Рішення

від 12.10.2020 по справі 925/357/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року

м. Черкаси справа № 925/357/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - не з`явився, відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор - Ест Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю Плодово - ягідна компанія "Квітучий сад" про стягнення 356842,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 356842,10 грн. заборгованості по договору купівлі - продажу №62/19/76 від 10.05.2019 з яких: 234050,49 грн. основний борг, 18724,02 грн. пеня, 2168,47 грн. 3% річних, 22556,17 грн. штраф, 79342, 95 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості придбаного та отриманого товару по Договору купівлі-продажу.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

14.08.2020 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач змінив період для нарахування господарських санкцій і просив суд стягнути з відповідача:

- 234050,49 грн. заборгованості;

- 33851,43 грн. пені за період з 22.11.2019 по 12.08.2020;

- 5085,35 грн. 3% річних за період з 22.11.2019 по 12.08.2020;

- 22556,17 грн. штрафу;

- 186069,75 грн. відсотків за користування товарним кредитом за період з 22.11.2019 по 12.08.2020, а також 7225,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 08 вересня 2020 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та продовжено відповідачу строк для подання господарському суду та позивачу відзиву на заяву про збільшення позовних вимог до 28 вересня 2020 року та відкладено судове засідання на 11 год. 00 хв. 30 вересня 2020 року.

Відповідачем до суду подано відзив на позов, в якому він визнав позов у частині основного боргу, проте частково заперечував проти стягнення нарахованих позивачем штрафу, пені та річних. Заперечення вмотивовано тим, що в ході виконання договору сторонами було укладено додаткову угоду №2 від 30.10.2019 до основного договору №62/19/76 від 10.05.2019, згідно з якою строк оплати поставленого товару за додатками до нього №62/19/76-1 від 10.05.2019, №62/19/76-2 від 05.06.2019, №62/19/76-3 від 19.06.2019 та №62/19/76- 4 від 15.07.2019 було встановлено до 30.12.2019. Тобто, строк виконання зобов`язання за основним договором було перенесено до 30.12.2019 в межах строку основного договору до 10.05.2020 (п. 11.1 договору №62/19/76-1 від 10.05.2019).

Вимога про сплату відсотків за користування товарним кредитом та штрафу від позивача до відповідача не надходила. Окрім того, додатковою угодою строк виконання зобов`язання було продовжено до 30.12.2019.

Таким чином відповідач вважає застосування штрафу за п. 12.3 основного договору в розмірі 22556,17 грн., а також відсотків за користування товарним кредитом в сумі 79342,95 грн. безпідставним. Крім того, штраф розраховано від загальної суми договору, а не від загальної суми не оплаченого товару.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Про час, дату і місце судового засідання сторони повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ Укрпошта форми №119.

09.10.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без присутності його представника за наявними в ній документами.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

10.05.2019 між ДП ТЕТІЇВСЬКА АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ , правонаступником якого згідно офіційних документів та доданих до даної заяви, є ТОВ НОР-ЕСТ АГРО як Продавець , та ТОВ ПЛОДОВО-ЯГІДНА КОМПАНІЯ КВІТУЧИЙ САД , як Покупцем , був укладений договір купівлі-продажу №62/19/76 (далі - Договір), згідно умов якого було Сторонами визначено та погоджено умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (далі - Товар).

Згідно пунктів 1.1., 1.2. Договору, Продавець зобов`язався в строки, визначені цим Договором, додатком до цього Договору або фінансовою/товарною аграрною розпискою, передати у власність Покупця (поставити) Товар, а Покупець зобов`язався прийняти Товар і оплатити його вартість.

Найменування Товару визначене в Додатках до цього Договору, які складають його невід`ємну частину.

Відповідно до п. 2.1., п.2.2. цього Договору, розгорнутий асортимент та кількість Товару, що поставляється, визначається у Додатках-специфікаціях до цього Договору або у товарній аграрній розписці. За відсутності заперечень Покупця можлива поставка іншого найменування (сорту або гібриду) товару аналогічної якості.

П.7.2. Договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах та в місці поставки, визначених в Додатках до цього Договору.

За умовами п.7.3. Договору, перехід права власності на Товар, а також ризики випадкового знищення та/або випадкового пошкодження Товару переходять до Покупця в момент поставки Товару та підписанням уповноваженим представником Покупця видаткових накладних на Товар.

Датою поставки Товару, переходу права власності на Товар і ризиків є дата, проставлена представником Покупця на видаткові и накладній при підписані видаткової накладної.

Факт виконання позивачем умов Договору, додатків до нього та видаткових накладних, виписаних в період дії цього Договору, підтверджується:

- видатковою накладною №2304 від 15 травня 2019 року на суму 163 258,48 грн. (згідно довіреності №004/1 від 15 травня 2019 року);

- видатковою накладною №2465 від 15 травня 2019 року на суму 141066,24 грн. (згідно довіреності №004/1 від 15 травня 2019 року);

- видатковою накладною №3272 від 11 червня 2019 року на суму 46567,68 грн. (згідно довіреності №6 від 05 червня 2019 року);

- видатковою накладною №3532 від 26 червня 2019 року на суму 60 169,64 грн.;

- видаткова накладна №3790 від 19 липня 2019 року на суму 40 062,00 грн. (товарно - транспортної накладної №276 від 19.07.2019).

Відповідачу було поставлено позивачем Товар на загальну суму 451 123 грн. 54 коп.

Претензій щодо якості чи кількості поставленого Товару від відповідача на адресу позивача не надходило.

Ціну, загальну вартість товару та строки і порядок розрахунків сторони визначили Розділами 5 і 6 цього Договору.

За умовами п.5.1. Договору, ціна за одиницю Товару кожного найменування в національній валюті наводиться в додатках до цього договору. Загальна вартість Товару з ПДВ визначається шляхом складання окремих партій Товару, визначених у додатках до цього договору.

П.6.1. Договору передбачено, що загальна вартість Товару повинна бути сплачена Покупцем у строк, встановлений в Додатках - специфікаціях до цього Договору.

Додатком №1 до Договору сторонни узгодили такі граничні терміни здійснення оплати вартості товару: до 10.05.2019 та до 30.10.2019 .

Відповідно Договору позивачем відповідачу були виписані рахунки-фактури для оплати вартості Товару.

Відповідачем було здійснено перерахування на користь позивача грошових коштів на суму 162 073,05 грн.. що підтверджується такими платіжними:

- №1 від 15 травня 2019 року на суму 75 000,00 грн.;

- №41766415 від 05 червня 2019 року на суму 9 900,00 грн.;

- №2РL841469 від 06 червня 2019 року на суму 4 272,30 грн.;

- №42195555 від 21 червня 2019 року на суму 9 900,00 грн.;

- №2РL536150 від 24 червня 2019 року на суму 8 150,75 грн.;

- №ПНМ 15523 від 17 липня 2019 року на суму 9 900,00 грн.;

- №ПНМ 16333 від 18 липня 2019 року на суму 4 950,00 грн.;

- №2РL593109 від 15 жовтня 2019 року на суму 10 000,00 грн.;

- №2РL855790 від 17 жовтня 2019 року на суму 10 000,00 грн.;

- №2РL301610 від 18 жовтня 2019 року на суму 10 000,00 грн.;

- №2РL085091 від 25 жовтня 2019 року на суму 10 000,00 грн.

Проте, між сторонами в подальшому були укладені: договір №30/10-кв про переведення боргу від 29 жовтня 2019 року на суму 25 000,00 грн. та договір про переведення боргу від 21 листопада 2019 року на суму 30 000,00 грн.

У зв`язку із цим, станом на 13 березня 2020 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №62/19/76 від 10.05.2019 становила 234 050 грн. 49 коп.

З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2019 сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору купівлі-продажу від 10.05.2019, якою строк виконання зобов`язання продовжили до 30.12.2019.

П.12.2. вказаного Договору купівлі-продажу передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язань за цим договором Сторона, яка допустила прострочення, сплачує другій Стороні, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який вона сплачується, нарахованої на суму простроченого зобов`язання за кожен день прострочення.

За період з 22.11.2019 по 12.08.2020 позивач відповідачу нарахував пеню в сумі 33851,43 грн.

Відповідно до п. 12.3. цього Договору, в разі ухилення від оплати вартості Товару понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів Покупець, крім пені, сплачує Продавцеві штраф в розмірі 5% (п`ять відсотків) від загальної вартості Товару.

Розмір штрафу на загальну вартість поставки товару (451123,54 грн.) становить 22556,17 грн.

П.12.13. Договору сторони дійшли згоди про те, що у разі прострочення Покупцем оплати Товару, проданого в кредит (товарний кредит), на прострочену суму нараховуються 0,3 процентів щоденного від вартості поставленого та неоплаченого своєчасно товару, від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

За період з 22.11.2019 по 12.08.2020 (заборгованість 234050,49 грн.) позивач відповідачу нарахував суму відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 186069,75 грн.

Також, за вказаний період позивач в порядку ч.2 ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 5085,35 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу (далі - ГК) України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майни, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Абзац 1 ч.І ст.193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок нарахування процентів за користування чужими коштами визначається нормами Цивільного кодексу України. Так, згідно з частиною 1 статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, за змістом цієї статті у договорі може бути передбачена умова для боржника у вигляді плати за користування чужими коштами, розмір якої у вигляді процентів може визначатися у договорі. Підставами для застосування до сторін правовідносин статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України, що застосовується до договорів поставки згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За правилами ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов`язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 62/19/76 від 10.05.2019 та додаткових угод до нього. Свої зобов`язання за цим Договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу Товар, що підтверджується видатковими накладними, підписані та скріплені печатками сторін.

Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов`язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 234050,49 грн. заборгованості за отриманий ним Товар.

За неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань згідно п.12.2 Договору та в порядку ч.2 ст.625 ЦК України позивачем за період з 22.11.2019 по 12.08.2020 нараховані відповідачу: пеня в сумі 33851,43 грн. та 3% річних в розмірі 5083,35 грн.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок вважає, що вказаний позивачем період є не вірним, оскільки сторони на підставі Додаткової угоди № 2 від 30.10.2019 до Договору погодили продовжити виконання зобов`язання щодо оплати вартості товару до 30.12.2019. Відтак, період нарахування пені та 3% річних має здійснюватись саме з 31.12.2019 по 12.08.2020.

Згідно калькулятору ТОВ Ліга ЗАКОН ,2020 судом було здійснено перерахунок в частині нарахувань пені та 3% річних за період з 31.12.2019 по 12.08.2020. Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 26418,88 грн., а сума 3% річних складає 4335,74 грн.

Суд вважає, що розрахунок позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 22556,17 грн. та суми відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 186069,75 грн. за період з 22.11.2019 по 12.08.2020 є вірним та обґрунтованим, і таким, що відповідає умовам п.12.3 і п.12.13 Договору.

З огляду на вище викладені обставини справи і приписи законодавства суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Плодово - ягідна компанія "Квітучий сад" (код ЄДРПОУ: 36781820; вул.Леніна,65, смт Верхнячка, Христинівський район, Черкаська область, 20022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор - Ест Агро" (код ЄДРПОУ: 38953469; вул.Соборна,3, м.Тетіїв, Тетіївський район, Київська область, 09800):

- 234 050,49 грн. (двісті тридцять чотири тисячі п`ятдесят грн. 49 коп.) заборгованості;

- 26 418,88 грн. (двадцять шість тисяч чотириста вісімнадцять грн. 88 коп.) пені;

- 4 335,74 грн. (чотири тисячі триста тридцять п`ять грн. 74 коп.) 3% річних;

- 22 556,17 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят шість грн. 17 коп.) штрафу;

- 186 069,75 грн. (сто вісімдесят шість тисяч шістдесят дев`ять грн. 75 коп.) відсотків за користування товарним кредитом

та 7 101,46 грн. (сім тисяч сто одна грн. 46 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.10.2020.

Суддя К.І. Довгань