Рішення

від 08.10.2020 по справі 911/221/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov. ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/221/20

За позовомКомунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (07101, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 5) ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» (07101, Київська обл., м. Славутич, Таллінський квартал, 26, кв.2) Про стягнення заборгованості та розірвання договору Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Булавіна Є.С.

Представники:

Від позивача не з`явився Від відповідача не з`явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» (далі - відповідач) 29183,49 грн основного боргу, 4087,77 грн пені, 387,97 грн 3 % річних та 139,49 грн інфляційних втрат. Також позивач просить розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, №643 від 01.08.2010 з огляду на систематичне прострочення відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань орендаря, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, наявність якої порушує майнові права комунального підприємства.

Провадження у справі за вказаними вимогами відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2020 №911/221/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 19.02.2020, в яке викликано уповноважених представників сторін, встановлено сторонам строки для вчинення необхідних процесуальних дій тощо.

У підготовче засідання, призначене на 19.02.2020, сторони уповноважених представників не направили, про причини їх неявки суд не повідомили. У зв`язку з наявністю об`єктивних причин, що перешкодили з`ясуванню всіх процесуальних питань та вчиненню судом дій, передбачених ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання відкладено на 04.03.2020, про що судом на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

04.03.2020 підготовче засідання у справі не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, тобто зважаючи на об`єктивні причини.

Згідно з ухвалою від 11.03.2020 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання справі №911/221/20 призначено на 08.04.2020, про що сторін повідомлено в установленому процесуальним законодавством порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» №211 від 11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, який в подальшому було неодноразово продовжено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №215 від 16.03.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» №239 від 25.03.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №255 від 02.04.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» №291 від 22.04.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» №343 від 04.05.2020, Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №392 від 20.05.2020 та Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №641 від 22.07.2020.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, відповідно до якого процесуальні строки, в тому числі строки розгляду справи по суті, подання відзиву продовжуються на час дії карантину.

08.04.2020, 29.04.2020, 13.05.2020, 03.06.2020, 17.06.2020, 03.07.2020 та 05.08.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвали із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 29.04.2020, 13.05.2020, 03.06.2020, 17.06.2020, 03.07.2020, 05.08.2020 та 10.09.2020 відповідно.

Відкладення підготовчого засідання було зумовлено продовженням вищезазначеним Законом строку на надання відповідачем відзиву на період карантину, що позбавляло суд можливості закриття підготовчого провадження без збереження стороні необхідних умов для реалізації своїх процесуальних прав в установлені законодавством строки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 №731-ІХ, що набрав чинності 17.07.2020, п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якої: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв`язку з вищевикладеним, процесуальні строки, що були продовжені на час дії карантину, закінчилися 06.08.2020.

Після закінчення 20-денного строку ні в продовж, ні з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 №731-ІХ до суду не надходило від учасників справи або ж інших заінтересованих осіб жодних заяв.

10.09.2020 Господарським судом Київської області постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.09.2020.

24.09.2020 Господарським судом Київської області суд на місці без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення судового засідання на 08.10.2020.

У судове засідання, призначене на 08.10.2020, сторони не з`явивилися, уповноважених представників не направили.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, заявлені до нього позовні вимоги не заперечив та не спростував, на виклик суду жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд зауважує, що з метою належного повідомлення сторін про дату, час і місце проведення всіх судових засідань, у тому числі і підготовчих, за їх місцезнаходженням направлялися ухвали, постановлені в порядку ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, щодо належного повідомлення відповідача суд зазначає таке.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі від 27.01.2020 та подальші процесуальні документи у цій справі направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на актуальну адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, вчинення судом процесуальних дій під час провадження у справі відбувалося за відсутності у засіданні, зокрема, представника відповідача в порядку приписів ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач вважається належним чином повідомленим про факт заявлення до нього позовних вимог і прийняття судом до розгляду позовної заяви з позовними вимогами до нього, а також про дату, час і місце розгляду справи, адже процесуальні документи направлялися за його місцезнаходженням своєчасно та в установленому порядку.

Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який був належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений законодавством і судом, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, спір підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

08.10.2020 у судовому засіданні, після з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2018 Комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради, в якості орендодавця, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» , в якості орендаря, уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, №643 (далі - договір), за яким позивач зобов`язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: Базу ГПЕСІ з бетонним майданчиком, яка належить до комунальної власності територіальної громади міста Славутича і знаходиться на балансі орендаря, та розташоване за адресою: 07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Енергетична (Будбаза), 9, загальною площею 1474,90 кв м (у тому числі База ГПЕСІ - 122,00 кв м, бетонний майданчик - 1352,90 кв м) для використання під промислове будівництво.

