Рішення

від 26.10.2020 по справі 280/799/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року Справа № 280/799/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гризодубової, будинок 54, код ЄДРПОУ 26317220) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області, яка розташована за адресою: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Гризодубової, буд. 54 шляхом зобов`язання Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області, повністю зупинити експлуатацію будівлі закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатами проведеної позапланової перевірки Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області позивачем встановлено порушення вимог правил пожежної безпеки при експлуатації об`єкта відповідача, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки №245 від 18.12.2019, який отримано позивачем, однак порушення не усунуті. На підставі викладеного, позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 11.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/799/20, призначено судове засідання на 10.03.2020 з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі відзив та документи на його обґрунтування.

Відповідачем надано до суду відзив та відповідні документи за вх. № 9365 від 27.02.2020, згідно яких відповідач зазначив, що заперечує проти задоволення позову, оскільки значну кількість поршень ним усунуто. З приводу першого порушення зазначеного у позові та акті від 18.12.2019 №245 щодо використання відповідачем об`єкту нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, відповідно до вимог ч. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України, відповідач зазначив, що оскільки закон не має зворотної сили, а відповідач не є новоутвореним підприємством і почав використовувати об`єкт нерухомості до набрання чинності Кодексом цивільного захисту України, то, відповідно до вимог ч. 2 ст. 57 КЦЗУ, відповідачу не потрібно подавати декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Зазначив також, що роботи з усунення інших вказаних у позові порушень тривають надалі і більш того наприкінці 2019/2020 навчального року заплановано проведення капітального ремонту будівлі відповідача. Наполягає на тому, що порушення, встановлені за результатом перевірки, не є підставою для застосування заходу щодо повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень школи. Просить відмовити у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду від 10.03.2020 розгляд справи відкладено на 06.04.2020.

Ухвалою суду від 06.04.2020 розгляд справи №280/799/20 за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду продовжено за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання на 12.05.2020.

Ухвалою суду від 12.05.2020 підготовче засідання відкладено на 01.06.2020.

Ухвалою суду від 01.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №280/799/20 строком на 30 (тридцять) днів та розгляд справи відкладено на 01.07.2020.

Протокольною ухвалою суду від 01.07.2020 підготовче засідання відкладено на 10.08.2020.

Протокольною ухвалою суду від 10.08.2020 закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 09.09.2020.

Протокольною ухвалою суду від 09.09.2020 судове засідання відкладено на 28.09.2020.

Представник позивача подав до суду клопотання (вх.№45059 від 28.09.2020) у якому просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач повторно за викликом не з`явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд з матеріалів справи встановив наступне.

Мелітопольським міськрайонним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 17 грудня по 18 грудня 2019 року було проведено позапланову перевірку Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області.

За результатами перевірки та у зв`язку з виявленням порушень посадовими особами Головного управління ДСНС у Запорізькій області складено Акт перевірки № 245 від 18.12.2019, який підписано керівником відповідача та отримано один примірник цього акту.

В ході перевірки встановлено, що об`єкт відповідача, будівлі, споруди, приміщення та територія Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області за адресою: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Гризодубової, будинок 54 експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- Допускається використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Відповідно до вимог абзацу 1, частини 2 статті 57 Дотримання вимог пожежної безпеки під час проектування, будівництва та реконструкції об`єктів виробничого та іншого призначення Кодексу цивільного захисту України, початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Будівництво будівель та споруд на території об`єктів з масовим перебуванням людей без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки сприяє перш за все забудові території підприємства, збільшення пожежної навантаги, утворення додаткових об`єктів, які можуть не відповідати вимогам правил пожежної безпеки, а також створювати перешкоди для евакуації людей та матеріальних цінностей, перешкоджанню діям пожежно-рятувальних підрозділів, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

- Не обладнані приміщення у будівлі школи системами протипожежного захисту відповідно до вимог таблиці AI, А2 додатку А (обов`язковий), таблиці Б1 додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року,будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (пункт 4.1, пункт 12.1.1, пункт 13.1, пункт 15.1, пункт 15.2, пункт 15.4, додатку А ДБН В.2.5-56:2014).

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

- Не пройдено посадовими особами навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 16. Розділ II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017 року, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 444 від 26 червня 2013 року Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях .

Відсутність навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб та працівників підприємства веде до відсутності контролю за станом пожежної безпеки об`єктів підприємства, не проведення відповідної профілактичної роботи з підприємцями та відвідувачами ринку, не проведення заходів по запобіганню виникнення пожежі, неправильним діям в разі виникнення пожежі тощо, що веде до загрози життю та здоров`я людей.

- Не забезпечені евакуаційним освітленням у будівлі школи: коридори на 1-му поверсі; коридори на 2-му поверсі; коридори на 3-му поверсі; коридори на 4-му поверсі; сходові клітини.

Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відсутність світлових покажчиків напрямку руху підключеного до джерела живлення аварійного освітлення може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Не забезпечено будівлю школи зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування .

Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Кожний заклад та установа мають бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" та ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво").

Не забезпечення будівлі школи зовнішнім протипожежним водопостачанням веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе своєчасно відреагувати на загорання, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу, і несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Не визначена необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) відповідальним за пожежну безпеку окремо для кожного поверху та приміщення.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно- рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) є ризик розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

- Не забезпечено проведення технічного обслуговування наявних вогнегасників, а саме: ВП-2 (2 од.).

Відповідно до вимог пункту 3.17. Глава 3. Розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги .

Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. Не проведення своєчасного обслуговування вогнегасників може привести до не спрацювання їх в разі використання, що сприятиме розповсюдженню пожежі, яка створює загрозу для життя та здоров`я людей.

- Допускається встановлення глухих металевих ґрат на вікнах, а саме: у кабінеті інформатики; у кабінеті директора; у приймальні.

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованим у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017), у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися.

Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті). При наявності вказаного порушення виникають перешкоди для своєчасної евакуації людей із приміщень будівлі, а також ускладнюється гасіння пожежі в даних приміщеннях, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Допускається улаштування облицювання стін на шляхах евакуації з невстановленими показниками щодо пожежної небезпеки, а саме: у коридорі на 1-му поверсі, всупереч вимогам пункту 7.3.3 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги .

Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 року, зареєстрований у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж:

Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб;

Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Під час пожежі спостерігаються велика швидкість розповсюдження вогню, чому можуть сприяти горючі матеріали на шляхах евакуації, а також виділення токсичних продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромереж, а саме: у кабінеті завідуючого господарством; у кабінетах інформатики;у кабінеті № 24; у кабінеті № 1; у кабінеті № 8;біля головного входу до школи;у бібліотеці

Відповідно до вимог пункт 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС№ 657 від 31.07.2017. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Експлуатація тимчасової дільниці електромережі становить велику небезпеку, є ризик загорання ізоляції проводів та короткого замикання, що є загрозою для життя людини.

- Допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками, а саме: у підвальному приміщенні; у підсобному приміщенні актового залу.

Відповідно до вимог п. 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС№ 657 від 31.07.2017, забороняється підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами).

Експлуатація світильника із лампою розжарювання та зі знятим ковпаком, в разі замикання, іскріння, або іншого аварійного режиму роботи електромережі, може призвести до виникнення пожежі та її поширення, що є загрозою для життя і здоров`я людей.

- Допускається встановлення апаратів відключення освітлювальних мереж всередині приміщення бібліотеки.

Відповідно до вимог пункту 1.15 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України за N 252/26697 від 05 березня 2015 року, для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ та інших подібних приміщень необхідно передбачати встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок.

Встановлення апаратів відключення освітлюваних мереж всередині приміщення бібліотеки становить велику небезпеку, є ризик короткого замикання та більш швидкого розповсюдженню вогню, що є загрозою для здоров`я та життя людини.

- Допускається користування пошкодженою розеткою у кабінеті № 24.

Відповідно до вимог пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС№ 657 від 31.07.2017, забороняється користування пошкодженими розетками.

Користування пошкодженими розетками становить велику небезпеку, є ризик загорання проводів та короткого замикання, що є загрозою для життя людини.

- Не відділено протипожежними дверима з межею вогнестійкості не менше ЕІ 30 від інших приміщень приміщення електрощитової у будівлі школи, всупереч вимогам пункту 10.3.6 ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення , пункту 6.4 табл. З ДБН В. 1.1-7- 2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва".

Відповідно до вимог пункту 2.3 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС№ 657 від 31.07.2017 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси, у протипожежних перешкодах повинні утримуватися в справному стані.

Відсутність протипожежних дверей з межею вогнестійкості не менше ЕІ 30, є зменшенням класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, сприяє розповсюдженню пожежі та продуктів її горіння, в разі її виникнення в електрощитовій, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

- Не забезпечено первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками згідно норм належності: - коридори на поверхах відповідно до вимог пунктів 5, 6 розділу VI Наказу МВС України від 15.01.2018 № 25 Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників .

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

Отже, позивач вказує на те, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки № 245 від 18.12.2019, що вказані у позові, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, через що звернувся до суду з позовною заявою.

Суд, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні дійшов наступних висновків.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до пп. 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом ДСНС України № 661 від 12.11.2018, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважено звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначені ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

- порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

- випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

- відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

- невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

- порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

- відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

- відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

- неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

- проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч. 7 ст. 7 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Крім того, слід зазначити, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила № 1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Згідно з п. 4 розділу 1 Правил №1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року по справі №826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідно до п.35-36 постанови Верховного Суду від 28 лютого 2019 року по справі №810/2400/18 недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що заходи реагування мають тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень та зникнення загрози життю та здоров`ю людей.

Відповідач у своєму відзиві зазначив про усунення значної кількості виявлених в ході перевірки порушень.

При цьому, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, не усуненими залишились порушення щодо:

- обладнання будівлі школи системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- проходження посадовими особами навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки; забезпечені евакуаційним освітленням у будівлі школи: коридори на 1-му поверсі; коридори на 2-му поверсі; коридори на 3-му поверсі; коридори на 4-му поверсі; сходові клітини;

- щодо забезпечення будівлі школи зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування ;

- щодо визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) відповідальним за пожежну безпеку окремо для кожного поверху та приміщення;

- щодо недопущення встановлення апаратів відключення освітлювальних мереж всередині приміщення бібліотеки;

- щодо відділення протипожежними дверима з межею вогнестійкості не менше ЕІ 30 від інших приміщень приміщення електрощитової у будівлі школи, всупереч вимогам пункту 10.3.6 ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення , пункту 6.4 табл. 3 ДБН В. 1.1-7- 2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

- щодо забезпечення первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками згідно норм належності: - коридори на поверхах відповідно до вимог пунктів 5, 6 розділу VI Наказу МВС України від 15.01.2018 № 25 Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників .

Відповідач визнає, що наразі усунуто порушення не в повному обсязі, вказує, що на даний час проводиться відповідна робота та в найближчий час їх буде усунуто.

Однак, суд зазначає, що протягом серпня-вересня 2020 року від відповідача у справі не надходили будь-які повідомлення про стан усунення виявлених позивачем порушень. Представники в судові засідання не з`являлись.

Вказане, на переконання суду, свідчить про ухилення відповідача від обов`язку усунення виявлених порушень та свідчить про затягування розгляду справи.

Більш того, з огляду на кількість виявлених порушень та їх специфіку, повне усунення виявлених порушень може бути встановлено тільки під час проведення позивачем позапланового заходу контролю, якого на даний час проведено не було.

З приводу першого порушення зазначеного у позові та акті від 18.12.2019 №245 щодо використання відповідачем об`єкту нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, відповідно до вимог ч. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України, відповідач зазначив, що оскільки закон не має зворотної сили, а відповідач не є новоутвореним підприємством і почав використовувати об`єкт нерухомості до набрання чинності Кодексом цивільного захисту України, то, відповідно до вимог ч. 2 ст. 57 КЦЗУ, відповідачу не потрібно подавати декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Однак, суд критично оцінює таке твердження відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог абзацу 1, частини 2 статті 57 Дотримання вимог пожежної безпеки під час проектування, будівництва та реконструкції об`єктів виробничого та іншого призначення Кодексу цивільного захисту України, початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Відповідач стверджує, що йому не потрібно надавати декларацію відповідності, оскільки юридичну особу останнього зареєстровано до набрання чинності відповідної норми Кодексу цивільного захисту України, при цьому не вказує про наявність або відсутність дозволу на початок роботи або декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства, як до цього вимагались попереднім нормативно-правовим актом, а саме статтею 10 Закону України Про пожежну безпеку .

Будівництво будівель та споруд на території об`єктів з масовим перебуванням людей без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки сприяє перш за все забудові території підприємства, збільшення пожежної навантаги, утворення додаткових об`єктів, які можуть не відповідати вимогам правил пожежної безпеки, а також створювати перешкоди для евакуації людей та матеріальних цінностей, перешкоджанню діям пожежно-рятувальних підрозділів, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

Враховуючи вищевикладене та факт наявності порушень, які відповідачем не усунуті належним чином та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що, подальша експлуатація будинків, споруд та приміщень Мелітопольської загальноосвітньої школи ІІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області розташованої за адресою: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гризодубової, будинок 54, без усунення виявлених порушень створює реальну небезпеку та загрозу життю, здоров`ю людей, які працюють та/або перебувають у будинках, спорудах та приміщеннях Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації будівель, адже ці порушення можуть призвести до загибелі або травмування людей в разі виникнення небезпечної події або надзвичайної ситуації, зокрема, можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, що, в свою чергу, ставить під загрозу життя та здоров`я великої кількості людей з урахуванням специфіки діяльності закладу.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи положення частини другої ст. 139 КАС України розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гризодубової, будинок 54, код ЄДРПОУ 26317220) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будинків, споруд та приміщень Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гризодубової, будинок 54, код ЄДРПОУ 26317220), шляхом зобов`язання Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Мелітопольської міської ради Запорізької області, повністю зупинити експлуатацію будівлі закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення в повному обсязі складено та підписано 26.10.2020 року.

Суддя Л.Я. Максименко