Ухвала

від 26.10.2020 по справі 2-н-27/2009

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-н-27/2009

Провадження № 6/496/157/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.,

за участю секретаря - Богдан Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Міністерства юстиції України Шипкова Єгора Олексійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,

В С Т А Н О В И В :

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Міністерства юстиції України Шипков Є.О. звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Подання мотивує тим, що у нього на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження АСВП № 62451645 з примусового виконання судового наказу № 2-н-27/2009, виданого 23.08.2018 року Біляївським районним судом Одеської області про стягнення з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Ерсте Банк заборгованості за кредитним договором на загальну суму 1989272 грн. 56 коп.

01.07.2020 року ним було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 № 62451645, відповідно до якої накладено арешт на все її майно у межах суми звернення стягнення. В ході примусового виконання встановлено, що боржник ОСОБА_1 має відкриті рахунки в банківській установі, але коштів для задоволення вимог стягувача за судовим наказом № 2-н-27/2009 виявлено не було. Транспортних засобів та іншого майна чи грошових коштів у боржника ОСОБА_1 також не виявлено. 24.09.2020 року здійснено виїзд за адресою реєстрації боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , в ході якого ніхто на стук в двері не відповів та не вийшов, після чого виклик на прийом до державного виконавця було залишено виконавцем у дверях будинку ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду про стягнення з неї грошових коштів приватний виконавець просить суд обмежити її у праві виїзду за кордон.

Приватний виконавець до судового засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали додані до подання, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, а ч. 3 вказаної статті передбачено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Виходячи з зазначених норм, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Чинним законодавством передбачено можливість тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Під поняттям ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В силу положень ст. 33 Конституції України особа, яка має невиконані договірні, аліментні та інші зобов`язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України. Тільки у разі ухилення від виконання зобов`язання суд може тимчасово обмежити особу в праві виїзду за межі України.

Аналізуючи чинне законодавство, суд вважає, що ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного (приватного) виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України. Адже положеннями Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання й має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте, лише наявність рішень судів про стягнення боргу та самостійне невиконання боржником зобов`язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Крім того, на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Приватним виконавцем до подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 надано копію судового наказу № 2-н-27/2009, виданого 21.08.2009 року Біляївським районним судом Одеської області за яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Ерсте Банк заборгованість за кредитним договором на загальну суму 1989272 грн. 56 коп. (а.с.6-7).

01.07.2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 624541645 за вказаним судовим наказом (а.с.8-9).

Цього ж дня було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 № 62451645, відповідно до якої накладено арешт на все її майно у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 2189651 грн. 32 коп. (а.с.10-11).

Звертаючись до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, приватний виконавець зазначав, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Приватний виконавець посилається на те, що ним було направлено ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження та виклик до державного виконавця, на підтвердження чого ними було додано до подання довідку про відправлення поштового відправлення на адресу боржника ОСОБА_1 , але підтвердження про вручення ОСОБА_1 вказаних документів матеріали подання не містять (а.с.13).

До подання приватний виконавець долучив також акт від 24.09.2020 року, згідно якого ним було здійснено виїзд за адресою реєстрації боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , в ході якого ніхто на стук в двері не відповів та не вийшов, після чого виклик на прийом до державного виконавця було залишено виконавцем у дверях будинку ОСОБА_1 (а.с.12).

Крім цього, приватним виконавцем було зазначено, що майна та грошових коштів на погашення боргових зобов`язань у боржника ОСОБА_1 не виявлено, що може бути об`єктивною причиною невиконання нею грошового зобов`язання.

Крім цього, відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку оформлення подань державними, приватними виконавцями, Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого Наказом №256/5/65 від 30.01.2018 року Про затвердження Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження , крім іншого, зазначено, що подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника обов`язково має містити: інформацію про перетинання боржником державного кордону України.

Згідно розділу ІІ Порядку, запит на отримання інформації про перетинання боржником державного кордону України формує державний, приватний виконавець в автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - Система) та надсилає за допомогою Системи до бази даних уповноваженого органу Держприкордонслужби. Уповноважений орган Держприкордонслужби на запити державних, приватних виконавців забезпечує передачу до Системи відповідей про перетинання боржником державного кордону України.

Приватний виконавець посилається на те, що боржник ОСОБА_1 перетинала державний кордон України, проте ним до подання не долучено доказів на підтвердження вказаних відомостей.

Отже, у суду відсутні достатні підстави вважати, що боржник ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення, а тому у суду відсутні підстави для тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 1, 18, 28 Закону України Про виконавче провадження , ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України , ст. ст. 12, 81, 258 - 260, 441 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Міністерства юстиції України Шипкову Єгору Олексійовичу в поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її отримання до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя: Л.О. Пендюра