Строк дії вказаного договору сторони погодили у п.7.1, де вказується, що договір вступає в силу з 01.08.2018 та діє до 30.07.2021 включно.

Порядок передачі та повернення орендованого майна сторони погодили у розділі 2 договору, де серед іншого, передбачено, що приймання-передавання майна здійснюється двосторонньою комісією, про що складається відповідний акт приймання-передачі та акт технічного огляду і майно вважається переданим або поверненим з моменту підписання акту прийому-передачі (п.2.4, 2.4.3, 2.4.4).

Порядок визначення розміру орендної плати та проведення розрахунків сторони визначили у розділі 3 договору, де, зокрема, вказано таке:

- орендна плата вноситься орендодавцеві орендарем за користування майном незалежно від результатів його господарської діяльності (п.2.1);

- орендна плата за корисну площу визначається на підставі Методики розрахунку порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича та за перший (базовий) місяць оренди - серпень 2018 року (без урахування індексу інфляції за липень 2018 року) становить 1985,12 грн з ПДВ. Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди він визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці (п.3.2);

- орендна плата наведена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат орендодавця (п.3.3);

- орендна плата вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним (п.3.4).

До основних обов`язків орендаря договором віднесено:

- своєчасне та повне здійснення всіх передбачених договором платежів (п.5.1 договору);

- компенсування орендодавцю плати за земельну ділянку (та/або земельного податку), на якій розміщено об`єкт оренди та прилеглої території до об`єкта оренди протягом терміну оренди (п.5.15 договору);

- утримання майна у справному стані (п.5.1.6 договору);

- щомісячне підписання та повернення орендодавцеві до останнього числа поточного місяця екземпляру акта здачі-прийняття (надання послуг) і проведення звіряння взаєморозрахунків, шляхом оформлення двосторонніх актів (п.5.1.18 договору) та ін.

Долученим до матеріалів справи двостороннім актом приймання-передачі від 01.08.2018, оформленим в якості додатку №2 до договору, а також актом технічного огляду від 01.08.2018, оформленим в якості додатку №3 до договору, підтверджується факт передачі орендодавцем орендареві обумовленого договором майна, що знаходиться у м. Славутичі Київської області по вулиці Енергетичній (Будбаза) №9.

Обставини користування орендарем орендованим майном також підтверджуються наявним в матеріалах справи листами відповідача, адресованими позивачу, двосторонніми актами надання послуг за договором №643 від 01.08.2018, розписками уповноваженої особи відповідача в рахунках на оплату передбачених договором платежів.

Спір у справі виник внаслідок наявності у відповідача, як стверджує позивач, простроченої заборгованості за договором на загальну суму 29183,49 грн, а саме:

- з внесення орендної плати за період з лютого по грудень 2019 року у сумі 23673,26 грн, з яких за лютий 2019 року - 2108,88 грн, за березень 2019 - 2119,43 грн, за квітень 2019 року - 2159,89 грн, за травень 2019 року - 2159,89 грн, за червень 2019 року - 2175,01 грн, за липень 2019 року - 2164,14 грн, за серпень 2019 року - 2151,16 грн, за вересень 2019 року - 2144,70 грн, за жовтень 2019 року - 2159,71 грн, за листопад 2019 року - 2174,83 грн, за грудень 2019 року - 2177,00 грн;

- з компенсації плати за землю за період з лютого по грудень 2019 року у сумі 5510,23 грн, з яких за лютий 2019 року - 384,43 грн та по 512,58 грн за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2019 року.

На підтвердження свої вимог позивач надав договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №643 від 01.08.2018 з додатками, виписки з банківського рахунку на підтвердження надходження від відповідача коштів в рахунок орендної плати за період з серпня 2018 року по січень 2019 року, рахунки на оплату орендної плати та компенсації плати за землю, акти надання послуг (щодо орендної плати та компенсації плати за землю), розрахунок орендної плати за спірний період, розрахунок компенсації плати за землю за спірний період, розрахунок сум земельного податку, податкову накладну, платіжні доручення щодо перерахування позивачем податку за землю, листи орендодавця з повідомленнями про наявність заборгованості та вимогами її погашення, претензії про сплату боргу за договором №643 від 01.08.2018, листи Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» про визнання прострочення в частині орендних платежів та відшкодування плати за землю та про гарантування своєчасного проведення подальших розрахунків.

Позивач надсилав відповідачу листи в порядку досудового врегулювання спору (№1-11/367 від 21.05.2019 та №1-11/426 від 27.06.2019) з повідомленням суми заборгованості та проханням її сплати, які додані до матеріалів справи.

