Постанова

від 19.10.2020 по справі 580/1232/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1232/20 Головуючий у 1 інстанції: Гарань С.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Бужак Н.П.

Парінова А.Б.

За участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека "Надія" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека "Надія" звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2020 № 0020585004.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 12.02.2020 № 0020585004.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області, звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що ТОВ "Аптека "Надія" виписано та несвоєчасно зареєстровано 11 733 податкових накладних/розрахунків коригування з умовним індивідуальним податковим номером 100000000000 .

19 жовтня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека "Надія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 січня 2020 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області була проведена камеральна перевірка ТОВ Аптека Надія щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, про що складено Акт від 17 січня 2020 року № 223/23-00-50-04-007/31701798.

Висновками Акту перевірки встановлено, що ТОВ Аптека Надія несвоєчасно зареєстрував 11733 податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушив вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України.

На підставі висновків Акту перевірки від 17 січня 2020 року №223/23-00-50-04-007/31701798, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2020 року №0020585004, яким до позивача застосовано штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних в сумі 307 888,28 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

В силу п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 185.1 пункту 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

У відповідності до п. 194.1 ст. 194 ПК України, операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписи пункту 201.10 ПК України визначають, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нормами абз. 14 п. 201.10 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватись з врахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01- 15 календарний день ( включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день ( включно ) календарного місяця - до 15 календарного дня ( включно ) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 п.п. 20.1.4, 20.1.19 п. 20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п. 75.1 75, ст. 76 та п. 86.2 ст.86 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Черкаській області була проведена камеральна перевірка ТОВ Аптека Надія з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки, Головним управлінням ДПС у Черкаській області складено Акт про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 17 січня 2020 року № 223/23-00-50-04-007/31701798, яким встановлена несвоєчасна реєстрація ТОВ Аптека Надія податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (Т. 1 а.с. 24-142).

На підставі вищевказаного Акту перевірки від 17 січня 2020 року № 223/23-00-50-04-007/31701798, Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2020 року № 0020585004, яким до позивача застосовано штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних в сумі 307 888,28 грн. (Т. 1 а.с. 143-251).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що норму статті 120-1 Податкового кодексу України в частині визначення видів податкових накладних, на які не поширюється відповідальність у вигляді штрафів за несвоєчасну реєстрацію/відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з точки зору правил синтаксису і граматики та логіки побудови речення слід тлумачити таким чином: у фразі "крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою" йдеться про три види податкових накладних: 1) податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю); 2) податкові накладні, складені на постачання товарів/послуг для операцій які звільнені від оподаткування; 3) податкові накладні, складені на постачання товарів/послуг для операцій які оподатковуються за нульовою ставкою.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Так, колегія суддів зазначає, що з 01 січня 2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Нормами пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (далі - Порядок №1307) передбачено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - складена на постачання неплатнику податку; 03 - складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вказує, що положеннями Порядку №1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 13 серпня 2019 року у справі №2040/7988/18 зазначив наступне: …статтею 120-1.1 статті 120 ПК України винятки із загальних правил сформульовано чітко та виходячи з синтаксичного аналізу побудови норми права та дійсної мети законодавця, можна зробити висновок, що внесені Законом № 1797-VIII зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов`язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою .

З огляду на зазначене, виділення судом першої інстанції в окрему групу податкових накладних, за порушення строків реєстрації яких платник податку звільняється від відповідальності на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), колегія суддів вважає помилковим, оскільки, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 03 березня 2020 року у справі №280/1039/19, від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18.

Також, з огляду на зазначене, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що стаття 120-1 ПК України передбачає можливість неоднозначного тлумачення прав платника податків щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в частині того, чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам - не надаватися покупцю та складатися за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, чи недотримання строку реєстрації по податкових накладних, які не надаються покупцю, є самостійним винятком з правил по застосуванню штрафу.

Щодо посилання суду першої інстанції на необхідність застосування у спірних правовідносинах пункту 56.21 статті 56 ПК України, відповідно до якого, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, слід зазначити наступне.

Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 березня 2020 року у справі №200/1582/19-а вказав, що норма пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України не припускає множинного трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, підстави для застосування пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Реєстрів видаткових та отриманих податкових накладних за січень 2017 року - грудень 2019 року, у всіх податкових накладних виписаних ТОВ Аптека Надія вказаний індивідуальний податковий номер 100000000000 (Т. 1 а.с. 253-520).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1307, у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2020 року №280/1039/19 зазначив наступне: …визначені пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України виключення не підпадають під правовідносини, в межах яких податкові накладні виписані на постачання товарів/послуг неплатникам податку .

Із окремих податкових накладних, що містяться в матеріалах справи, а саме: від 28.03.2019 року №561, від 26.04.2019 року №519, від 27.05.2019 року №538 вбачається, що вказані податкові накладні виписані ТОВ Аптека Надія на постачання товарів, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 7% або 20% (Т. 2 а.с. 30-49).

В суді апеляційної інстанції директор ТОВ Аптека Надія ОСОБА_1 підтвердив, що всі податкові накладні, що були предметом камеральної перевірки, виписані на постачання товарів, які на період складання таких податкових накладних оподатковувалися податком на додану вартість за ставкою 7% або 20%, однак, зазначив про те, що за несвоєчасну реєстрацію таких накладних позивач звільняється від відповідальності, на підставі статті 120-1 ПК України, оскільки, ці податкові накладні не надавались отримувачу (покупцю).

Колегія суддів вважає вищевказане твердження директора ТОВ Аптека Надія ОСОБА_1 про звільнення від відповідальності помилковим, адже, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкові накладні не повинні надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинні бути складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Оскільки, директором ТОВ Аптека Надія ОСОБА_1 підтверджено, що всі податкові накладні, які були предметом камеральної перевірки та за несвоєчасну реєстрацію яких винесено спірне податкове повідомлення-рішення, не були звільнені від оподаткування та не оподатковувалися за нульовою ставкою, колегія суддів вважає, що Головне управління ДПС у Черкаській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 12 лютого 2020 року № 0020585004 діяло в межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Таким чином, судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 12 лютого 2020 року № 0020585004.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека "Надія", а тому, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека "Надія" відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Бужак Н.П.

Парінов А.Б.

Повний текст постанови виготовлено 26.10.2020 року.