Постанова
від 22.10.2020 по справі 520/13724/19
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 р.Справа № 520/13724/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання - Олійник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Бадюков Ю.В., м. Харків) від 17.06.2020 року (повний текст рішення складено 17.06.2020 р.) по справі №520/13724/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "Будсоюз") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі та текстом також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просило суд скасувати винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" (код ЄДРПОУ 30428408) податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30.08.2019 за № 0026341416 та податкове повідомлення-рішення форми В4 від 30.08.2019 за №0026331416.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області форми В4 від 30.08.2019 за №0026331416 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 150836,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області форми "Р" від 30.08.2019 за № 0026341416 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" суми податкового зобов`язання з ПДВ на суму 49524,00 грн та 12381,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" сплачену суму судового збору в розмірі 3256,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, з неправильним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог апеляційної скарги шляхом викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, доводить, що операції позивача з контрагентами (ТОВ ВАЙРЕН та ТОВ Кріосед) не спричинили настання реальних правових наслідків; операції позивача з ТОВ Кріосед є безтоварними по ланцюгу постачання. Уважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення у порушення норм п.198.1 п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України). Посилається на те, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова у справі №640/15196/18 встановлено, що ТОВ ВАЙРЕН виступає фігурантом у матеріалах досудового розслідування, що внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 07.08.2018 за №32018220000000169 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.205-1 Кримінального кодексу України. Зазначає про неврахування судом першої інстанції даних протоколу допиту від 10.02.2019 посадової особи ТОВ ВАЙРЕН ОСОБА_1 та того, що контролюючим органом було встановлено, що ТОВ ВАЙРЕН не має достатньої кількості працівників та відсутня інформація щодо наявності об`єктів рухомого та нерухомого майна у такого контрагента позивача.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позовних вимог. Вказує, що твердження відповідача, наведені у апеляційній скарзі є хибними, оскільки документи, складені на оформлення господарських операцій з контрагентами позивача, в повній мірі розкривають суть таких операцій та відповідають вимогам чинного законодавства України. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим в частині задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ТОВ Будсоюз оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що у цій частині рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неправильним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції, за умов зміни у структурі активів, зобов`язань та власному капіталі ТОВ Будсоюз , на підставі податкової інформації щодо контрагентів позивача та недоліків у первинних документах, зроблено необґрунтований висновок про нереальність господарських операції позивача з ТОВ Маріон Плюс , ТОВ Тіаманд та ПП УСМИ . Вказує, що судом першої інстанції не ураховано правові позиції Верховного Суду, сформовані протягом 2018-2020 років щодо оцінки реальності господарських операцій.

За результатами апеляційного розгляду ТОВ Будсоюз просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовільнити повністю.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ТОВ Будсоюз зареєстровано Зачепилівською РДА Харківської області, запис про державну реєстрацію №14571070007000002 від 05.11.2003, податковий номер суб`єкта господарювання: 30428408.

ТОВ Будсоюз є платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером платника ПДВ 304284020121 та перебуває на податковому обліку з 19.04.2002 в Головному управлінні ДФС у Харківській області, Південне управління Зачепилівська ДПІ (Зачепилівський р-н) (т.1 а.с. 34).

На підставі направлень на перевірку від 22.07.2019 за №6850, 6851, виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області, відповідно до пп.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України та на підставі Наказа Головного управління ДФС у Харківській області від 17.07.2019 за №5052, посадовими особами контролюючого органу у період з 22.07.2019 по 26.07.2019 була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Будсоюз (код за ЄДРПОУ 30428408) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за господарськими взаємовідносинами з ТОВ Маріон Плюс (код за ЄДРПОУ 40243420) за період вересень 2017 року, за господарськими взаємовідносинами з ТОВ Тіаманд (код за ЄДРПОУ 40091769) за період вересень 2017 року, за господарськими взаємовідносинами з ТОВ Камелот-П (код за ЄДРПОУ 41036798) за період листопад 2017 року, за господарськими взаємовідносинами з ПП УСМИ (код за ЄДРПОУ 39868783) за період січень, квітень 2018 року, за господарськими взаємовідносинами з ТОВ Кріосед (код за ЄДРПОУ 42416675) за період жовтень 2018 року, за господарськими взаємовідносинами з ТОВ Вайрен (код за ЄДРПОУ 41831417) за період серпень, вересень, жовтень 2018 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності відповідно до затвердженого плану документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складений акт № 2630/20-40-14-16-07/30428408 від 02.08.2019 (далі за текстом також - акт перевірки) (т. 1 а.с. 33-68).

У висновках акта № 2630/20-40-14-16-07/30428408 від 02.08.2019 зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ Будсоюз :

- п.п 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.198.1 п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 269400 грн, в тому числі: в вересні 2017 року у сумі ПДВ 33551 грн.; в жовтні 2017 року у сумі ПДВ 16092 грн.; в листопаді 2017 року у сумі ПДВ 13470 грн.; в грудні 2017 року у сумі ПДВ 10931 грн.; в січні 2018 року у сумі ПДВ 11605 грн.; в квітні 2018 року у сумі ПДВ 7792 грн.; в серпні 2018 року у сумі ПДВ 10748 грн.; в вересні 2018 року у сумі ПДВ 6129 грн.; в жовтні 2018 року у сумі ПДВ 159082 грн., чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 118 564 грн та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту у сумі 150 836 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 30.08.2019:

- № 0026341416 про збільшення позивачу суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 148 205,00 грн, з яких: 118564,00 грн за основним платежем та 29641,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 31-32 т.1);

- № 0026331416 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2018 року на суму 150 836,00 грн (а.с. 66 т.3).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Будсоюз подало скаргу за вих. №86 від 11.10.2019, за результатами розгляду якої рішенням ДПС України Про результати розгляду скарги від 06.12.2019 за № 12132/6/99-00-0805-01 було відмовлено у задоволенні скарги, а оскаржувані повідомлення - рішення залишено без змін.

Скориставшись правом на оскарження рішень Головного управління ДФС у Харківській області у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.08.2019 за № 0026341416 та № 0026331416.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не довів правомірності оскаржених позивачем податкових повідомлень - рішень від 30.08.2019 №0026331416 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2018 року на суму 150 836,00 грн; № 0026341416 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 49524,00 грн за основним платежем та 12381,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), що є підставою для часткового задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" суми податкового зобов`язання з ПДВ на суму 69040,00 грн та 17260,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), суд першої інстанції виходив із того, що акт перевірки містить обставини з відповідними доказами на підтвердження того, що господарські операції позивача з ТОВ Маріон Плюс на суму ПДВ 33551,00 грн, з ТОВ Тіаманд на суму ПДВ 16092,00 грн та з ПП УСМИ на суму ПДВ 193967,00 грн, а всього на загальну суму 69040,00 грн не відбулись, не настали зміни майнового стану платника податків за результатами їх здійснення та, відповідно, позбавлення права на податковий кредит позивача за таких обставин не порушує майнові права ТОВ Будсоюз .

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційних скарг, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об`єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов`язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг відповідно до приписів п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За умовами пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Від`ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", і в силу дії об`єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Стаття 201 Податкового кодексу України встановлює вимоги до податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.7. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі також - Закон № 996-ХІV).

Відповідно до статті 1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (абзац 5 статті 1 Закону № 996-ХІV).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (абзац одинадцятий статті 1 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону № 996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (абз. 9 ч.2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з викладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій створює наслідки для податкового обліку платника податків.

Проте, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.04.2019 у справі №826/14331/13-а, від 10.04.2020 у справі №823/1389/16.

Судовим розглядом установлено, що між ТОВ Будсоюз (як покупцем), в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ ВАЙРЕН (як постачальником), в особі директора ОСОБА_1 , у серпні 2018 року було укладено Договір поставки №18, предметом якого є те, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму /т.1 а.с.79-80/.

Предметом поставки є вироби з оцинкованої та нержавіючої сталі, а саме: елементи систем вентиляції, повітропроводи, комплектуючі, тощо (п. 1.2. договору).

За п. 2.1. договору Товар, що є предметом договору, передається партіями. Кількість та ціна товару кожної партії, а також його розміри визначаються специфікаціями (видатковими накладними) постачальника, які є невід`ємними частинами договору.

Постачальник гарантує, що якість товару, який передається за цим Договором, відповідає встановленим стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, що встановлює вимоги до їх якості, які діють в Україні або нормам заводу виробника (п. 2.2).

Згідно п. 4.3. договору оплата за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати, тим самим, фіксує ціну товару за узгодженням сторін.

У п.п. 5.1.1 постачальник зобов`язався передати покупцю товар в асортименті, за визначеною сторонами ціною, відповідної якості, в кількості та в строки, обумовлені положеннями даного Договору, рахунками-фактурами, видатковими накладними.

Поставка (передача) товару здійснюється за місцезнаходженням одного з складських приміщень постачальника на умовах СРТ (склад покупця) у відповідності до правил Інкотермс 2000, або за місцезнаходженням покупця, або за згодою сторін (п. 6.1. Договору).

У п. 6.2 договору визначено, що датою поставки товару вважається дата видаткової накладної постачальника, за якою відбулася передача товару покупцю.

Взаємовідносини між ТОВ Будсоюз та ТОВ ВАЙРЕН (код за ЄДРПОУ 41831417) відбувалися за звітний період декларування - серпень 2018 року на суму ПДВ 10748,40 грн., за звітний період декларування - вересень 2018 року на суму ПДВ 6128,88 грн., за звітний період декларування - жовтень 2018 року на суму ПДВ 25001,99 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських за взаємовідносинами з ТОВ "ВАЙРЕН" позивачем до матеріалів справи надано копії документів (т. 1 а.с. 81-130):

- рахунків від 17.08.18 за № Р-048 та від 17.08.18 за № Р-047;

- банківської виписки від 05.09.18 на суму 64490,40 грн.;

- видаткових накладних від 17.08.18 за № Р-048 та від 17.08.18 за № Р-047;

- податкових накладних від 17.08.18 за № 57 та від 17.08.18 за № 56.;

- рахунків від 28.09.18 за № Р-0068; від 19.10.18 за № Р-0077; від 18.10.18 за № Р- 0070; від 17.10.18 за № Р-0068; від 22.10.18 за № Р-0079; від 22.10.18 за № Р-0078; від 19.10.18 за № Р-0076;

- банківських виписок від 05.10.18 від 36773,26 грн. та від 12.11.2018 на суму 150012,02 грн.;

- видаткових накладних від 28.09.18 за № 068; від 19.10.18 за № 77; від 18.10.2018 за № 70: від 17.10.18 за № 68; від 22.10.18 за № 79; від 22.10.18 за № 78; та від 19.10.18 за за № 76;

- податкових накладних від 28.09.18 за № 62; від 19.10.18 за № 45; від 18.10.2018 за № 40; від 17.10.18 за № 39; від 22.10.18 за № 47; від 22.10.18 за № 46; та від 19.10.18 за № 44;

- рахунку від 16.10.18 за № Р-0061;

- видаткової накладної від 16.10.18 за № 61;

- податкової накладної від 16.10.18 за № 42;

- рахунку від 17.10.18 за № Р-0067;

- видаткової накладної від 17.10.18 за за № 67;

- податкової накладної від 17.10.18 за № 43;

- рахунку від 18.10.18 за № Р-0072;

- видаткової накладної від 18.10.18 за № 72;

- податкової накладної від 18.10.18 за № 41.

У подальшому, товар, придбаний у ТОВ ВАЙРЕН за договором № 18, укладеним у серпні 2018 року, ТОВ Будсоюз використало при виконанні робіт:

1) товар, отриманий від ТОВ ВАЙРЕН за видатковими накладними від 17.08.18 за № Р-048 та від 17.08.18 за № Р-047, - за договором № 20/195 від 22.06.2018, який укладено позивачем з ВО Куп`янської РДА на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі адміністративної будівлі за адресою вул. 1-го Травня, 19, м. Куп`янськ Харківської обл., на підтвердження виконання якого ТОВ Будсоюз надало до матеріалів справи копії:

- довідки та акта за серпень 2018 року на суму 593418,00 грн, в тому числі ПДВ 98903,00 грн.;

- матеріального звіту за серпень 2018 року;

- банківських виписок від 16.07.2018 на суму 256446,00 грн та від 31.08.2018 на суму 336971,40 грн.;

- податкових накладних від 16.07.2018 за № 4 на суму 256446,00 грн та від 31.08.2018 за № 4 на суму 336971,40 грн;

2) товар, отриманий від ТОВ ВАЙРЕН за видатковими накладними від 28.09.18 за № 068, від 19.10.18 за № 77, від 18.10.2018 за № 70, від 17.10.18 за № 68, від 22.10.18 за № 79, від 22.10.18 за № 78, від 19.10.18 за № 76, - за договором № 34/296 від 17.09.2018 (т.1 а.с. 131-133), який укладено позивачем з ВО Куп`янської РДА на виконання робіт з капітального ремонту системи опалення із застосування енергозберігаючих технологій в Глупіківській ЗОШ 1-3 ступенів за адресою; с. Глушківка, вул. Миру, 86, Куп`янського району Харківської обл. (коригування), на підтвердження виконання якого ТОВ Будсоюз надало до матеріалів справи копії (т.1 а.с. 134-169):

- довідки та акта за жовтень 2018 року на суму 914080,00 грн., в тому числі ПДВ 152347,00 грн.;

- матеріальних звітів за вересень та жовтень 2018 року;

- банківських виписок від 05.11.2018 на суму 712875,00 грн та 27.09.2018 на суму 201205,00 грн.;

