Ухвала

від 26.10.2020 по справі 640/16374/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/16374/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

26 жовтня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Говерла до Державної фіскальної служби України, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 22.01.2019 ГУ ДПС в місті Києві в перше було подано апеляційну скаргу, яку в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року повернено скаржнику, з підстав не сплати судового збору.

Копію вище зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду направлено на адресу скаржника 30.03.2020.

16.04.2020, ГУ ДПС в місті Києві повторно звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року, яку також повернуто скаржнику з підстав не сплати судового збору.

При цьому, при повторному зверненні з апеляційною скаргою апелянт знову клопотав про звільнення від сплати судового збору з тих самих підстав, які вже були розглянуті судом апеляційної інстанції згідно ухвали від 27 березня 2020 року, якою було відмовлено в задоволенні такого.

Ухвалу про повернення повторної апеляційної скарги було направлено на адресу скаржника 22.09.2020.

Втретє, ГУ ДПС в місті Києві звернулося з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції тільки 12.10.2020.

У вказаній апеляційній скарзі, скаржник просить суд про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року.

Перевіривши матеріали поданої втретє апеляційної скарги, суд вважає, що її не може бути прийнято до апеляційного провадження та вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи пункту 1 частини 2 статті 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Звертаючись 12.10.2020 до суду апеляційної інстанції втретє з апеляційною скаргою, тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження на підставі того, що згідно з вимогами КАС України не встановлені строки щодо повторного звернення з апеляційною скаргою до суду.

Також, скаржник зазначає, що первинну апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було подано у визначені законом строки, тому апелянт вважає, що ним постійно вживались заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Розглянувши вищевказані доводи щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Неможливість своєчасної сплати судового збору є неповажними причинами пропуску строку, оскільки в ситуації з пропуском строків органами державної влади, поважною причиною не може виступати необхідність належної організації внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що суб`єкти владних повноважень, мають дотримуватись принципу належного урядування , тому органи державної влади не можуть отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених державою.

Отже, неналежна організація внутрішніх робочих процесів, в даному випадку щодо належного забезпечення руху коштів та безпосередньої наявності коштів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору не є поважною причиною для поновлення строку, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з наявними обставинами у скаржника є його відповідальністю за неналежну організацію виконання процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

Крім того, статтею 295 КАС України встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість не застосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, який становить 30 днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною в ухвалі Верховного суду від 01.10.2020 по справі № 826/16769/18.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних, на думку апелянта, причин такого пропуску, що підтверджувалися б належними та відповідними доказами.

Відповідно до вимог частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними . При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 44, 295, 298 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року, залишити без руху.

Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У разі не усунення недоліків у вищезазначений строк скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до норм зазначених пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя: Оксененко О.М.