12.07.2019 позивач надіслав до відповідача претензію №1-11/453 на суму 13355,64 грн з проханням погасити заборгованість протягом 10 (десяти) календарних днів, копія якої наявна в матеріалах справи.

17.09.2019 позивач надіслав до відповідача претензію №1-11/556 на суму 19168,81 грн з проханням погасити заборгованість протягом 10 (десяти) календарних днів, копія якої додана до матеріалів справи.

У листі №17/02 від 17.09.2019 відповідач підтвердив заборгованість зі сплати оренди та відшкодування плати за користування землею за лютий-серпень 2019 у сумі 18185,48 грн перед позивачем та повідомив, що ним приймаються усі необхідні заходи по погашенню існуючої заборгованості в строк до 31.10.2019.

В подальшому відповідач листом №02/11 від 01.11.2019 сповістив, що заборгованість перед позивачем зі сплати оренди та відшкодування плати за користування землею за лютий-жовтень 2019 у сумі 23381,33 грн та повідомив, що ним приймаються усі необхідні заходи по погашенню існуючої заборгованості в строк до 25.12.2019.

За приписами п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У ч.1 ст.286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.3 ст.762 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначає ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст.610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Наявними у матеріалах справи дрказами, що стосуються спірних правовідносин сторін, і які приєднані до позовної заяви, підтверджується, що позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об`єкт оренди та зобов`язався вчасно оплачувати орендні платежі, а також компенсувати плату за землю.

Як вбачається з матеріалів справи позивач формував та передавав відповідачу рахунки на оплату за договором, які містили посилання на договір, необхідні реквізити сторін, найменування та призначення платежу, розмір необхідної до сплати суми, граничний строк оплати, підпис уповноваженої особи. Зокрема, було сформовано рахунок №362 від 15.02.2019 на суму 2108,88 грн на перерахування орендної плати за лютий 2019 року; №441 від 15.02.2019 на суму 384,43 грн компенсації плати за землю за лютий 2019 року; №672 від 15.03.2019 на суму 2119,43 грн на перерахування орендної плати за березень 2019 року; №605 від 15.03.2019 на суму 512,58 грн компенсації з плати за землю за березень 2019 року; №976 від 15.04.2019 на суму 2138,51 грн на перерахування орендної плати за квітень 2019 року; №908 від 15.04.2019 на суму 512,58 грн компенсації з плати за землю за квітень 2019 року; №1267 від 15.05.2019 на суму 2159,89 грн на перерахування орендної плати за травень 2019 року; №1190 від 15.05.2019 на суму 512,58 грн компенсації з плати за землю за травень 2019 року; №1602 від 14.06.2019 на суму 2175,01 грн на перерахування орендної плати за червень 2019 року; №1530 від 14.06.2019 на суму 512,58 грн компенсації з плати за землю за червень 2019 року; №1916 від 15.07.2019 на суму 2164,14 грн на перерахування орендної плати за липень 2019 року; №1839 від 15.07.2019 на суму 512,58 грн компенсації з плати за землю за липень 2019 року; №2197 від 13.08.2019 на суму 2151,16 грн на перерахування орендної плати за серпень 2019 року; №2287 від 13.08.2019 на суму 512,58 грн компенсації з плати за землю за серпень 2019 року; №2500 від 13.09.2019 за вересень 2019 року на суму 2144,70 грн орендної плати та 512,58 грн компенсації з плати за землю; №2806 від 16.10.2019 на суму 2159,71 грн на перерахування орендної плати за жовтень 2019 року; №2897 від 16.10.2019 на суму 512,58 грн компенсації з плати за землю за жовтень 2019 року; №3141 від 13.11.2019 на суму 2174,83 грн на перерахування орендної плати за листопад 2019 року; №3230 від 13.11.2019 на суму 512,58 грн компенсації з плати за землю за листопад 2019 року; №3484 від 11.12.2019 на суму 2177,00 грн на перерахування орендної плати за грудень 2019 року; №3404 від 11.12.2019 на суму 512,58 грн компенсації з плати за землю за грудень 2019 року. Кожен з цих рахунків, крім №976 від 15.04.2019, №908 від 15.04.2019, містять примітку про їх отримання представником відповідача.

Поряд з рахунками на оплату, позивач приєднав до позовної заяви акти надання послуг, оформлені на виконання умов договору оренди №643 від 01.08.2018, а саме: за лютий 2019 року №373 від 28.02.2019 на суму 2108,88 грн (оренда) та №452 від 28.02.2019 на суму 384,43 грн (плата за землю); за березень 2019 року №620 від 31.03.2019 на суму 512,58 грн (плата за землю) та №688 від 31.03.2020 на суму 2119,43 грн (оренда); за квітень 2019 року №953 від 30.04.2019 на суму 512,58 грн (плата за землю) та №1021 від 30.04.2019 на суму 2138,51 грн (оренда); за травень 2019 року №1355 від 31.05.2019 на суму 2159,89 (оренда) та №1622 від 30.06.2019 на суму 512,58 грн (плата за землю); за червень 2019 року №1695 від 30.06.2019 на суму 2175,01 грн (оренда) та №1943 від 31.07.2019 на суму 512,58 грн (плата за землю); за липень 2019 року №2020 віл 31.07.2019 на суму 2164,14 грн (оренда); за серпень 2019 року №2310 від 31.08.2019 на суму 2151,16 грн (оренда) та №2389 від 31.08.2019 на суму 512,58 грн (плата за землю); за вересень 2019 року №2626 від 30.09.2019 на суму 2657,28 грн (оренда); за жовтень 2019 року №2940 від 31.10.2019 на суму 2159,71 грн (оренда) та №3030 від 31.10.2019 на суму 512,58 грн (плата за землю); за листопад 2019 року 3369 від 30.11.2019 на суму 512,58 грн (плата за землю) та №3280 від 30.11.2019 на суму 2174,83 грн (оренда); за грудень 2019 року №3638 від 31.12.2019 на суму 2177,00 грн (оренда) та №3556 від 31.12.2019 на суму 512,58 грн (плата за землю). Не підписаними та не затвердженими з боку орендаря є акти №373 від 28.02.2019, №452 від 28.02.2019, №2626 від 30.09.2019, №3638 від 31.12.2019, №3556 від 31.12.2019.

За твердженнями позивача, грошових надходжень від орендаря, в якості платежів, за договором оренди №643 від 01.08.2018 за спірний період орендодавець не отримував.

Наявними в матеріалах справи первинними документами (банківськими виписками) підтверджується, що відповідач перерахував позивачу за укладеним договором 1971,23 грн 07.09.2018 з призначення платежу «орендна плата за серпень 2018 року» ; 480,00 грн 10.10.2018 з призначенням платежу «відшкодування експертної оцінки» ; 1971,20 грн 10.10.2018 з призначенням платежу «орендна плата за вересень 2018 року» ; 2008,68 грн 16.11.2018 з призначенням платежу «орендна плата за жовтень 2018» ; 2042,83 грн 04.12.2018 з призначенням платежу «орендна плата за листопад 2018 року» ; 2071,46 18.01.2019 з призначенням платежу «орендна плата за грудень 2018 року» ; 2088,00 грн 08.02.2019 з призначенням платежу «орендна плата за січень 2019 року» . Перерахування описаних сум відбувалося з посиланням на рахунки на оплату, що складалися позивачем.

Оскільки, факт виникнення у орендаря грошових зобов`язань за договором та строк оплати не був поставлений сторонами у залежність від обставин підписання актів про надання послуг та отримання рахунків на оплату, суд не розглядає відсутність підписів на деяких актах про надання послуг і рахунках на оплату, як підставу відсутності у відповідача грошових зобов`язань перед позивачем, за укладеним сторонами договором.

Правомочності позивача щодо розпорядження майном, яке є об`єктом оренди за укладеним сторонами договором, зокрема щодо передачі його в оренду, доводиться наявними у справі документами, серед яких установча документація Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради, рішення органу місцевого самоврядування про передачу майна на баланс, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача сум з компенсації плати за землю підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, а понесення витрат зі сплати податку за землю - платіжними дорученнями від 25.03.2019 №3994 на суму 8124,83 грн; від 17.04.2019 №4061 грн на суму 8231,62 грн; від 16.05.2019 №4143 на суму 8231,62 грн; від 20.06.2019 №4213 на суму 8231,62 грн; від 23.07.2019 на суму 8231,62 грн; від 21.08.2019 №4353 на суму 8231,62 грн; від 23.09.2019№4401 на суму 8072,68 грн; від 21.10.2019 №4485 на суму 7615,72 грн; від 19.11.2019 №4572 на суму 7615,72 грн; від 09.12.2019 №4627 на суму 7615,72 грн; від 22.01.2020 №4737 на суму 7228,96 грн.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження у справі та про наявність спору з майновими та немайновими вимогами до нього, не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і інших доказів належного виконання грошових зобов`язань за договором оренди від 01.08.2018 №643 за період з лютого по грудень 2019 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач виконав свої зобов`язання за договором, тоді як відповідач не дотримався обов`язків орендаря за договором оренди від 01.08.2018 №643 в частині внесення орендної плати та компенсування плати за землю і відповідно до встановлених судом фактичних обставин справи заборгованість відповідача за спірний період з лютого по грудень 2019 року становить 29183,49 грн (23673,26 грн орендна плати та 5510,23 грн плати за землю).

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги на суму 29183,49 грн основного боргу задовольняються судом повністю як законні, обґрунтовані та доведені належними, допустимими і достовірними засобами доказування.

Також, позивач також просить стягнути з відповідача договірну неустойку та нарахування за ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а саме:

- 4087,77 грн пені, з яких 3283,69 грн пені, що нарахована на суму боргу з орендних платежів за загальний період прострочки з 16.03.2019 по 23.01.2020 та 804,08 грн пені, що нарахована на суму боргу з компенсації плати за землю за загальний період прострочки з 16.03.2019 по 23.01.2020;

- 387,97 грн 3% річних, з яких 311,64 грн 3%, що нараховані на суму боргу з орендних платежів за загальний період прострочки з 16.03.2019 по 23.01.2020 та 76,33 грн 3% річних, нарахованих на суму боргу з компенсації плати за землю за загальний період прострочки з 16.03.2019 по 23.01.2020;

- 139,19 грн інфляційних втрат, з яких 108,62 грн інфляційних втрат на суму боргу з орендних платежів за загальний період прострочки з квітня по грудень 2019 року та 30,57 грн інфляційних втрат , що нараховані на суму боргу з компенсації плати за землю за загальний період прострочки з квітня по грудень 2019 року.

Відповідальність у вигляді договірної неустойки передбачена сторонами у п.3.7 договору, де вказується, що за затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України на період прострочення платежу. Строки нарахування пені не обмежуються 6 (шістьма) місяцями згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ст.230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, задатком, правом довірчої власності.

Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмір, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені за прострочення сплати орендної плати та компенсації плати за землю є арифметично вірним, її розмір не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, відповідає зазначеним обставинам справи та вищезазначеним вимогам законодавства, а відтак вимога позивача в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з майновими вимогами, позивач також заявив і немайнову вимогу та просить суд задовольнити позов в частині розірвання договору оренди від 01.08.2018 №643, з якого виник спір, посилаючись на п.4.2.4 та п.7.3 договору, ст.611, 652 Цивільного кодексу України. Суд зауважує, що вказуючи на ст.652 Цивільного кодексу України, позивач цитує приписи ст.651 вказаного нормативного акту.

Так, у п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України закріплено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч.1, 2 ст.652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.4.2.4 договору оренди орендодавець має право відмовитися від договору оренди та вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом 3-х місяців підряд.

Оскільки, обставини неналежного виконання відповідачем обов`язку з внесення орендної плати понад три місяці підряд встановлені судом та вважаються доведеними, позовні вимоги про розірвання договору також є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Поряд з посиланнями позивача, задовольняючи позов у частині немайнових вимог суд також керується наступними положеннями чинного законодавства і умовами договору.

Так, у ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України унормовано, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

За приписами ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У п.4.2.2 договору оренди орендодавцеві надавалося право ініціювати розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання орендарем умов договору.

Відповідно до п.7.3 договору зміна умов договору, а також його дострокове розірвання може мати місце тільки за узгодженням сторін, крім випадків, передбачених п.3.6, п.4.2.4 договору або за рішенням суду.

Одним з випадків припинення договору сторони визначили його припинення за рішенням суду (п.7.6 договору).

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги задовольняються повністю, а судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Інших судових витрат, крім судового збору, для їх покладення на відповідача, позивач не заявив.

Керуючись ст. 11, 73-80, 128, 166, 178, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» про стягнення 29183,49 грн основного боргу, 4087,77 грн пені, 387,97 грн 3% річних, 139,19 грн інфляційних втрат, 4204,00 грн судового збору та про розірвання договору №643 від 01.08.2018, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» на користь Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради 29183 (двадцять дев`ять тисяч сто вісімдесят три) грн 49 коп основного боргу, 4087 (чотири тисячі вісімдесят сім) грн 77 коп пені, 387 (триста вісімдесят сім) грн 97 коп 3% річних, 139 (сто тридцять дев`ять) грн 19 коп інфляційних втрат та 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп судового збору.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, №643 від 01.08.2018, укладений Комунальним підприємством «Агентство регіонального розвитку Славутицької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» .

Позивач - Комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (07101, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 5, ідентифікаційний код 32301037).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутицька енергетична компанія» (07101, Київська обл., м. Славутич, Таллінський квартал, 26, кв.2, ідентифікаційний код 42090463).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.10.2020.

Суддя О.О. Третьякова