- податкових накладних від 05.11.2018 за № 2 на суму 712875,00 грн та від 27.09.2018 за № 7 на суму 201205,00 грн.;

3) товар, отриманий від ТОВ ВАЙРЕН за видатковою накладною № 61 від 16.10.18, - за договором № 345 від 31.07.2018 (т.1 а.с. 170-174), який укладено позивачем з Балаклійською міською радою Харківської області на виконання робіт з реконструкції будівлі Балаклійського ДНЗ (ясла-садок) № 1 Балаклійської міськради Харківської області з улаштуванням індивідуального теплового пункту, за адресою Харківська обл., м. Балаклія, вул. 1 Травня, 3 (коригування), на підтвердження виконання якого ТОВ Будсоюз надало до матеріалів справи копії документів (т.1 а.с. 176-199):

- довідки та акта за жовтень 2018 року на суму 721751,00 грн., в тому числі ПДВ 120292,00 грн.;

- матеріального звіта за жовтень 2018 року;

- банківських виписок за 06.08.2018 на суму 481000, 00 грн., за 02.10.2018 на суму 1057584,00 грн., за 26.11.2018 на суму 189823,00 грн та на суму 50928,00 грн.;

- податкові накладні від 06.08.2018 № 3 на суму 481000,00 грн; від 02.10.2018 за № 1 на суму 1057584,00 грн.; від 26.11.2018 за № 9 на суму 189823,00 грн.; від 26.11.2018 за № 8 на суму 50928,00 грн.;

4) товар, отриманий від ТОВ ВАЙРЕН за видатковою накладною № 67 від 17.10.18, - за договором № 346 від 21.09.2018 /т.1 а.с. 200-203/, який укладено позивачем з Балаклійською міською радою Харківської області на поточний ремонт водостічної системи, ганків та благоустрою території Балаклійського ДНЗ (ясла-садок) № 1 Балаклійської міскради Харківської області з улаштуванням індивідуального теплового пункту, за адресою Харківська обл., м. Балаклія, вул. 1 Травня, 3, на підтвердження виконання якого ТОВ Будсоюз надало до матеріалів справи копії документів /т.1 а.с. 204-224/:

- довідки та акта за жовтень 2018 року на суму 199335,76 грн., в тому числі ПДВ 33222,63 грн.;

- матеріального звіта за жовтень 2018 року;

- банківських виписок за 26.09.2018 на суму 59800,00 грн та за 02.11.2018 на суму 139535,76 грн;

- податкових накладних від 26.09.2018 за № 6 на суму 59800,00 грн та від 02.11.2018 за № 1 на суму 139535,76 грн.;

5) товар, отриманий від ТОВ ВАЙРЕН за видатковою накладною № 72 від 18.10.18, - за договором № 39 від 16.10.2018 /т.1 а.с. 225-226/, який укладено позивачем з ДУ Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМНУ на капітальний ремонт палати для реабілітації ДУ Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМНУ за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 46, на підтвердження виконання якого ТОВ Будсоюз надало до матеріалів справи копії документів /т.1 а.с. 227-250, т.2 а.с. 1/:

- довідки та акту за жовтень 2018 року на суму 206908,80 грн., в тому числі ПДВ 34484,80 грн.;

- матеріального звіту за жовтень 2018 року;

- банківської виписки за 31.10.2018 на суму 206908,80 грн.;

- податкової накладної від 31.10.2018 за № 6 на суму 206908,80 грн.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що видаткові накладні, укладені між ТОВ Будсоюз та ТОВ ВАЙРЕН за особистими підписами, дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, та є первинними документами, що не мають дефектів, котрі в силу статті 9 Закону №996-XIV, статті 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а тому є належними та допустимими доказами, підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що наданими копіями документів позивачем спростовано твердження контролюючого органу про завищення задекларованих ТОВ Будсоюз за господарськими відносинами ТОВ Будсоюз із ТОВ ВАЙРЕН показників у рядку Декларації Придбання товарів/послуг на митній території України з основною ставкою у сумі 209 396,41 грн та ПДВ у сумі 41 879,27 грн за серпень, вересень, жовтень 2018 року, є правомірним.

Також, між ТОВ Будсоюз (як покупцем) та ТОВ Кріосед (як постачальником) укладено договір поставки від 12.11.2018 за №37 /т.2 а.с. 2-3/, згідно з п.1.1 якого Покупець доручає, а Постачальник зобов`язується здійснювати поставку будівельних матеріалів (далі - Товар), а Покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Кількість, асортимент і ціна товару узгоджується сторонами на умовах, визначених договором та вказується в рахунках - фактурах, видаткових накладних, які оформлюються сторонами на кожну партію товару (п. 1.2. Договору).

У п. 4.1. договору ціна одиниці товару та загальна вартість партії товару вказані в рахунку - фактурі і видатковій накладній, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 6.1. договору право власності на поставлений Покупцеві товар переходить до Покупця в момент повної оплати товару.

Поставка товару здійснюється автотранспортом покупця за його рахунок, або автотранспортом третіх осіб, з якими покупець уклав договори на перевезення товару (п.6.3. договору).

За п. 6.4. по заявці Покупця, зі згоди Постачальника, товар може бути поставлений на умовах поставки СТР до вказаного пункту поставки в редакції ІНКОТЕРМС 2010 року, автотранспортом Постачальника за його рахунок або автотранспортом третіх осіб з якими Постачальник уклав договори на перевезення товару.

Відповідно до наданих до перевірки документів стосовно господарських взаємовідносин за жовтень 2018 року між ТОВ Будсоюз та ТОВ Кріосед , договір поставки від 12.11.2018 за №37 скріплено печатками та підписано директором ТОВ Будсоюз ОСОБА_2 та директором ТОВ Кріосед ОСОБА_3 , що відповідачем не заперечується.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом позивачем до матеріалів справи надано копії таких документів /т.2 а.с. 4-29/:

- рахунків від 12.10.18 № 62; від 12.10.18 № 51 та від 23.10.18 № 80;

- банківських виписок від 30.10.18 на суму 388440,00 грн. та від 16.11.18 від 15028,27 грн.;

- видаткових накладних від 12.10.18 № 62, від 12.10.18 № 51 та від 23.10.18 № 80;

- податкових накладних від 12.10.18 № 52, від 12.10.18 № 37 та від 22.10.18 № 181;

- рахунків від 22.10.18 № 78, від 22.10.18 № 79, від 23.10.18 № 86 та від 23.10.2018 р. № 87;

- банківської виписки від 08.11.18 на суму 401011, 22 грн.;

- видаткових накладних від 22.10.18 № 78, від 22.10.18 № 79, від 23.10.18 № 86 та від 23.10.18 № 87;

- податкових накладних від 22.10.18 № 111, від 22.10.18 № 110, від 23.10.18 № 106 та від 23.10.18 № 105.

