Рішення

від 26.10.2020 по справі 540/2112/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2112/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до трудового стажу період роботи в Дніпропетровському обласному ВРК з 24.01.1984 до 17.09.1984 та відмови у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Дніпропетровському обласному ВРК з 24.01.1984 до 17.09.1984 та призначити пенсію за віком з 13.07.2020;

- стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Ухвалою від 11.08.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.07.2020 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак 20.07.2020 отримала лист-повідомлення про те, що 15.07.2020 прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю трудового стажу 27 років. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2020 до 31.12.2020 менше 27 років. Жінки, які народились з 01.10.1960 до 31.03.1961 року мають право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу після досягнення віку 59 років 6 місяців. Для призначення пенсії позивач надала відповідачу трудову книжку НОМЕР_1 , яка містить запис про період її роботи в Дніпропетровському обласному ВРК. З вказаного періоду відповідачем не зараховано до загального стажу період роботи в Дніпропетровському обласному ВРК з 24.01.1984 (наказ № 17 від 23.01) до 17.09.1984 (дата присвоєння розряду), оскільки не зазначений рік наказу про прийняття на роботу. Тому до страхового стажу зараховано лише 26 років 7 місяців 22 дні. Позивач вважає необґрунтованими та таким, що порушує конституційні права ОСОБА_1 рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії. Позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

07.09.2020 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.07.2020 звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до статті 26 Закону (в редакції від 03.10.2017 за № 2148), починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2020 до 31.12.2020 - не менше 27 років. Жінки, які народились з 01.10.1960 до 31.03.1961, мають право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу після досягнення віку 59 років 6 місяців. До заяви від 13.07.2019 про призначення пенсії за віком позивач надала трудову книжку та довідку від 03.06.2020 № 015/22, видану ПрАТ "Бериславський машинобудівний завод" за період роботи з 13.10.1978 до 04.10.1979 на Бериславському машинобудівному заводі. На підставі вказаних документів та за даними системи персоніфікованого обліку до страхового стажу зараховано 26 років 7 місяців 22 дні. Згідно із записами трудової книжки, ОСОБА_1 у період з 24.01.1984 (наказ № 17 від 23.01.) до 17.09.1984 (дата присвоєння розряду) працювала в Дніпропетровському обласному ВРК, втім, даний період не можливо врахувати до страхового стажу, оскільки не зазначений рік наказу про прийняття на роботу. Пенсійний орган надіслав запит до ДМ ВРК "Укоопреклама" стосовно надання довідки про підтвердження спірного періоду роботи, проте відповідь від вказаного підприємства не надійшла. Відтак, у зв`язку з відсутністю страхового стажу 27 років, 15.07.2020 прийняте рішення № 212450006160 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи вищевикладене, суд розглядає дану справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

13.07.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до розписки-повідомлення, до заяви про призначення пенсії позивач надала наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку, довідку про прийняття на роботу, заяву про спосіб виплати пенсії, інші документи (6 шт). У розписці зазначено, що для призначення пенсії недостатньо таких документів: фотокартки, довідки про стаж роботи з 1984 року до 1985 року в Дніпровському ПРК, встановлений строк для подання документів - 12.10.2020.

Суд дослідив надану позивачем копію Трудової книжки НОМЕР_2 та встановив, що на стор. 6-11 зроблені, зокрема, такі записи:

- № 11 - 17.11.1982 - прийнята на тимчасову роботу контролером готової продукції на Хлібозавод № 4;

- № 12 - 17.01.1983 - звільнена за спливом строку тимчасової роботи;

- № 13 - 24.01.1983 прийнята на тимчасову роботу контролером готової продукції на Хлібозавод № 4;

- № 14 - 24.03.1983 - звільнена за спливом строку тимчасової роботи;

- № 15 - 24.01.1984 - прийнята учнем склодува на Дніпропетровський ПРК;

- № 16 - 18.09.1984 - присвоєний І розряд склодува;

- № 17 - 08.07.1985 - звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП УРСР.

15.07.2020 пенсійний орган прийняв рішення № 212450006160 про відмову у призначенні пенсії, на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення" у зв`язку з відсутністю права на пенсію - неповний страховий стаж - 26 років 7 місяців 22 дні.

Про вказане рішення позивач повідомлена листом від 20.07.2020 № 2100-0301-8/28726, відповідно до якого до загального стажу не врахований період роботи в Дніпропетровському обласному ВРК з 24.01.1984 (Наказ № 17 від 23.01.) по 17.09.1984 (дата присвоєння розряду), оскільки у записах трудової книжки не зазначений рік наказу на прийняття. Відділом обслуговування громадян 04.05.2020 надісланий запит № 2100-0203- 8/15797 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, щодо надання допомоги у витребувані підтверджувальної довідки за вищезазначений період роботи. Листом управління Пенсійного фонду повідомлено, що Дніпропетровський виробничо-рекламний комбінат "Укоолрекпама" змінив право власності та в м. Дніпро відсутнє, а згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (сайт Міністерства юстиції України) зазначене підприємство (код СДРПОУ 02173590) зареєстроване в Херсонській області. Відповідно, відділом обслуговування громадян 24.06.2020 надіслано запит № 2100- 0203-К/24575 до ДМ ВРК "Укоонреклама" стосовно надання довідки, проте відповідь не надійшла. У зв`язку з відсутністю страхового стажу 27 років, 15.07.2020 прийняте рішення № 212450006160 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також 24.08.2020 пенсійний орган надіслав до ДМВРК "Укоопреклама" повторний запит щодо витребування довідки про стаж роботи ОСОБА_1 у період часу з 24.01.1984 до 08.07.1985.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки вважає, що відмова у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю страхового стажу є протиправною.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV).

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 13.07.2020, тобто момент подання заяви про призначення пенсії, досягла віку 59 років 8 місяців 15 днів, який передбачений ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV для набуття права на призначення пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58) визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно із п. 1.2. Інструкції № 58 трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (п. 2.4 Інструкції № 58).

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20 Порядку № 637).

Так, суд встановив, що на стор. 10-11 трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 міститься запис № 15, відповідно до якого, з 24.01.1984 позивач прийнята учнем склодува до Дніпропетровського ВРК на підставі наказу № 17 від 23 січня.

Таким чином, суд вважає, що трудова книжка позивача містить запис про прийняття її на роботу до Дніпропетровського ВРК з 24.01.1984, на підставі наказу, винесеного 23 січня 1984 року, тобто за день до прийняття на роботу.

Суд відмічає, що відсутність у графі № 4 запису № 15 зазначення року прийняття наказу не спростовує факту прийняття даного наказу саме 1984 року, оскільки графа № 2 запису № 15 містить: число - 24, місяць - 01, рік-1984, а попередній та наступний записи від запису № 15 вчинені у хронологічному порядку.

Отже, суд не погоджується із висновками пенсійного органу про те, що записи у трудовій книжці про періоди роботи з 24.01.1984 є неправильними чи неточними, що відповідно до п. 3 Порядку № 637 є підставою для витребування будь-яких відомостей для підтвердження трудового стажу у виді довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інші документів, які містять відомості про періоди роботи.

На переконання суду, трудовий стаж роботи позивача на Дніпропетровському ВРК з 24.01.1984 до 18.09.1984 підтверджений записами трудової книжки ОСОБА_1 та підлягає зарахуванню до загального трудового стажу.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності свого рішення про відмову зарахувати до стажу позивача роботу на Дніпропетровському ВРК у період з 24.01.1984 до 18.09.1984.

На підставі вищевикладеного, суд вважає протиправним рішення від 15.07.2020 №212450006160 про відмову зарахувати до загального стажу період роботи позивача на Дніпропетровському ВРК у період з 24.01.1984 до 18.09.1984, робота у якому дає право на пенсію за віком, відтак порушені права позивача підлягають поновленню шляхом зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу роботу на Дніпропетровському ВРК у період з 24.01.1984 до 18.09.1984.

Разом з тим суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня звернення з заявою про призначення пенсії - 13.07.2020, оскільки суд не може перебирати на себе функції пенсійного органу.

Суд відмічає, що у даному випадку належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача вирішити питання про призначення позивачу пенсії відповідно до статті 26 Закону України Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, з урахуванням зазначеного періоду, з дати звернення із заявою про призначення - з 13.07.2020.

За таких обставин суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн, суд зазначає таке.

Разом із позовною заявою та додатково 28.09.2020 позивач надав суду клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 3000,00 грн.

На підтвердження витрат позивач надав такі документи:

- договір про надання правової допомоги від 30.07.2020, укладеного з адвокатом Волошиною І.В. ;

- квитанція до прибуткового касового ордеру від 30.07.2020 № 1/20 про сплату ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги суми у розмірі 3000,00 грн.;

- розрахунок від 22.09.2020 до договору про надання правової допомоги, відповідно до якого позивач має сплатити 3000,00 грн (усна консультація (1 год) - 500,00 грн, аналіз законодавства України, яким врегульовані спірні правовідносини (2 год) - 1000,00 грн, підготовка позовної заяви (2 год) - 1000,00 грн, підготовка копій документів (1 год) - 500,00 грн);

- звіт від 22.09.2020 про надання правової допомоги у справі № 540/2112/20, відповідно до якого винагорода за надану правову допомогу сплачена 30.07.2020;

- додаток № 1 до договору від 30.07.2020, відповідно до якого винагорода адвоката у сумі 3000,00 грн сплачена повністю 30.07.2020.

Позивач разом з клопотанням про стягнення витрат на правову допомогу від 28.09.2020 надав докази направлення вказаного клопотання відповідачу - квитанцію Укрпошти від 24.09.2020.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою… Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом на надання клопотання про не співмірність витрат на правову допомогу.

Суд вважає, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, ціною позову та значенням справи для сторони. Сума зафіксована у додатковій угоді та чітко визначена часом, витраченим адвокатом на підготовку документів до суду.

Таким чином, суд задовольняє клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання протиправним дій відповідача щодо не зарахування до трудового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в Дніпропетровському обласному ВРК з 24.01.1984 до 17.09.1984 та відмови у призначенні пенсії за віком та зобов`язати відповідача зарахувати вказаний страховий стаж та призначити пенсію за віком з 13.07.2020

Тобто, ОСОБА_1 заявила одну позовну вимогу немайнового характеру та вказала спосіб поновлення порушеного права, за яку має бути сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Натомість, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1681,60 коп.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 840,80 грн. здійснюватиметься за умови подання позивачем відповідного клопотання.

У період з 14.09.2020 до 29.09.2020 головуюча суддя Кисильова О.Й. перебувала у відпустці, з 28.09.2020 до 02.10.2020 - період тимчасової непрацездатності у зв`язку із хворобою.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) від 15.07.2020 № 212450006160 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) зарахувати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до страхового стажу період роботи в Дніпропетровському обласному ВРК з 24.01.1984 до 17.09.1984 та вирішити питання про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, з урахуванням зазначеного періоду, з дати звернення із заявою про призначення - з 13.07.2020.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 112010200