Рішення

від 15.10.2020 по справі 915/184/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року Справа № 915/184/20

м. Миколаїв

За позовом: Заступника прокурора Миколаївської області

(54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28)

в інтересах держави в особі: Миколаївської міської ради

(54001, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Буцефал»

(54030, м.Миколаїв, вул. Пушкінська, 8),

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

від позивача:

від відповідача: Гарасюта І.О., за ордером,

в судовому засіданні приймає участь: прокурор - Григорян Е.Р.

СУТЬ СПОРУ: розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -

19.02.2020р. за вх. №2200/20 Заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №05/2-186вих-20 від 17.02.2020р., в якій просить достроково розірвати укладений 30.07.2018р. між миколаївською міською радою та ТОВ Буцефал договір оренди землі №11476 від 30.07.2018р., зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис №27270850 та ТОВ Буцефал повернути Миколаївській міській раді земельну ділянку площею 612 кв.м по вул. Потьомкінській, 114 у місті Миколаєві.

Ухвалою суду від 24.02.2020р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19 березня 2020 року, відповідачу запропоновано в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Проте у зв`язку із вжиттям карантинних заходів та перебуванням суддів Господарського суду Миколаївській області у період з 17.03.2020р. по 27.03.2020р. у відпустках підготовче засідання, призначене на 19.03.2020р. не відбулось.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції постанови від 04.05.2020р. №343) на період з 12.03.2020р. по 22.05.2020р. на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020р. на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради обмежувальних та профілактичних заходів (розпорядження голови Миколаївської обласної ради Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом № 35-р від 13.03.2020р.), з 16.03.2020р. був обмежений доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області.

Враховуючи вищенаведені процесуальні норми та обставини, беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних заходів з 11.05.2020р., господарський суд ухвалою від 21.05.2020р. призначив розгляд справи у підготовчому засіданні 09.06.2020р. об 11:00.

Відповідач надав суду відзив на позов (вх. №7873/20), в якому позовні вимоги не визнає в повному обсязі, зазначаючи, що є належним користувачем спірної земельної ділянки, отримав усі належні дозволи на проведення там будівельних робіт та в ході розгляду справи №16/679/08 було зроблено висновок про те, що ТОВ Буцефал є власником будівельних матеріалів з яких створено об`єкт незавершеного будівництва. На даний час виконавчі провадження щодо примусового виконання рішення про знесення самовільно збудованих капітальних споруд по вул. Потьомкінській, 114 у м.Миколаєві були завершені у зв`язку з неможливістю виконання судового рішення та строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплинув.

Прокурор надав суду відповідь на відзив (вх. №3807/20), в якій він наполягає на задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що підставою позову зазначено недотримання саме відповідачем умов договору оренди землі віл 30.07.2018р., що має наслідком наявність підстав для розірвання цього договору в судовому порядку. Прокурор зазначає, що відповідачем, всупереч умовам договору оренди, відповідач не розпочав будівництво нового об`єкту, а здійснює добудову вже існуючого самовільно збудованого об`єкту нерухомості, наявність підстав для знесення якого була встановлена рішенням суду у справі №16/679/08.

Ухвалою суду від 09.06.2020р. підготовче засідання було відкладено на 04.08.2020р.

Ухвалою суду від 04.08.2020р. було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 26.08.2020р.

Розгляд справи судом відкладався та оголошувались перерви.

В судовому засіданні 23.09.2020р. оголошувалась перерва до 15.10.2020р.

15.10.2020р. від Миколаївської міської ради до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача та про підтримання позовних вимог.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити, зазначаючи, що відповідачем порушено умови договору в частині обов`язку розпочати будівництво та завершити його протягом дії цього договору (п.8.4 договору оренди землі), а також здійснювати експлуатацію земельної ділянки за цільовим призначенням.

Представник відповідача проти позову заперечує, зазначаючи, що умов договору оренди ним не порушувалось, будівництво об`єкту ведеться у відповідності до містобудівних умов та обмежень та згідно з дозволом на виконання будівельних робіт, виданим Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради.

