Рішення

від 26.10.2020 по справі 922/1435/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1435/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс", м. Харків до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвера", м. Харків , 2. Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Григорівка, Великобурлуцький район , 3. Фізичної особи ОСОБА_2 , с. Григорівка, Великобурлуцький район , 4. Фізичної особи ОСОБА_3 , с. Григорівка, Великобурлуцький район , 5. Фізичної особи ОСОБА_4 , м. Міусинськ, Луганська область про стягнення 5890556,25 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - 1.не з`явився, 2. не з`явився, 3. - ОСОБА_2 , особисто, 4. не з`явився, 5. не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Банк Альянс", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвера", м. Харків, Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Григорівка, Великобурлуцьий район, Фізичної особи ОСОБА_2 , с. Григорівка, Великобурлуцький район, Фізичної особи ОСОБА_3 , с. Григорівка, Великобурлуцький район та Фізичної особи ОСОБА_4 , м. Міусинськ, Луганська область, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів в порядку регресу заборгованості в розмірі 5890556,25 грн.

Керуючись частиною 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що другим, третім, четвертим та п`ятим відповідачами у позовній заяві вказано фізичні особи, що не є підприємцем, суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області та до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Луганській області із запитами щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

26 травня 2020 року через канцелярію суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області подано відповідь (вхідний № 11849) про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

26 травня 2020 року через канцелярію суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області подано відповідь (вхідний № 11851) про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 .

26 травня 2020 року через канцелярію суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області подано відповідь (вхідний № 11848) про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_3 .

26 травня 2020 року через канцелярію суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Луганській області подано відповідь (вхідний № 11840) про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_4 .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2020 року позовну заяву Акціонерного товариства "Банк Альянс", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвера", м. Харків, Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Григорівка, Великобурлуцьий район, Фізичної особи ОСОБА_2 , с. Григорівка, Великобурлуцький район, Фізичної особи ОСОБА_3 , с. Григорівка, Великобурлуцький район та Фізичної особи ОСОБА_4 , м. Міусинськ, Луганська область про стягнення 5890556,25 грн. залишено без руху; надано позивачу строк 10 днів з дня закінчення події, яка повинна неминуче настати (закінчення карантину), шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та доказів направлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів.

12 червня 2020 року Акціонерним товариством "Банк Альянс" усунено недоліки шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та доказів направлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 червня 2020 року прийняти позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 06 липня 2020 року на 11 годин.

Протокольною протокольної ухвали суду від 06 липня 2020 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 16 липня 2020 року на 10:30 годин.

13 липня 2020 року через канцелярію суду, Акціонерним товариством "Банк Альянс" подано клопотання (вхідний № 15979) про відсутність перешкод у закритті підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд приймає данне клопотання та долучає його до матеріалів справи.

13 липня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Альвера" подано клопотання (вхідний № 15955) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 липня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 14 вересня 2020 року; клопотання першого відповідача про відкладення розгляду справи задоволено; відкладено підготовче засідання.

Протокольною протокольної ухвали суду від 07 вересня 2020 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 вересня 2020 року на 12:20 годин.

Протокольною ухвалою суду від 24 вересня 2020 року на підставі частини 2 статті 216. статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 20 жовтня 2020 року до 11 годин.

Протокольною ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року на підставі частини 2 статті 216. статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 23 жовтня 2020 року до 11 годин.

23 жовтня 2020 року через канцелярію суду, Фізичною особою ОСОБА_2 подано клопотання (вхідний № 24671) про зупинення провадження у справі №922/1435/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 910/3500/19.

Протокольною ухвалою суду від 23 жовтня 2020 року на підставі частини 2 статті 216. статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 26 жовтня 2020 року до 11:40 годин.

26 жовтня 2020 року через канцелярію суду, Фізичною особою ОСОБА_2 подано клопотання (вхідний № 24778) про зупинення провадження у справі №922/1435/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 910/3500/19.

Третій відповідач - Фізична особа ОСОБА_2 у судовому засіданні наполягає на задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №922/1435/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 910/3500/19.

Суд, розглянувши клопотання третього відповідача про зупинення провадження у справі, зазначає наступне.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Водночас, частиною 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Як вже було зазначено вище, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 07 вересня 2020 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено її до розгляду по суті. Зупинення з підстав об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства на стадії розгляду справи по суті нормами ГПК України не передбачено.

Враховуючи вищенаведене та те, що третім відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі з підстави, визначеної пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України на стадії розгляду по суті, в той час, як нормами ГПК України не передбачено зупинення провадження у справі з цієї підстави на стадії розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні відповідного клопотання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвера" у судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить долучене до матеріалів справи зворотнє поштове повідомлення.

Відповідач - Фізична особа ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження у справі від 15 червня 2020 року, ухвала-повідомлення від 16 липня 2020 року та ухвала-повідомлення від 07 вересня 2020 року з відмітками пошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідач - Фізична особа ОСОБА_2 у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує.

Відповідач - Фізична особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився на адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження у справі від 15 червня 2020 року, ухвала-повідомлення від 06 липня 2020 року, ухвала-повідомлення від 16 липня 2020 року та ухвала-повідомлення від 07 вересня 2020 року з відмітками пошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення ".

Відповідач - Фізична особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що сторони були належним чином повідомлені судом про розгляд спору за їх участю. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала сторонам подати докази у встановлений судом строк.

В той же час сторони не були позбавлені можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно умов договору про надання гарантії № 364-18, укладеного 18 січня 2018 року між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (позивачем, Банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альвера" (першим відповідачем, принципалом), Банк надав банківську гарантію № 364-18 на забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Альвера" умов договору підряду № 09- 4/3794-17 від 26 грудня 2017 року (договір підряду) укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альвера" та ДП НЕК Укренерго ..

Відповідно до умов наданої гарантії Банк взяв на себе зобов`язання, у випадку порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Альвера" зобов`язань, виплатити ДП НЕК Укренерго (бенефіціару) повну суму забезпечення виконання договору підряду, що складає 4727957,64 грн., протягом трьох робочих днів з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара.

Бенефіціаром, на адресу Банку, була надіслана вимога № 01/17060 від 25 квітня 2018 року про сплату грошових коштів за гарантією. Вказана вимога була надіслана в порядку, визначеному умовами гарантії, через банк АТ Укрексімбанк 26 квітня .2018 року і була одержана банком 27 квітня 2018 року, тобто в межах строку дії гарантії.

Здійснивши аналіз вимоги бенефіціара та копій наданих до неї документів, Банк дійшов до висновку, що вимога не підлягає задоволенню, оскільки принципалом було використано частину авансу.

Вважаючи свої права порушеними, бенефіціар звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою в якій просив стягнути з Банку заборгованість за гарантією № 364-18 у розмірі 4727957,64 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02 липня 2019 року по справі № 910/3500/19, залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 січня 2020 року встановлено факт настання гарантійного випадку за гарантію на авансовий платіж № 364-18 від 18 січня 2018 року (порушення виконання принципалом зобов`язання щодо використання авансу та надання звіту у строк, визначений договором №09-4/3794-17 від 26 грудня 2017 року) та невиконання Банком (гарантом) обов`язку з виплати грошової суми у розмірі 4727957,64 грн. відповідно до умов гарантії у строки, встановлені у гарантії. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП НЕК Укренерго (бенефіціара) до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про стягнення 4727957,64 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тож Рішенням Господарського суду м. Києва від 02 липня 2019 року по справі № 910/3500/19 встановлені обставини: щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Альвера" зобов`язань за договором підряду та в силу вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є преюдиційними та не підлягають доказуванню; щодо настання гарантійного випадку (факт порушення принципалом своїх зобов`язань за договором) та обов`язок банку сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії та в силу вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є преюдиційними та не підлягають доказуванню.

Після набрання Рішенням Господарського суду м. Києва від 02 липня 2019 року по спраі № 910/3500/19 законної сили відбулось примусове стягнення грошових коштів з Банку на підставі наказу, виданого Господарським судом міста Києва від 14 лютого 2020 року.

Так, 25 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Татарченком В.Г. було відкрито два виконавчих провадження: № 61392829, за яким було стягнуто з Банку 4727957,64 грн. основного боргу, 316773,16 грн. інфляційних втрат, 123963,16 грн. 3% річних та 77530,41 грн. судового збору, та основну винагороду приватного виконавця в сумі 524622,43 грн.; № 61393360, за яким було стягнуто з Банку 2607,12 грн. витрат на професійну правничу допомогу та основну винагороду приватного виконавця в сумі 260,71 грн.

Виконавчі провадження №61392829 та №61393360 згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка В.Г. були включені до зведеного виконавчого провадження № 61393450.

Примусове стягнення було здійснено шляхом примусового списання грошових коштів з кореспондентського рахунку Банку в АБ УКРГАЗБАНК в рамках зведеного виконавчого провадження № 61393450, що підтверджується меморіальним ордером про списання коштів з рахунку Банку 28 лютого 2020 року за № 69607.

Додатковим підтвердженням примусового виконання рішення господарського суду міста Києва є також той факт, що 02 березня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Татарчеиком В.Г., з огляду на стягнення з Банку суми коштів достатніх для задоволення вимог стягувана - ДП НЕК Укренерго за виконавчим документом, оплати основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, було прийнято постанови про закінчення виконавчого провадження № 61392829 та №61393360 відповідно.

За правилом статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно частини 1 статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Пунктом 4.1.9. договору про надання гарантії № 364-18 від 18 січня 2018 року встановлено, що відповідно до статті 569 Цивільного кодексу України у разі настання гарантійних випадків та виконання гарантом своїх зобов`язань за гарантією, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до принципала в межах суми, сплаченої гарантом на виконання своїх зобов`язань за такою гарантією.

Відповідно до пунктів 4.1.З., 4.1.4. договору про надання гарантії № 364-18 від 18 січня 2018 року гарант має право після сплати суми гарантії вимагати від принципала відшкодування сплачених бенефіціару сум у повному обсязі. Крім інших, передбачених умовами цього договору платежів, вимагати від принципала сплати (відшкодування) всіх інших платежів, пов`язаних з наданням гарантії та/або виконання обов`язків за нею включаючи відшкодування процесуальних витрат, включаючи витрати на юридичне обслуговування, понесеня гарантом в результаті виконання своїх зобов`язань за гарантією, а також інших понесених гарантом витрат.

Згідно пункту 4.3.10. договору про надання гарантії № 364-18 від 18 січня 2018 року принципал зобов`язується в день здійснення гарантом платежу за гарантією на користь бенефіціара відшкодувати гаранту суму коштів, сплачену бенефіціару, по гарантії у зв`язку з виникненням у гаранта регресної вимоги до принципала.

Пунктом 4.3.11. договору про надання гарантії № 364-18 від 18 січня 2018 року передбачено, що принципал зобов`язується сплатити гаранту в строк, що не перевищує 2 (двох) банківських днів з дати отримання відповідного повідомлення від гаранта, платежі, передбачені пунктом 4.1.4. цього договору (включаючи, але не обмежуючись ними).

Листом № 05.4/941 від 20 березня 2020 року, направленим на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвера", Банк повідомив про необхідність сплатити регресну заборгованість. Однак, станом на дату подання цього позову, лист залишився без відповіді та реагування.

Таким чином право Банку на зворотну вимогу (регрес) до принципала встановлені як договором про надання гарантії № 364-18 від 18 січня 2018 року так і приписами Цивільного кодексу України.

Матеріали справи свідчать про те, що правовідносини між Акціонерним товариством "Банк Альянс" та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,. ОСОБА_4 (поручителями) врегульовані договорами поруки від 18 січня 2018 року № 364-18/П-1, № 364-18/П-2, № 364-18/П- 3, № 364-18/П-4 відповідно.

Вказані договори є ідентичними по змісту.

Вказані договори поруки не визнані в судовому порядку недійсним, а отже в рамках презумпції правомірності правочину відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України є правомірними та є чинними.

Частинами 2 та 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У першому реченні частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України наголошено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. При цьому за змістом наступного речення встановлений ним шестимісячний строк застосовується виключно у випадку, якщо сторони не погодили строк припинення поруки.

Так, відповідно до пункту 6.2. договорів поруки порука за цими договорами припиняється після спливу 3 (трьох) років з настання кінцевої дати виконання боргових зобов`язань, але не пізніше повного виконання боргових зобов`язань та виконання зобов`язань за цим договором поруки.

Вищенаведений пункт договорів поруки відповідає положенням статті 252 Цивільного кодексу України, відповідно до якої строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка неминуче має настати. Це в свою чергу дає підстави для застосування першого речення частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України.

