Рішення

від 27.10.2020 по справі 620/3438/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року Чернігів Справа № 620/3438/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 86" до Ніжинського управління Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 86" (далі - ТОВ "БМУ № 86", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Ніжинського управління Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області та Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області щодо направлення товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 86" запиту «Про надання інформації» вих. № 8705/10/25-01-51-04-07 від 17.07.2020.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачами протиправно з порушенням норм податкового законодавства було складено та направлено запит вих. № 8705/10/25-01-51-04-07 від 17.07.2020 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень).

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Лобана Д.В. від 31.08.2020 у справі відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому зазначив, що в запиті № 8705/10/25-01-51-04-07 від 17.07.2020 до ТОВ БМУ № 86 відсутній намір Ніжинського управління ГУ ДПС у Чернігівській області проведення позапланової перевірки, посадовою особою Ніжинського управління ГУ ДПС в Чернігівській області лише повідомлено платника податків про підстави для проведення документальної позапланової перевірки, крім того запит складений на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а отже просять відмовити позивачу у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ТОВ БМУ № 86 перебуває на обліку Ніжинської ДПІ з 21.11.2016 є платником податку на прибуток та ПДВ. Основний вил діяльності Інші спеціалізовані будівельні роботи .

17.07.2020 ТОВ БМУ № 86 направлено запит № 8705/10/25-01-51-04-07 щодо надання пояснення відображення витрат по його контрагентам у фінансовій та податковій звітності та чи були проведені відповідні операції коригування у фінансовій та податковій звітності (податкових деклараціях з податку на прибуток) та надання завірених копій первинних документів по контрагентам позивача ТОВ "НІТРОПСТАЧ", ТЗОВ "ЗАХІДБЕСТ", ТЗОВ "ТОПБУДДИЗАЙН", та копій первинних документів, на підставі яких відбулось коригування податкового кредиту.

Не погоджуючись з діями відповідачів щодо направленням вказаного запиту позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

За змістом наведеної норми письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вказаним пунктом також передбачено підставу для звільнення платника податків від обов`язку надавати відповідь на запит, який складено з порушенням вищенаведених вимог.

Зі змісту вищенаведених норм права вбачається, що запит контролюючого органу про надання відповідної податкової інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Як встановлено судом, 31.07.2020 позивачу вручено запит від № 8705/10/25-01-51-04-07 від 17.07.2020 про надання пояснень та їх документального підтвердження.

У вказаному запиті зазначено, що на підставі п.п.20.1.2, п.п.20.1.6, п.п.20.1.14 п. 20.1 ст. 20, п.п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72, п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про надання інформації необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Виходячи з цього, у запиті просять надати пояснення стосовно відображення витрат по вищевказаним контрагентам у фінансовій та податковій звітності та чи були проведені відповідні операцій коригування у фінансовій та податковій звітності (податкових декларацій з податку на прибуток). Також просимо надати завірені копії первинних документів по вищевказаним контрагентам та копії первинних документів, на підставі яких відбулось коригування податкового кредиту.

Суд зазначає, що однією із підстав для надіслання контролюючим органом платнику податків запиту про подання інформації та її документального підтвердження, як визначено вище, є отримання податкової інформації, за результатами аналізу якої виявлено факти порушення таким платником законодавства (пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України).

Як вбачається з тексту запиту, правовою підставою (посилання на норми закону) для надіслання запиту зазначено ст.20 та п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Відповідно до ч. 1 ст.16 Закону України Про інформацію податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

З аналізу пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та ч. 1 ст.16 Закону України Про інформацію вбачається, що запит про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження повинен містити підстави для надіслання запиту із зазначенням сукупності відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України, які б підтверджували підстави для надіслання запиту.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки поданому фінансовим агентом;

5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного paxунки особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених таким міжнародним договором;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Отже, наведений перелік підстав окреслений у п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України є вичерпним, проте у направленому запиті не конкретизовані підстави і направлення у відповідності до наведеної норми, - відсутнє посилання на конкретний підпункт пункту 73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що запит податкового органу не містить жодної з правових підстав, передбачених пунктом 73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що надають право контролюючому органу звертатись до платника податків із письмовим запитом про подання інформації.

Як вбачається із оскаржуваного запиту, то в ньому зазначено про те, що згідно уточнюючих податкових декларацій з податку на додану вартість, ТОВ БМУ №86 самостійно зменшило суму податкового кредиту: по контрагенту ТОВ НІТРОПОСТАЧ за листопад 2019 року зменшено суму податкового кредиту на суму 27993 грн (уточнююча податкова декларація з податку на додану вартість від 18.05.2020); по контрагенту ТОВ НІТРОПОСТАЧ за листопад 2019 року зменшено суму податкового кредиту на суму 76160 грн (уточнююча податкова декларація з податку на додану вартість від 03.06.2020); по контрагенту ТЗОВ ЗАХІД БЕСТ за грудень 2018 року зменшено суму податкового кредиту на суму 411204 грн; по контрагенту ТЗОВ ТОП БУД ДИЗАЙН за грудень 2018 року зменшено суму податкового кредиту на суму 372375 грн.

Крім того, у запиті зазначено, що відповідач 1 просить надати пояснення стосовно відображення витрат по вищезазначеним контрагентам у фінансовій та податковій звітності та чи були проведені відповідні операцій коригування у фінансовій та податковій звітності (податкових декларацій з податку на прибуток).

Як вже зазначалось судом, перелік підстав, які надають право контролюючому органу надіслати платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин запит, передбачено пунктом 73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Натомість, зазначені в запиті фактичні підстави не передбачені пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Також, суд звертає увагу на те, що у спірному запиті міститься безпідставне посилання на пп. 20.1.6. п. 20.1. ст. 20 ПК України, згідно якого контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 цього Кодексу, мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Безпідставність полягає у тому, що цей пункт передбачає право робити відповідні запити саме під час проведення перевірки. В свою чергу, навіть у відзиві на позов зазначено, що жодної перевірки не проводилось з питань, зазначених у запиті.

Посилання у спірному запиті на пп. 20.1.14. п. 20.1. ст. 20 ПК України також є безпідставним, оскільки у ньому зазначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 цього Кодексу, мають право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів. При цьому у запиті відсутні будь-які посилання на виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, у запиті безпідставно зазначено, що право контролюючого органу на звернення до платника податків передбачено пп. 72.1.1 п. 72.1. ст. 72 ПК України, оскільки цей підпункт взагалі лише визначає обсяг отриманої від платників податків та податкових агентів інформації, яку контролюючий орган використовує для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності. Отже, у цьому пункті не зазначено ні про права на будь-які запити, ні підстави для їх надіслання.

При цьому, спірний запит не містить переліку запитуваних документів, що також унеможливлює виконання вимог цього запиту і в результаті у будь-якому випадку може викликати негативні наслідки для платника податків.

Крім цього, відповідачами не спростовані доводи позовної заяви про порушення вимог ч. 1, 3 ст. 95 Цивільного кодексу України, п. 1, 3, пп. 56 п. 4, пп. 13, 16, п. 6 Положення про Головне управління ДПС у Чернігівській області щодо повноважень надіслання спірного запиту відповідачем 1 на бланку відповідача 2.

Із вищевикладеного вбачається, що фактичних підстав для направлення спірного запиту позивачу, відповідно до пункту 73.3 ст.73 Податкового кодексу України, на момент направлення запиту не існувало.

За таких обставин суд вважає, що відповідачами не доведено наявність підстав для направлення позивачу запиту «Про надання інформації» вих. № 8705/10/25-01-51-04-07 від 17.07.2020 згідно з пунктом 73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що свідчить про протиправність дій відповідачів щодо направлення вказаного запиту.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вже зазначалось вище, відповідач стверджує, що жодних негативних правових наслідків для позивача, у т.ч. призначення перевірки за ненадання запитуваної у спірному запиті інформації, не настало.

Отже, позивач лише припускає про можливі порушення його прав у майбутньому у зв`язку із оскаржуваними діями відповідачів, але не доводить, що такі дії вже порушили його права, а в силу вимог п. 73.3. ПК України оскаржувані дії не призводять й до жодних обов`язків, оскільки у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

До того ж, із сталої судової практики щодо спірних правовідносин вбачається, що правомірність дій щодо надіслання спірних запитів перевіряється у разі оскарження наказів на перевірки та/або, винесених за наслідками проведення таких перевірок, податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу, згідно доктрини jurisprudence constante низка раніше прийнятих та узгоджених судових рішень розглядається як переконливий доказ правильного тлумачення правової норми, а статтею 17 Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

При цьому, судом враховується положення пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Крім того, згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі « RuizTorija v. Spain» від 09.12.1994, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають, оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 86" (вул. Шевченка, буд. 28, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 40971230) до Ніжинського управління Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Поштова, буд. 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 43192463), Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966) про визнання протиправними дій, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 27 жовтня 2020 року.

Суддя Д.В. Лобан