Ухвала

від 26.10.2020 по справі 420/7068/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7068/19

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Шевчук О.А., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 р. по справі № 420/7068/19

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОДРАЙВ"

відповідач Головне управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 р. позов задоволено.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подали апеляційну скаргу. До апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому Головне управління ДПС в Одеській області просять визнати причини пропску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними; поновити ГУ ДПС в Одеській області строк на апеляційне оскарження; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з ч.3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду було прийнято у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні 04 лютого 2020 року. Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2020 р. (а.с.191-205).

Перший раз Головне управління ДФС в Одескій області звернулись до суду з апеляційною скаргою 12.03.2020 р., яку було здано до відділення поштового зв`язку для направлення до суду першої інстанції 10.03.2020 р. (а.с. 218).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у з`вязку з тим, що по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію вищезазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Головне управління ДФС в Одеській області отримали 26.03.2020 року (а.с. 224).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 р. продовжено Головному управлінню ДФС в Одеській області строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року, до 27 квітня 2020 року. Роз`яснено Головному управлінню ДФС в Одеській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 р. продовжено Головному управлінню ДФС в Одеській області строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року, до 12 травня 2020 року. Роз`яснено Головному управлінню ДФС в Одеській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 р. клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків - задоволено. Продовжено Головному управлінню ДФС в Одеській області строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року, до 25 травня 2020 року. Роз`яснено Головному управлінню ДФС в Одеській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 р. продовжено Головному управлінню ДФС в Одеській області строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року, на строк дії карантину . Роз`яснено Головному управлінню ДФС в Одеській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2020 р. апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 р. було повернуто скаржнику .

Як вбачається з матеріалів справи, копію вищезазначеної ухвали про повернення пеляційної скарги представник Головного управління ДФС в Одеській області отримав нарочно 18.09.2020 року (а.с. 273).

Повторно апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС в Одеській області подано до суду першої інстанції 13.10.2020 року (а.с. 281). До апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому Головне управління ДПС в Одеській області просять визнати причини пропску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними; поновити ГУ ДПС в Одеській області строк на апеляційне оскарження; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області на рішення суду першої інстанції. Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що здійснити сплату судового збору бело неможливо з огляду на наявність на той час арештів рахунків,окрім цього, затверджений кошторис контролюючого органу на 2020 рік не містить будь-яких коштів за КЕКВ 2800 для сплати судового збору. З метою вирішення даного скрутного становища контролюючого органу в частині можливості забезпечення сплати судового збору, Головним управлінням направлялись листи на адресу Державної фіскальної служби України. Крім того, апелянт посилається на рішення Верховного Суду від 15.05.2020 року №820/1212/17, в якому суд дійшов висновку про необхіднісь поновлення пропущеного строку через відсутність коштів на сплату судового збору при першому зверненні до суду.

До апеляційної скарги, крім іншого, додано платіжне доручення № 3507 від 22 вересня 2020 року про сплату судового збору у розмірі 28815,00 грн.

Суд вважає причини пропуску строку, зазначені апелянтом, не достатніми та не поважними підставами для поновлення пропущеного строку, з огляду на наступне.

В своєму рішенні Верховний Суд зазначив наступне: "Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку. Разом з тим, закон не виключає можливості поновлення суб`єкту владних повноважень процесуального строку, в тому числі строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір. Виключність таких випадків може бути обумовлена, зокрема розміром судового збору, який згідно із законом підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, оскільки це може впливати на тривалість процедури сплати судового збору державним казначейством.".

Тобто, Верховний Суд звернув увагу, що виключність таких випадків може бути обумовлена, зокрема розміром судового збору, який згідно із законом підлягає сплаті за подання апеляційної скарги.

Судом встановлено, що в справі №820/1212/17, яка знаходилась на розгляді Верховного Суду, Харківському управлінню ОВПП ДФС України необхідно було сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3' 200' 807,54 грн., проте , як у цій справі розмір судового збору складає 28815,00 грн., що значно є меншим.

Крім того, пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» .

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

При цьому судова колегія зазначає, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору митним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Цє пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Зокрема, на це ЄСПЛ звертав увагу у п. 74 рішення «Лелас проти Хорватії» : «Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків, 'іншими"словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

Також, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення, та звернення з клопотанням про поновлення строку на оскарження через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування" про-який говорить ЄСПЛ.

Держава (в даному випадку - в особі податкових органів) не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень через невчасну сплату судового збору податковим органом та будь-які проблеми, що виникають під час внутрішньої процедури узгодження його сплати. Як зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, такі помилки, допущені органами державної влади, не повинні виправлятися за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (в даному випадку - позивача, у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, винесеного на його користь).

Як було зазначено вище, копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги Головне управління ДФС у Миколаївській області отримали 18.09.2020 р., проте повторно з апеляційною скаргою апелянт звернувся 13.10.2020 р., тобто майже через місяць після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, при тому, що судовий збір було сплачено 22 вересня 2020 р., відповідно до платіжного доручення на а.с. 280.

У зв`язку із вищевикладеним, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.296,298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на зазначене, та керуючись вимогами норм Кодексу адміністративного судочинства, суддя приходить до висновку про необхідність залишити подану Головним управлінням ДПС в Одеській області апеляційну скаргу без руху, для надання апелянтом інших поважних підстав, які унеможливили апелянту звернутись до суду вчасно.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 299 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без руху.

Надати апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Роз`яснити Головному управлінню ДПС в Одеській області , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженню.

Суддя-відповідач: Шевчук О.А.