Зазначені умови договорів поруки (пункт 6.2.) є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов`язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Таким чином у договорах поруки (пункт 6.2.) передбачено трирічний строк поруки. Отже, строк зобов`язань по договорам поруки встановлений сторонами з огляду на положення статті 6 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція в частині можливості визначення строку для пред`явлення вимоги кредитора до поручителя у договорі поруки викладена у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-6цс14 та постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-18цс16.

Поручителі, відповідно до пунктів 1.1. договорів поруки, поручились перед Банком та зобов`язались відповідати за повне та своєчасне виконання принципалом - Акціонерного товариства "Банк Альянс", своїх боргових зобов`язань перед гарантом за договором гарантії № 364-18 від 18 січня 2018 року укладеного між Банком та принципалом.

Відповідно до пунктів 1.2., 5.1. договорів поруки, поручителі та Товариство з обмеженою відповідальністю "Альвера" відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Поручителі забезпечують порукою перед Банком вимоги гаранта щодо сплати (відшкодування) принципалом кожного і всіх його боргових зобов`язань за договором гарантії у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у договорі гарантії або можуть виникнути на підставі договору гарантії в майбутньому (пункт 2.1 договорів поруки).

Згідно пункту 2.3. договорів поруки, не обмежуючи викладеного в пункті 2.1. цього договору, поручителі відповідають перед гарантом у тому ж обсязі, що і принципал, включаючи сплату основного боргу (відшкодування грошових коштів за гарантією), комісійної винагороди, процентів, неустойки, відшкодування збитків, компенсацію понесених витрат.

Пунктом 4.2.3. договорів поруки передбачено, що поручителі зобов`язані компенсувати гаранту всі витрати, видатки, збитки тощо, понесені гарантом у зв`язку з реалізацією та/або захистом своїх прав та/або повноважень за цими договорами поруки, що виникли та/або випливають з настання випадку невиконання умов договору поруки та/або договору гарантії, включаючи комісії, винагороди, оплату послуг юридичних та інших консультантів, всіх інших без виключення витрат.

Пунктом 5.1. договорів поруки встановлено, що Банк не зобов`язаний направляти поручителям вимоги. Направлення таких вимог є правом Банку, а не обов`язком.

З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство "Банк Альянс" направило письмові вимоги принципалу та поручителям, зокрема: Товариству з обмеженою відповідальністю "Альвера" - лист від 20 березня 2020 року № 05.4/941; Фізичній особі ОСОБА_2 - лист від 23 березня 2020 року № 05.4/944; Фізичній особі ОСОБА_3 - лист від 23 березня 2020 року № 05.4/945; Фізичній особі ОСОБА_1 - лист від 23 березня 2020 року № 05.4/943; Фізичній особі ОСОБА_4 - лист від 06 квітня 2020 року № 05.4/1089.

Однак, станом на дату подання позову, вказані вимоги залишилися без відповіді та виконання. Отже, враховуючи вищевикладене Акціонерне товариство "Банк Альянс" вправі солідарно звертатися до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвера" та поручителів з регресною вимогою щодо стягнення сплачених Банком на користь ДП НЕК УКРЕНЕРГО - бенефіціара коштів.

Окрім того, відповідно до умов договору гарантії та договорів поруки, Банк вправі солідарно вимагати від відповідачів додатково понесені витрати у зв`язку з примусовим виконанням договору гарантії.

Таким чином заборгованість, яку Акціонерне товариство "Банк Альянс" вправі солідарно вимагати до стягнення з відповідачів становить 5890556,25 грн.

Відповідно до пункту 9.8. договору гарантії будь-які положення цього договору не можуть розглядатися та тлумачитися як обмеження прав гаранта в частині права на зворотню вимогу (регрес) до принципала.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником (частина 1 статті 569 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господараького кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 88358,34 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвера" (61001, м. Харків, вул. Молочна (Кірова), буд. 11, корпус 8, літ. А-14, ідентифікаційний код 40051679), Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), Фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), Фізичної особи ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), Фізичної особи ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) в порядку регресу заборгованість в розмірі 5890556,25 грн. та 88358,34 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17 5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "26" жовтня 2020 р.

Суддя П.В. Хотенець