Рішення

від 26.10.2020 по справі 120/327/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 жовтня 2020 р. Справа № 120/327/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 38635397, адреса: вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, Вінницька область, 21021)

до: Навчально-виховного комплексу (середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) с. Бірків Літинського району Вінницької області (код ЄДРПОУ: 26228568, адреса: вул. Весняна, 7, с. Бірків, Літинський район, Вінницька область, 22352)

про: застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області з адміністративним позовом до Навчально-виховного комплексу (середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) с. Бірків Літинського району Вінницької області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки допущені суб`єктом господарювання, що і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.

02.03.2020 року на адресу суду від представника Навчально-виховного комплексу (середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) с. Бірків Літинського району Вінницької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що майже всі порушення, зазначені в акті перевірки від 28.12.2019 року № 243, усунуто, на підтвердження чого надані відповідні фотокопії.

Щодо обладнання будівлі системою протипожежного захисту, проведенню вогнезахисної обробки дерев`яних елементів конструкцій горища та забезпеченню зовнішньою установкою від прямого попадання блискавки та вторинних її проявів зазначено, що дирекція школи направила клопотання від 28.01.2020 року № 13 про виділення коштів на усунення вищевказаних недоліків до Бірківської сільської ради. Відповідно листа Бірківської сільської ради від 13.02.2020 року № 61-1/02-32 питання про виділення коштів на усунення порушень у сфері пожежної безпеки буде винесено на розгляд чергової сесії Бірківської сільської ради.

Окрім того, відповідач зауважує на тому, що в Навчально-виховному комплексі (середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) с. Бірків Літинського району Вінницької області навчається 72 учні та 12 вихованців і повне зупинення експлуатації будівель спричинить порушення Конституції України в частині доступності освіти.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Враховуючи, що факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а також актом перевірки стану усунення виявлених порушень, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року продовжено розгляд даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено справу до судового розгляду на 24.03.2020 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року відкладено судовий розгляд справи на 23.04.2020 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 року, враховуючи рекомендації уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з метою забезпечення процесуальної рівності прав учасників даного судового процесу та необхідністю заслухати в судовому засіданні пояснення всіх сторін щодо обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, судовий розгляд справи відкладено.

Даною ухвалою звернено увагу учасників справи на тимчасовий характер вжитих судом процесуальних заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед учасників відкритих судових засідань.

10.06.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про необхідність надання додаткового часу для врегулювання даного спору мирним шляхом та зупинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) до 15.08.2020 року.

11.06.2020 року позивачем через відділ документального забезпечення (канцелярії) суду подано письмову заяву про підтримання поданого клопотання щодо надання сторонам часу для примирення.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2020 року провадження у даній адміністративній справі зупинено до 15.08.2020 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року провадження у справі поновлено.

У судове засідання, призначене на 22.10.2020 року, представники сторін не прибули, поряд із цим подали заяви про розгляд справи за їх відсутності у порядку письмового провадження. При цьому, представник відповідача просив суд долучити до матеріалів даної справи договір та акт виконаних робіт з вогнезахисного оброблення дерев`яних конструкцій від 17.07.2020 року № 07/18.

Інших заяв та клопотань щодо розгляду справи від сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про можливість розгляду та вирішення даної адміністративної справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23.04.2018 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, з метою усунення виявлених порушень щодо держання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки вказаних в акті № 115, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю), винесено припис № 99, яким відповідачу встановлено термін виконання виявлених порушень до 20.06.2018 року.

У період з 26.12.2019 року по 28.12.2019 року позивачем проведено позапланову перевірку щодо дотримання Навчально-виховним комплексом (середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) с. Бірків Літинського району Вінницької області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якої складено акт від 28.12.2019 року № 243, у якому зафіксовано невиконані заходи, виявлені під час попередньої перевірки, а також ряд нових порушень Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.03.2015 року за № 252/26697, зокрема:

- будівлі навчально-виховного комплексу та котельні не обладнано системою протипожежного захисту (розділ V глава 1 пункт 1.2 Правил пожежної безпеки в Україні);

- будівлю навчально-виховного комплексу не забезпечено зовнішньою установкою від прямого попадання блискавки та вторинних її проявів (розділ ІV глава 1 пункт 1.21 Правил пожежної безпеки в Україні);

- не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних елементів конструкцій горища навчально-виховного комплексу та котельні, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (розділ III глава 2 пункт 2.5 Правил пожежної безпеки в Україні);

- виходи на горище не обладнані протипожежними люками (розділ III глава 2 пункт 2.3 Правил пожежної безпеки в Україні);

- не виконано заміри опору ізоляції електромережі (розділ IV глава 1 пункт 1.20 Правил пожежної безпеки в Україні);

- наявні пожежні щити не укомплектовані згідно норм належності, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (розділ V глава 3 пункт 3.1 1 Правил пожежної безпеки в Україні);

- навчально-виховний комплекс не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами (розділ VI пункт 1 Правил Пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 року № 974, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.09.2016 року за № 1229/293597);

- не забезпечено очищення вентиляційної системи та кухонних плит, не менше як один раз на місяць (розділ IV глава 2 пункт 2.5 Правил пожежної безпеки в Україні);

- персонал не забезпечено засобами радіаційного та хімічного захисту (пункт 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України)

- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (розділ V пункт 3.17 Правил пожежної безпеки в Україні);

- не очищується димохід та опалювальний котел на твердому паливі у будівлі навчально-виховного комплексу від сажі (розділ IV глава 2 пункт 2.5 Правил пожежної безпеки в Україні);

- димові труби навчально-виховного комплексу не обладнані іскрогасниками (розділ IV глава 2 пункт 2.9 Правил пожежної безпеки в Україні);

- у приміщеннях пов`язаних з перебуванням дітей та на шляхах евакуації килими, доріжки, паласи, килимові доріжки та інші покриття не прикріплені до підлоги (розділ III глава 2 пункт 2.28 Правил пожежної безпеки в Україні);

- лампи розжарювання не обладнані плафонами закритого виконання (розділ IV глава 1 пункт 1.18 Правил пожежної безпеки в Україні);

- електророзетка та вимикач у приміщені котельні встановлені на горючу основу (конструкцію) (розділ IV глава 1 пункт 1.17 Правил пожежної безпеки в Україні).

При цьому, згідно з актом від 05.06.2020 року № 88, складеному за результатами проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, позивачем зафіксовано невиконані заходи, виявлені під час попередньої перевірки, а саме:

- будівлі не обладнано системою протипожежного захисту (розділ V глава 1 пункт 1.2 Правил пожежної безпеки в Україні);

- не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних елементів конструкцій горища (розділ III глава 2 пункт 2.5 Правил пожежної безпеки в Україні);

- будівлю не обладнано зовнішньою установкою від прямого попадання блискавки та вторинних її проявів (розділ ІV глава 1 пункт 1.21 Правил пожежної безпеки в Україні).

Враховуючи, що Навчально-виховний комплекс (середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) с. Бірків Літинського району Вінницької області експлуатується з грубими порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зазначені у вищевказаних актах перевірки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною четвертою статті 43 Конституції України кожному гарантовано право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V.

За визначенням наведеним у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями Державної служби України з надзвичайних ситуацій України є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

3)внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах;

4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Положеннями частини четвертої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем у ході перевірки Навчально-виховного комплексу (середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) с. Бірків Літинського району Вінницької області на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сфері пожежної безпеки виявлені порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

За приписами частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що підставами для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єктів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У контексті наведеного, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що надзвичайна ситуація, згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, це обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі за текстом Класифікатор), надзвичайна ситуація - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Пунктом четвертим частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно з пунктом 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - це подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також, розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - це відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

На переконання суду, зазначені в адміністративному позові порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання та створять небезпеку людям (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть задіяні в їх ліквідації), а також відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

У свою чергу, відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги позивача про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), оскільки вказане спричинить припинення навчального процесу і ці заходи будуть мати негативні наслідки для відповідача та учнів вказаного закладу освіти в частині порушення гарантованого Конституцією права на освіту.

Разом із тим, відповідач зазначає про проведення ряду заходів щодо усунення виявлених у ході перевірки порушень.

Для підтвердження факту відсутності окремих порушень пожежної безпеки, визначених в акті перевірки додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 05.06.2020 року № 88, представником відповідача надано акт приймання виконаних робіт від 28.07.2020 року № 1, згідно з яким проведено вогнезахисну обробку дерев`яних елементів конструкцій (горизонтальні та вертикальні поверхні).

Суд зазначає, що відповідно до наявних у справі матеріалів, зафіксовані в акті від 05.06.2020 року № 88 порушення відповідачем усунуто не в повному обсязі.

Доказів проведення позапланової перевірки по факту усунення у повному обсязі порушень, виявлених позивачем під час проведення перевірки, матеріали справи не містять, як і доказів, що зазначені в акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не дивлячись на те, що відповідач доклав та докладає зусиль для усунення порушень за актом перевірки, вказані порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі Навчально-виховного комплексу (середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) с. Бірків Літинського району Вінницької області, що у свою чергу унеможливлює забезпечити безпеку людини в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

При цьому, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 823/589/16.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виконання вимог органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства є обов`язком суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для застосування, у даному випадку, заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю), про який просить позивач.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. " від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Окрім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати до Навчально-виховного комплексу (середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) с. Бірків Літинського району Вінницької області заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Навчально-виховного комплексу та будівлі котельні, що розташовані за адресою: вул. Весняна, 7, с. Бірків, Літинський район, Вінницька область, шляхом відключення від джерела електроживлення, опломбування вхідних дверей будівель до повного усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 38635397, адреса: вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, Вінницька область, 21021);

Відповідач: Навчально-виховний комплекс (середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) с. Бірків Літинського району Вінницької області (код ЄДРПОУ: 26228568, адреса: вул. Весняна, 7, с. Бірків, Літинський район, Вінницька область, 22352).

Рішення у повному обсязі виготовлене: 26.10.2020 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна