Рішення

від 23.10.2020 по справі 923/323/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 року Справа № 923/323/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д. , за участі секретаря Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії- Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Суворова, 26, м. Херсон,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Консалт", код ЄДРПОУ 41197077, вул. Ярослава Мудрого, 40, м. Херсон,

до відповідача-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача-3: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ,

про звернення стягнення на предмет іпотеки та солідарне стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019,

за участю представників сторін:

від позивача: Щепаняк Ю.М., довіреність № 2216 від 10.07.2020, Савченко К.Г., довіреність № 2219 від 10.07.2020,

від відповідача-1: - не з`явився,

від відповідача-2: - не з`явився,

від відповідача-3: не з`явився,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Філії- Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Консалт", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а також визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів, та стягнути солідарно з відповідачів на користь акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Херсонське обласне управління AT Ощадбанк заборгованість за Договором кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019 року у розмірі 1 106 593,10 грн.

Ухвалою від 27.04.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, постановив призначити підготовче засідання після скасування карантину, про дату та час судового засідання повідомити сторонам додатково, встановив Відповідачам строк до 18.05.2020 подати суду письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують направлення відзиву і доданих до нього доказів позивачу та іншим відповідачам, за наявності - докази виконання грошових зобов`язань, запропонував Позивачу в строк до 27.05.2020 надати відповідь на відзив відповідачів.

Ухвалою від 24.07.2020 суд призначив підготовче засідання на 27.08.2020, встановив відповідачам-1,2,3 новий строку до 12.08.2020 подати суду письмові відзиви (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують направлення відзивів і доданих до нього доказів позивачу та іншим відповідачам, за наявності - докази виконання грошових зобов`язань, запропонував позивачу в строк до 22.08.2020 надати відповідь на відзив відповідачів.

Судом 24.07.2020 здійснено офіційний виклик відповідачів у справі на сайті "Судова влада України" та перевірено офіційну адресу місцезнаходження відповідачів у справі про що свідчить витяг з ЄДР (том 1 а.с. 137, 138).

Ухвалою від 14.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 16.10.2020 для розгляду справи по суті.

Судом не прийнято до розгляду заяву Позивача про збільшення позовних вимог, яка надійшла до суду після закриття підготовчого провадження із сплаченим додатково судовим збором.

В судовому засіданні 16.10.2020 господарський суд заслухав вступне слово представників позивача, які підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-2 адвокат Іванюта О.Д. в судовому засіданні висловив усні заперечення проти позову, вважав, що позивачем застосовано неправильний спосіб захисту. Зазначив, що стосовно розріхунків ціни позову заперечень не немає. Також, вважає, що відповідач-2 не може бути відповідачем у цій справі, зокрема, не є солідарним відповідачем у одній із вимог, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи по суті для підготовки та надання письмових заперечень на позовну заяву, у зв`зку з чим судове засідання відкладалося.

До суду станом на дату розгляду справи по суті не надходило відзиву відповідачів у справі на позовну заяву.

Представником відповідача-2 надано до справи 21.10.2020 письмові пояснення стосовно заперечень на позовні вимоги.

І. Позиція позивача.

Між публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України , в особі філії - Херсонське обласне управління AT Ощадбанк (далі - Позивач, Банк), з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю АВЕРС-КОНСАЛТ (далі - Відповідач-1, Позичальник, Боржник), в особі директора ОСОБА_1, з другої сторони, 14 травня 2019 року було укладено Договір кредитної лінії № 119.10-10/150 (далі - Кредитний договір).

Постановою правління Банку від 19.07.2019 року тип публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України було змінено на приватне та перейменовано Банк на акціонерне товариство Держаний ощадний банк України , що підтверджується Витягом з ЄДРЮОФОПГО.

Позивач стверджує, що Договір кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019 року, підписаний між Банком та Позичальником, свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо врегулювання усіх майнових та організаційних аспектів на умовах, визначених договором. Також договір містить повну інформацію щодо умов кредитування; періоду надання кредиту; розміру процентної ставки, порядку її нарахування та сплати; періоду внесення платежів; забезпечення виконання зобов`язання за договором; відповідальність за порушення умов договору.

Для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Позивачем та Відповідачем-3 укладено Іпотечний договір від 14.05.2019 (далі - Договір іпотеки).

Відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: житловий будинок, житловою площею 55,0 кв.м., загальною площею 242,4 кв.м., та земельна ділянка, загальною площею 0,0424 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:1198, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (далі - Предмет іпотеки).

Пунктом 3.1.4. Договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі витрати, пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням Позичальником умов Кредитного договору та/або Іпотекодавцем умов цього договору, а також витрати Позивача пов`язані з пред`явленням вимоги за Кредитним договором та зі зверненням стягнення на предмет іпотеки (в тому числі витрати, пов`язані з реалізацією предмету іпотеки та вартість послуг незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності.

Крім того, виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором забезпечується: порукою ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) та порукою ОСОБА_2 (далі - Відповідача-3).

Так, 14 травня 2019р. між Позивачем, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 ОСОБА_1 було укладено Договір поруки № П-727, згідно з п. 2.1. якого Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

Також, між Позивачем, Відповідачем-1 та Відповідачем-3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , 14 травня 2019 року було укладено Договір поруки № П-728, згідно з п. 2.1. якого Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Позивач зобов`язався надати, а Відповідач отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені Кредитним договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором.

Згідно п. 2.3. сторони погодили суму максимального ліміту і визначили його в розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень.

Відповідно до п.2.4 Кредитного договору кредит надається траншами в порядку та на умовах, встановлених договором.

Кредитні кошти на загальну суму 999 976,00 грн. Банком було перераховано на вказаний позичальником поточний рахунок відповідно до його заяв на отримання кредиту від 15.05.2019 р. в сумі 501 420,00 грн., від 16.05.2019 р. - 100 106,00 грн., від 21.05.2019 р. - 50 000,00 грн., від 23.05.2019 р. - 345 150,00 грн., від 04.06.2019р. - 3 300,00 грн., (копія розпорядження про видачу кредитних коштів від 15.05.2019 р.; копія розпорядження про видачу кредитних коштів від 16.05.2019 р.; копія розпорядження про видачу кредитних коштів від 21.05.2019 р.; копія розпорядження про видачу кредитних коштів від 23.05.2019 р.; копія розпорядження про видачу кредитних коштів від 04.06.2019 додаються до справи).

Відповідачі свої зобов`язання, передбачені Кредитним договором, не виконали, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за основним боргом, процентами та іншими платежами, що передбачені Кредитним договором.

Згідно пп. 3.3.1. Кредитного договору, у разі невиконання будь-якого з зобов`язань, передбачених Кредитним договором, Банк має право направити вимогу про відкликання кредиту та вимагати (в порядку, визначеному пп. 3.3.2. цього Договору) повернення суми кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим Договором).

Так, 27.12.2019 на адреси відповідачів було направлено вимогу про усунення порушення забезпечених заставою зобов`язань за Договором кредитної лінії №119.10-10/150 від 14.05.2019, відповідно до яких Позивач вимагав сплатити протягом 20 днів прострочену заборгованість та інші платежі, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами відповідно до умов Кредитного договору. Крім того, зазначену вище вимогу 08.01.2020 року вручено під особистий підпис ОСОБА_1 , як Поручителю та як директору Відповідача 1.

30.01.2020 року було підготовлено та 31.01.2020 під особистий підпис вручено ОСОБА_1 , як Поручителю та як директору Відповідача 1, вимогу про дострокове повернення кредиту, відповідно до якої Позивач вимагав сплатити протягом 25 днів прострочену заборгованість та інші платежі. Відповідачу-3 зазначену вимогу було направлено 05.02.2020 року.

Вимога про повне погашення кредиту Відповідачами не виконана.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 02.03.2020р. за Кредитним договором заборгованість складає 1 106 593,10 грн., з яких: - заборгованість за основним боргом - 999 976,00 грн.; - проценти за користування кредитом -101 589,87 грн.; - комісія -0,14 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 4 410,21 грн.; - пеня за несвоєчасну сплату комісії - 0,01 грн.; - 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом -511,54 грн.; - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом -105,33 грн.

Відповідно до п. 7.2.1 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення Позичальником строків виконання взятих на себе зобов`язань, Банк має право застосувати наступні штрафні санкції, а саме: за порушення строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу та/або процентів за користування кредитом - пеню на користь Банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на період прострочення платежу, за кожен день прострочення.

Обгрунтовуючи правові підстави заявлення позову Позивач посилається на норми ст. 526, 625, 1049 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, визначається момент прочтрочення зобов`язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також про проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 1049 ЦК України вказує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором.

Посилаючись на норми ст. 217, ст. 345 Господарського кодексу України, Позивач обгрунтовує стягнення штрафних санкцій, зокрема з відносин, що виникають на підставі кредитного договору.

Так, згідно п. 3.1. Договору іпотеки, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором та/або Іпотекодавцем умов цього Договору, а також в інших випадках, передбачених цим Договором, Законодавством, Кредитним договором, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі витрати, пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням Договору Позичальником умов Кредитного договору та/або Іпотекодавцем умов цього Договору, а також витрати Іпотекодержателя, пов`язані з пред`явленням вимоги за Кредитним договором та зі зверненням стягнення на Предмет іпотеки за цим Договором (в тому числі витрати, пов`язані з реалізацією Предмета іпотеки та вартість послуг незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності), а також витрати на утримання і збереження Предмета іпотеки.

Пунктом 6.1. Договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у випадках, передбачених цим Договором та Законодавством, у тому числі у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Зобов`язання (повністю або частково), у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що складає Зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором.

Одним із способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя, згідно пп. 6.2.1. Договору іпотеки, є рішення суду.

Обгрутовуючи вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки Позивач посилається на норми права, що містяться у ст. 611 ЦК України, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

А згідно з ст. 1 ЗУ Про заставу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтею 20 ЗУ Про заставу передбачено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 7 ЗУ Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до п. 42 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012 р. № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам статті 39 ЗУ Про іпотеку . Зокрема, в ньому в обов`язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження, Позивачу невідомий.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповіді на письмові пояснення і заперечення проти позову представника Відповідача-2 Позивач зазначає, що

Щодо подачі позовної заяви до встановленого Кредитним договором строку повернення кредиту .

Згідно пп. 3.3.1. Кредитного договору, у разі невиконання будь-якого з зобов`язань, передбачених Кредитним договором, Банк має право направити вимогу про відкликання кредиту та вимагати (в порядку, визначеному пп. 3.3.2. цього Договору) повернення суми кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим Договором).

Відповідно до п. 2.1. Договорів поруки Поручителі безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язуються перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

У силу п. 4.3. Договорів поруки Банк має право пред`явити (направити) Поручителю вимогу(и) відповідно до умов цього Договору, а також вимагати у Поручителя виконання Зобов`язання відповідно до умов цього Договору та Законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Позивач вважає, що оскільки відповідачі свої зобов`язання, передбачені Кредитним договором, не виконали, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за основним боргом, процентами та іншими платежами, що передбачені Кредитним договором, Позивач, у відповідності до укладених договорів з відповідачами та чинного законодавства України, скористався своїм правом на дострокове повернення кредиту.

ІІ. Позиція Відповідачів.

Відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-Консалт" та ОСОБА_2 в судові засідання не з`являлися, відзиву на позовну заяву не подали.

Відповідач-2 ОСОБА_1 участі у справі особисто не взяла, представлена у справі адвокатом Іванютою О.Д.