У подальшому, товар, придбаний у ТОВ Кріосед за договором № 37 від 12.11.2018, ТОВ Будсоюз використало при виконанні робіт:

1) товар, отриманий від ТОВ Кріосед за видатковими накладними від 12.10.18 № 62, від 12.10.18 № 51 та від 23.10.18 № 80 ТМЦ позивач використав для виконання робіт за договором № 34/296 від 17.09.2018 року, який укладено з ВО Куп`янської РДА на капітальний ремонт системи опалення із застосування енергозберігаючих технологій в Глушківській ЗОШ 1-3 ступенів за адресою: с. Глушківка, вул. Миру, 86, Куп`янського району Харківської обл. (коригування), на підтвердження виконання якого ТОВ Будсоюз надало до матеріалів справи копії:

- довідки за жовтень 2018 року на суму 914080,00 гри., в тому числі ПДВ 152347,00 грн та акта за жовтень 2018 року;

- матеріального звіта жовтень 2018 року;

- банківських виписок від 05.11.2018 на суму 712875,00 грн та 27.09.2018 на суму 201205,00 грн;

- податкових накладних від 05.11.2018 № 2 на суму 712875, 00 грн. та від 27.09.2018 № 7 на суму 201205,00 грн.

2) товар, отриманий від ТОВ Кріосед за видатковими накладними від 22.10.18 № 78, від 22.10.18 № 79, від 23.10.18 № 86 та від 23.10.18 № 87 було використано позивачем під час виконання робіт за договором № 35 від 26.09.2018 /т.2 а.с. 30-32/, який укладено з Глушківською сільською радою на капітальний ремонт приміщень (група № 4) Глушківського ДЗ (ясла-садок) Берізка Глушківської сільради Куп`янського району Харківської обл. за адресою: вул. Миру, 80, с. Глушківка, Куп`янського району Харківської області, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями:

- довідок та актів за листопад 2018 року на суму 370856,22 грн., в тому числі ПДВ 61809,37 грн. та за грудень 2018 року на суму 981633,48 грн, в тому числі ПДВ 163605,58 грн;

- матеріальних звітів за жовтень, листопад та грудень 2018 року;

- банківських виписок на суму 405746,70 грн. від 19.10.2018 р., на суму 370856,22 грн. від 06.12.2018, на суму 575886,78 грн. від 20.12.2018р. та на суму 118810,30 грн. від 26.12.2018;

- податкових накладних на замовника від 19.10.2018 за № 3, від 06.12.2018 за №2, від 20.12.2018 за №7 та від 26.12.2018 за №10.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що видаткові накладні, укладені між ТОВ Будсоюз та ТОВ Кріосед за особистими підписами, дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, та є первинними документами, що не мають дефектів, котрі в силу статті 9 Закону №996-XIV, статті 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а тому є належними та допустимими доказами, підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що наданими копіями документів позивачем спростовано твердження контролюючого органу про завищення задекларованих ТОВ Будсоюз за господарськими відносинами ТОВ Будсоюз із ТОВ Кріосед показників у рядку Декларації Придбання товарів/послуг на митній території України з основною ставкою у сумі 670399,58 грн та ПДВ - 134079,91 грн за жовтень 2018 року, є правомірним.

Також, у періоді, що перевірявся ТОВ Будсоюз мало господарські взаємовідносинам із ТОВ Маріон Плюс , на підтвердження реальності яких позивачем до матеріалів справи надано копії таких документів:

- видаткової накладної № 1809-023 від 18.09.2017 на суму 201303,52 грн., в т.ч. ПДВ - 33 550,58 грн.;

- ТТН № 75 від 18.09.2017, перевізник ФОП ОСОБА_4 ;

- податкової накладної від 18.09.2017 за № 1803 на суму 201303,52 грн;

- договору відступлення права вимоги від 26.09.2017 року між ТОВ Будсоюз (боржник), ТОВ Маріон Плюс код 40243420 (первісний кредитор) та ТОВ Атріум-Буд (код за ЄДРПОУ 24287905) (новий кредитор), на суму 201303,52 грн /т.2 а.с.80/;

- договору поставки від 14.08.2017 з ТОВ Атріум-Буд (код 24287905) /т.2 а.с. 82-83/;

- рахунків ТОВ Атріум-Буд від 06.09.17 за № 023/09, від 08.09.17 за № 024/09, від 11.09.17 за № 025/09 та від 14.09.17 за № 026/09 /т.2 а.с. 84-87/;

- банківських виписок від 07.09.17 та від 26.09.17 /т.2 а.с. 88/.

Колегія суддів зазначає, що видаткова накладна № 1809-023 від 18.09.2017, яка підтверджує факт отримання ТОВ Будсоюз отриманих ТМЦ та яка дає змогу ідентифікувати господарську операцію якої стосуються, містить відомості про продавця і покупця; містять підписи осіб, що передали/прийняли ТМЦ та печатки продавця і покупця; містять перелік отриманих ТМЦ, одиницю їх виміру; містять вартість отриманих ТМЦ, як загальну так і за кожним видом ТМЦ, які отримано /т.2 а.с. 77/.

ТМЦ приймались особисто ОСОБА_5 за довіреністю №17 від 18.09.2017, що підтверджується його підписом та відбитком печатки ТОВ Будсервіс у видатковій накладній № 1809-023 від 18.09.2017.

Від імені ТОВ Маріон Плюс зазначені вище документи підписані директором Маріон Плюс ОСОБА_6 та скріплені печаткою такої юридичної особи.

У подальшому, товар, придбаний у ТОВ Маріон Плюс , використано ТОВ Будоюз для виконання робіт за договором з Департаментом капітального будівництва Харківської ОДА № 23-17 від 14.08.2017, зокрема, за додатковою угодою № 1 від 16.08.2017 до вказаного договору на капітальний ремонт будинку культури за адресою: Харківська обл., м. Куп`янськ, пр. Конституції, 2 /т.2 а.с. 90-95/.

Використання ТМЦ при виконанні робіт підтверджено копіями документів, наданих позивачем до матеріалів справи:

- довідок та актів за жовтень 2017 року на суму 865306,80 грн., в тому числі ПДВ 144217,80 гри., та за грудень 2017 року па суму 231043,20 грн., в тому числі ПДВ 38507,20 грн.;

- матеріальних звітів за вересень, жовтень, листопад та грудень 2017 року;

- банківських виписок від 19.08.2017 на суму 425900,00 грн., від 31.10.2017 на суму 439406,80 грн та від 20.12.2017 на суму 231043, 20 грн.;

- податкових накладних, складених ТОВ Будсоюз від 19.08.17 за № 15 на суму 425900,00 грн від 31.10.17 за № 3 на суму 439406,80 грн; від 19.12.2017 за № 6 на суму 231043, 20 грн.

Колегія суддів зазначає, що видаткова накладна № 1809-023 від 18.09.2017, укладена між ТОВ Будсоюз та ТОВ Маріон Плюс за особистими підписами, дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, та є первинним документом, що не має дефектів, котрі в силу статті 9 Закону №996-XIV, статті 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а тому є належним та допустимим доказом, підтверджує реальність господарської операції між позивачем та його контрагентом, оскільки призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин.

