ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2020 року Справа № 280/4111/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Інтерпроектмонтажбудсервіс» (вул. Полярна, буд. 18, м. Запоріжжя, 69014) про стягнення коштів за податковим боргом про стягнення коштів за податковим боргом,
ВСТАНОВИВ:
22.06.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Інтерпроектмонтажбудсервіс» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: стягнути з рахунків платника податків у всіх банках, що належать такому платнику податків відповідачу, а також за рахунок готівки, податковий борг:
з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 0,53 грн.;
з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 1259814,29 грн.
Крім того, просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов`язань у загальному розмірі 1259814,82 грн., у т.ч.: з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 0,53 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 1259814,29 грн., нарахованих податковим органом податковими повідомленнями - рішеннями. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку повністю відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 1259814 ,82 грн.
Ухвалою від 24.06.2020 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
03.06.2020 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 06.07.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 30.07.2020 з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Відповідач про день, час та місце судового засідання, відповідно до приписів частини 11 статті 126 КАС України вважається таким, що повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано.
17.07.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про зобов`язання позивача направити на адресу відповідача адміністративного позову із усіма додатками.
23.074.2020 від позивача до суду надійшла заява про залишення клопотання відповідача від 07.07.2020 без розгляду.
Суд зазначає, що на виконання вимог ст.ст. 160 та 161 КАС України, це питання вже вирішувалось під час відкриття провадження у справі. Позивачем позовна заява надіслана в адресу відповідача. Докази направлення містяться у матеріалах справі, а саме реєстр поштового відправлення на адресу: вул. Полярна, буд. 18, м.Запоріжжя, 69014 (а.с.30). На підставі вищевикладеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача.
30.07.2020 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, податковий борг не сплачений.
Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не поінформував.
Частиною 6 ст.162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вимог ст.ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Згідно із даними облікової картки платника та довідки про заборгованість у відповідача наявний борг у загальному розмірі 1259814,82 грн., у т.ч.: з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 0,53 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів 1259814,29 грн.
14.01.2020 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію №1552344 (термін сплати 10.03.2020) з податку на прибуток приватних підприємств відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов`язання на суму 3,00 грн. з урахуванням сплати/переплати у розмірі 2,47 грн., залишок боргу складає 0,53 грн.
Проте, самостійно визначені зобов`язання із податку на прибуток приватних підприємств відповідачем у встановлені законодавством строки сплачені не були.
Також судом встановлено, що 16.10.2018 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію № 92283833201 (термін сплати 30.10.2018) з податку на додану вартість відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов`язання на суму 6984,00 грн. з урахуванням сплати/переплати у розмірі 587,31 грн., залишок боргу складає 6396,69 грн.
13.02.2019 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію №9019784415 (термін сплати 01.03.2019) з податку на додану вартість відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов`язання на суму 151,00 грн.
27.06.2017 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
№ 0008501401, яким було здійснено донарахування основного платежу з податку на додану вартість на суму 616493,19 грн. та штрафних санкцій на суму 308246,60 грн.
Судом встановлено, що зазначене рішення було оскаржено ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Інтерпроектмонтажбудсервіс» у судовому порядку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 по справі №808/2228/17, яке набрало законної сили 30.10.2018, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Інтерпроектмонтажбудсервіс» відмовлено.
Отже, з 30.10.2018 нараховане податковим органом податкове зобов`язання набуло статусу узгодженого податкового боргу.
Також, на підставі статті 129 ПК України, відповідачу нарахована пеня в розмірі 6396,69 грн.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: на адресу відповідача надіслана податкова вимога форми Ю від 08.11.2018 № 24574-49/830 на суму 6396,69 грн., яка була отримана уповноваженим представником (а.с.16).
У зв`язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось із даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Підпунктами 49.18.1, 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума податкового зобов`язання визначена в податкових повідомленнях - рішеннях, є узгодженою та у встановлений законом строк не сплачена.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачу у встановленому порядку було засобами поштового зв`язку направлено податкову вимогу від 08.11.2018 №24574-49/830, яка отримана уповноваженою особою підприємства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1259814,29 грн. та з податку на прибуток 0,53 грн., а відтак і про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб`єкт владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Інтерпроектмонтажбудсервіс» (вул. Полярна, буд. 18, м. Запоріжжя, 69014, код ЄДРПОУ 37408400) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Інтерпроектмонтажбудсервіс» , у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг у загальному розмірі 1259814,82 грн. (один мільйон двісті п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 82 копійки), у тому числі:
з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 0,53 грн.(нуль гривень п`ятдесят три коп.) на р/р UA508999980333169318000008009, код платежу 11021000, УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя, код одержувача 38025367, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;
з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 1259814,29 грн. (один мільйон двісті п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 29 копійок) на р/р UA918999980313070029000008009, код платежу 14060100, УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя, код одержувача 38025367, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В.Кисіль
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2020 |
Оприлюднено | 29.10.2020 |
Номер документу | 92443317 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні