Рішення

від 16.10.2020 по справі 925/725/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року

м. Черкаси справа № 925/725/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Довганя К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/725/20 справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех - Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Груп» про стягнення 23177,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 23177,00 грн заборгованості по договору №173 від 12.09.2019 про перевезення вантажів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач ухиляється від сплати позивачу грошових коштів за перевезення вантажу, яке було виконане позивачем у повному обсязі на підставі вище вказаного договору.

Ухвалою суду від 15.06.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 07.09.2020 було продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов у відповідності з вимогами статей 165, 178 ГПК України.

Відповідач відзиву на позов суду не надав.

Про розгляд справи сторони були повідомлені судом належним чином через засоби електронної пошти.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

12.09.2019 між сторонами був укладений договір про перевезення вантажів №173 (далі - Договір), відповідно до умов якого перевізник (позивач) зобов`язався доставити погоджений із експедитором (відповідачем) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій особі, а експедитор зобов`язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

П.1.3. Договору визначено, що вартість перевезення, порядок розрахунків/форма оплати та інші істотні умови договору погоджуються і вказуються в заявці на перевезення вантажу (додаток №1 до договору, далі - заявка).

12 вересня 2019 р. сторони, шляхом обміну електронними листами, уклали Заявку за №3-2 на перевезення вантажу міжнародного сполучення.

На умовах вказаної Заявки позивач здійснив міжнародне перевезення за маршрутом: м. Черівці (Україна) - м. Брно (Чехія), що підтверджується міжнародною товаротранспортною накладною СМR № 297424.

Факт належного виконання позивачем умов вказаного договору підтверджується наявністю підпису відповідальної особи, штампом вантажоодержувача у графі 24 накладної СМR та Актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 19 вересня 2019 р.

У Заявці ставка за перевезення, тобто вартість послуги, становила 850,00 євро .

За умовами п.3.2 Договору, кошти сплачуються у гривнях за курсом НБУ встановленим на день розвантаження.

Умовами оплати, які містяться у Заявці, передбачено, що розрахунок є безготівковий, кошти сплачуються протягом 10 банківських днів при отриманні оригіналів документів, вказаних у цьому пункті.

25 вересня 2019 року позивачем на адресу замовника перевезення були направлені документи через поштового перевізника ТОВ НОВА ПОШТА за експрес-накладною №59000450380434.

Позивач повідомив, що оскільки документи направлялися без опису вкладення, то їх перелік міститься в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції.

За інформацією сервісу відстеження ТОВ НОВОЇ ПОШТИ , яка розташована на офіційному Інтернет-сайті, вказане відправлення було отримане одержувачем (відповідачем) 27.09.2019.

Таким чином, з наступного дня (28 вересня 2019 р.) десятий день , визначений кінцевим днем для здійснення оплати завершився - 07 жовтня 2019 р.

Відповідачем оплата за перевезення здійснена не була, борг відповідача склав 850,00 євро.

По курсу НБУ, який був встановлений на дату розвантаження (19 вересня 2019 р.) становив - 27,267589 грн. за 1 євро, що передбачає оплату перевезення у сумі 23 177,45 грн. = (850 х 27,267589).

Проте, в Акті виконаних робіт сторони, за взаємною згодою, заокруглили вказану суму до 23177,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача за здійснене перевезення по вказаному Договору.

За приписами ст.9 Конституції України та ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України , чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст.50 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Згідно ст.909 ЦК України за договором перевезення перевізник зобов`язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до Закону України Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів - Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956р. в м. Женеві (надалі в тексті - Конвенція). Частиною 1 статті 1 Конвенції встановлено, що вона застосовується до будь якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, знаходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.

За ст. ст. 4 та 9 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Із зазначеною нормою кореспондується частина 2 ст.307 ГК України.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання у відповідності до ст.193 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до умов договору про перевезення вантажів від 12.09.2019 № 173 та Заявки № 3-2, яка є додатком до цього Договору вартість перевезення за маршрутом: м. Черівці (Україна) - м. Брно (Чехія), складала 23177 грн. (850 євро).

Згідно СМR № 297424 позивачем була здійснена доставка вантажу (щит цільний, (дуб), вагою 10000 кг, об`ємом 12,436 куб.м) вантажоодержувачу, вказаному у Заявці.

Доказів наявності претензій по обсягу, якості та строках надання послуг відповідачем до суду не подано.

Таким чином, суд вважає, що позивач вчасно та відповідно до умов вказаних Договору та Заявки виконав їх умови і здійснив перевезення, що підтверджується вищенаведеними доказами, в тому числі Актом здачі-приймання виконаних послуг за період з 16.09.2019 по 19.09.2019 № ОУ-0000381 на суму 23177,00 грн.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання умов вище зазначеного Договору та Заявки відповідач до суду не подав.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 23177 грн. боргу за надані відповідачу послуги за договором про перевезення вантажів від 12.09.2019 № 173.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору.

Крім того, позивач, заявляючи позов, просив суд стягнути з відповідача 3900 грн. понесених витрат на правничу допомогу адвоката та 2000 грн. (у випадку задоволення позову) у якості відшкодування гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем.

В якості доказів понесених витрат позивач надав суду:

- договір про правову допомогу від 15.05.2020;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 21.05.2020 із детальним описом робіт та їх вартістю;

- квитанцію №05-05 від 21.05.2020 на суму 3900 грн.

Частиною 1 статті ст. 16 ГПК України, встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 2 названої статті, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 п. 1).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що заявлена вимога позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс Груп» (код ЄДРПОУ: 39505251; вул.Пушкіна,буд.100, офіс 1, м.Черкаси, 18001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех - Транс» (код ЄДРПОУ: 38015542; пр.-т Свободи,буд.37, оф.24, м.Ужгород, 88000) - 23177,00 грн. (двадцять три тисячі сто сімдесят сім грн) боргу; 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн) витрат по сплаті судового збору; 3900,00 грн. (три тисячі дев`ятсот грн) витрат на правову допомогу адвоката та 2000 грн. (дві тисячі грн) в якості відшкодування гонорару успіху.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.10.2020.

СУДДЯ К.І.Довгань