Факт використання придбаних у ТОВ Маріон Плюс ТМЦ в господарській діяльності ТОВ Будсоюз підтверджується договором з Департаментом капітального будівництва Харківської ОДА № 23-17 від 14.08.2017 та додатковою угодою № 1 від 16.08.2017 до вказаного договору, довідками, актами, матеріальними звітами до такого договору, а отримання господарської вигоди - банківськими виписками.

Отже, висновок суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальність отримання ТМЦ від ТОВ Маріон Плюс та їх використання в господарській діяльності ТОВ Будсоюз , є хибним.

Водночас, отримані ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області пояснення громадянки ОСОБА_6 неправомірно взято до уваги судом першої інстанції як підставу нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Маріон Плюс .

Колегія суддів зазначає, що сам факт заперечення причетності до створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємств не може бути беззаперечним свідченням безтоварності спірних операцій, натомість, факт виконання зобов`язань з боку позивача та ТОВ Маріон Плюс , підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність відповідних господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В даному випадку до перевірки, рівно як і до матеріалів справи, надано весь необхідний перелік документів первинного бухгалтерського обліку, що свідчать про реальність вчинення господарських операцій між сторонами договору та про настання змін в майновому стані позивача, що само по собі спростовує висновки контролюючого органу про фіктивність таких операцій.

Посилання суду першої інстанції на правові позиції Верховного Суду України у постановах від 05.03.2012 у справі від №21-421а11, від 14.06.2016 у справі №21-13118а16, від 22.11.2016 у справі №21-2430а16, колегія суддів не бере до уваги, оскільки правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №825/3891/14 та від 22.11.2019 у справі №817/2887/14 щодо оцінки податкової інформації, зібраної контролюючим органом, мають перевагу у часі.

Разом з тим, посилання суду першої інстанції на правові висновки Верховного Суду, зазначені у постанові від 11.04.2018 у справі №810/48/13-а є безпідставним, оскільки вказаною постановою не надавалась оцінка та не вирішувались правовідносин сторін, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №810/48/13-а Верховним Судом скасовано судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд.

З урахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції щодо завищення ТОВ Будсоюз у вересні 2017 року за господарськими взаємовідносинами з ТОВ Маріон Плюс податкового кредиту за рахунок порушення п.п 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.198.1 п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України всього у сумі ПДВ 33551 грн, є неправомірним.

Також, у періоді, що перевірявся ТОВ Будсоюз мало господарські взаємовідносинам із ТОВ Тіаманд (до 12.04.2018 - ТОВ Трансімпульс Плюс ).

Так, між ТОВ Будсоюз (як замовником), в особі директора ОСОБА_2., з ТОВ Тіаманд , в особі директора ОСОБА_8., укладено договір № 23 від 01.09.2017, предметом якого є виконання аварійно-відбудовних робіт (капітального ремонта) житлового будинку по вул. Гагаріна, 20, у м. Балаклія Балаклійського району Харківської області /т.2 а.с. 159-161/.

Згідно з п. 5.1. вказаного договору вартість робіт за договором визначалася кошторисно-договірною ціною, погодженою з Генпідрядником і складала 96554 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 16092 грн.

На підтвердження реальності укладення вказаного договору позивачем до матеріалів справи надано копії таких документів:

- договору № 23 від 01.09.2017;

- довідок та актів за вересень 2017 року на суму 85266 грн, а також за вересень 2017 року на суму 11288 грн;

- податкових накладних від 18.09.17 № 338; від 18.09.17 № 333 та від 25.09.2017 № 337;

- розрахунків коригувань податкових накладних від 18.09.17 № 20 (коригування коду); від 18.09.17 № 19 (коригування коду); від 03.10.17 № 11 - виключення обсягу, як помилково виписаного;

- договору відступлення права вимоги № 1 від 02.10.2017, укладеного ТОВ Будсоюз , ТОВ Трансімпульс Плюс та ТОВ Атріум-Буд (код 24287905) на суму 96544,00 грн.;

- банківської виписки від 13.10.2017 року на суму 111882,00 грн.;

- договору № 2 від 02.10.2017 року відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ Будсоюз , ТОВ Компанія Пром-Технологія (код 38748832), та ТОВ Атріум-Буд (код 24287905) на суму 15328,00 грн.

Укладення договору № 23 від 01.09.2017 з ТОВ Тіаманд обумовлювалося необхідністю виконання позивачем зобов`язань за договором № 171 від 04.05.2017, укладеним з УЖКГ БРІ Балаклійської ради, предметом якого є виконання аварійно-відновлювальних робіт (капітального ремонта) покрівлі, віконних прорізів та частини внутрішніх приміщень житлового будинку по вул. Гагаріна, 20, в м. Балаклії Балаклійського району Харківської області та додаткової угоди до вказаного договору № 1 від 02.08.2017.

На підтвердження виконання робіт за договором № 171 від 04.05.2017 позивачем до матеріалів справи надано копії таких документів:

- довідки та акта за вересень 2017 року на суму 192280,00 грн, в тому числі ПДВ - 32047,00 грн;

- банківської виписки від 20.09.2017 на суму 15546,00 грн та 176734,00 грн;

- податкових накладних від 18.09.17 за № 1 та від 18.09.2017 за № 6.

Перелік обов`язкових документів, які складаються для визначення вартості будівельних робіт, визначені Правилами визначення вартості будівництва, затвердженими Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.07.2013 за № 293 (надалі також - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).

Додатками Т та У до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 визначено форми N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт , які не містять вимог щодо зазначення посад осіб, які підписали такі документи.

Акти приймання виконаних будівельних робіт №1 та №2, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт, копії яких містяться в матеріалах, містять підписи уповноважених осіб та печатки сторін (з боку ТОВ Будсоюз - начальника будівельно-монтажної дільниці ОСОБА_7 , з боку ТОВ Трансімпульс Плюс - керівника ОСОБА_8 ), що беззаперечно свідчить про прийняття робіт за договором позивачем /т.2 а.с. 161 (зворот) - 163, 166 (зворот) - 167/.

Отже, посилання суду першої інстанції на підписання Актів виконаних робіт не уповноваженими особами не знайшло свого підтвердження та є хибним, оскільки окрім проставлених у відповідних графах підписів осіб, здійснено відбитки печаток юридичних осіб позивача та його контрагента.

Крім того, встановлено, що у Актах виконання робіт № 1, № 2 в якості договору, на підставі якого виконувались роботи, зазначено договір № 23 від 01.09.2017.

На думку колегії суддів, акти приймання виконаних будівельних робіт №1 та №2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт є первинними документами та не мають дефектів, котрі в силу статті 9 Закону №996-XIV, статті 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а тому є належними та допустимими доказами, підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин.

Розрахунки загальновиробничих витрат та відомостей ресурсів до Актів приймання виконаних будівельних робіт №1 та №2 не є первинними документами, а тому урахування недоліків таких документів судом першої інстанції для висновку про невикористання робіт за договором№ 23 від 01.09.2017 у господарській діяльності позивача, є безпідставним.

Водночас, колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Аналогічна позиція з цього приводу була викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №804/7470/16.

Колегія суддів не погоджується із судом першої інстанції, що наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних робіт №1 та №2, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт містять дефекти, які не дають можливості ідентифікувати вказані в таких актах та довідках будівельні роботи та визначити їх використання в господарській діяльності платника податків.

З аналізу руху господарської операції позивача з ТОВ "Тіаманд", зумовленої необхідністю виконання договірних зобов`язань ТОВ Будсервіс перед УЖКГ БРІ Балаклійської ради, убачається, що від проведеної господарської операції з придбання робіт з метою виконання зобов`язань за договором № 171 від 04.05.2017 ТОВ Будсоюз отримало прибуток, який був урахований при обчисленні податкових зобов`язань підприємства у відповідний період.

Такий прибуток отриманий з огляду на той факт, що вартість робіт за договором № 171 від 04.05.2017, укладеним між ТОВ Будсоюз з УЖКГ БРІ Балаклійської ради, є вищою за вартість робіт за договором № 23 від 01.09.2017, укладеним між ТОВ Будсоюз та ТОВ Тіаманд .

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за правочинами, укладеними з ТОВ "Тіаманд" іншого результату, ніж виконання робіт та отримання прибутку.

Доказів повернення коштів до позивача після їх перерахування, наявності у позивача та ТОВ "Тіаманд" спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за виконанні роботи (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція зі списання коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату виконаних робіт визнаються належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та ТОВ "Тіаманд" господарських операцій.

Рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" є свідченням про те, що господарські операції призвели реальних змін майнового стану платника податків і, відповідно, свідчить про реальність (фактичність) таких операцій.

Долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

З урахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції щодо завищення ТОВ Будсоюз у жовтні 2017 року за господарськими взаємовідносинами з ТОВ Тіаманд податкового кредиту за рахунок порушення п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.198.1 п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України всього у сумі ПДВ 16092 грн, є неправомірним.

Також, у періоді, що перевірявся контролюючим органом, між ТОВ Будсоюз (як Покупцем) та ТОВ Камелот-П (як Постачальником) укладено договір поставки від 01.11.2017. Договір скріплено печатками та підписано директором ТОВ Будсоюз ОСОБА_2 та директором ТОВ Камелот-П ОСОБА_9 .

Предметом вказаного договору є те, що Покупець доручає, а Постачальник зобов`язується здійснювати поставку будівельних матеріалів (далі - Товар), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 1.2. договору кількість, асортимент і ціна Товару узгоджується сторонами на умовах, визначених Договором, та вказується в рахунках-фактурах, видаткових накладних, які оформлюються сторонами на кожну партію Товару.

За п. 4.1. договору ціна одиниці Товару та загальна вартість партії Товару вказані в рахунку-фактурі і видатковій накладній, які є невід`ємними частинами Договору. Сторони припускають обґрунтоване збільшення вартості Товару після поставки у випадках, які не залежать від Постачальника.

Розрахунки проводяться після пред`явлення Постачальником накладної на Товар шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок (п. 5.1. Договору).

У п. 6.3. встановлено, що поставка Товару здійснюється автотранспортом Покупця за його рахунок, або автотранспортом третіх осіб, з якими Покупець уклав договори на перевезення Товару.

За заявками Покупця, зі згоди Постачальника, Товар може бути поставлений на умовах поставки СТР до вказаного пункту поставки в редакції ИНКОТЕРМС 2010 року, автотранспортом Постачальника за його рахунок або автотранспортом третіх осіб з якими Постачальник уклав договори на перевезення Товару (п. 6.4. договору).

На виконання договору ТОВ Камелот-П передало, а ТОВ Будсоюз прийняло товар на загальну суму 146406,17 грн, в результаті чого задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 24 401,03 грн: східці залізобетонні - 11 шт., болти - 13,26 кг, металева огорожа - 33 пог.м, сталь кутова 75х75х5 - 79,76 кг, дошки - 0,736 м 3 , світильник LED - 18 шт., папір шліфувальний - 1,56 м2, решітка огородження сходів - 7,8 м 2 , поручні дерев`яні - 6,6 пог.м, розчин - 8 м3, фриз - 63,24 пог. м, фібра поліпропіленова - 11 шт., цвяхи 3,2х90 - 0,8 кг, гратчасті конструкції навісу - 9,2 м 2 , що відповідачем не заперечується.

Придбані ТМЦ було використано для виконання робіт за договором з Департаментом капітального будівництва Харківської ОДА № 23-17 від 14.08.2017 та додатковою угодою № 1 від 16.08.2017 до вказаного договору на капітальний ремонт будинку культури за адресою: Харківська обл., м. Куп`янськ, пр. Конституції, 2.

Факт виконання робіт підтверджується копіями: довідки та акта за листопад 2017 року на суму 323332,80 грн, в тому числі ПДВ - 53888,80 грн, та матеріального звіту за листопад 2017 року; банківською випискою від 17.11.2017 року на суму 323332,80 грн; податковою накладною від 16.11.2017 за № 7 на суму 323332,80 грн.

ТМЦ, отримані на підставі видаткових накладних від 16.11.17 за № 1 та від 16.11.17 за № 2, використано ТОВ Будсоюз для виконання робіт згідно з договором № 22 від 03.10.2017, який укладено з КЗОЗ ХОКПЛ № 3 на капітальний ремонт вхідної групи з улаштуванням пандуса в будівлю лікувального блоку В головного адміністративного корпусу (нового) за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

Факт виконання робіт підтверджується копіями довідки за листопад 2017 року на суму 157696,00 грн., в тому числі ПДВ - 26283,00 грн, акта за листопад 2017 року на цю ж суму, матеріального звіту за листопад 2017 року, банківської виписки від 16.11.2017 на суму 157696,00 грн, податкової накладної від 16.11.2017 за № 6 на суму 157696,00 грн.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що наданими копіями документів позивачем спростовано твердження контролюючого органу про завищення задекларованих ТОВ Будсоюз за господарськими відносинами ТОВ Будсоюз із ТОВ Камелот-П всього у сумі ПДВ 24401 грн, в тому числі: за листопад 2017 року в сумі 13470 грн; за грудень 2017 року в сумі 10931 грн.

Також, між ТОВ Будсоюз (як Генпідрядником) в особі директора ОСОБА_11., та ПП УСМИ (як Субпідрядником), в особі директора ОСОБА_10 , укладено договір №8 від 02.04.2018, предметом якого є те, що Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе виконання робіт з капітального ремонту приміщення водолікувальні ІНПН НАМНУ.

За п.п. 3.1.4. субпідрядник зобов`язується оформлювати і надавати Генпідряднику документи на підтвердження виконання всіх або окремих етапів договірних об`ємів робіт (копії накладних на матеріали, механізми і т.д.).

Згідно з п. 5.1. договору вартість робіт за даним договором визначається кошторисно-договірною ціною, погодженою з Генпідрядником і складає 46 752 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 7792 грн.

В матеріалах справи містяться копії додатку до ліцензії ПП УСМИ та дозволу № 697.17.63 від 08.09.2017 ПП УСМИ , виданого ГУ Держпраці у Харківській області.

На підтвердження виконання робіт за договором №8 від 02.04.2018 позивачем до матеріалів справи надано копії таких документів: довідки та акта за квітень 2018 року; банківської виписки від 27.04.2018 на суму 46 752,00 грн, з якої встановлено, що ТОВ Будсоюз перераховано на рахунок ПП УСМИ грошові кошти в розмірі 46752,00 грн (призначення платежу: „за виконані роботи з кап.рем. приміщень водолікувальні згідно з договором №8 від 18.04.2018 ).

У свою чергу, ПП УСМИ на виконання п.187.1 ст.187 ПК України виписано та зареєстровано податкову накладну від 18.04.2018 за №6, яку включено до складу податкового кредиту ТОВ Будсоюз у квітні 2018 року.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Укладення договору №8 від 02.04.2018 з ПП УСМИ обумовлювалося необхідністю виконання позивачем зобов`язань за договором (контрактом) №4 від 27.03.2018 з Державною установою Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України (код за ЄДРПОУ 02012148), предметом якого є виконання ТОВ Будсоюз (як підрядником) капітального ремонту приміщення водолікувальні (копія якого міститься в матеріалах справи).

На підтвердження виконання робіт за договором №4 від 27.03.2018 позивачем до матеріалів справи надано копії таких документів: довідки та акта за квітень 2018 року; податкової накладної оформленої ТОВ Будсоюз від 26.04.2018 № 2; банківської виписки від 26.04.2018 на суму 217 187,00 грн.

Водночас, між ТОВ Будсоюз (як Генпідрядником) в особі директора ОСОБА_11., та ПП УСМИ (як Субпідрядником), в особі директора ОСОБА_10 , укладено договір №2 від 19.01.2018, предметом якого є те, що Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе виконання робіт з ремонту покрівлі складу за адресою: м. Харків, вул. В. Панасівська, 95.

У п. 5.1. договору визначено, що вартість робіт за даним договором визначається кошторисно-договірною ціною, погодженою з Генпідрядником, і складає 69632 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 11605 грн.

На підтвердження виконання робіт за договором №2 від 19.01.2018 позивачем до матеріалів справи надано копії таких документів: довідки та акта за січень 2018 року; оплати - банківської виписки від 26.01.2018 на суму 69632,00 грн, з якої встановлено, що ТОВ Будсоюз перераховано на рахунок ПП УСМИ грошові кошти в розмірі 69632,00 грн (призначення платежу: „за виконані роботи згідно з договором №2 від 19.01.2018 ).

У свою чергу, ПП УСМИ на виконання п.187.1 ст.187 ПК України виписано та зареєстровано податкову накладну від 22.01.2018 за № 7, яку включено до складу податкового кредиту ТОВ Будсоюз у січні 2018 року.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Укладення договору №2 від 19.01.2018 з ПП УСМИ обумовлювалося необхідністю виконання позивачем зобов`язань за договором (контрактом) №1 від 18.01.2018 з ТОВ Євромет груп (код за ЄДРПОУ 41087601), предметом якого є виконання ТОВ Будсоюз (як підрядником) робіт з ремонта покрівлі складу за адресою: м. Харків, вул. В. Панасівська, 95 (копія якого міститься в матеріалах справи).

На підтвердження виконання робіт за договором (контрактом) №1 від 18.01.2018 з ТОВ Євромет груп позивачем до матеріалів справи надано копії таких документів: довідки та акта за січень 2018 року; податкової накладної від 26.01.2018 за № 1 на суму 99632,00 грн; банківських виписок від 29.01.2018, від 31.01.2018, від 12.02.2018 та від 21.02.2018.

Як вже зазначалося судом апеляційної інстанції, перелік обов`язкових документів, які складаються для визначення вартості будівельних робіт, визначені Правилами визначення вартості будівництва, затвердженими Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.07.2013 за № 293 (надалі також - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).

Довідка про вартість виконаних робіт та витрати за квітень 2018 року містить прізвища осіб, відповідальних за господарську операцію та печатки сторін, що свідчить про прийняття робіт за договором позивачем.

Водночас, акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018 року на суму 46 752 грн, в т.ч. ПДВ - 7792 грн, з боку ПП УСМИ не підписаний, проте підписаний з боку ТОВ Будсоюз , що у сукупності з іншими первинними документами підтверджує реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ УСМИ , оскільки призвело до зміни майнового стану учасників господарських відносин.

Розрахунки загальновиробничих витрат №1, №2 та відомість ресурсів за квітень 2018 року не є первинними документами, а тому урахування недоліків таких документів судом першої інстанції для висновку про невикористання робіт за договором №8 від 02.04.2018 у господарській діяльності позивача, є безпідставним.

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року на суму 69632 грн, втому числі ПДВ - 11 605 грн, до договору №2 від 19.01.2018 містять підписи уповноважених осіб сторін та печатки юридичних осіб позивача ті його контрагента.

Колегія суддів наголошує, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Аналогічна позиція з цього приводу була викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №804/7470/16.

Колегія суддів не погоджується із судом першої інстанції, що наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт за господарськими взаємовідносинами з ПП УСМИ містять дефекти, які не дають можливості ідентифікувати вказані в таких актах та довідках будівельні роботи та визначити їх використання в господарській діяльності платника податків.

З аналізу руху господарських операцій позивача з ТОВ "УСМИ", зумовленої необхідністю виконання договірних зобов`язань ТОВ Будсервіс перед Державною установою Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України та ТОВ Євромет груп , убачається, що від проведених господарських операцій з придбання робіт з метою виконання зобов`язань за договором (контрактом) №4 від 27.03.2018 та договором (контрактом) №1 від 18.01.2018 ТОВ Будсоюз отримало прибуток, який був урахований при обчисленні податкових зобов`язань підприємства у відповідний період.

Такий прибуток отриманий з огляду на той факт, що вартість робіт за договором (контрактом) №4 від 27.03.2018 та договором (контрактом) №1 від 18.01.2018, є вищою за вартість робіт за договором №8 від 02.04.2018 та договором №2 від 19.01.2018, укладеним між ТОВ Будсоюз та ПП УСМИ .

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за правочинами, укладеними з ПП УСМИ іншого результату, ніж виконання робіт та отримання прибутку.

Доказів повернення коштів до позивача після їх перерахування ПП УСМИ , наявності у позивача та ПП УСМИ спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за виконані роботи (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція зі списання коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату виконаних робіт визнаються належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та ПП УСМИ господарських операцій.

Долучені позивачем до матеріалів справи копії оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію відносно ПП УСМИ , складену Головним управлінням ДФС України №736/20-40-14-12-12 від 19.09.2018, як підтвердження неможливості здійснення господарських операцій між позивачем та ПП УСМИ , як-то: відсутність трудових ресурсів, відсутність основних засобів, є безпідставним, оскільки така інформація, призначена для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, носить виключно інформативний характер, і не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом.

До аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 18.12.2019 у справі №825/3891/14 та від 22.11.2019 у справі №817/2887/14.

Процес аналізу інформаційних баз даних ДФС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу, а основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 грудня 2019 у справі № 814/1439/17.

Платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками чи покупцями товару (робіт, послуг) у ланцюгу, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків від можливої неправомірної діяльності контрагента.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення постачальниками товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зокрема, в постановах від 18.05.2018 у справі №П/811/1508/16, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 23.05.2018 у справі №2а-102/09/0770, від 24.09.2019 у справі №826/9039/16, від 10.09.2018 у справі № 826/8016/13-а, від 10.09.2018 у справі № 826/25442/15, від 11.09.2018 у справі № 810/2677/17, від 18.11.2019 у справі №808/3356/17, від 17.09.2019 у справі №500/2733/18.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не є вичерпними ознаками нереальності вчинених господарських операцій, якщо з інших даних вбачається фактична рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Згідно із підпунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Водночас, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Окрім того, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства ПП УСМИ , за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Доказів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки ПП УСМИ та злагодженості дій між ними контролюючим органом всупереч вимог КАС України надано не було.

З урахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції щодо завищення задекларованих ТОВ Будсоюз показників у рядку Декларації Придбання товарів/послуг на митній території України з основною ставкою на суму 80461,67 грн, ПДВ 19397,33 грн за період січень, квітень 2018 року за взаємовідносинами з ПП УСМИ , є неправомірним.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентами позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання придбаних товарів.

Не подано ГУ ДПС у Харківській області і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ Будсоюз як платника податку на додану вартість, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ Будсоюз розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент виконання спірних робіт ТОВ Будсоюз та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Потреба в укладенні згаданих правочинів обумовлена необхідністю здійснювати господарську діяльність з урахуванням видів діяльності ТОВ Будсоюз , зазначеним у додатку №2 до акта перевірки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду у кримінальному провадженні, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, рішення суду про визнання правочину недійсним.

Щодо посилання відповідача на ухвалу Київського районного суду м. Харкова у справі №640/15196/18 щодо того, що ТОВ ВАЙРЕН виступає фігурантом у матеріалах досудового розслідування, яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 07.08.2018 за №32018220000000169 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.205-1 Кримінального кодексу України та про неврахування судом першої інстанції даних протоколу допиту від 10.02.2019 посадової особи ТОВ ВАЙРЕН ОСОБА_1., то колегія суддів зазначає про відсутність підстав для їх урахування.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України).

Згідно частинами першою та другою статті 23 Кримінального процесуального кодексу України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Отже, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

До винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Наразі, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №640/15196/18 відсутній вирок, висновки якого б мали спроможність підтвердити нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ ВАЙРЕН , та були обов`язковими для урахування адміністративним судом відповідно до приписів частини шостої статті 78 КАС України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується із судом першої інстанції, що акт перевірки містить обставини з відповідними доказами на підтвердження того, що господарські операції позивача з ТОВ Маріон Плюс на суму ПДВ 33551,00 грн, з ТОВ Тіаманд на суму ПДВ 16092,00 грн та з ПП УСМИ на суму ПДВ 193967,00 грн, а всього на загальну суму 69040,00 грн не відбулись, не настали зміни майнового стану платника податків за результатами їх здійснення та, відповідно, позбавлення права на податковий кредит позивача за таких обставин не порушує його майнові права.

Відтак, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість висновків Акта № 2630/20-40-14-16-07/30428408 від 02.08.2019 про порушення позивачем норм податкового законодавства та, як наслідок, про наявність правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 30.08.2019 №0026331416 та № 0026341416.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 30.08.2019 №0026331416 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2018 року на суму 150 836,00 грн; № 0026341416 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 49524,00 грн за основним платежем та 12381,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), підлягають скасуванню.

Водночас, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області форми "Р" від 30.08.2019 за № 0026341416 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" суми податкового зобов`язання з ПДВ на суму 69040,00 грн та 17260,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), є неправомірним.

Доводи апеляційної скарги позивача в частині відмови у задоволенні позовних вимог спростовують висновки суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.

Доводи апеляційної скарги відповідача в частині задоволення позовних вимог є безпідставними, зміст апеляційної скарги, який частково дублює відзив на позовну заяву, поданий до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення відповідача обставин справи, які розглянуто судовими інстанціями та надано належну правову оцінку.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, що є безумовною підставою для його скасування в цій частині.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ Будсоюз про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області форми "Р" від 30.08.2019 за № 0026341416 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" суми податкового зобов`язання з ПДВ на суму 69040,00 грн та 17260,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) слід скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат із урахуванням положень статті 139 КАС України, колегія суддів виходить з того, що судові витрати, які були понесені позивачем під час розгляду справи, складаються з витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 5783,00 грн (4 448,00 грн + 1295,00 грн), що підтверджується доказами про їх оплату (квитанціями №0.0.1550048051.1 від 12.12.2019, №0.0.1563166766.1 від 23.12.2019, №6 від 07.07.2020).

Оскільки Другим апеляційним адміністративним судом було ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено повністю, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат та стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень на користь позивача 5783,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будсоюз задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 по справі № 520/13724/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Будсоюз про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області форми "Р" від 30.08.2019 за № 0026341416 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" суми податкового зобов`язання з ПДВ на суму 69040,00 грн та 17260,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - скасувати.

У цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області форми "Р" від 30.08.2019 за № 0026341416 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" суми податкового зобов`язання з ПДВ на суму 69040,00 грн та 17260,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 по справі № 520/13724/19 залишити без змін.

Змінити розподіл судових витрат, виклавши абзац 5 резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 в такій редакції: Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсоюз" (пров. Новоселівський, буд. 2, смт. Зачепилівка, Зачепилівський район, Харківська область, 61401, код ЄДРПОУ 30428408) сплачену суму судового збору в розмірі 5783,00 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят три) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. < Звіт >

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 27.10.2020 року


Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	22.10.2020
Оприлюднено	28.10.2020
Номер документу	92454738
Судочинство	Адміністративне

Чалий І.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 22.10.2020 по справі 520/13724/19ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/13724/19

Постанова від 22.10.2020

Постанова
від 22.10.2020 по справі 520/13724/19
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД