Рішення

від 27.10.2020 по справі 540/2290/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2290/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укржитлоексплуатація" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укржитлоексплуатація" (далі-відповідач), в якому просить:

- стягнути кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Укржитлоексплуатація" (код ЄДРПОУ 37465390) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 34503,57 грн. (отримувач: УК у м.Херсоні/м.Херсон/18050300, код отримувача - 37959779, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA608999980314060698000021002, код класифікації доходів бюджету - 18050300) .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами фінансово-господарської діяльності за платником податків товариства з обмеженою відповідальністю "Укржитлоексплуатація" обліковується податковий борг на загальну суму 34503,57 грн., а саме по єдиному податку з юридичних осіб, який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані згідно податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) від 12.05.2020 р. №9101723088. Зазначає, що вчинені ним дії не призвели до погашення податкового боргу, податковий борг не сплачений в строки, визначені податковим законодавством, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути кошти з відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 25.08.2020 р. провадження у справі відкрите, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Зазначену ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі направлено відповідачу на адресу, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 73003, м.Херсон, вул.Театральна, 13, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 26 серпня 2020 року, яке повернулося до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частин 8, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд, враховуючи, що поштову кореспонденцію направлено на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укржитлоексплуатація" належним чином повідомлене про розгляд справи.

Відповідач не скористався своїм правом подання пояснень, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укржитлоексплуатація" зареєстроване Херсонською міською радою Херсонської області 27.01.2011 року за №14991020000013017, 28.01.2011 року взято на облік до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Податковий борг по податку на додану вартість виник починаючи з 20.05.2020 р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, які нараховано у зв`язку із поданою декларацією платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) від 12.05.2020 р. №9101723088 на суму 38621,27 грн.

Враховуючи наявну у позивача переплату, залишок непогашеного податного боргу становить 34503, 57 грн.

Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Наявними у справі доказами підтверджено, що 12.05.2020 р. ТОВ "Укржитлоексплуатація" подало до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за І квартал 2020 року. У розділі ІІ декларації відповідачем вказано суму доходу за податковий (звітний) період у розмірі 772 425,41 грн., у зв`язку з чим у розділі ІІІ підприємство задекларувало суму єдиного податку (5 % від суми доходу) в розмірі 38 621,27 грн.

Згідно інтеграційної картки, на час розгляду справи в суді заборгованість зі сплати податкового зобов`язання за даною декларацією становить 34503,57 грн.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Оскільки узгоджене грошове зобов`язання не сплачено ТОВ "Укржитлоексплуатація" у встановлений ПК України строк, вони стали податковим боргом платника податків у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем було направлено вимогу №6605-10 форми "Ю" від 11.06.2020 року про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями в сумі 34503,57 грн.

Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З матеріалів справи слідує, що 11.06.2020 р. контролюючим органом прийняте рішення №6605-10 про опис майна відповідача у податкову заставу.

Разом із тим, застосовані контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу в добровільному порядку.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням зазначеного суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю Укржитлоексплуатація (код ЄДРПОУ 37465390, 73003, м.Херсон, вул.Театральна, 13) у банка, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 34 503,57 грн. (отримувач: УК у м.Херсоні/м.Херсон/18050300, код отримувача - 37959779, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - UA608999980314060698000021002, код класифікації доходів бюджету - 18050300).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 111020300