В судовому засіданні 15.10.2020р. судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників учасників справі, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

27 липня 2018 року відбулись земельні торги, з продажу права оренди на земельну ділянку комунальної власності, за результатами яких складений протокол №1 (а.с.25). На вказаних торгах об`єктом продажу було право оренди на земельну ділянку площею 0,0612 га з кадастровим номером 4810137200:09:073:0022, місце розташування земельної ділянки - м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114, цільове призначення - В.03.07, для будівництва та обслуговування торгово-офісного центру, обмеження забудови земельної ділянки - не зареєстровані, згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 22.04.2009р., справа №16/679/08 ПП Інвестстрой-Плюс зобов`язане знести за власний рахунок самовільно збудовані капітальні споруди по вул. Потьомкінській, 114 в м.Миколаєві.

За результатами торгів переможцем визначено ТОВ Буцефал та вказаний протокол став підставою для укладання у відповідності з діючим законодавством договору оренди земельної ділянки.

30 липня 2018 року за №11476 між Миколаївською міською радою, як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю Буцефал , як орендарем, був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого, Миколаївська міська рада на підставі протоколу від 27.07.2018р. №1 проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку комунальної власності передала, а товариство з обмеженою відповідальністю Буцефал прийняло в оренду земельну ділянку для будівництва та обслуговування торговельно-офісного центру по вул. Потьомкінській, 114 (Центральний район) (п.п.1.1 договору).

Умовами розділу 2 даного договору, його учасники узгодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 612 кв.м без права передачі її в суборенду (кадастровий номер 4810137200:09:073:0022). На земельній ділянці знаходиться незавершений будівництвом об`єкт. Об`єктом оренди є тільки земельна ділянка. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.05.2018р. становить 2088144,0 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Відповідно до умов п.3.1 договору, він діє протягом 5 років з дати його укладання до 30.07.2023р. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку цього договору.

Згідно з умовами п. 5.1 договору, земельна ділянка передається для будівництва та обслуговування торгово-офісного центру.

Цільове призначення земельної ділянки: В.03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п.5.2 договору).

Розділом 8 договору його учасники узгодили права та обов`язки сторін, зокрема: 1) право орендодавця вимагати від орендаря припинення або дострокового розірвання цього договору у випадках: порушення законодавства; виникнення необхідності відведення земельної ділянки на інші цілі згідно з Генпланом розвитку міста; у випадку несплати/несвоєчасної сплати, більш ніж 6 місяців/ орендних платежів; у випадку зміни орендарем цільового призначення або функціонального використання земельної ділянки; здійснення самочинного будівництва; порушення строків початку та завершення забудови земельної ділянки; не здійснення будівництва в період дії договору протягом трьох років; здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам тощо; 2) обов`язок орендодавця передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору та придатну для використання за цільовим призначенням, а також 3) обов`язок орендаря приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації права оренди та одержання дозволу на будівництво, розпочати та завершити будівництво протягом дії цього договору, ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та функціонального використання.

Відповідно до умов п.11.4 договору його дія припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором; внаслідок випадкового знищення. Пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню; у разі неотримання відповідного документу, який надає право на початок будівельних робіт та не закінчення будівництва протягом дії договору; невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд, а також з інших підстав, визначених законом.

Прокурор, звертаючись до господарського суду з цим позовом, зазначає, що відповідачем не виконуються умови договору оренди землі та останнім фактично здійснюється добудова вже існуючого самовільно збудованого об`єкту нерухомості, а саме: прокурор зазначає, що відповідно до текстових та графічних матеріалів, що містяться у проекті землеустрою, пояснювальної записки, плану земельної ділянки, креслення перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на спірній земельній ділянці знаходиться незавершений будівництвом об`єкт нерухомості, який складається з двох з`єднаних між собою капітальних об`єктів (5 та 3 поверхи). Вказаний об`єкт був придбаний відповідачем у ПП Інвестстрой Плюс на підставі договору купівлі-продажу від 01.01.2009р. та відповідно до долученого до заяви від 14.12.2018р. містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об`єкту будівництва Нове будівництво торгово-офісного центру по вул. Потьомкінській, 114, 114/1 в м.Миколаєві , метою будівництва є добудова та приведення у відповідність до сучасних пожежних, санітарно-гігієнічних, екологічних, технологічних вимог, а також зміна інженерного обладнання, яке не відповідає експлуатаційним вимогам конструкцій, інженерних систем, внутрішньої і зовнішньої обробки будівлі, результатом будівництва та часткової реконструкції стане зміна її техніко-економічних показників для поліпшення умов експлуатації з можливою зміною геометричних розмірів будівлі, в результаті необхідності приведення у відповідності до чинних норм, будівля збереже свою планувальну структуру з головного фасаду буде добудовано два поверхи з терасами. Вказане, на думку прокурора, свідчить відповідач всупереч умовам договору фактично здійснюватиме добудова (реконструкція) вже існуючого об`єкту нерухомого майна, а не будівництво нового торгово-офісного центру.

Відповідно до умов п. 3.11 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2014 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва , нове будівництво це будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

Відповідно до п. 3.21 вказаного ДБН України А2.2.-3-2014 під реконструкцією визначено перебудову введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Згідно з п. 14 Правил експлуатації штучних споруд на вулицях і дорогах населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 11.11.2005р. №162, нове будівництво - це зведення нового спорудження без використання залишкового ресурсу.

Прокурор зазначає, що всупереч даним нормам, відповідачем здійснюється реконструкція вже існуючого самовільно збудованого об`єкту нерухомості, котрий підлягає знесенню, що свідчить про порушення ТОВ Буцефал істотних умов договору оренди землі та надає право орендодавцю вимагати дострокового розірвання цього договору.

Також прокурор зазначає, що органом, який на даний час наділений повноваженням розпоряджатись земельними ділянками комунальної власності на території міста Миколаєва є Миколаївська міська рада, яка з 14.12.2008р., знаючи про здійснення відповідачем реконструкції самовільно збудованого об`єкту нерухомості, який на підставі судових рішень підлягає знесенню, та порушення тим самим умов спірного договору оренди землі, не вживала заходів до дострокового розірвання вказаного договору, а навпаки, надала дозвільні документи на початок виконання будівельних робіт, тим самим створивши передумови до завершення будівництва вказаних об`єктів та оформлення права власності на них.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до приписів ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частинами 1,2 статті 15 Закону України Про оренду землі передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у тому числі у зв`язку із використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням усупереч умовам договору оренди.

Згідно із частиною другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом "г" статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

За пунктом "а" статті 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку в разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

У силу наведених норм на орендаря покладено обов`язок забезпечити цільове використання орендованої земельної ділянки, при цьому, в разі доведення факту нецільового використання даної земельної ділянки, наявні достатні підстави для дострокового припинення орендних правовідносин сторін у судовому порядку за вимогою власника цієї земельної ділянки.

У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та в спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з аналізу фактичних обставин та матеріалів справи в їх сукупності та керуючись наведеними приписами закону, суд констатує відсутність достатніх правових підстав для дострокового припинення договору оренди землі від 30.07.2018р. шляхом його розірвання, з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджується факт нецільового використання орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 7421780400:04:000:0715.

Господарський суд враховує, що відповідно до положень статті 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання. Поділ земельного фонду країни на категорії передбачено Земельного кодексу України.

Порядок використання зазначеної категорії земель регламентовано статтею 39 Земельного кодексу України, відповідно до якої використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.

Отже, нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за іншим призначенням, всупереч генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у справі № 915/47/17 (постанова від 04.02.2020).

Згідно з частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється її власником (користувачем) самостійно.

Умовами спірного договору оренди визначено цільове призначення земельної ділянки - В.03.07 Для будівництва і обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до п.п. 1.1 - 1.3 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010р. №548, Класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України Про землеустрій та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008р. № 224. Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Секція В вказаної Класифікації визначає землі житлової та громадської забудови. Так, категорія секції В - 03.07 визначає землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 19.12.2018р. №155/17-5514, замовник - ТОВ Буцефал здійснюватиме будівництво торговельно-офісного центру за адресою м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114, 114/1.

Відповідачем надано до суду копію експертного звіту щодо розгляду проектної документації за робочим проектом Нове будівництво офісного центру по вул. Потьомкінській, 114, 114/1 в м.Миколаєві №15-0065-19, з якого вбачається, що за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі вимог з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку з технічними показниками згідно з переліком (а.с.103-104).

Також відповідачем надано суду копію дозволу на виконання будівельних робіт від 06.09.2019р. №МК 112192491104 (а.с.105) на здійснення будівництва офісного центру по вул. Потьомкінській, 114, 114/1 в м.Миколаєві.

За таких обставин, матеріалами справи не підтверджене використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Твердження прокурора щодо того, що реконструкція об`єкту не може вважатись будівництвом, та що належним виконанням умов договору є саме здійснення нового будівництва об`єкту, судом не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до норм п. 3.2 ДБН України А2.2.-3-2014 будівництвом є нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Умовами договору оренди землі №11476 від 30.07.2018р. відповідачу була надана земельна ділянка саме для будівництва та обслуговування торгово-офісного центру (п.п.1.1, 5.1 договору).

Жодних застережень щодо здійснення якогось визначеного виду будівництва або зобов`язань відповідача здійснити саме нове будівництво об`єкту умови договору оренди не містять.

Суд також не приймає до уваги посилання прокурора на необхідність знесення наявного на спірній земельній ділянці об`єкту незавершеного будівництва, оскільки, умови спірного договору оренди не містять зобов`язання саме відповідача знести існуючий об`єкт незавершеного будівництва, тому вимоги прокурора щодо такого знесення не можуть бути пред`явлені до відповідача.

Окрім цього судом прийнято до уваги, що застереження щодо зобов`язання іншої особи - ПП Інвестстрой Плюс знести за власний рахунок самовільно збудовані капітальні споруди по вул. Потьомкінській, 114 в м.Миколаєві були передбачені при проведенні земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку комунальної власності, однак, як вже зазначалось, умовами спірного договору оренди лише обумовлено наявність на земельній ділянці об`єкту незавершеного будівництва (п.п.2.2 договору) без жодних застережень щодо необхідності вчинення або невчинення будь-яких дій щодо цього об`єкту.

За твердженням прокурора, рішенням суду від 22.04.2009р. у справі №16/679/08 було зобов`язано Приватне підприємство Інвестстрой-Плюс знести за власний рахунок самовільно збудовані капітальні споруди по вул. Потьомкінській, 114 в м. Миколаєві.

Як вбачається з тексту протоколу проведення земельних торгів (а.с.25) станом на 27.07.2018р. вказана самовільно збудована капітальна споруда на спірній земельній ділянці не знесена.

Прокурор у позові та при розгляді справи не надав суду відомостей щодо фактичного виконання вказаного рішення суду та дій, вжитих позивачем у справі №16/679/08 для такого виконання, або наявності обставин, що стали підставами для невиконання вказаного рішення.

Суд враховує, що для здійснення будівництва торговельно-офісного центру відповідач діяв з дотриманням вимог містобудівної документації. У містобудівних умовах, наявній проектній документації відповідач зазначав про будівництво саме торговельно-офісного центру й зазначав відомості про земельну ділянку, яку отримав у користування відповідно до умов договору оренди на законних підставах. Усі державні органи та органи місцевого самоврядування знали про спорудження торговельно-офісного центру і з цим погоджувалися.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Таким чином, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За вказаних обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ст.129 ГПК України, судові витрати у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст.73,74,76-79,91,129,210,220,232,233,238,240,241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Учасники процесу:

позивач: Заступник прокурора Миколаївської області (54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28)

в інтересах держави в особі: Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20),

відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Буцефал (54030, м.Миколаїв, вул. Пушкінська, 8),

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, з урахуванням п.4 Розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний 26.10.2020р.

Суддя О.В. Ткаченко