Представником ОСОБА_1 до суду 21.10.2020 надано пояснення, згідно яких відповідач вважає позовні вимоги Позивача необґрунтованими з наступних підстав:

Позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019 р. в сумі 1106593,10 грн. до встановленого договором строку повернення кредиту.

Так у відповідності до п. 2.2 договору кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019 р., кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 13 травня 2020 року.

Аналогічна умова передбачена у договорі поруки № П-727 від 14.05.2019 р. (Розділ І п. 11 Зобов`язання ) та в іпотечному договорі від 14.05.2019 р. Розділ Терміни та їх тлумачення п. 2 Зобов`язання ),

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, повернення позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс-Консалт" кредитних коштів позивачем повинно бути вчинено не пізніше 13 травня 2020 року.

Позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою 06 квітня 2020 року, тобто до закінчення терміну повернення позичальником кредитних коштів, таким чином на час звернення до господарського суду, права та законні інтереси позивача не були порушені.

Також позивач, звертаючись до господарського суду, одночасно заявив вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019 р.

Однак у листі Верховного Суду України від 01.02.2015 року Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яка регулює іпотеку як заставу нерухомого майна викладена позиція про наступне: Одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить майновому поручителю, у рахунок погашення зазначеного боргу призводить до стягнення на користь кредитора однієї й тієї самої суми заборгованості одночасно як з боржника, так і з майнового поручителя за рахунок належного йому майна. За такої ситуації відбувається фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредиторові. Таким чином, одночасне звернення стягнення заборгованості зі зверненням стягнення на предмет іпотеки в будь-якому випадку є неправильним .

Саме такої позиції дотримується судова практика (постанова ВГСУ від 04.12.2013 р. справа № 917/624/13)

Позиція є логічною, оскільки відповідно до укладеного іпотечного договору від 14.05.2019 р., ОСОБА_2 передав в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

Загальна ринкова вартість, переданого в іпотеку майна становить 1359137 грн. (п. 1.5 іпотечного договору від 14.05.2019 р.)

Отже, ринкова вартість іпотечного майна перевищує заборгованість за кредитним договором та продаж цього майна забезпечить виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Консалт" перед Позивачем.

Якщо отриманої суми з продажу іпотечного майна буде недостатньо, Позивач має право звернутись з вимогою про стягнення заборгованості з позичальника та поручителя різниці (залишку) боргу за мінусом отриманої суми від продажу майна.

Позивач також просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Консалт", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 38670,44 грн.

Судовий збір не є грошовим зобов`язанням, а є платою для забезпечення правосуддя.

Закон України Про судовий збір , а також інше законодавство не передбачає покладення судових витрат у солідарному порядку.

Позовна вимога про звернення стягнення на іпотечне майно оплачена судовим збором в сумі 20387,06 грн. та вказана вимога направлена до ОСОБА_2 як майнового поручителя.

ОСОБА_1 , як фізична особа, взагалі не має до цієї вимоги ніякого відношення, отже, вона не є належним відповідачем та не повинна відшкодовувати судовий збір у разі задоволення даної позовної вимоги.

Позовна вимога про солідарне стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019 р. оплачена судовим збором в сумі 16598,90 грн. та направлена до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Консалт", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На думку представника відповідача-2, у разі задоволення позовних вимог, відповідач ОСОБА_1 , як поручитель, повинна відшкодувати судовий збір у розмірі 1/3 від сплаченого судового збору за позовною вимогою про солідарне стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019, пропорційно стягнутої суми.

ІІІ. Мотивувальна частина рішення.

Судом встановлено, що правовідносини між учасниками справи виникли на підставі кредитного Договору, зобов`язання щодо виконання (повернення) якого забезпечено Договорами поруки та Іпотечним договором..

Предметом позову є вимога Позивача про примусове виконання зобов`язань відповідачів за укладеними кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і визначення способу реалізації предмета іпотеки, а також солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості з відповідачів отримувача коштів та його поручителів.

Правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського Кодексу України, Законом України "Про іпотеку", "Про заставу".

Судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем ТОВ "АВЕРС-КОНСАЛТ" укладено Договір кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019 року а.с. 46-58), відповідно до якого (Предмет договору п. 2.1.) Позивач зобов`язався надати, а Відповідач отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені Кредитним договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, на суму (п. 2.3. Договору) в розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень.

Позивачем надано і фактично перераховано грошові кредитні кошти на загальну суму 999 976,00 грн. на поточний рахунок Відповідача, у відповідності до його низки заяв на отримання кредиту: від 15.05.2019 в сумі 501 420,00 грн., від 16.05.2019 - 100 106,00 грн., від 21.05.2019 - 50 000,00 грн., від 23.05.2019 - 345 150,00 грн., від 04.06.2019 - 3 300,00 грн. Виконання Позивачем вказаних заяв підтверджується належними копіями розпоряджень Позивача про видачу кредитних коштів від 15.05.2019; від 16.05.2019; від 21.05.2019; від 23.05.2019; від 04.06.2019 та меморіальними ордерами на поповнення обігових коштів Відповідача (а.с. 88-102). Отже, судом факт отримання коштів кредиту визнається встановленим.

Факт отримання коштів кредиту за договором та нарахованих сум відсотків тощо, відповідачами не оспорюється, зокрема представником Відповідача-2, заперечень щодо розрахунку суми стягуваних коштів не заявлено.

Судом встановлено, що Відповідачі свої зобов`язання, передбачені Кредитним договором, не виконали, що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема,

Так, 27.12.2019 Позивачем на адреси відповідачів направлено вимогу про усунення порушення забезпечених заставою зобов`язань за Договором кредитної лінії №119.10-10/150 від 14.05.2019 (а.с. 121-133). Відповідно до листів Позивач вимагав від Відповідача-1, Відповідача-2 та Відповідача-3 сплатити протягом 20 днів прострочену заборгованість та інші платежі, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами відповідно до умов Кредитного договору. Крім того, зазначену вище вимогу 08.01.2020 року вручено під особистий підпис ОСОБА_1 , як Поручителю та як директору Відповідача 1.

Позивачем 31.01.2020 під особистий підпис вручено ОСОБА_1 , лист-вимогу від 30.01.2020 року. Отже, Поручитель ОСОБА_1 , та як керівник Відповідача 1 отримала вимогу про дострокове повернення кредиту, відповідно до якої Позивач вимагав сплатити протягом 25 днів прострочену заборгованість та інші платежі. Відповідачу-3 зазначену вимогу було направлено 05.02.2020 року, але ним не отримано, через що повернуто поштою Позивачеві (а.с. 129-133).

За таких обставин судом встановлено, що право Плозивача є порушеними та підлягають захисту судом.

Відповідно до розрахунку ціни позову станом на 02.03.2020 за Кредитним договором заборгованість складає 1 106 593,10 грн., з яких: - заборгованість за основним боргом - 999 976,00 грн.; - проценти за користування кредитом -101 589,87 грн.; - комісія -0,14 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 4 410,21 грн.; - пеня за несвоєчасну сплату комісії - 0,01 грн.; - 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом -511,54 грн.; - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом -105,33 грн.

Застосуванню підлягають такі умови договору та законодавства.

Відповідно до передбачених п. 3.3.1 Договору кредитної лінії положень, Банк має право при порушення умов договору позичальником та поручителями достроково вимагати повернення кредиту та інших платежів.

Відповідно до п. 7.2.1 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення Позичальником строків виконання взятих на себе зобов`язань, Банк має право застосувати наступні штрафні санкції, а саме: за порушення строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу та/або процентів за користування кредитом - пеню на користь Банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на період прострочення платежу, за кожен день прострочення.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також про проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 1049 ЦК України вказує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п. 1 ст. 217 Господарського кодексу України - господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Згідно п. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Між Позивачем та ОСОБА_1 14 травня 2019 укладено Договір поруки № П-727 (а.с. 59), згідно з п. 2.1. якого Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

Також, між Позивачем, Відповідачем-1 та Відповідачем-3 ОСОБА_2 , 14 травня 2019 року укладено Договір поруки № П-728, згідно з п. 2.1. якого Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

Отже, поручителі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язані перед Позивачем як Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

Судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем-3 ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір від 14.05.2019, предметом якого є забезпечення вимог Позивача як кредитора за Договором кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: житловий будинок, житловою площею 55,0 кв.м., загальною площею 242,4 кв.м., та земельна ділянка, загальною площею 0,0424 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:1198, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (далі - Предмет іпотеки).

Право власності Відповідача-3 як Іпотекодавця на Предмети іпотеки підтверджується такими доказами:

1. На житловий будинок:

- Декларація про готовність до експлуатації об`єкта серії ХС № 141183040578, видана 31 жовтня 2018 року Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (а.с. 103-104);

- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 155556975 від 08.02.2019 року, виданий Ювілейною сільською радою Олешківського району Херсонської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1722105065101 (а.с. 105).

2. На земельну ділянку:

- Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 31 березня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Ноздрачовою Т.Е. та зареєстрований у реєстрі за номером 223 (а.с. 110);

- Рішення № 13 Виконавчого комітету Антонівської селищної ради м. Херсона Херсонської області від 06 лютого 2019 року (а.с. 112);

- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 155561126 від 08.02.2019 року, виданий Ювілейною сільською радою Олешківського району Херсонської області, кадастровий номер земельної ділянки 6510165300:02:001:1198 (а.с. 113);

- Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.04.2019, кадастровий номер земельної ділянки 6510165300:02:001:1198 (а.с. 114).

Згідно п. 3.1. Договору іпотеки, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором та/або Іпотекодавцем умов цього Договору, а також в інших випадках, передбачених цим Договором, Законодавством, Кредитним договором, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі витрати, пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням Договору Позичальником умов Кредитного договору та/або Іпотекодавцем умов цього Договору, а також витрати Іпотекодержателя, пов`язані з пред`явленням вимоги за Кредитним договором та зі зверненням стягнення на Предмет іпотеки за цим Договором (в тому числі витрати, пов`язані з реалізацією Предмета іпотеки та вартість послуг незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності), а також витрати на утримання і збереження Предмета іпотеки.

Пунктом 6.1. Договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у випадках, передбачених цим Договором та Законодавством, у тому числі у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Зобов`язання (повністю або частково), у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що складає Зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором.

Одним із способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя, згідно пп. 6.2.1. Договору іпотеки, є рішення суду.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У силу ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку законодавець визначає наступні способи звернення стягнення предмету іпотеки: здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду у порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.

Відповідно до п. 42 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012 № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам статті 39 Закону України Про іпотеку . Зокрема, в ньому в обов`язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За таких обставин і правових підстав вимога про звернення стягнення на предмети іпотеки є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вимога про стягнення з відповідачів як з поручителів суми грошових зобов`язань відповідача-1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оцінка аргументів відповідача-2 щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Мотиви заперечень проти позову, що заявлені в судовому засіданні та викладені у письмових посненнях представника Відповідача-2 зводяться до декількох тез.

Теза перша. Позов подано передчасно, оскільки строк повернення кредиту відповідно до п. 2.2 договору кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019 встановлено - не пізніше 13 травня 2020 року. Аналогічна умова передбачена у договорі поруки № П-727 від 14.05.2019 (Розділ І п. 11 Зобов`язання ) та в іпотечному договорі від 14.05.2019. Розділ Терміни та їх тлумачення п. 2 Зобов`язання ).

Розглядаючи цю тезу, Суд зазначає, що ця теза спростовується підпунктом 3.3.1. пункту 3.3. статті (розділу) 3 "Умови кредитування" Договору (а.с. 51), яким сторони врегулювали відносини "Відкликання банком кредиту (дострокового повернення кредиту за ініціативою банку)" . Згідно пп. 3.3.1. цього Кредитного договору встановлено, що у разі невиконання будь-якого з зобов`язань, передбачених Кредитним договором, Банк має право направити вимогу про відкликання кредиту та вимагати (в порядку, визначеному пп. 3.3.2. цього Договору) повернення суми кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим Договором).

Відповідно до п. 2.1. Договорів поруки Поручителі безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язуються перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

У силу п. 4.3. Договорів поруки Банк має право пред`явити (направити) Поручителю вимогу(и) відповідно до умов цього Договору, а також вимагати у Поручителя виконання Зобов`язання відповідно до умов цього Договору та Законодавства.

Також, відповідно до приписів п. 3.1.4 Іпотечного Договору (а.с. 82), та п. 6.1. цього договору (а.с. 85) визначено права Іпотекодержателя та Умови звернення стягнення на Предмет іпотеки, передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором та/або Іпотекодавцем умов цього Договору, а також в інших випадках, передбачених цим Договором, Законодавством, Кредитним договором, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі, а також у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Зобов`язання (повністю або частково), у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що складає Зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором.

Отже, з цієї умови Договору суд робить однозначний висновок, що у разі порушення умов Договору Банк як Позивач має право вимагати дострокового повернення заборгованості за кредитом та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, теза представника Відповідача-2 про відстіність підстав для дострокового заявлення позову до 13 травня 2020 року є безпідставним.

Друга теза. Позивач, звертаючись до господарського суду, одночасно заявив вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019, що суперечить роз`ясненням, вміщеним у листі Верховного Суду України від 01.02.2015 року, а також практиці, наведеній у постанові ВГСУ від 04.12.2013 у справі № 917/624/13, що одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки є недопустимим.

Спростовуючи цю тезу, суд керується правовим висновком Великої палати Верховного Суду, викладеним у Постанові від 19 травня 2020 року у справі № 361/7543/17, в якій ВП ВС зазначила таке.

Пункт 28. Ухвалюючи рішення у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, одночасно задовольнив вимоги про стягнення боргу за договором позики та звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1080цс15, вважаючи, що це не є подвійним стягненням боргу.

29. У вказаній постанові Верховний Суд України дійшов такого правого висновку.

30. Відповідно до частини першої статті 33 Закону України Про іпотеку в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

31. Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

32. Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня.

33. Велика Палата Верховного Суду погоджується із цим висновком та не вбачає підстав для відступлення від нього.

На підставі наведеного господарський суд виходить з того, що правильним способом захисту права Позивача є одночасне заявлення вимоги про стягнення боргу за договором позики, доворами поруки та звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки це не є подвійним (потрійним) стягненням боргу.

Кожен з відповідачів при виконанні виданого кредитору виконавчого документа у разі, коли такий обов`язок боржника буде виконаний одним з відповідачів, може звернутися до суду з заявою відповідно до статті 328 ГПК України.

Отже, посилання представника Відповідача-2 на вказані ним позиції, листи і практику ВГСУ є недоречними.

Теза третя. Позивач також просить суд стягнути солідарно з ТОВ "Аверс-Консалт", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 38670,44 грн. Представник стверджує, що позовна вимога про звернення стягнення на іпотечне майно оплачена судовим збором в сумі 20387,06 грн. та вказана вимога направлена до ОСОБА_2 як майнового поручителя, яку він має відшкодовувати.

Інша позовна вимога про солідарне стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019 оплачена судовим збором в сумі 16598,90 грн. та направлена до усіх відповідачів, отже, у разі задоволення позовних вимог, відповідач ОСОБА_1 , як поручитель, повинна відшкодувати судовий збір у розмірі 1/3 від сплаченого судового збору, пропорційно стягнутої суми.

Суд, погодився з цим запереченням, про що зазначив при розподілі судових витрат.

ІV. Розподіл судових витрат.

У відповідності з приписами статті 129 ГПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову - на відповідача. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд розподіляє судові витрати, покладаючи їх за позовною вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки - на іпотекодавця, а інші витрити на усіх відповідачів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки , зазначений в Іпотечному договорі від 14.05.2019, належний на праві власності боржнику ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 05 червня 2012р. Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, місце проживання: АДРЕСА_2 ), а саме:

- житловий будинок, житловою площею 55,0 кв.м., загальною площею 242,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1722105065101,

- земельну ділянку, загальною площею 0,0424 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:1198, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-КОНСАЛТ" перед Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонське обласне управління AT "Ощадбанк" (м. Херсон, вул. Суворова, 26, Рахунок IBAN: НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ 02766367) за Договором кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019 р. в сумі 1 106 593,10 гри., з яких: заборгованість за основним боргом - 999 976,00 грн.; проценти за користування кредитом - 101 589,87 грн.; комісія - 0,14 грн.; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 4 410,21грн.; пеня за несвоєчасну сплату комісії - 0,01 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 511,54 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 105,33 грн.

3. Визначити спосіб реалізації предметів іпотеки - шляхом проведення публічних торгів, відповідно до процедури, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

4. Стягнути солідарно з боржників:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-КОНСАЛТ" (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41197077, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, буд.40),

- ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 24 листопада 2012р. Баштанським PC УДМС України в Херсонській області, місце проживання: АДРЕСА_1 ),

- ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 05 червня 2012р. Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, місце проживання: АДРЕСА_2 )

на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління AT "Ощадбанк" (м. Херсон, вул. Суворова, 26, Рахунок ІBAN: НОМЕР_4, код ЄДРПОУ 02766367) заборгованість за Договором кредитної лінії № 119.10-10/150 від 14.05.2019 року у розмірі 1 106 593,10 грн. (один мільйон сто шість тисяч п`ятсот дев`яносто три гривні 10 копійок), з яких: заборгованість за основним боргом - 999 976,00 грн (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 00 копійок); проценти за користування кредитом - 101 589,87 грн (сто одна тисяча п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 87 копійок); комісія -0,14 грн. (нуль гривень 14 копійок); пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 4 410,21грн (чотири тисячі чотириста десять гривень 21 копійка); пеня за несвоєчасну сплату комісії - 0,01 грн. (нуль гривень 01 копійок); 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 511,54 грн. (п`ятсот одинадцять гривень 54 копійки); втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 105,33 грн. (сто п`ять гривень 33 копійки).

5. Судові витрати покласти на відповідачів.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС-КОНСАЛТ" (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41197077, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Ярослава Мудрого, буд.40), на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління AT "Ощадбанк" (м. Херсон, вул. Суворова, 26, Рахунок ІBAN: НОМЕР_4, код ЄДРПОУ 02766367) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 532,97 грн (п`ять тисяч п`ятсот тридцять дві гривень 97копійок).

7. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 24 листопада 2012р. Баштанським PC УДМС України в Херсонській області, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління AT "Ощадбанк" (м. Херсон, вул. Суворова, 26, Рахунок ІBAN: НОМЕР_4, код ЄДРПОУ 02766367) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 532,97 грн (п`ять тисяч п`ятсот тридцять дві гривень 97копійок).

8. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 05 червня 2012р. Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонське обласне управління AT "Ощадбанк" (м. Херсон, вул. Суворова, 26, Рахунок ІBAN: НОМЕР_4, код ЄДРПОУ 02766367) витрати по сплаті судового збору в розмірі 25 920,03 грн (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот двадцять гривень 03 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення надіслати всім учасникам провадження.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 27.10.2020

Суддя П.Д. Пригуза