Рішення

від 27.10.2020 по справі 925/1010/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року Справа № 925/1010/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Смолкін І.Н. - адвокат,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ

«СВІТ-АГРО» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю

«ЧОРНОБАЙПРОДСЕРВІС» , cмт. Чорнобай, Черкаської області

про стягнення 688 181 грн. 37 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СВІТ-АГРО» до товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОБАЙПРОДСЕРВІС» про стягнення з відповідача 688 181 грн. 37 коп., а саме: 473 238 грн. 49 коп. основного боргу, 113 370 грн. 07 коп. пені, 24 518 грн. 32 коп. штрафу, 26 894 грн. 29 коп. 3 % річних та 50 160 грн. 20 коп. інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 21 вересня 2012 року за №ТД219.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28 вересня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 27 жовтня 2020 року.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром поштових відправлень Господарського суду Черкаської області.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 27 жовтня 2020 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1010/20.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки передав відповідачу товар на умовах визначених договором поставки від 21 вересня 2012 року за №ТД219, проте свій обов`язок щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням штрафних санкцій, а також 3% річних та інфляційних втрат.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що 21 вересня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОБАЙПРОДСЕРВІС» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СВІТ-АГРО» (постачальник) було укладено договір поставки за №ТД219.

Згідно п. 1.1. вищевказаного договору продавець зобов`язався поставити кормові добавки, ветеринарні препарати, вакцини, біопрепарати, вітамінні та лікарські препарати, іншу ветеринарну продукцію, а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що випускаються на кожну партію товару.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 2.1. договору ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у рахунках-фактурах продавця та в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість.

Позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару на загальну суму 490 366 грн. 42 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

№5626 від 16 липня 2018 року на суму 32 862 грн. 00 коп.;

№6419 від 31 липня 2018 року на суму 142 449 грн. 00 коп.;

№6726 від 06 серпня 2018 року на суму 34 950 грн. 26 коп.;

№6873 від 10 серпня 2018 року на суму 60 348 грн. 00 коп.;

№8300 від 09 жовтня 2018 року на суму 23 109 грн. 86 коп.;

№8940 від 02 листопада 2018 року на суму 102 600 грн. 00 коп.;

№9111 від 09 листопада 2018 року на суму 53 110 грн. 50 коп.;

№9725 від 06 грудня 2018 року на суму 35 010 грн. 00 коп.;

№2734 від 25 квітня 2019 року на суму 5 926 грн. 80 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки відповідача у вищевказаних накладних.

Однак відповідач свій обов`язок щодо оплати поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу 17 127 грн. 93 коп.

Відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

З реєстру платежів по контрагенту товариство з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОБАЙПРОДСЕРВІС» за період з 01 січня 2018 року по 05 серпня 2020 року вбачається, що під час здійснення оплати за поставлений позивачем товар по спірному договору, в одній частині платежів в графі «призначення платежу» відповідач зазначав посилання на рахунок, згідно якого ним здійснювалася оплата, з огляду на що здійснені таким чином платежі можливо пов`язати з конкретною поставкою - в кожній видатковій накладній міститься номер та дата рахунку на оплату, який був наданий відповідачу для здійснення оплати за товар, поставлений позивачем за такою видатковою накладною.

В іншій частині платежів в графі «призначення платежу» відповідач зазначав посилання на спірний договір без вказівки - згідно якого саме рахунку він здійснює оплату, що не дає змоги пов`язати такі платежі з конкретною поставкою.

Такі платежі (які неможливо пов`язати з конкретною поставкою у зв`язку з відсутністю посилання на рахунок на оплату) віднесені позивачем на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період.

Таким самим чином віднесені оплати, в призначенні платежу яких було вказано вже повністю оплачений рахунок.

Вказане цілком відповідає позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який у постанові від 12 квітня 2018 року по справі № 910/5475/17 вказав, що у випадку, коли в графі платіжного доручення «призначення платежу» відсутні, зокрема, посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Аналогічна позиція міститься також в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 911/2630/18, від 26 вересня 2019 року у справі № 910/12934/18, від 18 квітня 2018 року у справі № 904/12527/16, постанові Вищого господарського суду України від 12 грудня 2016 року по справі №904/4541/16.

Як вказав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 26 грудня 2019 року у справі №911/2630/18: Можливість застосування положень статті 534 Цивільного кодексу України безпосередньо залежить від змісту реквізиту «призначення платежу» платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж: кредиторові на виконання грошового зобов`язання. Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів, чітко зазначаючи призначення платежу - погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, встановлена статтею 534 цього Кодексу застосовуватися не може. Розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до статті 534 Цивільного кодексу України у випадку, коли стягнення заборгованості здійснюється в порядку виконавчого провадження, або платіж буде отримано без реквізиту «Призначення платежу» чи як загальна підстава - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості тощо.

Таким чином платежі, здійснені відповідачем з призначенням платежу, яке містить лише посилання на договір, або посилання на повністю оплачений рахунок, зараховувалися позивачем на погашення заборгованості за товар в хронологічному порядку.

В зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 473 238 грн. 49 коп. боргу за поставлений товар.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 2.2. договору покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок продавця вартість поставленої йому партії товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання партії товару, згідно накладних. Моментом отримання партії товару вважається момент підписання покупцем видаткової накладної.

Таким чином строк оплати поставленого товару на момент звернення позивача до суду настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за отриманий товар.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином заборгованість в розмірі 473 238 грн. 49 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 6.3. договору сторони досягли згоди, що у разі порушення строків виконання платіжних зобов`язань, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми заборгованості, за кожен день прострочення. При цьому пеня нараховується за весь період прострочення виконання платіжних зобов`язань покупцем - до повного виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому судом враховано, що п. 6.3. договору містить умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Покупець, який прострочив оплату за п. 2.2. більш ніж на 14 календарних днів, зобов`язаний крім пені, що передбачена для нього п. 6.3. договору, сплатити продавцю штраф у розмірі 5% від несвоєчасно оплаченої суми за товар (п. 6.4. договору).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 113 370 грн. 07 коп. пені (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи), а також штрафу в розмірі 24 518 грн. 32 коп.

Позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено також вимогу про стягнення 26 894 грн. 29 коп. 3% річних та 50 160 грн. 20 коп. інфляційних втрат.

При нарахуванні пені та річних на борг в розмірі 32 862 грн. 00 коп. за поставлений товар згідно видаткової накладної №5626 від 16 липня 2018 року позивачем не було враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних втрат та пені.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, інфляційних та річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.» судом встановлено, що пеня нарахована в меншому розмірі (не зважаючи на допущені позивачем помилки в періоді нарахування), однак позивач самостійно визначив розмір пені, а тому заявлена до стягнення сума пені підлягає стягненню з відповідача.

Інфляційні нараховані вірно, а тому заявлена до стягнення сума інфляційних підлягає задоволенню.

3% річних на борг в розмірі 15 734 грн. 07 коп. згідно видаткової накладної №5626 від 16 липня 2018 року та згідно видаткових накладних №6419 від 31 липня 2018 року; №6726 від 06 серпня 2018 року; №6873 від 10 серпня 2018 року; №8300 від 09 жовтня 2018 року; №8940 від 02 листопада 2018 року; №9111 від 09 листопада 2018 року; №9725 від 06 грудня 2018 року; №2734 від 25 квітня 2019 року також нараховано вірно.

Розмір 3% річних нарахованих за період з 24 липня 2018 року по 24 червня 2019 року (25 червня 2019 року здійснено часткову оплату боргу) на суму боргу 32 862 грн. 00 коп. складає 907 грн. 53 коп.

Отже, з урахуванням наведеного розрахунку з відповідача підлягає стягненню 26 891 грн. 59 коп. 3% річних, а в решті вимог про стягнення річних слід відмовити.

Оскільки відповідач прострочив сплату боргу більше ніж на 14 календарних днів, розмір штрафу нарахований вірно, а тому з відповідача також підлягає стягненню 24 518 грн. 32 коп. штрафу.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13 серпня 2020 року вжито заходів забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СВІТ-АГРО» до товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОБАЙПРОДСЕРВІС» шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОБАЙПРОДСЕРВІС» в розмірі 688 181 грн. 37 коп., які знаходяться на всіх рахунках відповідача, в тому числі, але не обмежуючись: р/р НОМЕР_1 в ПАТ «Полтава-банк» в м. Полтава, МФО 331489.

За розгляд відповідної заяви позивачем було сплачено 1 051 грн. 00 коп. судового збору.

В зв`язку з чим вказані судові витрати покладаються на відповідача.

Крім того слід вказати, що згідно ч.7 та ч. 8 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення .

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОБАЙПРОДСЕРВІС» , вул. Шевченка, 274, корпус 5, cмт. Чорнобай, Черкаської області, ідентифікаційний код 35675002 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «СВІТ-АГРО» , вул. Академіка Туполєва, 23, м. Київ, ідентифікаційний код 37405944 - 473 238 грн. 49 коп. основного боргу, 113 370 грн. 07 коп. пені, 24 518 грн. 32 коп. штрафу, 26 891 грн. 59 коп. 3 % річних, 50 160 грн. 20 коп. інфляційних втрат та 11 372 грн. 69 коп. судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 27 жовтня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович