2019 року на суму 10 206 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.23-31)

Додатковою угодою від 01.10.2019 року до Договору на компенсацію витрат за користування енергетичними ресурсами №4/19-Е від 02.01.2019 року Сторони вирішили припинити дію Договору з 01.10.2019 року. (а.с.12)

Проте, Відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження користування Товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ енергетичними ресурсами на суму перерахованої попередньої оплати у розмірі 72 275 грн. 76 коп. за Договором на компенсацію витрат за користування енергетичними ресурсами №4/19-Е від 02.01.2019 року.

У даному випадку Суд приходить до висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин сторін норми ст. 693 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У розумінні приписів частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідачем обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, належними засобами доказування не спростовано.

18.11.2019 року Позивачем направлено на адресу Відповідача лист №14-2019-5396, який отриманий відповідачем 26.11.2019 року, що підтверджується відповідним записом на листі, з вимогою повернути Позивачу залишок коштів в розмірі 72 275 грн. 76 коп.(а.с. 32-33)

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, Суд приходить до висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення перерахованих Позивачем коштів у розмірі 72 275 грн. 76 коп.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ в розмірі 72 275 грн. 76 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення перерахованих грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 72 275 грн. 76 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Виробничо - комерційне підприємство Маяк - Сервіс (04073, місто Київ, МОСКОВСЬКИЙ ПРОСПЕКТ, будинок 13, Ідентифікаційний код юридичної особи 22934105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ, будинок 40, Ідентифікаційний код юридичної особи 30487219) заборгованість у розмірі 72 275 (сімдесят дві тисячі двісті сімдесят п`ять) грн. 76 (сімдесят шість) коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19 жовтня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин